Еволюційні уявлення в стародавньому світі.

Історія еволюційного вчення

Гіпотези походження життя на Землі

Макроеволюція

Видоутворення

Мікроеволюція як основа еволюційного процесу

Історія еволюційного вчення. Сучасна синтетична теорія еволюції.

Еволюція (від лат. еволютіо — розгортування) — процес необоротних змін у будові та функціях живих істот протягом їхнього історичного існування.

Результат еволюції - пристосованість організмів до умов довкілля.

Еволюційне вчення - наука про фактори, механізми, загальні закономірності та наслідки еволюції.

Давній Китай. Життя виникло з одного джерела шляхом поступового розгортання і розгалуження.

Антична епоха.

Діоген. Усі речі є результатом диференціації однієї тієї ж речовини і подібні до неї.

Фалес. Началом всього живого є вода або волога.

Анаксимандр. Рослини, тварини, людина виникла з Землі, що розвивалася.

Анаксагор. Організми розвинулися із зародків, які містяться в повітрі. Ввів поняття про безмежно малі одиниці матерії.

Геракліт Ефеський (535-475 рр. до н.е.) - основна праця - "Про природу". Вважав, що світ вічний і єдиний; у ньому все змінюється і нічого не повторюється в т.ч. жива природа, підкоряється закону протилежностей. "Все тече, все змінюється", "в одну і ту ж річку двічі не увійти"

Демокріт (460-370 рр. до н.е.) вважав, що життя зародилося із неживої матерії під впливом сонячного промінння. Життя підтримується завдяки особливим "атомам вогню"; нові види з'являються завдяки взаємним змішуванням (тобто гібридизації

Аристотель. Широко використовував порівняльний метод дослідження морфології і фізіології, що дало змогу бачити єдність і відмінність окремих груп живих істот. Висунув теорію безперервного і поступового розвитку живого з неживого, уявлення про «сходинки природи»: мінерали — рослини —зоофіти — нижчі тварини — вищі тварини — людина.

Давньоримський поет і філософ Тіт Лукрецій Кар (99-55 рр. до н.е.) у поемі "Про природу речей" вказав, що всі тіла (живі і неживі) складаються із різних сортів частинок - атомів та відрізняються їхніми випадковими поєднаннями. Зберігаються і дають нащадків лише найбільш пристосовані живі організми.

Середньовіччя(400-1400 н.е.). Теорії, що ґрунтувалися на зазначених вище давніших концепціях, або визнання креаціонізму, теорії спонтанного зародження, стаціонарного стану.

Час абстрактних побудов(1400-1790)

Джон Рей (1627-1705). Створив концепцію виду. Писав, що «форми, які відрізняються за своєю видовою належністю, зберігають цю свою специфічну природу постійно, і жодна з них не виникає з насіння іншої, і навпаки». Отже, до одного виду належать рослини, які відтворюють собі подібних за допомогою насіння.

Карл Лінней (1707-1778).

Надав системі рослин і тварин чіткості.

За одиницю класифікації прийняв вид.

За Ліннеєм вид - це група особин, які подібні між собою, як діти одних і тих же батьків, можуть схрещуватись між собою і давати плодюче потомство.

Подібні між собою види Лінней об'єднав у роди, подібні роди у ряди, ряди — у класи.

Запровадив бінарну (подвійну) номенклатуру найменування видів.

Видам рослин і тварин дав латинську назву. Перше слово (пишеться з великої літери) — іменник, це назва роду до якого відноситься вид. Друге слово (пишеться з малої літери) — прикметник, яким позначається даний вид.

Наприклад, горобець домашній — Раssеr domrsticus,

горобець польовий — Раssеr montans).

Ж.Бюффон (1707-1788). Порушив проблему впливу факторів зовнішнього середовища на живі істоти. «Температура, клімат, якість їжі і гніт поневолення (одомашнення) — ось три причини змін, ушкоджень і дегенерації тварин».

Джеймс Каттон (1726-1797). Теорія уніформізму. Вік Землі нараховує мільйони років.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ЛЕКЦІЯ №4. ЕВОЛЮЦІЙНЕ ВЧЕННЯ	\|	Еволюційна гіпотеза Ж.-Б. Ламарка.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.