Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Базові знання, вміння, навички (міждисциплінарна інтеграція)

Назви попередніх дисциплін

Отримані навички

1. Соціологія 2. Медична біологія 3. Нормальна фізіологія 4.Патоморфологія 5. Пропедевтика внутрішніх хвороб

Проводити аналіз соціологічних досліджень Визначати основні поняття, методи та засоби досліджень, які використовуються для вивчення факторів навколишнього середовища та їх впливу на організм та здоров'я людини. Проводити статистичне дослідження. Виявляти зв’язки між природними явищами. Аналізувати діяльність клінічних відділень

4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.

4.1 Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен знати студент при підготовці до заняття:

Термін

Визначення

Захворюваність населення

Загальна захворюваність

Первинна захворюваність

Збірне поняття, що включає в себе показники, які характеризують рівень різних захворювань та їх структуру серед усього населення або окремих його груп на даній території. Облік всіх захворювань (гострих і хронічних), які зареєстровані у населення даної території за певний період. Рівень вперше зареєстрованих захворювань за календарний рік наданій території, коли враховуються всі гострі та вперше встановлені протягом року хронічні захворювання.

Патологічна ураженість

Сумарна частота всіх видів захворювань і патологічних відхилень у стані здоров`я, виявлених при медичних оглядах певного контингенту людей.

4.2 Теоретичні питання до заняття:

1.Медико-соціальне значення захворюваності, як показника здоров’я населення.

2. Методи вивчення захворюваності, їх порівняльна оцінка.

3.Основні принципи побудови Міжнародної класифікації хвороб Десятого перегляду (МКХ-10).

4.Види захворюваності за даними звернень до лікувально-профілактичних закладів.

5. Які джерела інформації загальної захворюваності.

6. Правила заповнення облікових документів.

7.Методи розрахунку показників, що характеризують загальну захворюваність.

4.3 Практичні завдання:

1. Вміти відокремлювати загальну захворюваність від інших видів захворювань.

2. Вміти заповнювати «ТАЛОН для реєстрації заключних (уточнених) діагнозів», «ТАЛОН амбулаторного пацієнта в закладі ЗП-СМ» та «ТАЛОН амбулаторного пацієнта».

3. Оволодіти методикою розрахунку показників загальної захворюваності.

Зміст теми:

Медико-соціальне значення захворюваності населення визначається тим, що саме захворювання є основною причиною смерті, тимчасової та стійкої втрати працездатності, що в свою чергу призводить до великих економічних втрат суспільства, негативного впливу на здоров’я майбутніх поколінь і зменшення чисельності населення.

Показники захворюваності є одним із найбільш інформативних критеріїв діяльності органів і закладів охорони здоров’я та ефективності проведення лікувальних, профілактичних, соціальних та інших захворювань.

Основними методами вивчення захворюваності є методи, що передбачають використання таких даних:

- звертань за лікарською допомогою в медичні заклади;

- медичних оглядів окремих груп населення;

- про причини смерті;

- опитування населення;

- спеціальних вибіркових досліджень.

Кожний метод має позитивні сторони та недоліки, які необхідно знати та враховувати в практичній діяльності. Жоден з них не дає вичерпаного уявлення про захворюваність населення. Тільки використання їх у поєднанні дозволяє одержати досить повну інформацію.

Найбільш прийнятним є метод вивчення захворюваності за звертаннями за медичною допомогою. Це пов'язано з обов'язковою реєстрацією захворювань, що здійснюється в державних лікувально-профілактичних закладах.

При вивченні захворюваності за даними медичних оглядів, повнота інформації про захворюваність залежить від:

· систематичного їх проведення;

· участі лікарів необхідних спеціальностей;

· достатнього діагностичного забезпечення;

· контролю своєчасності та повноти оглядів.

При використанні цього методу забезпечується найбільш повний облік раніше невідомих хронічних захворювань, або тих, з приводу яких населення активно не звертається до медичних закладів. Перевагою цього методу є також виявлення початкових форм і стадій захворювань, уточнення діагнозу деяких хронічних захворювань тощо.

Вивчення захворюваності за даними причин смерті є додатковим методом до двох вищевказаних. Він особливо актуальний щодо обліку тих захворювань, які можна зареєструвати тільки при звертанні за одержанням лікарського свідоцтва про смерть (йдеться про хворих, що раніше не звертались до медичних закладів і померли вдома), а також раптових хвороб, які дають високу летальність і не були виявлені обома першими методами (інфаркти, інсульти, травми тощо).

Перевагою методу опитування є можливість обліку захворювань, з якими населення не зверталось з тих або інших причин за медичною допомогою, а також з'ясування думка людини щодо свого захворювання.

В той же час йому притаманна в певній мірі суб'єктивність, пов'язана з самодіагностикою захворювань, а також значною кількістю помилкових відповідей на запитання анкети.

Вивчення захворюваності з використанням окремо кожного із вказаних методів не дає уявлення про дійсну вичерпну поширеність патології. Цим завданням більш повно відповідають спеціальні вибіркові, поглиблені дослідження. При їх проведенні визначають регіональні, статево-вікові особливості захворюваності при різних рівнях медичного забезпечення.

При вивченні захворюваності за даними звертань за медичною допомогою розрізняють такі її види:

1. загальна захворюваність - облік всіх захворювань (гострих і хронічних), які зареєстровані у населення певної території за певний період;

2. інфекційна захворюваність - спеціальний облік гострих інфекційних захворювань, пов'язаний з необхідністю оперативного проведення протиепідемічних заходів;

3. захворюваність на найважливіші неепідемічні захворювання підлягає спеціальному обліку внаслідок їх епідеміологічного та соціального значення (злоякісні новоутворення, туберкульоз, венеричні, психічні захворювання тощо);

4. госпітальна чи "госпіталізована" захворюваність дає можливість вивчити склад хворих, що лікувались у стаціонарі;

5. захворюваність з тимчасовою втратою працездатності робітників і службовців виділяється внаслідок її соціального та економічного значення.

Кожен з цих видів захворюваності вивчається за певними обліковими документами та оцінюється за різними показниками.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ТЕМА 5. МЕТОДИКА ВИВЧЕННЯ ТА ОЦІНКА ПОКАЗНИКІВ ЗАГАЛЬНОЇ ЗАХВОРЮВАНОСТІ	\|	Загальна захворюваність

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.