Структура курсової роботи та її змістове наповнення

Правильно і логічно вмотивована та побудована структура курсової роботи – запорука успішного розкриття теми. Незалежно від обраної теми курсова робота складається з таких елементів:

· титульна сторінка, оформлена згідно з вимогами і зразками [див. Додаток А];

· зміст (перелік складових розділів, підрозділів) [див. Додаток Б];

· вступ;

· основна частина (має декілька параграфів, що розкривають зміст роботи);

· висновки;

· додатки (за необхідності);

· список використаних джерел.

Кожний структурний елемент курсової роботи виконує конкретну функцію, має свої особливості викладу матеріалу, а разом вони утворюють системне уявлення про зазначену в темі дослідження та розкриту в його змісті проблему.

Змістподається на початку курсової роботи. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх структурних елементів: вступу, складників основної частини, висновків, додатків, списку використаної літератури.

У вступікурсової роботи, який займає 3-4 сторінки, формулюються положення, що визначають хід подальшого дослідження: обґрунтування актуальності обраної теми, формулювання об’єкта, предмета, мети, гіпотези, завдань та методів дослідження. Заголовок "ВСТУП" розміщують зверху по центру аркуша великими літерами. Решта підрозділів (актуальність дослідження, об’єкт, предмет, мета, завдання дослідження) пишуться з абзацу жирним шрифтом.

Актуальність наукового дослідження – це його соціальна, галузева значущість, що складається з певної наукової інформації, узагальнення передового педагогічного досвіду, вирішення нових теоретичних і практичних завдань. Це доказ того, що ця проблема є сучасною, важливою, необхідною задля певного наукового осмислення та практичного втілення.

Висвітлення актуальності має бути небагатослівним і стосуватися проблеми дослідження, її наукового значення. У розкритті актуальності теми курсової роботи важливо дотримуватись певної логіки обґрунтування наукових положень з урахуванням вимог до музично-естетичного розвитку особистості, необхідності вдосконалення тих чи інших аспектів практичної діяльності загальноосвітніх шкіл (ЗОШ) та важливості вивчення певних її напрямків в контексті сучасної музичної педагогіки.

Розкриваючи стан розробки теми, яку було обрано для курсового дослідження, необхідно: подати огляд найбільш цінних та актуальних джерел; продемонструвати уміння їх аналізувати та узагальнювати, виділяючи головне; визначити основні позиції в існуючому стані вивчення зазначеної теми тощо.

В огляді літератури обов’язково повинні бути вказані прізвища науковців, праці яких аналізуються чи узагальнюються. Матеріал такого огляду має бути викладеним у певному логічному зв’язку та послідовності з посиланням на джерела, з якими працювали.

Визначаючи предмет і об’єкт дослідження, варто знати, що об’єкт– фрагмент, частина реальності, на яку спрямований науковий пошук. Це процес або явище, яке продовжує проблемну ситуацію, частина об’єктивної реальності, яка на певний момент знаходиться в полі зору практичної чи теоретичної діяльності дослідника. Вужчим від поняття "об’єкт" є поняття "предмет".

Предмет дослідження – вузька, чітко окреслена частина реальності; те, що знаходиться в межах об’єкта і, у більшості випадків, співпадає з темою дослідження. Об'єкт і предмет, як категорії наукового процесу, співвідносяться між собою у вигляді загального і часткового. Якщо студент не визначить в об’єкті ключовий момент як предмет наукового пошуку, курсова робота втратить свою цілісність і буде зведена до переказування загальновідомих педагогічних положень. У результаті курсова робота продемонструє типову помилку, коли написано багато, а дослідження не відбулося, так як у змісті своєї праці студенту не вдалося виявити нічого нового та цікавого.

Мета курсової роботивідображає спрямованість наукового пошуку на одержання нових знань про предмет дослідження. Найчастіше вона полягає у вдосконаленні, підвищенні ефективності процесу музичного навчання й виховання. Загальна мета конкретизується у завданнях дослідження, які повинні бути узгодженні з темою, метою, об’єктом і предметом дослідження. Формулюючи завдання дослідження, потрібно не описувати дії, а пояснювати, з якою метою зроблено той чи інший крок і як це сприяє досягненню мети.

Для вирішення конкретних завдань курсової роботи використовуються відповідні методи. У педагогічних дослідження переважно використовуються теоретичні та емпіричні методи, які є також характерними і для наукових робіт у галузі музичної педагогіки.

Методи теоретичного дослідження – це методи виявлення істини. Вони є засобом збирання науково-педагогічних фактів, у ході аналізу яких виокремлюють та розглядають певні сторони, властивості об’єкта. Методи теоретичного рівня сприяють створенню загальних уявлень про досліджувану проблеми, необхідні для визначення основних понять та оцінки зібраних фактів. До теоретичних методів відносять: аналіз, синтез, узагальнення, класифікація, порівняння, моделювання, абстрагування, формалізація, індукція, дедукція та ін.

Методи емпіричного дослідження– це способи дослідження реального досвіду організації освітнього процесу, які використовуються не тільки на етапі процесу накопичення фактів з проблеми, що вивчається, але й у процесі перевірки і уточнення отриманих результатів.

Такими методами є: вивчення літературних джерел, програм, педагогічної документації; спостереження, бесіда, інтерв’ювання, анкетування, опитування, тестування; узагальнення педагогічного досвіду, створення проблемних ситуацій, музично-творчі завдання тощо.

Особливе місце у методах емпіричного дослідження належить педагогічному експерименту – спеціально організованій перевірці певного методу для виявлення його педагогічної ефективності. Педагогічний експеримент – це дослідницька діяльність з метою вивчення причинно-наслідкових зв’язків у педагогічних явищах. Вона передбачає дослідне моделювання педагогічного явища та умов його перебігу; активний вплив дослідника на педагогічне явище; визначення результатів педагогічного впливу та взаємодії.

Методи математичної статистики застосовують для опрацювання отриманих даних методами опитування та експерименту, а також для встановлення кількості залежностей між явищами, що їх вивчають. Вони дають змогу оцінити результати експерименту, підвищують надійність висновків, створюють підстави для узагальнень. Найпоширенішими математичними методами у педагогіці є: реєстрація, ранжування, шкалування тощо.

Основна частина курсової роботи складається з кількох параграфів теоретичного і практичного характеру, які всебічно розкривають тему. У теоретичній частині аналізується наукова література, історико-педагогічний аспект проблеми, може висвітлюватися її філософське і психологічне обґрунтування з позицій сьогодення, провідні концепції сучасної музично-педагогічної теорії тощо. На завершення необхідно чітко визначити теоретичні позиції, з яких треба виходити при розробці основних питань теми.

У практичній (експериментальній) частині слід описати педагогічний досвід роботи з цієї проблеми школи (вчителя музики), використовуючи матеріали спостережень, анкетувань, бесід та ін. Особливо цінним є опис власного педагогічного досвіду чи елементів експерименту.

Курсова робота завершується висновкамиобсягом 2-4 сторінки. Вони містять основні наукові результати, отримані студентом у процесі курсового дослідження. Висновки мають форму синтезу наукової інформації, накопиченої в основній частині, тобто послідовний,логічний, чіткий виклад усіх результатів та їх співвідношення із загальною метою й конкретними завданнями, сформульованими у вступі. Бажано, щоб у висновках було зазначено не тільки те позитивне, що вдалося виявити в результаті проведення дослідження з обраної теми, але й недоліки та утруднення, які були помічені автором. Прийнято також писати про перспективи дослідження.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ІІ. СТРУКТУРА ТА ЗМІСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ	\|	III. ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.