МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||||||||||||||||||||
Відмінності між індустріальною та сервісною економікоюСервісний менеджмент як основа менеджменту туризму Хід економічної історії в XX ст певною мірою підтвердив теоретичну концепцію Д. Белла про стадії розвитку цивілізації як: · доіндустриального; · індустріального; · постіндустріального суспільств. Вважається, що економічно найбільш розвинені країни Заходу більше 20 років тому вступили в постіндустріальну стадію. За загальним визнанням прибічників концепції постіндустріального суспільства, найбільш фундаментальною ознакою змін, що відбуваються, є: · переорієнтація виробництва із просто створення матеріальних благ на надання послуг в широкому сенсі слова; · генерування інформації; · у свою чергу усередині сервісного сектора найінтенсивніше процеси зміни структури робочої сили і зайнятості йдуть не в галузях, що пропонують традиційні послуги (побутові, транспортні, торгівельні), а там, де споживачі виступають як індивідуальності, де виробництво послуги і її вжиток персоніфіковані і нерозривно зв'язані. Останній феномен, що отримав спочатку в англомовній, а потім і світовій науковій літературі по сервісному бізнесу - кастомізація (від англ. customer – споживач), означає особливий, індивідуалізований підхід до задоволення потреб окремого клієнта і вважається ідеалом взаємодії по лінії «постачальник послуг – клієнт». В зв'язку з цим виробництво послуг, покликане за своєю суттю обслуговувати клієнта, задовольняючи його насущні особисті або корпоративні потреби, стає домінантою для менеджменту сучасних організацій, його концепцій, методів і прийомів і визначає конкурентні стратегії, засновані на навиках і уміннях надавати високоякісний сервіс. Суспільство, інститути якого, перш за все економічні, готові реалізувати такі підходи, стає в справжньому сенсі сервісним, а економіка з індустріальної перетворюється в сервісну. «Сервісна» цивілізація передбачає радикальну зміну світогляду керівників і менеджерів підприємств. Для досягнення успіху потрібні новий менталітет, інші здібності і організаційні форми. Головні відмінності між сервісною і індустріальною економікою полягають в наступному.
Поняття «сервісний менеджмент» увійшло до наукового і практичного обороту на початку 80-х років в Швеції і Великобританії. З тих пір воно поступово стало загальноприйнятим, позначаючим принципову спрямованість управлінській діяльності. Подібна орієнтація, проте, почала виявлятися набагато раніше за введення відповідного терміну в рамках таких дисциплін, як маркетинг, управління людськими ресурсами і управління операціями. На формування нової парадигми головну дію надали принаймні такі області як: · маркетинг, · операційний менеджмент, · організаційна теорія, · управління людськими ресурсами · управління якістю · практику кар'єрних менеджерів і консультантів, на прийоми і способи дій яких глибоко вплинув досвід менеджменту відомих сервісних фірм, таких, як SAS (авіаперевезення), Club Med (готельно-туристичний бізнес), Arthur Andersen Consulting (консультаційні і аудиторські послуги), Federal Express (логістика), Wal-Mart (роздрібна торгівля). З початку 80-х років до проблеми управління різними аспектами діяльності сервісних організацій став застосовуватися абсолютно новий підхід, який заклав основи того, що пізніше Р. Норманн назвав сервісним менеджментом. Сервісний менеджмент - філософія управління, згідно якої воно має бути принципово орієнтоване: · на максимально можливе задоволення специфічних потреб конкретного клієнта шляхом надання йому сервісного продукту, що володіє певним ефектом корисності, тобто якістю, оцінюваним споживачем; · на створення в організації можливості і умов для виробництва такого продукту (забезпечення персоналом, матеріальними ресурсами, технологією); · на те, що пов'язує цілі і інтереси (вигоди) всіх залучених в процес надання послуги сторін. З приведених визначень виходить, що головним чинником, що обумовлює успіх сервісного підприємства, є здатність задовольняти запити клієнта. Генеральна стратегія орієнтації на споживача означає, що останній знаходиться в центрі уваги підприємства, яке повинне прагнути якнайкраще зрозуміти тенденції розвитку його системи переваг. З іншого боку, підприємство певною мірою може впливати на поведінку споживача і ринок. Сутність сервісного менеджменту як організаційної функції полягає у: · виробленні і ухваленні рішень відповідно до вказаної принципової установки; · забезпеченні внутріфірмової координації дій; · управлінні якістю як системним чинником; · управлінні поведінкою клієнта і чинниками впливу на ринок; · розвитку персоналу, який стає ключовою передумовою успіху. Читайте також:
|
||||||||||||||||||||||||||
|