Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Порядок госпіталізації за екстрених показань.

У разі раптового погіршення стану здоров’я пацієнта з порушенням функцій органів і систем, гострого розвитку захворювання з вираженою гіпертермічною реакцією, інтоксикацією, інтенсивного болю будь-якої локалізації, інших гострих станів пацієнт направляється до медичного закладу вторинного рівня за екстреними показаннями. За таких самих умов пацієнт може звернутися до закладів вторинного рівня самостійно. У проекті чітко прописано, що транспортування пацієнта за невідкладного стану здійснюється санітарним транспортом закладу первинної медико-санітарної допомоги у супроводі лікаря загальної практики чи службою швидкої та невідкладної медичної допомоги. В такому разі до направлення на госпіталізацію (консультацію) додається Супровідний листок і Талон до супровідного листка (ф. 114/о). Відсутність документів, що засвідчують особу, за наявності екстрених медичних показань не може бути причиною відмови в направленні на консультацію чи госпіталізацію.

Вторинна (спеціалізована) медична допомога - вид медичної допомоги, що надається в амбулаторних або стаціонарних умовах в плановому порядку або екстрених випадках і передбачає надання консультації, проведення діагностики, лікування, реабілітацію та профілактику хвороб, травм, отруєнь, патологічних і фізіологічних (при вагітності та пологах) станів, які можуть бути надані лікарями відповідної спеціалізації (крім лікарів загальної практики - сімейних лікарів); направлення пацієнта для надання вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги з іншої спеціалізації або для надання третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги.

Надання вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги забезпечується в стаціонарних умовах багатопрофільними лікарнями інтенсивного лікування, лікарнями відновного (реабілітаційного), планового лікування, хоспісами, спеціалізованими медичними центрами; в амбулаторних умовах - консультативно-діагностичними підрозділами лікарень, центрами з медичних консультацій та діагностики (консультативно-діагностичними центрами).

Для забезпечення ефективного надання вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги на території пілотних регіонів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, створюються госпітальні округи, до складу яких входять заклади охорони здоров'я відповідного профілю та спеціалізації.

Госпітальний округ - організаційно-функціональне об'єднання закладів охорони здоров'я пілотного регіону, які задовольняють потребу населення однієї або кількох адміністративно-територіальних одиниць такого регіону у вторинній (спеціалізованій) медичній допомозі.

У межах однієї адміністративно-територіальної одиниці пілотного регіону у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку може бути створено більше ніж один госпітальний округ.

Заклади охорони здоров'я можуть включатися до складу госпітальних округів за погодженням з органами, уповноваженими відповідно до закону управляти майном цих закладів.

Реорганізація мережі закладів охорони здоров‘я, що надають вторинну медичну допомогу,передбачаєпоетапну структурну перебудову регіональної системи охорони здоров’я шляхом оптимізації мережі закладів охорони здоров’я.

Оптимізація мережі закладів охорони здоров’я (їх підрозділів), що надають вторинну медичну допомогу, включає:

· створення госпітальних округів, які об'єднують заклади декількох районів або міст і районів. Чисельність населення, що обслуговується закладами госпітального округу, визначається залежно від щільності та характеру розселення населення, з урахуванням стану транспортних комунікацій у межах від 100 тис до 500 тис осіб;

· проведення перепрофілювання закладів вторинної медичної допомоги, які входять до складу госпітального округу з урахуванням їх матеріально-технічного та кадрового потенціалу, профілю діяльності та структури медичних послуг, у заклади, що надають допомогу різної інтенсивності.

Перепрофілювання закладів вторинної медичної допомоги передбачає створення наступних лікувальних закладів:

- лікарня інтенсивної допомоги –надання цілодобової медичної допомоги хворим з гострими станами, що потребують високої інтенсивності лікування та догляду (наприклад, інфаркт міокарда, інсульт, гостра кровотеча тощо). Ресурсне забезпечення лікарень цього типу потребує інтенсивних технологій, спеціалізованого, діагностичного та лікувального обладнання, наявності служби реанімації та інтенсивної терапії, служби екстреної діагностики.

- лікарня планового лікування хронічних хворих –проведення повторних курсів терапії або доліковування з використанням стандартних схем лікування.

- лікарня відновного лікування –відновлення функцій, що зазнали порушення через захворювання чи травми, з метою попередження інвалідності та/або реабілітації інвалідів, які потребують спеціального обладнання (фізіотерапевтичного, тренажерів для лікувальної фізкультури тощо).

- хоспіси –надання паліативної допомоги та психологічної підтримки термінальним (безнадійно) хворим, наявність спеціального оснащення для надання допомоги і догляду, а також спеціально підготовленого, переважно сестринського, персоналу та широке залучення волонтерів.

- лікарня медико-соціальної допомоги –догляд та надання соціальної і паліативної допомоги хронічним хворих, мінімальне забезпечення діагностичним та лікувальним обладнання, спеціально підготовлений середній медичний персонал та соціальні працівники.

Надходження пацієнтів до закладів охорони здоров‘я, що надають вторинну медичну допомогу, здійснюється наступним чином:

- до лікарень інтенсивного лікування – доставка санітарним транспортом або самозвернення пацієнтів, або за направленням лікаря загальної практики-сімейного лікаря, або лікаря спеціаліста;

- до стаціонарних та поліклінічних відділень лікарень планового лікування хронічних хворих - за направленням лікаря загальної практики-сімейного лікаря;

- до лікарень відновного лікування – за направленням лікаря загальної практики-сімейного лікаря, лікарів лікарень інтенсивного лікування, лікарів–спеціалістів лікарень планового лікування, закладів третинної медичної допомоги;

- до лікарень медико-соціальної допомоги та хоспісів – за направленням лікаря загальної практики-сімейного лікаря;

- до самостійних консультативно-діагностичних центрів, консультативно-діаг­но­с­тичних центрів лікарень планового лікування - за направленням лікаря загальної практики-сімейного лікаря; до консультативно-діагностичних центрів лікарень інтенсивного лікування – за направленням лікаря загальної практики-сімейного лікаря або лікаря спеціаліста.

На перехідному етапі реформування в непілотних регіонах вторинна медична допомога міському населенню надається міськими багатопрофільними та спеціалізованими лікарнями.

Міська лікарня є лікувально-профілактичним закладом, який забезпечує надання кваліфікованої стаціонарної, а в разі наявності у її складі поліклініки - амбулаторно-поліклінічної медичної допомоги населенню міста.

За видом, обсягами, характером надання медичної допомоги та системою організації роботи міська лікарня може бути:

- за профілем - багатопрофільною та спеціалізованою;

- за системою організації - об'єднаною та необ'єднаною з поліклінікою;

- за обсягами діяльності - різної категорійності (ліжкової потужності).

Завданнями міської лікарні є:

· Надання в повному обсязі кваліфікованої спеціалізованої лікувально-профілактичної допомоги населенню.

· Удосконалення організаційних форм та методів медичного обслуговування населення і догляду за хворими з метою підвищення якості та ефективності надання медичної допомоги.

· Розробка та здійснення заходів, спрямованих на профілактику, зниження поширеності та ліквідацію інфекційних і неінфекційних захворювань, зниження рівня загальної захворюваності та захворюваності із тимчасовою втратою працездатності, інвалідності, загальної, дитячої смертності в районі обслуговування.

Третинна (високоспеціалізована) медична допомога - вид медичної допомоги, що надається в амбулаторних або стаціонарних умовах в плановому порядку або екстрених випадках і передбачає надання консультації, проведення діагностики, лікування хвороб, травм, отруєнь, патологічних станів, ведення фізіологічних та патологічних станів (при вагітності та пологах) із застосуванням високотехнологічного обладнання та/або високоспеціалізованих медичних процедур високої складності; направлення пацієнта для надання вторинної (спеціалізованої) допомоги або третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги з іншої спеціалізації.

Надання третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги забезпечується високоспеціалізованими багатопрофільними або однопрофільними закладами охорони здоров'я.

Реорганізація системи надання третинної медичної допомогипередбачає поетапну структурну перебудову регіональної системи охорони здоров’я шляхом оптимізації мережі закладів охорони здоров’я, що надають таку допомогу.

Третинна (високоспеціалізована) медична допомога надаватиметься обласними лікарнями, центрами високоспеціалізованої медичної допомоги та клініками науково-дослідних інститутів.

З метою підвищення якості медичної допомоги та ефективності використання потенціалу обласних лікарень та вищих медичних навчальних закладів ІV рівня акредитації на базі обласних клінічних лікарень можуть утворюватися університетські клініки.

Заклади охорони здоров'я із забезпечення надання третинної медичної допомоги:

- багатопрофільна обласна (республіканська, міська для м. Києва) лікарня (в тому числі клінічна лікарня) заклад охорони здоров'я, що забезпечує надання третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги в умовах цілодобового стаціонару, денного стаціонару або амбулаторних умовах дорослим хворим у гострому стані або з хронічними захворюваннями, що потребують високоспеціалізованого діагностичного та лікувального втручання з обов'язковою наявністю відділень екстреної (невідкладної) медичної допомоги;

Обласна лікарня є комплексним лікувально-профілактичним закладом, що забезпечує надання висококваліфікованої стаціонарної і консультативної поліклінічної допомоги населенню області; центром організаційно-методичного керівництва лікувально-профілактичними закладами, розміщеними на території області; базою підвищення кваліфікації лікарів та середнього медичного персоналу, підготовки лікарів-інтернів, проходження практики вищих навчальних медичних закладів усіх рівнів акредитації.

- багатопрофільна обласна (республіканська, міська для м. Києва) дитячалікарня (в тому числі клінічна лікарня) заклад охорони здоров'я, що забезпечує надання третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги в умовах цілодобового стаціонару, денного стаціонару або амбулаторних умовах хворим дітям у гострому стані або з хронічними захворюваннями, які потребують високоспеціалізованого діагностичного та лікувального втручання з обов'язковою наявністю відділень екстреної (невідкладної) медичної допомоги;

Обласна дитяча лікарня є комплексним лікувально-профілактичним закладом, що забезпечує надання висококваліфікованої стаціонарної і консультативної поліклінічної допомоги дитячому населенню області; центром організаційно-методичного керівництва лікувально-профілактичними закладами, розміщеними на території області; базою підвищення кваліфікації лікарів та середнього медичного персоналу, підготовки лікарів-інтернів, проходження практики вищих навчальних медичних закладів усіх рівнів акредитації.

- високоспеціалізований медичний центр – заклад охорони здоров'я, що забезпечує надання високоспеціалізованої медичної допомоги за одним профілем;

У спеціалізованих медичних центрах проводиться:

• лікувально-діагностична;

• організаційно-методична;

• наукова робота.

Завдання центрів:

• забезпечення науково-методичного та організаційного керівництва медич­ною допомогою відповідного профілю;

• надання консультативно-діагностичної та лікувальної допомоги прикріп­леному населенню;

• запровадження наявних методів діагностики, лікування та профілактики в роботу спеціалізованих профільних відділень і кабінетів лікувально-діагнос­тичних закладів;

• проведення підвищення кваліфікації лікарів даного профілю (на курсах, семінарах, безпосередньо на робочих місцях);

- диспансер - спеціальне лікувально-профілактичний медичний заклад, що надає медичну допомогу певним групам населення та здійснює систематичне спостереження за станом їх здоров'я. Диспансери здійснюють виявлення хворих у ранній стадії захворювань систематично організовуваними масовими профілактичними та цільовими обстеженнями населення; взяття на облік потребуючих лікування ; ретельне обстеження і надання кваліфікованої та спеціальної лікувальної допомоги їм; активне динамічне спостереження ( патронаж ) за станом здоров'я взятих на облік; докладне вивчення умов праці, побуту хворих і спільно з санітарно-епідеміологічними станціями усунення факторів, що шкідливо впливають на здоров'я взятих на диспансеризацію і оточуючих їх осіб - членів сім'ї , а також проживають і працюють з ними

В Україні, відповідно до затвердженого переліку закладів охорони здоров’я, є 11 видів профільних диспансерів.

Диспансери складаються із поліклініки (диспансерне відділення) та стаціонару. При організації роботи цих закладів враховуються особливості кожного диспансеру. Вони визначаються етіологією, клінікою, епідеміологією конкретних захворювань.

Основні завдання диспансеру:

• активне виявлення хворих;

• обстеження та уточнення діагнозу;

• призначення відповідного лікування;

• активне динамічне спостереження за хворими та контактними;

• патронаж хворих;

• проведення оздоровчих заходів;

• вивчення захворюваності в районі діяльності;

• розробка запобіжних заходів щодо виникнення патології;

• проведення організаційно-методичної роботи;

• надання консультативної допомоги лікарям інших медичних закладів;

• контроль повноти обліку та своєчасності сигналізації при виявленні хворого.

На рівні закладів третинного рівня проводиться організаційно-методична робота, яка складається з наступних розділів:

 

 




Переглядів: 772

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
ЗМІСТ ТЕМИ | Облікова документація стаціонарів.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.007 сек.