Тематичний план курсу

Це суспільство з розвинутими економічними, правовими, політичними, соціальними, культурними відносинами між самими людьми, не опосередковані державою. В такому суспільстві вільно розвивається публічна сфера, сфера масових рухів, партій. Так, ст.36 Конституції України чітко визнає право громадян України на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних інтересів. При цьому держава не втручається у діяльність партій і громадських організацій, якщо та здійснюється у межах закону. Громадянське суспільство домагається децентралізації влади держави за рахунок її передачі самоврядуванню, взаємодії більшості і меншості на основі узгодження позицій державних інститутів і суспільства. Пріоритет у цьому суспільстві надається людині, її правам.

Реальне здійснення основних прав кожною людиною можливе лише в суспільстві, де ліквідовано її відчуження від засобів виробництва і результатів особистої праці, а також її відчуження від політичної, як вже зазначалося, державної влади. Таке суспільство може утворитися за умов,коли:

• людина є власником засобів виробництва і результатів своєї праці;

• власниками є переважна більшість дорослого населення країни;

• політична система суспільства (зокрема, порядок виборів представницьких органів держави та органів

місцевого самоврядування) забезпечує вільне й адекватне волевиявлення дорослих громадян держави;

• такому волевиявленню населення належить вирішальне значення в суспільному житті (через забезпечення панування законів держави, через їх найвищу юридичну силу);

• безумовною умовою волевиявлення більшості населення є основні права людини. Непорушність, незаперечність, недоторканість цих прав має бути абсолютною.

Сьогодні значної популярності набула тема співвідношення громадянського суспільства та держави. Проблема взаємин громадянського суспільства і держави ставиться як проблема формування громадянського суспільства, як умови обмеження всепроникної ролі держави. Перед суспільством і державою постає проблема оптимального поєднання інтересів індивіда та держави, індивіда та громадських об'єднань, громадських об'єднань та держави тощо як передумови їх нормального розвитку. Розв'язання цієї проблеми вбачається у рівноправному існуванні різних форм власності, розвитку громадських об'єднань, обмеження втручання держави, розвитку політичної демократії та інше. Саме тому, виходячи із співвідношення громадянського суспільства і держави, проблема становлення громадянського суспільства в Україні пов'язана насамперед з проблемою розбудови правової держави.

Основними рисами правової держави є:

- панування та верховенство в суспільному і державному житті права та законів, які виражають волю більшості або всього населення країни. Усі державні органи, їх посадові особи, об'єднання громадян, фізичні особи повинні діяти в межах Конституції та відповідно до законів. Це правило закріплено в ст. 6, 8 Конституції України як конституційний принцип;

- закріплення в Конституції та законах держави основних прав людини;

- постійне утвердження суверенітету народу як єдиного джерела державної влади;

- поділ державної влади на законодавчу, виконавчу і судову;

- забезпечення прав, свобод, законних інтересів людини і громадянина, виконання ними своїх обов'язків перед іншими людьми, державою і громадянським суспільством. Так, громадянам гарантується звернення до суду для захисту своїх конституційних прав і свобод (ч.З ст.8 Конституції України). Такі звернення можуть бути з приводу незаконних дій чи бездіяльності органів державної влади або місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. За захистом своїх прав кожен може звертатися до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Після використання всіх національних засобів правового захисту своїх прав і свобод кожному надано право звертатися до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна (ст.55 Конституції України);

- демократична форма правління;

- врегулювання взаємовідносин між особою і державою на підставі загальнодозвільного принципу: "Особі дозволено робити все, що прямо не заборонено законом". Тобто особа може вчиняти будь-які дії, якщо на них не поширені якісь заборони з боку держави. А державні органи і посадові особи діють на підставі принципу - можна тільки те, що прямо дозволено законом;

- взаємна відповідальність між особою і державою; відповідальність держави перед особою і громадянським суспільством за свою діяльність;

- наявність у всіх громадян правової культури;

- ефективна організація контролю і нагляду за здійсненням законів і режиму законності.

Наведені ознаки правової держави визначають шляхи і напрями її формування. Так, до основних шляхів формування правової держави в Україні відносять:

- необхідність зв'язати правом діяльність держави та її органів;

- формування правового механізму, за допомогою якого можна було б подолати відчуження людини і громадянина від засобів виробництва, власності, від безпосередньої і представницької форм демократії;

- чітку та продуктивну роботу законодавчої влади на основі Конституції України і конституційних законів;

- забезпечення реальної незалежності судової системи держави;

- формування у громадян України правового мислення, високого рівня правової культури, знань про загальнонеобхідні закони і уміння використовувати ці закони в повсякденному житті.

Отже, як бачимо, поділ влади, панування правових законів, незалежне правосуддя, конституційний нагляд забезпечують примат права в державному житті, оптимальну організацію правової держави в Україні.

Тема 2. Феномен права. Право в системі засобів соціального регулювання

План

Читайте також:

1. II. Мета вивчення курсу.
2. АКТУАЛЬНI ПРОБЛЕМИ І ЗАВДАННЯ КУРСУ РОЗМIЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ УКРАЇНИ
3. Актуальність і завдання курсу безпека життєдіяльності. 1.1. Проблема безпеки людини в сучасних умовах.
4. Актуальність курсу історіософії історії України
5. Актуальність курсу «Історіософія історії України».
6. Визначення маркетингу й ключових понять курсу
7. Визначення предмету курсу
8. Визначення предмету курсу
9. Вступ до курсу
10. ВСТУП ДО КУРСУ
11. Вступ до курсу
12. ВСТУП ДО КУРСУ

Переглядів: 683