Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Види та напрямки економічного аналізу.

Зміст питання. Оперативний аналіз. Перспективний аналіз. Техніко-економічний і фінансово-економічний аналіз. Міжзаводський або порівняльний аналіз. Функціонально-вартісний і системний аналіз.

 

Класифікація аналізу господарської діяльності має важливе значення для правильного розуміння його змісту і завдань, для розробки методики його проведення та для організації аналітич­ного процесу.

Економічний аналіз підрозділяється на три види:

1. управлінський аналіз;

2. фінансово-економічний;

3. функціонально-вартісний.

На сучасному етапі ринкових відносин кожному керівникові підприємства необхідна інформація для планування, контролю та прийняття рішень, розробки стратегії і тактики освоєння ринку, маркетингової діяльності, вдосконалення техніки, технології й організації виробництва. Таку інформацію надає управлінський аналіз, який здійснюється всіма службами підприємства на основі даних бухгалтерського обліку, а також внутрішньої звітності.

В умовах ринкової економіки широко застосовується фінансово-економічний аналіз, тобто аналіз фінансового стану, обґрунтоване дослідження фінансових відносин і руху фінансових ресурсів у процесі господарської та торговельної діяльності кожного підприємства. Цей аналіз здійснюється на основі даних фінансових служб підприємства, а також за показниками фінансової звітності.

Мета функціонально-вартісного аналізу (ФВА) – попередити зайві витрати на виробництво продукції шляхом удосконалення технології виробництва та конструкції виробів, використання більш дешевої сировини і матеріалів. На стадії виготовлення продукції за допомогою ФВА детально вивчається продукція, виявляються зайві витрати, проводиться усунення зайвих функцій товару і таким чином досягається зниження витрат на виробництво продукції. Основною вимогою при цьому є те, щоб продукція в результаті ФВА не втратила свого товарного вигляду. ФВА являє собою ефективний спосіб виявлення резервів зменшення витрат, який полягає в пошуку більш дешевих способів виконання головних функцій товару при одночасному усуненні зайвих. Його основними джерелами є конструкторсько-технологічна та нормативна документація, дані поза облікової інформації.

Напрями економічного аналізу, які притаманні усім видам економічного аналізу:

1. за часом проведення і характером прийняття управлінських рішень:

· попередній (прогнозний);

· оперативний (ситуаційний);

· ретроспективний (наступний);

· перспективний (прогнозний);

Перспективний аналіз проводять до здійснення господар­ських операцій. Він необхідний для обґрунтування господарських рішень і планів-прогнозів, запобігання небажаним результатам.

Перспективний аналіз залежно від часової тривалості поділя­ють на короткостроковий і довгостроковий (стратегічний). Корот­костроковий аналіз охоплює період до одного року, а довгостро­ковий — більше як рік. Короткостроковий прогнозний аналіз за­стосовують для вироблення тактичної, а довгостроковий — стра­тегічної політики в галузі бізнесу. Другий вид менш деталізова­ний, ніж перший, однак його роль значно більша. Якщо обрано правильну стратегію розвитку підприємства, то легше приймати тактичні рішення. В умовах ринкової конкуренції стратегічний аналіз стає невід'ємною частиною управлінської діяльності.

Ретроспективний аналіз здійснюють після завершення гос­подарських актів. Він необхідний для вивчення тенденції розвит­ку, контролю за виконанням оперативних планів, об'єктивного оцінювання і діагностики результатів діяльності підприємства та рівня підприємницьких ризиків.

Ретроспективний аналіз, у свою чергу, поділяють на оператив­ний і підсумковий. Оперативний аналіз проводять одразу після здійснення господарських операцій або зміни ситуації за короткі відрізки часу (зміна, доба, декада і т. д.). Мета його — оперативно оцінювати зміни щодо заданих параметрів, виявляти недоліки і причини виникнення їх, вчасно вживати коригувальних заходів для усунення їх. Ринкова економіка характеризується динаміч­ністю як виробничої, комерційної, фінансової діяльності підприєм­ства, так і його зовнішнього середовища. За цих умов оператив­ний аналіз набуває особливого значення.

Проводячи підсумковий аналіз, вивчають результати роботи за звітний період (місяць, квартал, рік). Його цінність у тому, що діяльність підприємства вивчають комплексно і всебічно за звітними даними відповідного періоду. Цим забезпечують більш повну і більш об'єктивну оцінку діяльності підприємства з вико­ристання наявних можливостей.

Оперативний і підсумковий аналізи взаємопов'язані і допов­нюють один одного. Вони дають можливість керівництву підприєм­ства не лише оперативно ліквідувати недоліки в процесі виробництва, а й комплексно узагальнювати досягнення, результати діяльності за відповідні періоди, розробляти заходи, спрямовані на зростання ефективності бізнесу.

За просторовою ознакою можна виділити аналіз внутріфірмо-вий і міжфірмовий. Здійснюючи внутріфірмовий аналіз, вивча­ють діяльність тільки досліджуваного підприємства та його струк­турних підрозділів. Виконуючи міжфірмовий аналіз, порівнюють результати діяльності двох або більше підприємств, що дає змогу виявити передовий досвід, резерви, недоліки і на основі цього дати об'єктивнішу оцінку ефективності діяльності, внести корективи в стратегічну і тактичну політику підприємства.

 

2. за періодичністю проведення:

· щоденний;

· подекадний;

· щомісячний;

· щоквартальний;

· щорічний;

3. за змістом програми:

· комплексний;

· тематичний;

4. за методами вивчення об’єктів:

· порівняльний (горизонтальний, вертикальний, трендовий) –проводиться порівнювання звітних даних з даними плану, минулого періоду, з даними передових підприємств, з даними конкурентів.;

· факторний – здійснюється з метою виявлення величини впливу факторів на зміну результативних показників;

· діагностичний – застосовується для зясування причин порушення нормального перебігу виробничого процесу, бездіяльності, які потребують додаткових коштів і часу.

· маржинальний аналіз (аналіз беззбитковості) – метод оцінки та обґрунтування ефективності управлінських рішень у бізнесі на основі вивчення співвідношення між трьома основними показниками: обсягом реалізації, собівартістю. Прибутком; прогнозування величини кожного з цих показників при заданих значеннях інших;

· економіко-статистичний – застосовується для вивчення різних масових суспільних явищ на різних рівнях управління: підприємства, галузі, регіону; проводиться статистичними органами;

· маркетинговий аналіз – здійснюється службою маркетингу підприємства і застосовується для вивчення зовнішнього оточення підприємства, ринків сировини та збуту готової продукції, попиту і пропозиції, комерційного ризику формування цінової політики та ін.;

5. за користувачами аналітичної інформації:

· внутрішній;

· зовнішній

6. за об’єктами, що аналізуються:

· внутрішньоцеховий;

· внутрішньозаводський;

· міжзаводський;

· галузевий, міжгалузевий, регіональний, міжрегіональний.

7. За галузевою ознакою, що базується на суспільному поділі праці, аналіз поділяють на галузевий, методика якого враховує специфіку окремих галузей економіки (промисловості, сільсько­го господарства, будівництва, транспорту, торгівлі тощо), і міжга­лузевий (теорія аналізу господарської діяльності), що є теоретичною і методологічною основою економічного аналізу в усіх галу­зях економіки.

Найостанніше досягнення в галузі міжфірмового порівняль­ного аналізу — бенчмаркінг. Це система раннього попередження про проблеми, що назрівають. Бенчмаркінг використовується як інструмент для одержання інформації, необхідної для підтриман­ня і досягнення переваг у конкуренції. Він дає змогу зрозуміти суть розходжень між досягнутими результатами і цілями органі­зації, створює базу для інноваційної діяльності, робить мене­джерів більш чутливими і сприйнятливими до необхідності по­шуку новацій, допомагає вищому керівництву у прийнятті страте­гічних і тактичних управлінських рішень.

За аспектами дослідження розрізняють фінансовий, техніко-економічний, соціально-економічний, економіко-статистичний, економіко-екологічний, маркетинговий, інвестиційний, функціо­нально-вартісний та інші види аналізу.

Важливе місце серед усіх видів економічного аналізу посідає фінансовий аналіз, який можна охарактеризувати як процес пізнання суті фінансового механізму функціонування суб'єктів господарювання. Основне його призначення полягає у вивченні, діагностиці і прогнозуванні фінансового стану підприємства та у виявленні резервів підвищення стійкості підприємства. На рівні підприємства аналіз проводять фінансові служби. Зовнішній фінансовий аналіз здійснюють банки, аудиторські фірми, інве­стори та ін.

Операційний аналіз пов'язаний із оцінюванням і прогнозуван­ням результатів виробничої діяльності підприємства, виявленням резервів збільшення випуску продукції, зміни її структури, удос­коналення техніки, технологій та організації виробництва.

Соціально-економічний аналіз проводять економічні служ­би підприємства, соціологічні лабораторії, статистичні органи. Він вивчає взаємозв'язок соціальних і економічних процесів, їхні впливи один на одного та на економічні результати господарської діяльності.

Економіко-статистичний аналіз застосовують статистичні органи для вивчення масових суспільних явищ на різних рівнях управління: підприємства, галузі, регіону.

Економіко-екологічний аналіз проводять органи охорони дов­кілля, економічні служби підприємства з метою дослідження взаємодії екологічних і економічних процесів, пов'язаних зі збе­реженням і поліпшенням довкілля та затратами на екологію.

Маркетинговий аналіз застосовує служба маркетингу підприємства або об'єднання для вивчення зовнішнього середо­вища функціонування підприємства, ринків сировини і збуту го­тової продукції, її конкурентоспроможності, попиту і пропозиції, комерційного ризику, формування цінової політики, розробки тактики і стратегії маркетингової діяльності.

Інвестиційний аналіз застосовують для розробки програми та оцінювання ефективності інвестиційної діяльності підприємства.

Функціонально-вартісний аналіз (ФВА) — це дослідження функцій, які виконує об'єкт, і методів реалізації їх. Його основне призначення в тому, щоб виявити непотрібні функції об'єкта і уникнути зайвих витрат за рахунок ліквідації непотрібних вузлів, деталей, спрощення конструкції виробу, заміни матеріалів і тЛн.

За методикою дослідження об'єктів розрізняють якісний і кількісний (факторний) аналіз, експрес-аналіз, фундаментальний аналіз, ситуаційний аналіз, маржинальний аналіз, економіко-математичний аналіз та інші.

Якісний аналіз — це метод дослідження, що базується на якісних порівняльних характеристиках та експертних оцінках явищ і процесів, які вивчаються.

Кількісний аналіз ґрунтується на кількісних зіставленнях і дослідженні ступеня чутливості економічних явищ до зміни різно­манітних факторів.

Експрес-аналіз — це метод діагностики стану економіки підприємства на основі типових ознак, характерних для певних економічних явищ. Наприклад, якщо темпи зростання валової продукції випереджають темпи зростання товарної продукції, то це засвідчує зростання залишків незавершеного виробництва. Якщо темпи зростання товарної продукції вищі від темпів реалі­зації продукції, то це ознака затоварювання (роботи на склад). Наявність прострочених зобов'язань, уповільнення оборотності капіталу, хронічна збитковість — індикатори ймовірності банк­рутства підприємства.

Знання ознак дає змогу швидко і доволі точно визначити ха­рактер процесів, що відбуваються, не виконуючи глибоких фунда­ментальних досліджень, які потребують додаткового часу і засобів.

Фундаментальний аналіз — це поглиблене комплексне до­слідження суті явищ, що вивчаються, з використанням матема­тичного апарату та іншого складного інструментарію.

Ситуаційний аналіз призначений для вирішення конкретних управлінських завдань в умовах ситуації, що змінилася (еконо­мічної, правової, політичної і т. д.). Для його проведення потрібні здійснення системного аналітичного дослідження, яке б дало змо­гу всебічно оцінити ситуацію і наслідки рішення, що приймаєть­ся, уміння генерувати й аналізувати альтернативні варіанти рі­шень в умовах невизначеності.

Маржинальний аналіз — це метод оцінювання й обґрунтуван­ня ефективності управлінських рішень у бізнесі на основі вивчення причинно-наслідкового взаємозв'язку обсягу продажів, собі­вартості і прибутку та поділу витрат на постійні і змінні. За його допомогою визначають критичні величини обсягу продажів, ціни, постійних і змінних витрат, у разі досягнення яких фінансовий ре­зультат буде дорівнювати нулю. Оптимальним рівень виробництва є в точці перетину кривих граничних витрат і граничного доходу.

За допомогою економіко-математичного аналізу вибирають найоптимальніший варіант вирішення економічного завдання, виявляють резерви підвищення ефективності виробництва за ра­хунок більш повного використання виробничого потенціалу підприємства.

За суб'єктами (користувачами) аналізу розрізняють внутріш­ній (управлінський) і зовнішній аналіз. Внутрішній аналіз про­водять безпосередньо на підприємстві для потреб оперативного, короткострокового і довгострокового управління виробничою, ко­мерційною і фінансовою діяльністю. Його результати є комер­ційною таємницею. Зовнішній аналіз проводять на основі фінан­сової і статистичної звітності органи господарського управління, банки, фінансові органи, акціонери, інвестори.

За ступенем охоплення об'єктів аналіз поділяють на суціль­ний і вибірковий. Проводячи суцільний аналіз, висновки роблять після вивчення всіх без винятку об'єктів, а проводячи вибірко­вий, — за результатами обстеження тільки частини об'єктів, що дає змогу прискорити аналітичний процес і вироблення управлін­ських рішень за результатами аналізу.

За змістом програми аналіз може бути комплексним і тема­тичним. Виконуючи комплексний аналіз, діяльність підприєм­ства вивчають всебічно, а здійснюючи тематичий, — тільки окремі її сторони, що становлять у певний момент найбільший інтерес. Наприклад, питання використання матеріальних ре­сурсів, виробничих потужностей підприємства, зниження со­бівартості продукції і т. ін.

Кожна з названих форм економічного аналізу своєрідна за змістом, організацією і методикою його проведення.

 


Читайте також:

  1. Адміністративно-правові методи забезпечення економічного механізму управління охороною довкілля
  2. Алгоритм розробки техніко-економічного обґрунтування будівництва нового та реконструкції діючих підприємств харчування.
  3. Альтернативні теорії макроекономічного регулювання
  4. Альтернативні уявлення щодо макроекономічного регулювання: теорії раціональних сподівань та економіка пропозиції. Крива Лафера.
  5. Альтернативність ресурсів і проблема економічного вибору
  6. Важливою методико-методологічною проблемою є періодизація історії економічної думки, визначення пріоритетів, що підлягають аналізу.
  7. Вивіз капіталу та інвестиції в системі міжнародних економічних відносин. Напрямки та структура вивозу капі­талу. Форми вивозу та розміщення (інвестування) капіталу.
  8. Видатки державного бюджету України, їх класифікація та напрямки використання
  9. Види економічного аналізу
  10. Види економічного аналізу
  11. Види економічного аналізу
  12. Види економічного аналізу




Переглядів: 5661

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Основні категорії економічного аналізу. | Характеристика й класифікація найважливіших видів інформації на підприємстві.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.005 сек.