Значення у статті Рональда Коуза «Проблема соціальних витрат» для розуміння економічного підходу до права

У статті американського економіста Рональда Гаррі Коуза «Проблема соціальних витрат»(1960 р.)[1,c.92-149] за що її автор став нобеліантом з економіки 1991 р., на перший погляд практично не розглядаються які-небудь конкретні правові норми. Однак значимість її для розуміння економічного підходу до права незаперечна: в ній сформульований загальний підхід до інтерпретації будь-якої юридичної системи. На думку Р. Коуза, причина існування правової системи - нерівність нулю трансакційних витрат [2].

У статті Р. Коуз звернувся до давнішньої проблеми зовнішніх ефектів (екстерналій), ідею яких запропонував на поч. ХХ ст. американський економіст А. Пігу, досліджуючи відмінності між суспільними та приватними вигодами та витратами. На його думку, зовнішні ефекти належало зробити з неявних явними («інтерналізувати»), на що здатна лише держава (зокрема, податкова політика). Підхід Пігу щодо вирішення проблеми зовнішніх ефектів домінував в економічній теорії: вважалося, що їх наявність робить легітимним втручання держави.

Але Коуз запропонував інший підхід на цю проблему – існування зовнішніх ефектів пов’язано із системою прав власності, тому економістам не варто вишукувати «провали ринку» і закликати до державного втручання з метою їх подолання – у рівній мірі можливі «провали держави». «Теорема Коуза» (за визначенням та інтерпретацією економіста Дж. Стіглера) доводить (методом від протилежного) значення трансакційних витрат для економіки: «Якщо права власності чітко визначені і трансакційні витрати дорівнюють нулю, то розміщення ресурсів (структура виробництва) буде залишатися незмінним і ефективним незалежно від змін у розподілі прав власності».

Тобто значення держави полягає не в тому, щоб компенсувати провали ринку, а через чітку специфікацію прав власності створити умови для подолання їх самим ринком [3, c.103 ].

Коуз також довів, що причини неспроможності ринку криються саме у трансакційних витратах, які ніколи не бувають рівними нулю. Якщо такі витрати є надвисокими, можливість ефективного обміну створює правова система. При цьому він не пояснив – як саме суди повинні досягти цього результату. Але, як зазначає О. В. Шмаков [4, C.77-80], що не зміг зробити Р. Коуз – зробив Р. Познер, сформулювавши правило, використання якого дозволяє суду приймати ефективні рішення в процесі розподілу спірних прав власності: юридичні правила повинні імітувати ідеальний ринок – розподіляти права власності за аналогією ринку в умовах відсутності трансакційних витрат, а якщо такі витрати є високими, суду належить наділяти законним правом ту сторону , яка цінує його вище .

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Використання економічної теорії для анадізу юридичної проблеми у праці Гвідо Калабрезі «Деякі міркування про розподіл ризику й законодавство про ненавмисне заподіяння збитку»

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.016 сек.