Основні аспекти теми

Розвиток українського театру та драматургії. Поєднання традицій і новаторства. Театр Леся Курбаса і його роль у становленні нового українського мистецтва. Відмінність художніх концепцій у режисерській практиці Л.Курбаса (експериментальне синкретичне мистецьке об’єднання «Березіль») і Г.Юри (реалістично-побутовий театр ім. І.Франка).

Бурхливий розвиток драматургії і театру. Етапи розвитку, специфіка української драматургії цієї доби. Шукання оригінальних художніх форм. Різноманітність жанрів. Широта проблематично-тематичного діапазону. Проблема національної самосвідомості народу. Морально-етична проблематика.

Згубний вплив остаточного утвердження партійно-класового підходу до явищ мистецтва на розвиток драматургії.

І.Кочерга – знакова постать української драматургії. Початок 20-х років – переламний період у творчості письменника: виявлення інтересу до повсякденних колізій людського життя, пов’язаних з тривогами і світлими надіями, але сполучених з улюбленим мотивом недосяжної мрії.

Вершинний твір І.Кочерги – драматична поема «Свіччине весілля» («Пісня про свічку», 1930). Звернення автора до мало висвітленого в нашій літературі періоду життя України. Головний конфлікт – боротьба киян з литовськими загарбниками за волю, національну гідність, людські права. Композиція твору. Ідейно-художня роль символічного образу свічки та світла. Втілення в образах повсталих ремісників (Іван Свічка, Передерій, Чіп) кращих рис українського народу. Образ Меланки – «поетичний символ України» (І.Кочерга), що виборює незалежність. Художня довершеність п’єси, динамізм розвитку подій, багатство мови. Майстерність передачі історичного колориту.

Драматична поеми «Ярослав Мудрий» (1944, друга редакція – 1946). Проблематика твору, її актуальність і полемічність: заперечення теорії норманського походження Київської Русі. Утвердження ідеї єдності Русі, самобутнього характеру і світового значення її культури. Особливості композиції, сюжетна багатоплановість. Художнє розкриття феномену історичної постаті київського князя, прозваного в народі Мудрим, всебічне змалювання його характеру (у триєдиному вимірі – воїн, будівничий, сім’янин). Складність і суперечливість характеру Ярослава. Виразність інших персонажів твору (Микита, Журейко, Милуша, Інгегарда, Гарольд, Єлизавета). Поетичний образ Києва як політичного і культурного центру Русі.

Творче продовження І.Кочергою традицій української драматургії. Новаторство, художня майстерність, самобутність індивідуального стилю. Розширення ідейно-художнього і тематичного діапазону української драматургії, утвердження в ній романтичного напряму.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Основні аспекти теми	\|	Новаторство М. Куліша у драматургії

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.