• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Диригування

СЕСІЯ №1

Диригування – це мистецтво: як самостійна професія, воно існує трохи більше I ст. Система рухів, спосіб керування хором.

В той час як виконання на деяких інструментах (фортепіано, арфа, ударні інструменти) нараховує тис. і відомі ще до н.е. у Греції, Римі та ін. Європ. країнах.

Диригували здебільшого композитори, скрипалі, піаністи, інші музиканти. Диригуванням як наукою почали займатись недавно – на поч. XX ст.

Мова диригування – це сукупність комплексів, жестів міміки, фантазії та емоційності для відтворення змісту музичного твору.

1. Постановка

Природнім апаратом диригента з допомогою якого він керує хором є його руки, обличчя, корпус, голова та ноги.

Кожен з цих елементів має свої специфічні виражальні засоби і можливості з допомогою яких диригент керує хором.

Зовнішній вигляд диригента повинен відчувати наявність волі, активності, рішучості та енергії. Диригент повинен стояти прямо, вільно, спираючись однаково рівномірно на дві ноги, корпус підчас диригування потрібно тримати невимушено, твердо, не горблячись.

Зберігаючи правильну постановку, відносну нерухомість. Голову потрібно тримати рівно. Не нахиляти вперед, не відхиляти назад. Найбільш важливим та найбільш рухливим складовим елементом диригентського апарату є руки:

1. кисть
2. передпліччя (від кисті до ліктя)
3. плече

Руки повинні бути висунуті вперед, не напружені, розслабивши м’язи рук. Потрібно відчути щоб лікоть не притискався до корпусу і не віддалявся в сторону. Кисті повернуті долонею донизу. Пальці напівзігнуті, не випростувати і не затискати в кулак, держати вільно легко.

Рекомендовано на початковому етапі засвоєння постановки, щоб великий палець торкався вказівного пальця.

Кисть не може бути опущеною донизу. Дуже великого значення слід надавати постійному прагненню свободи диригентського апарату (зокрема свободи м’язів рук.) Уникати скутості; надмірного напруження.

2. Основні схеми тактування

Одна з особливостей сучасного способу диригування полягає в тому, що долі такту показуються рухами рук направленими в різні сторони:

вниз, вверх, вліво, вправо (до себе, від себе).

Сучасний спосіб диригування заснований на другообразному перенесенні рук в різні точки схеми тактування.

Така форма схем тактування дає можливість виявити співвідношення сильних і слабких долей. Слабкі жести служать підготовкою до сильних.

Всі диригентські схеми побудовані із вертикальних та горизонтальних напрямків. Рух руки вниз – найсильніша доля, а рух руки вверх – найслабша, рух від себе – відносно сильна доля, до себе – слабка.

В основу диригентської практики закладені 3 основні схеми тактуваня:

1) У двохдольній схемі у розмірі 2⁄4: перша доля – сильна, наголошена; друга доля – слабка (ненаголошена).

На раз – рука йде вниз, на два – доверху.

2) У трьохдольній – перший жест, він є сильний, другий – слабкий, а третій найслабший. Перша – вниз, друга – у сторони, третя – вверх.

3) У чотирьохдольній схемі, яка складається з чотирьох жестів, перша доля – сильна (вниз), друга доля – слабка (всередину), третя доля – відносно сильна (від себе), четверта доля – найслабша (вгору).

Є три позиції рук: низька, середня і висока.

3. Диригентський жест і схеми:

Диригентський жест має такі складові частини:

– увага;

– замах;

– удар;

– точка удару.

Найголовніші з них – замах або дихання і точка в якій починається звук.

Замах – це ауфтакт, повинен бути злегка заповільнений.

Позиції рук:

Низька позиція є не вище діафрагми.

Середня позиція – не вище плечей, не нижче діафрагми.

Висока позиція – не нижче легень.

Вправи для розвитку:

1. До низу руки – кольца 5 хв.
2. Ставим до стіни, напівзігнуту руку (плавний жест рук доверху, перейшовши плавно вести руки донизу) (ніби фарбуємо стіну, дуже повільно) – 5 хв.

– Зафіксувати лікті – проводим руками доверху і донизу.

– Це саме, відійшовши від стіни.

1. Сісти за стіл. Поставивши лікті на стіл, розслабивши руки кидаєм їх донизу.
2. Лікті зафіксовані на столі, плавний, повільний рух рук доверху і донизу, потім підняти над столом руки і повторити.
3. Поставити лікті на стіл і робити хвилі всередину і від себе (кожною рукою окремо, потім разом).

Ця сама вправа і над столом!

Д⁄з. Розслаблювати кисть, і кистю підловлювати другу долю!!! (зафіксувати лікті на одній відстані)

Вправи всі робити вдома.

Вивчити (знати) теорію.

Схеми тактувати (2⁄4 ; 3⁄4 ; 4⁄4 ).

Переглядів: 10669