Поняття системних категорій

Живі організми надзвичайно різноманітні. Для того, щоб розібратися у всьому різноманітті живого, необхідно провести його інвентаризацію, тобто скласти опис. Це дозволяє класифікувати організми, інакше кажучи, об'єднати їх у певні систематичні групи на підставі подібності ознак і однорідності походження. Цим і займається наука систематика.

На основі всебічного вивчення живих організмів і їх родинних відносин систематика розподіляє тварини й рослини за групами і розташовує їх у супідрядні систематичні одиниці: відділи, типи, класи, сімейства тощо.

У систематиці, як і будь-якій іншій науці, існує спеціальна термінологія. Різні систематичні групи мають певну ботанічну й зоологічну номенклатуру, тобто строго певну назву. Довгий час світ живих істот нашої планети прийнято було ділити на два царства: царство рослин і царство тварин, досліджуваних відповідно ботанікою й зоологією.

Усі систематичні одиниці мають узагальнене ( без позначення рангу) найменування таксою: «таксою є систематична група будь-якого рангу, досить відособлена, щоб їй можна було привласнити певну категорію», — писав у своїй знаменитій книзі «Популяції, види й еволюція» відомий англійський зоолог Е. Майєр.

Вид (species, sp.) — основна структурна одиниця в системі живих організмів, сукупність популяцій особин, здатних до схрещування з утворенням плідного потомства. Особини даного виду мають низку загальних морфофізиологічних ознак і населяють певну область простору, відособлені від інших несхрещуваністю в природних умовах. Вид — також основна таксономічна одиниця, що має першорядне значення не тільки для систематики, але й для біології взагалі. Видова категорія означає цілісність, специфічність, тоді як більш високі категорії — рід, сімейство тощо — несуть функції об'єднання й упорядкування, підкреслюючи не відмінності між видами, а подібність між їхніми групами.

Для позначення видів використовують принцип бінарної номенклатури, введеної знаменитим шведським систематиком Карлом Ліннеєм у XVIII ст. Кожний вид має назву із двох слів: перше слово позначає назву роду, у який входить вид ( його пишуть із великої букви), друге слово — видовий епітет, що позначає назва виду ( його пишуть із маленької букви). Наприклад, рід Пантера —panthera — поєднує кілька видів великих кішок: Panthera tigris — тигр, Panthera pardus — леопард, Panthera leo — лев.

У сучасній класифікації групи живих організмів поєднують у види на основі спільності їх походження в процесі еволюції. Прийнято вважати, що будь-який вид являє собою складну популяцію, тобто кожний вид складається з більш дрібних систематичних одиниць. Згідно з Міжнародним кодексом ботанічної номенклатури усередині виду встановлені наступні більш дрібні внутрішньовидові систематичні одиниці:

вид — species;

підвид — subspecies, subsp., ssp.;

група різновидів — conuarietes, convar.;

різновид —varietas, uar.;

підрізновид —subvarietas, subvar.;

форма — forma, f.

Крім зазначених внутрішньовидових одиниць вживаються ще два таксони, які застосовуються тільки при описі культурних рослин:

• сортотип — concultivanetas, concultivar., ecu.;

• сорт — cultivarietas, cultivar., cv.

У зоології замість назви «сорт» застосовується термін «порода».

При внутрішньовидовій класифікації нерідко вживають термін біотип — групи особин усередині виду, різновиди, форми, подібні за морфологічнми ознаками, але одмінні за біологічними і фізичними особливостями (наприклад, імунітету).

Внутрішньовидова класифікація інакше називається біосистематикою. Сукупність близьких видів формує рід (Genus). Категорія рід відрізняється від інших категорій тим, що його назва входить у найменування всіх стосовних до нього видів. Тим самим рід представляє збірну таксономічну категорію, що складається з видів, поєднаних між собою родинними відносинами. Рід — група видів, відділена від інших явним розривом. Рід може складатися з багатьох видів (політиповий) або тільки з одного виду (монотиповий). У великих політипових родах систематики розрізняють внутрішньородові ранги таксонів: підроди, секції, підсекції.

Назви систематичних груп, більших, ніж вид і рід, у ботаниці й зоології можуть різнитися. Так, у зоології близкородичеві роди поєднують у сімейства, сімейства — у ряди, ряди — у класи.

Тип — вища категорія сучасної зоологічної систематики. У систематиці рослин йому відповідає відділ. У типи й відділи (іноді спочатку в підтип і у підвідділ) поєднують близькі за походженням класи. Усі представники одного типу мають єдину морфологічну будову й відбивають основні гілки філогенетичних дерев, тварин і рослин. Усі тварини розподілені на 16 типів ( за деякими системами класифікації — 33 типи), рослини — на 20 відділів.

Клас, як систематична категорія, передбачений для систематики й тварин, і рослин. Класи, що мають загальний план будови й загальних предків, утворюють типи (тварин) або відділи (рослин). У класи (іноді — спочатку в підкласи) поєднують родинні ряди тварин або порядки рослин. Наприклад, ряди гризунів, комахоїдних, хижих тощо становлять клас ссавців.

Порядок — класифікаційна категорія, прийнята тільки в систематиці рослин, — і ряд — класифікаційна категорія тільки в систематиці тварин — поєднують родинні сімейства. Наприклад, сімейства псові, єнотові, куньї, котячі тощо утворюють ряд хижих.

Сімейство — класифікаційна категорія рослин і тварин. У сімейство поєднують близькі за походженням роди. Наприклад, сімейство білячих включає роди білки, бабака, ховрашка й ін.; сімейство соснових утворюють роди сосни, ялини, ялиці й ін. Деякі сімейства включають до тисячі родів.

Біологія – наука, що постійно розбудовується, тому при визначенні положення групи організмів у системі нерідко виникає необхідність у використанні проміжних систематичних категорій: підтипу, підкласу, тощо. Так, царство тварин ділиться на два півцарства: одноклітинні й багатоклітинні. Ці півцарства включають типи, подібні за походженням й за істотними ознаками будови.

З розвитком науки в систему тварин і рослин вносять уточнення й доповнення. Наприклад, на два царства — рослин і тварин — увесь органічний світ підрозділяли ще із часів Аристотеля. У цей час у систему тварин і рослин внесені уточнення й доповнення — виділяють чотири царства: рослини; тварини; дроб’янкі (бактерії й синьо-зелені водорості, що не мають оформленого ядра); гриби.

Сучасна систематика форм життя побудована на підставі уявлень про еволюцію рослин і тварин.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Основи генетики.	\|	Методи судово-ботанічних та судово-зоологічних досліджень.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.