Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






ВИЗНАЧЕННЯ МОРФОМЕТРИЧНИХІ ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК РІКИ ТА її БАСЕЙНУ

 

Ключові слова:річка; гідрографічна мережа; річкова система; річковий басейн; поверхневий водозбір, підземний водозбір; вододіл; морфометричні характеристики ріки (довжина, звивистість, розгалуженість, густота річкової мережі); морфометричні характеристики басейну ріки (площа, коефіцієнт асиметрії, довжина, ширина, середня висота басейну, середній нахил басейну, довжина вододільної лінії, порізаність контуру басейну); системи кодування водотоків; поздовжній профіль ріки.

 

На допомогу студентові:

Річкою називають водний потік значних розмірів, який живиться атмосферними опадами з свого водозбору і має чітко виражене русло.

Залежно від умов формування та режиму стоку води розрізняють річки рівнинні, гірські, болотні, карстові та озерні. Болотні річки протікають по болоту або мають у межах водозбору значні заболочені простори. Карстові річки живляться цілковито або значною мірою водою з підземних карстових горизонтів. Озерні річки – це річки, які витікають з озер або протікають через них.

Сукупність водотоків та водоймищ у межах будь-якої території називають гідрографічною мережею; до неї зачисляють також озера, болота, канали й джерела. Мережа постійних водотоків утворює річкову мережу.

Сукупність річок, що зливаються разом і виносять свої води загальним потоком, називають річковою системою.

Початок річки, що відповідає місцю, починаючи з якого з'являється постійна течія води в руслі, називають витоком. Впадаючи в іншу річку, озеро або море, річка утворює гирло.

Важливою кількісною характеристикою річкового басейну є порядок головної ріки та приток. Сьогодні відомо декілька систем кодування порядків водотоків (рис. 1.1).

 

Рис 1.1. Порівняльний аналіз кодування одного і того ж річкового басейну за схемами: Р.Хортона (а); А.Стралера (б); Н.Ржаншина (в); Р.Шріва (г) (доступно при скачуванні повної версії)

 

Згідно з системою кодування водотоків (за Р. Хортоном), до першого порядку зачисляють водотоки, які не мають приток. Водотік другого порядку утворюється від злиття двох водотоків першого порядку. Для утворення водотоку третього порядку необхідне злиття двох водотоків другого порядку і т.д. Якщо зустрічаються два водотоки порядку п , води, об'єднавшись, дають початок водотоку порядку п+1. Зазначимо, що злиття різного-рядкових водотоків таких змін не дає. Наприклад, при впадінні в річку четвертого порядку приток першого, другого або третього порядків порядок головної ріки не змінюється. Отже Р. Хортон визначає порядок ріки в її нижній течії. Згодом він окреслює головну ріку й основні її притоки, а потім здійснює перекодування (рис. 1.2). У наслідок цього головна ріка від своїх верхів'їв до нижньої течії не змінює свій порядок.

Рис. 1.2. Кодування порядків приток (за Р.Хортопом): а – дихотомічна система збільшення порядків вниз за течією; б – перший етап кодування Хортона за дихотомічною системою з метою визначення порядку головної ріки; в – перекодування та кінцеве визначення порядків приток у басейні (доступно при скачуванні повної версії)

Річковим басейном(басейном річкової системи) називають територію земної поверхні, у тім числі товщу гірських порід, звідки дана річкова система або окрема річка живиться.

Басейн кожної річки включає в себе поверхневий та підземний водозбори. Поверхневий водозбір - та частина земної поверхні, з якої води надходять у певну річкову систему або окрему річку. Підземний водозбірутворюють товщі гірських порід, з яких вода надходить у річкову мережу.

Басейн підземного живлення може не збігатися із поверхневим. Підземний водозбір ріки, зазвичай, є більшим за поверхневий водозбір. Однак виявити підземний водозбір досить важко.

Поверхневий водозбір кожної річки відокремлений від водозбору сусідньої річки вододілом, який проходить по найвищих точках земної поверхні, розташованої між водозборами сусідніх річок.

Морфометричними характеристиками ріки вважають довжину, звивистість, розгалуженість і густоту річкової мережі. Морфо­метричними характеристиками басейну ріки є площа басейну, коефіцієнт асиметрії, середня висота басейну над рівнем моря, середній нахил басейну, довжина вододільної лінії, порізаність контуру басейну.

Головними характеристиками природних умов басейну ріки є географічне положення, тектонічна та геологічна будова, рельєф, клімат, грунтово-рослинний покрив, наявність і особливість інших водних об'єктів тощо.

Для виконання лабораторної роботи кожен студент отримує: топографічну карту (М 1:200 000) з зазначеним річковим басейном, тематичні карти на територію басейну (геологічну, геоморфо­логічну, грунтів і рослинності).

Завдання1. Визначити морфометричні характеристики ріки: 1.1. Довжину головної ріки, (L, км). Довжину ріки визначають як віддаль від верхів'я ріки до гирла. Відлік здійснюють від гирла ріки як від більш визначеної точки, ніж верхів'я. Вимірювання довжини провадять на карті курвіметром або циркулем-вимірювачем по всіх звивинах ріки. З цією метою необхідно передусім за масштабом карти визначити кількість кілометрів (чи метрів залежно від масштабу карти), які відповідають одному кроку циркуля, а потім кількість вимірених кроків помножити на довжину одного кроку циркуля-вимірювача за масштабом:

 

Формула (доступно при скачуванні повної версії)

 

1.2. Коефіцієнт звивистості ріки – відношення виміряної по всіх звивинах довжини ріки до довжини прямої від витоку до гирла ріки:

 

Формула (доступно при скачуванні повної версії)

 

1.3. Коефіцієнт розгалуженості ріки (Крзг) – відношення довжини всіх рукавів і приток ріки до її довжини:

 

Формула (доступно при скачуванні повної версії)

 

1.4. Густота річкової мережі (р) – відношення суми довжин усіх рік басейну (чи іншої території), в тім числі пересихаючі тимчасові водотоки, вираженої в км (Zln+L) до площі басейну або території, вираженої в квадратних кілометрах: Eln+L/F(км/км2).

Завдання 2.Побудувати гідрографічну схему ріки, здійснити кодування порядків водотоків за різними системами (авторами).

З цією метою необхідно довжини ріки, її притоки і озера нанести на схему прямими лініями у певному масштабі. Кут з'єднання приток з головною рікою близький до 30°.

Завдання 3.Побудувати поздовжній профіль ріки.

Поздовжнім профілем ріки називають криву, яка показує зміну висоти дна і поверхні ріки від витоку до гирла. Поздовжній профіль ріки характеризує зміну похилів її дна та поверхні води вздовж течії. Похил виражається відношенням різниці позначок висоти (дна чи поверхні води) на початку (Ні) та наприкінці (Н2) досліджуваної ділянки (цю різницю називають падінням) до відстані (І) між початком і кінцем ділянки, тобто:

 

Формула (доступно при скачуванні повної версії)

 

З метою побудови поздовжнього профілю по вертикальній осі відкладають висоту рівня води або дна (м), по горизонтальній – віддаль від витоку до гирла (км).

Завдання 4.Визначити морфометричні характеристики басейну ріки.

Користуючись топографічними картами, передусім необхідно провести лінії вододілу між басейном досліджуваної ріки і басейнами суміжних рік. Лінію вододілу проводять по найбільших висотах, які обмежують басейн.

 

4.1. Площа басейну (F, м2, км2). Площу басейну визначають планіметром, палеткою, розбивкою контуру басейну на геометричні фігури. При використанні планіметра необхідно визначити ціну однієї поділки, яку обчислюють для кожної зони, обмеженої двома суміжними паралелями, як частка відділення математичної площі трапеції (взятої в таблицях) на число поділок планіметра. Обводку площі кожного контуру виконують двічі. Різниця в кількості поділок планіметра між двома обводками не повинна перевищувати 1/200 частку їхнього середнього арифметичного. Для площ, що відповідають 50-200 поділкам планіметра, ця різниця не повинна перевищувати 1-2 поділки. Незначні площі обводять планіметром декілька разів (5-6). Число поділок планіметра (різниця відліків) поділена на кількість обводок дає середнє число поділок планіметра. При визначенні значних площ доцільно безпосередньо використовувати геодезичні таблиці.

 

4.2. Коефіцієнт асиметрії (а) – відношення різниці між площами басейнів лівобережних ( fл ) і правобережних ( fr, ) приток до площі басейну загалом:

 

Формула (доступно при скачуванні повної версії)

 

Залежно від розташування приток щодо головної ріки розріз­няють симетричні та асиметричні басейни. Мірою асиметричності басейну є коефіцієнт асиметрії.

 

4.3. Довжина басейну (L, м, км) - пряма, яка з'єднує, гирло і точку на вододілі, що прилягає до витоку річки.

Довжина басейну завжди менша за довжину ріки. Якщо контур басейну вигнутий, то пряма змінюється ламаною, кожний відрізок якої повторює головні вигини русла (рис. 1.3) і довжина басейну дорівнює сумі відрізків.

 

4.4. Середня ширина басейну (Всер, м, км) відношення площі басейну річки (F) до його довжини (L6):

 

Формула (доступно при скачуванні повної версії)

 

4.5. Максимальна ширина басейну (Вмах, м, км). Максимальну ширину басейну визначають по прямій, перпендикулярній до осі басейну у найширшій його частині.

 

4.6. Середня висота басейну (Нсер, м). Середню висоту басейну визначають, якщо є карта басейну в горизонталях. Користуючись планіметром, визначають площі між сусідніми горизонталями (f) і середні висоти горизонталей (h), між якими знаходиться площа:

 

Формула (доступно при скачуванні повної версії)

 

Середню висоту басейну можна визначити також за графіком гіпсометричної кривої басейну.

 

4.7. Середній нахил поверхні басейну (Ісер) визначають за формулою

 

Формула (доступно при скачуванні повної версії)

 

4.8. Довжину вододільної лінії (S, м, км), вимірюється аналогічно довжині ріки.

 

4.9. Порізаність контуру басейну або коефіцієнт розвитку довжини вододільної лінії.

Кількісною характеристикою форми річкового басейну є так званий коефіцієнт розвитку довжини лінії m – відношення довжини вододільної лінії до довжини кола, що обмежує рівновелику водозборові площу круга. Обчислюють за формулою:

 

Формула (доступно при скачуванні повної версії)

 

Величина коефіцієнту m буде тим більша, чим більше форма річкового басейну буде відрізнятися від форми круга.

Завдання 5.Побудувати гіпсографічну криву басейну.

Гіпсометрична крива вказує на відсоток площі басейну, яка перебуває вище певної висоти.

Для побудови гіпсографічної кривої визначають площі Між горизонталями. По горизонтальній осі відкладають ці площі (в квадратних кілометрах або відсотках), а по вертикальній осі – висоти цих площ. Підсумовуючи величини площ кожної висоти в км кв чи % одержимо гіпсометричну криву. З допомогою кривої можна визначити середню висоту басейну над рівнем ріки. З цією метою з середини горизонтальної осі піднімають перпендикуляр до перетину з кривою і опускають перпендикуляр на вісь ординат. Висота, яку відсіче ця лінія, і буде середньою висотою басейну над рівнем моря.

Завдання 6.Визначити фізико-географічні характеристики ба­сейну ріки. Фізико-географічні умови характеризують за таким планом:

 

6.1. Географічне положення басейну на континенті, яке може бути виражене через віддаленість (в км) від океану, широту і довготу центру і крайніх точок басейну.

 

6.2. Географічний пояс, природна зона або висотний пояс.

 

6.3. Тектонічна і геологічна будова, фізичні і водні властивості підстилаючих порід, гідрогеологічні умови.

 

6.4. Рельєф, який може бути охарактеризований (кількісно) через середню висоту і середній похил поверхні басейну (за формулами 1, 2).

 

6.5. Клімат (характер циркуляції атмосфери, режим температури і вологості повітря, кількість і режим атмосферних опадів, випа­ровування).

 

6.6. Ґрунтово-рослинний покрив, який можна охарактеризувати через коефіцієнт лісистості та площею певного типу ґрунту в межах басейну.

Коефіцієнт лісистості – це відношення площі лісів, розташованих в басейні, до загальної площі басейну:

 

Формула (доступно при скачуванні повної версії)

 

Коефіцієнт лісистості визначають у відсотках, або в частках від одиниці. Його можна обчислити як для водозбору загалом, так і для окремих ділянок.

 

6.7. Наявність і особливість інших водних об'єктів – озер, боліт, льодовиків та ін.

Коефіцієнт озерності (Коз) – це відношення площі озер, розташований у басейні, до загальної площі басейну:

 

Формула (доступно при скачуванні повної версії)

 

Коефіцієнг заболоченості (К бол) – це відношення площі боліт, що знаходяться в басейні, до загальної площі басейну:

 

Формула (доступно при скачуванні повної версії)

Контрольні запитання

 

1. Що таке річка та річкова мережа?

2. Що таке річковий басейн?

3. Що називають витоком і гирлом ріки?

4. Що таке дельта?

5. Перелічіть складові частини річкової долини.

6. Проаналізуйте різні системи кодування водотоків.

7. Як класифікують ріки?

8. Назвіть і проаналізуйте основні морфометричні характерис­тики ріки.

9. Проаналізуйте морфометричні характеристики басейну ріки.

10. Назвіть типи поздовжнього профілю річки?

11. Назвіть основні фізико-географічні характеристики басейну.

12. Що таке похил і падіння ріки?




Переглядів: 3099

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Лабораторна робота № 1 | Виконання промірних робіт

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.009 сек.