Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Тема 4. КОНТРОЛЬ І РЕВІЗІЯ РОЗРАХУНКОВИХ ОПЕРАЦІЙ

! Основні питання теми:

4.1. Ревізія розрахунків із підзвітними особами

4.2. Ревізія розрахунків за претензіями та відшкодуванням завданих збитків

4.3. Ревізія розрахунків із покупцями і замовниками

4.4. Ревізія розрахунків із різними дебіторами та розрахунків з іншими операціями

4.5. Ревізія розрахунків із постачальниками і підрядниками

4.6. Контроль і ревізія розрахунків за податками і платежами

4.7. Ревізія розрахунків з органами соціального страхування

4.8. Контроль і ревізія кредитних операцій

! Література: основна 4 [ с. 89-115], 6 [ с. 189 - 216], додаткова 8 [с.101 - 122].

 

Мета ревізії розрахункових операцій полягає у визначені здатності підприємства вчасно виконати свої зобов'язання перед державою, позабюджетними фондами та іншими юридичними та фізичними особами.

Виходячи із поставленої мети, завдання перевірки полягають у :

1. контролі документального оформлення розрахункових операцій;

2. повноти та своєчасності відображення розрахункових операцій в обліку;

3. перевірці дотримання підприємством податкового законодавства;

4. перевірці розрахунків з бюджетом і цільовими фондами;

5. перевірці підставності і законності списання простроченої дебіторської і кредиторської заборгованості;

6. перевірці стану розрахунків з постачальниками і за претензіями;

7. перевірці повноти формування даних у податковій звітності;

8. встановлення дотримання чинного законодавства, правомірності, доцільності та обґрунтованості управлінських рішень відповідальних посадових осіб при здійсненні розрахункових операцій з постачальниками, бюджетом, персоналом підприємства, іншими кредиторами;

9. розробка заходів з реалізації результатів контролю з метою попередження зловживань і порушень.

 

É 4.1. Ревізія розрахунків із підзвітними особами

 

Основні задачі контролю розрахунків з підзвітними особами полягають у встановлені правильного і цільового використання підзвітних сум; з’ясувати незаконне і нецільове витрачення цих сум, а також забезпечити контроль дотримання встановленого порядку відшкодування відрядних витрат (витрат на відрядження).



Интернет реклама УБС

Ревізуючи операції розрахунків за субрахунком 372 «Розрахунки з підзвітними особами», необхідно перевірити:

­ список підзвітних осіб;

­ дотримання діючого порядку видачі підзвітних сум на операційні та адміністративно-господарчі видатки, службові відрядження;

­ своєчасність здачі авансових звітів про використання підзвітних сум і виконання завдань по службових відряджен­нях;

­ законність і доцільність проведених витрат та правиль­ність оформлених виправдувальних документів та арифме­тичних підрахунків у них;

­ правильність бухгалтерської кореспонденції рахунків щодо отримання і використання підзвітних сум;

­ своєчасність повернення невикористаних підзвітних сум.

Ревізія розрахунків із підзвітними особами проводиться суцільним способом.

Видача готівки в підзвіт дозволяється за відсутності у підзвіт­них осіб заборгованості за раніше отриманими авансами у визначених розмірах та встановлені строки.

Підставою для перевірки розрахунків із підзвітними осо­бами є накази, розпорядження по ревізійному об'єкту, які мають безпосереднє відношення до цих операцій, авансові звіти та додатки до них, записи в регістрах аналітичного і син­тетичного обліку за субрахунком 372 «Розрахунки з підзвітними особа­ми» (журнал № 3 р.І, відомість 3.2), звіти касира та ін. за період, що ревізується.

При перевірці розрахунків з підзвітними особами по сумах виданих для операційних і адміністративно-господарських потреб ревізору необхідно:

­ встановити наявність наказу по підприємству, яким визначено коло осіб, що мають право отримувати гроші під звіт і дотримання діючих положень по видачі готівки на поточні потреби;

­ провести взаємний контроль сум авансових звітів з документами, що підтверджують фактичне надходження цінностей на склад або надання послуг (накладними, приймальними актами, товарними чеками);

­ виявити факти повторної оплати цінностей чи наданих послуг безготівковим шляхом і випадки використання підзвітних сум для оплати таких витрат, які можна оплатити безготівковим шляхом.

При перевірці підзвітних сум виданих на оплату відряджень ревізору слід встановити:

­ дотримання порядку призначення, оформлення і наявність наказу на відрядження;

­ наявність і своєчасність ведення журналу реєстрації виданих відряджень;

­ дотримання встановлених норм оплати добових, квартирних і проїзду, обгрунтованність і реальність витрат на відрядження, виявлення фактів оплати прострочених відряджень та оплати витрат в завищених розмірах.

­ необхідність і доцільність направлення працівників у відрядження, тобто виявлення непотрібних або фіктивних відряджень;

­ відповідність дат у відрядних посвідках датам компостерів на доданих квитках, виявлення підчисток або необумовлених виправлень;

­ наявність звіту підзвітних осіб про виконану роботу під час відрядження.

Для встановлення достовірності даних обліку і звітності по розрахунках з підзвітними особами необхідно здійснювати взаємний контроль документів, а саме:

­ суми грошей виданих під звіт і суми видані по відшкодуванню перевитрат порівнюють з відповідними видатковими касовими ордерами, звітами касира, авансовими звітами і ж-х № 1 р.І (з підсумком по дебету 372 рахунку);

­ повернення невикористаних підзвітних сум або їх утримання із заробітної плати, відображених в ж-х № 3 р.І порівнюють з даними прибуткових касових ордерів, відомістю № 1.1 (з підсумком по кредиту 372 рахунку), або даними розрахунково-платіжних відомостей;

­ правильність кореспонденції рахунків, виявлення фактів необґрунтованого списання підзвітних сум на витрати виробництва (Дт 23, 91, 92, 93) та фактів невідображення в обліку сум під звіт перевіряють по відомості № 5.1 та ж-х № 3 (р.І).

­ взаємозвірка залишку заборгованості підзвітних осіб при переносі з одного місця в інший проводиться по ж-х № 3 р.І попереднього і наступного місяців.

Усі порушення, що можуть зустрічатися по операціях з підзвітними сумами, підрозділяються на дві груп:

1. допускаються адміністрацією підприємства;

2. виникаючі з вини підзвітних осіб при недогляді чи потуранні адміністрації.

До першої групи відносяться такі порушення:

- відсутність затвердженого списку строго обмеженого кола осіб, які можуть видавати підзвітні суми на операційні і господарські витрати;

- видача грошей у підзвіт на операційні і господарські витрати особою, що не має трудових відносин з контрольованим підприємством;

- видача підзвітних сум на витрати, що можуть бути оплачені через банк;

- сховане кредитування працівників шляхом видачі їм авансів раніше настання потреби в грошах чи узагалі без усякої потреби;

- видача підзвітних сум особі, що має заборгованість по раніше отриманому авансу;

- несвоєчасне вживання заходів до примусового стягнення заборгованості підзвітної особи, що не отчиталась про свої витрати чи не повернула залишок коштів у касу, шляхом утримання його боргу з заробітної плати.

До другої групи відносяться наступні порушення:

- несвоєчасне представлення авансового звіту і повернення залишку грошей у касу;

- передача грошей іншій підзвітній особі;

- витрата авансу не по призначенню;

- неправильне оформлення документів, що підтверджують використання авансу, чи авансового звіту;

- представлення виправдувальних документів, що спотворюють розміри чи статті дійсної витрати коштів.

 

É 4.2. Ревізія розрахунків за претензіями та відшкодуванням завданих збитків


Джерелом ревізії розрахунків за претензіями є дані рахунку 37 "Розрахунки з різними дебіторами", субрахунок 374 "Розрахунки за претензіями".

Одним із важливих завдань ревізії є перевірка розрахунків за претензіями за невиконання договірних зобов'язань. Є декілька груп претензій:

­ до постачальників і підрядників за виявлені під час перевірки їхніх рахунків завищення обсягів виконаних робіт, недопоставку товарів, завищення цін і тарифів, завищення сум внаслідок арифметичних помилок, за невідповідність якості поставлених товарів стандартам або технічним умовам, за простої з вини постачальників;

­ до транспортних організацій за нестачу вантажу понад норми природних втрат, що виникла у дорозі, і за зайві сплачені суми при перевезенні вантажів;

­ за санкціями (штрафи, пені, неустойки) за недотримання договірних умов, визнаних платниками або присуджених судом;

­ до банків за сумами, помилково списаними за рахунками в банку (за валютними операціями).

Претензії пред'являють після того, як підприємство дізналося про порушення своїх майнових прав і законних інтересів іншим підприємством.
За кожною претензією необхідно перевірити її обґрунтованість і правильність оформлення документів.

Недотримання строків пред'явлення претензій часто використовується для приховання фактів крадіжок матеріальних цінностей. Тому треба вивчити причини відмови постачальників або транспортних організацій у задоволенні претензії, протоколи розгляду претензійних справ у суді й арбітражі. Якщо за претензією приховувалося привласнення цінностей окремими посадовими особами, необхідно вжити заходів щодо відшкодування заподіяної шкоди.

При нестачі товарів у дорозі слід перевірити наявність комерційних актів і правильність їх оформлення.

По ходу проведення ревізії розрахунків по претензіях пе­ревіряючі найчастіше звертають увагу на такі реквізити:

• найменування підприємства боржника;

• умови договору між партнерами (наприклад, кількість і якість матеріалів);

• підписи незацікавлених осіб на підтвердження виявле­них розбіжностей;

• сума пред'явленої претензії, дата виникнення й строки погашення претензії;

• величина вдоволеної претензії, дати подачі позовів в арбітражний суд;

• журнал №3, відомість №3.2 та інші документи.

Очевидно, що в першу чергу, при вивченні операцій, які знайшли відображення на рахунку №374 "Розрахунки по пре­тензіях", варто розглянути обґрунтованість пред'явлення ок­ремих претензій. Для цього взаємною перевіркою зіставля­ються дані договірної документації, супровідних документів, комерційних актів, прибуткові документи про склад, актів приймання виконаних робіт (зроблених послуг), журналів обліку вступних вантажів. Наявність розбіжностей доводить обґрунтованість пред'явленої претензії.

Логічним продовженням контролю розрахунків по пре­тензіях вважається перевірка правильності визначення суми пред'явленої претензії. Для цього використовуються дані ра-хунків-фактур, прибуткових документів і комерційних актів. Ревізор контролює правильність визначення кількості відсутніх або невідповідних умов договору цінностей. Розрахунковим шляхом (кількість х ціна) перевіряється правильність визначен­ня суми претензії, пред'явленої постачальникові.

У межах перевірки операцій, пов'язаних з виникненням розрахунків по претензіях, ревізор зобов'язаний приділити увагу кожній претензійній сумі й переконатися в здійсненні посадовими особами всіх необхідних дій.

Джерелом ревізії розрахунків за відшкодуванням завданих збитків є дані рахунку 37 "Розрахунки з різними дебіторами", субрахунку 375 "Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків". Перевіряючи такі розрахунки, ревізор, насамперед, повинен проаналізувати розрахунки за нестачами і крадіжками та встановити, чи дотримано строків і порядку розгляду випадків нестач і втрат, як забезпечується їх відшкодування. Особливо ретельно треба вивчити факти списання нестач і втрат на витрати виробництва чи на результати діяльності підприємства.

Основними причинами нестач, розтрат і розкрадань є:

- недотримання умов збереження ТМЦ;

- відсутність належного контролю за схоронністю ТМЦ;

- несвоєчасне і формальне проведення інвентаризації.

Задачі контролю по відшкодуванню матеріального збитку:

- проаналізувати результати перевірок і інвентаризацій, проведених за весь ревізуємий період, правильність прийнятих по них рішень і відображення в бухгалтерському обліку встановлених відхилень (нестач і надлишків);

- перевірити розрахунки по нестачам, розтратам і розкраданням;

- з'ясувати причини їх виникнення;

- чи дотримувалися терміни і порядок розгляду випадків нестач, утрат, розтрат;

- перевірити реальність заборгованості по нестачам, розтратам і розкраданням;

- встановити правильність документального оформлення інвентаризації (інвентаризаційних описів, порівнювальних відомостей, розписок матеріально відповідальних облич);

- правильність розрахунку сум, які відносяться на матеріально відповідальні особи;

- наявність рішення суду чи зобов'язання матеріально відповідальної особи про погашення нестачі (утрат);

- перевірити правильність бухгалтерського обліку розрахунків по нестачах, розтратам;

- перевірити правильність оформлення матеріалів по нестачах, утратам, переданим у судово-слідчі органи;

- установити, чи не мали місце випадки повернення судово-слідчими органами матеріалів через неякісне їхнє оформлення;

- перевірити повноту і своєчасність стягнення сум;

- установити, чи не вимагало матеріально відповідальне обличчя вживання заходів до забезпечення нормальних умов збереження, приймання і видачі матеріальних цінностей;

- уточнити, які міри були прийняті підприємством по усуненню і недопущенню надалі недоліків у цілості ТМЦ.

Зокрема, ревізор перевіряє правильність і своєчасність оформлення матеріалів за претензіями про нестачі й крадіжки, перевіряє чи не було випадків повернення судом або арбітражем матеріалів з нестач і псування з причини неналежного оформлення матеріалів. Важливо з'ясувати причини виникнення нестач і псування (поганий стан складських приміщень, порушення правил приймання і відпуску матеріальних цінностей за кількістю і якістю із одного підрозділу (цеху) в інший). Слід також з'ясувати, чи правильно визначено суму збитків. Крім того, ревізор з'ясовує, чи забезпечено на підприємстві відшкодування матеріальних збитків (нестач, розтрат), чи організовано контроль за утриманням заборгованості за виконавчими листами.

 

É 4.3. Ревізія розрахунків із покупцями і замовниками

 

Під час ревізії розрахунків з покупцями і замовниками за рахунком 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками», слід перевірити операції за субрахунком 361 «Розрахунки з вітчиз­няними покупцями» та субрахунком 362 «Розрахунки з іно­земними покупцями». Ретельно перевіряються операції за дебетом цих субрахунків, де відображена продажна вартість реалізованої продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг (у тому числі при виконанні бартерних контрактів), яка включає податок на додану вартість, акцизи та інші податки, збори (обов'язкові платежі), що підлягають перера­хуванню до бюджету та позабюджетних фондів і включені у вартість реалізації. Під час перевірки розрахунків із покупцями встановлюють, чи укладені договори поставки продукції, чи правильно вираховуються суми, належні підприємству за прийняту покупцем продукцію. Перевіряють повноту і своєчасність розрахунків покупців за прийняту ними продукцію.

Всі ці операції підлягають ретельному вивченню при перевірці розрахунків: їх законність, правиль­ність відображення кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку та економічна доцільність.

Ревізію розрахункових операцій слід починати з аналізу правильності оплати за відвантажені матеріальні цінності, а також повноти списання відвантажених цінностей.

Під час перевірки необхідно встановити, чи правильно відображені за статтями балансу відповідні залишки заборгованості. Для цього порівнюють залишки за кожним видом розрахунків на одну і ту саму дату за даними аналітичного обліку із залишками за синтетичним рахунком 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками", Головною книгою і балансом. За наявності розходжень слід перевірити реальність і документальну обґрунтованість заборгованості за кожним покупцем чи замовником. Такі розходження - наслідок занедбаності обліку розрахункових операцій або результат зловживань.
Кожна сума дебіторської заборгованості на окремих рахунках розглядається з погляду виникнення боргу, причини і давності створення заборгованості, реальності її одержання. Під час ревізії дебіторської заборгованості розрізняють такі її категорії: поточну (або нормальну); неоплачену в строк; заборгованість за строком давності, що минув; спірну; безнадійну.

У разі перевірки розрахункових операцій за кредитом рахунку 36 «Рахунки з покупцями та замовниками» необхідно ретельно вивчити повноту і законність проведених розрахун­ків, тобто суму платежів, які надійшли на рахунки підприємства в банківських установах у касу, та інші види розра­хунків.

Перевірка здійснюється позиційним способом стосовно кожного покупця чи замовника .

Реальність балансу може бути забезпечена тільки в результаті ретельної перевірки (інвентаризації) всіх його статей. Тому ревізору доцільно починати перевірку стану розрахунків з аналізу матеріалів інвентаризації розрахунків. Інвентаризація розрахунків полягає у виявленні фактичних залишків сум на рахунках. В акті результатів інвентаризації розрахунків слід вказати назви проінвентаризованих рахунків, записати суми непогодженої і простроченої дебіторської заборгованості та безнадійних боргів. За названими видами заборгованості до акта інвентаризації розрахунків має прикладатися довідка із зазначенням суми заборгованості, за що та числиться, з якого часу і на підставі яких документів.

Таким чином, аналіз матеріалів інвентаризації розрахунків дає можливість ревізору зосередити увагу на більш ретельній перевірці розрахунків, за якими встановлено різні розходження.

У разі виявлення порушень, зловживань з'ясовують при­чини виникнення та винних осіб.

 

É 4.4. Ревізія розрахунків із різними дебіторами та розрахунків з іншими операціями

Ревізія розрахунків з різними дебіторами проводиться за рахунком 37 «Розрахунки з різними дебіторами», на якому відображено облік операцій розрахунків за поточною дебітор­ською заборгованістю з різними дебіторами, авансами, вида­ними, нарахованими доходами, претензіями, відшкодуваннями завданих збитків, позиками кредитних спілок та іншими операціями.Перевірка передбачає аналіз достовірності і правильності відображення в обліку операцій, пов”язаних зоплатою послуг зв”язку, комунальних послуг, за оренду приміщень, відшкодування матеріальних збитків тощо.

Розрізняють наступні види дебіторської і кредиторської заборгованості:

- поточна (чи нормальна) – обумовлена установленими формами розрахунків і є неминучою в процесі господарської діяльності. Наявність такої заборгованості не є порушенням фінансової дисципліни;

- неоплачена в термін заборгованість – це заборгованість з минулим терміном оплати, що повинна бути погашена, при цьому необхідно з'ясувати причини її непогашення у встановлений термін розрахунків;

- заборгованість з минулим терміном задавнення позову – визначається шляхом зіставлення термінів виникнення права на позов і термінів позову, встановлених законодавством;

- спірна – є заборгованість по претензіях, пред'явленим постачальникам і підрядчикам, транспортним і іншим організаціям чи переданим в арбітраж;

- безнадійна – при наявності безнадійної заборгованості, у позові якої арбітражний суд відмовив, варто з'ясувати мотиви відмовлення, особливо якщо він був викликаний закінченням терміну задавнення позову, необґрунтованістю позову і неправильним веденням справ.

У ході ревізії операцій за розрахунками з різними дебі­торами особливу увагу необхідно звернути на причини ви­никнення дебіторської і кредиторської заборгованості, її змі­ну і суму залишків на початок місяця за весь ревізійний період, визначити її законність, достовірність, реальність і правильність відображення цих операцій у регістрах аналітич­ного та синтетичного обліку за відповідними субрахунками, а також залишків заборгованості в балансах за відповідними рахунками. Серед дебіторських статей балансу вимагає вивчення динаміки і складу заборгованості по рахунку 375. Ріст її є засобом ослаблення на підприємстві контролю за зберіганням власності.

Ревізору слід перевірити повноту перерахувань, а також проаналізувати проведені розрахунки, вивчити порядок відо­браження їх на рахунках бухгалтерського обліку. Перевірці підлягає конкретно кожен вид платежу і кожна операція щодо оприбуткування цінностей, списання послуг і виконаних робіт.

Звіряючи балансові показники за групою розрахункових рахунків з Головною книгою, регістрами аналітичного обліку, ревізор з'ясовує, чи не допускались випадки «згортання» сальдо боржників.

Важливе значення для цього має організація інвентари­зації розрахунків, суть якої полягає у виявленні залишків за відповідними документами, ретельній перевірці обґрунтова­ності сум, які рахуються на відповідних рахунках.

В процесі інвентаризації перевіряючий встановлює строки виникнення заборгованості, її реальність, посадові особи, які винні в пропуску строків позовної давності.

Під час інвентаризації встановлюють:

1. тотожність даних обліку та за рахунків

2. обґрунтованістьі сум ДЗ і КЗ, що рахуються в балансі.

3. Які заходи приймає підприємство стосовно стягнення ДЗ

4. Чи правильно врахована сума зобов'язань по нестачах і крадіжках і прийняті заходи підприємством.

Перевіряючий на адресу боржника направляє лист, згідно якого вони повинні підтвердити заборгованість.

Підприємства-дебітори на протязі 10 днів з дня отримання листа повинні підтвердити заборгованість або заявити заперечення.

Результати інвентаризації розрахунків оформлюють окремим актом. В акті вказується:

­ назва проінвентаризованих рахунків;

­ сума виявленої невідповідної дебіторської і кредитор­ської заборгованості, безнадійних боргів, за якими пропущені строки позовної давності, за що конкретно вона рахується, з якого часу і на підставі яких документів, а також винних осіб у пропуску строків позовної давності.

Через сумнівну дебіторську заборгованість важливо вста­новити період знаходження справ, переданих на розгляд в арбітражний суд, вищестоящі організації, причини затримки їх розгляду, вжиті заходи для винесення рішення по них.

При інвентаризації справ щодо нестач, крадіжок і відшко­дування матеріального збитку особливу увагу звертають на наявність матеріалів по кожній справі, строки і якість їх оформлення, регулярність стягнення за виконавчими листа­ми, правильність обліку списання заборгованості чи виконавчих записів нотаріальних органів про її відшкодування в безспірному порядку.

 

É 4.5. Ревізія розрахунків із постачальниками і підрядниками

 

При ревізії розрахунків з підрядчиками встановлюють наступне:

- чи забезпечені підрядні роботи відповідними джерелами фінансування;

- чи укладені договори з підрядчиками і які умови розрахунків (за роботу в цілому, за закінчені технологічні етапи і комплекси робіт);

- чи правильно застосовуються ціни, розцінки, чи є приписки обсягів виконаних робіт;

- вірність пред'явлених до оплати рахунків із прикладеними до них актами про виконані роботи.

При перевірці розрахунків з покупцями встановлюють:

- чи укладені договори постачання продукції;

- чи правильно обчислюються суми (з урахуванням термінів реалізації, якості продукції й інших факторів), що приєднуються підприємству за прийняту покупцем продукцію;

- реальність заборгованості покупців, що числиться по рахунку «Розрахунки з покупцями і замовниками»;

- повноти і своєчасності розрахунків покупців за прийняту ними продукцію.

При ревізії розрахункових операцій за рахунком 63 «Ра­хунки з постачальниками та підрядниками», де ведеться облік розрахунків з постачальниками та підрядниками за одержані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи і надані по­слуги, необхідно вивчити законність і правильність відобра­ження цих операцій за відповідними субрахунками:

• 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»;

• 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками».

Контроль здійснюється окремо за кожним постачальником за кож­ним документом (рахунком) на сплату. Під час одержання матеріалів, товарів необхідно зробити запис: дебет рахунка 20 "Виробничі запаси", 28 "Товари", кредит рахунка 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками".А коли на підставі виписки банку відбувається списання грошей для розрахунку з постачальником, то робиться запис: де­бет 63, кредит 31 "Рахунки в банках".

Безпосередньому вивченню підлягають розрахунково-господарські операції:

­ своєчасність і повнота оплати з постачальниками за кожним рахунком - фактурою;

­ законність віднесення по рахунках вартості матеріальних цінностей, наданих послуг, виконаних робіт;

­ повнота оприбуткування матеріальних цінностей в роз­різі балансових рахунків та їх субрахунків;

­ правильність і своєчасність акцепту платіжних вимог-доручень;

­ своєчасність і правильність оприбуткування, оцінка і відображення в регістрах бухгалтерського обліку невідфакту­рованих поставок;

­ достовірність сум, відображених у регістрах аналітич­ного обліку нестач і претензій.

При контролі розрахунків з постачальниками необхідно встановити наявність договорів поставки виробничих запасів, перевірити доцільність придбання, дотримання встановлених договором розрахунків.

Ревізію розрахункових операцій доцільно проводити у взаємозв'язку з іншими об'єктами, які пов'язані з розрахунко­вими відносинами. Так, наприклад, рекомендується здійснювати ревізію роз­рахунків з постачальниками у взаємозв'язку з надходженням і опри­буткуванням матеріальних цінностей, а також списанню грошових коштів банку. . Щоб встановити повноту оприбуткування матеріальних цінностей, слід зіставити дані про їх кількість і вартість за платіжними документами (платіжним дорученням і вимогами-дорученнями) з даними докумен­тів на їх оприбуткування (рахунків, рахунків-фактур, товарно-транс­портних накладних) і показниками аналітичного обліку розрахунків з постачальниками (реєстрів операцій за рахунками з постачальни­ками), книгами, картками складського обліку, звітами руху товарів При ревізії розрахункових операцій доцільно максимально використати метод зустрічних переві­рок, що дасть змогу якісніше провести перевірку.

Під час перевірки розрахунків з підрядниками встановлюють:

• чи включено об'єкти, що будуються, до титульного списку;

• чи забезпечені вони відповідними джерелами фінансування;

• чи є проектно-кошторисна документація на будівельні об'єкти;

• чи укладені договори з підрядниками і які умови розрахунків (за об'єкт у цілому чи за етапи робіт);

• правильність застосування цін, розцінок, чи немає дописок обсягів виконаних робіт;

• достовірність поданих до оплати рахунків із доданими до них актами про виконані роботи.

Якщо буде виявлено факти завищення обсягів виконаних робіт, неправильного застосування цін, включення в рахунки витрат, непе­редбачених кошторисом, необхідно провести контрольний обмір вико­наних обсягів будівельно-монтажних робіт.

По ходу перевірки необхідно встановити, чи правильно відображені по статтях балансу відповідні залишки заборгованості. Для цього підраховують залишки по кожному виду розрахунків на одну і ту ж дату по даних аналітичного обліку, з залишками по синтетичного рахунках 63 „Розрахунки з постачальниками та підрядчиками”, обліковими даними Головної книги і відповідними статтями бухгалтерського балансу. При наявності розбіжностей слід перевірити реальність і документальну основу заборгованості по кожному постачальнику. Такі розбіжності можуть бути результатом запущеності обліку розрахункових операцій, чи результатом зловживань.

 

 

É 4.6. Контроль і ревізія розрахунків за податками і платежами

 

Одним із важливих чинників розв'язання економічної кризи в суспільстві є удосконалення системи оподаткування. Операції, проведені в рамках здійснення розрахунків підприємства з бюджетом, є особливим об'єктом державного контролю. Пильна увага контролюючих структур спричинена наявністю великої кількості порушень з боку суб'єктів підприємницької діяльності, у зв'язку з чим державний бюд­жет недоодержує певну частину належних коштів.

До головних завдань перевірки розрахунків з бюджетом можна віднести такі напрями контролю:

1.Перевірка правильностівизначення оподатковуваної маси й величини отриманого внаслідок розрахунку по­даткового платежу.

2.Контроль своєчасностінадання в органи державного управління податкових декларацій (супутньої або доку­ментації, що заміняє декларацію) і перерахування пла­тежу через установу банку.

3.Перевірка повноти перерахування в бюджет належних податкових зборів і платежів.

4.Стягнення виявленої недоїмкиз одночасним застосу­ванням штрафних санкційпо виявлених порушеннях податкового законодавства й контроль виконання порушниками прийнятих контролюючими органами рішень.

Нормативно-правова базаохоплює закони України щодо організації податкової служби, системи оподаткування в цілому та за видами податків.

У програму контролю включаються наступні питання:

- правильність визначення очікуваного прибутку і виторги від реалізації основної продукції (робіт, послуг) для вирахування сум авансових платежів у бюджет;

- правильність відображення в бухгалтерському обліку і звітності фактичного прибутку (збитків) від реалізації продукції (робіт, послуг);

- відповідність даних обліку про фактичну собівартість продукції (робіт, послуг), повнота і правильність відображення в обліку фактичних витрат на її виробництво і реалізацію;

- відповідність і законність відображення в бухгалтерській звітності прибутку (збитків) від іншої реалізації, позареалізаційних операцій;

- правильність розрахунків по податку на прибуток, визначення об'єкта обкладання окремих видів діяльності підприємств і дотримання порядку зарахування доходу (прибутку) у бюджет;

- правильність числення ПДВ, інших податків і своєчасна їхня сплата у встановлений термін.

Під порушенням платниками податків податкового законодавства варто розуміти протиправна дія чи бездіяльність, що виражається в невиконанні чи неналежному виконанні зобов'язань перед бюджетом.

Перевірці підлягає кожний вид податку і платежу. До основних нетоварних розрахункових операцій належать розрахунки з бюджетом (із фінансовими органами) за податки з обороту (акцизний збір, ПДВ тощо), з прибутків, з доходу пра­цівників та ін. Облік розрахунків з бюджетом відображають на рахунку 64 "Розрахунки за податками і платежами", у кредит якого запи­сують суми, що підлягають внесенню в дохід бюджету, а в дебет — внесені платежі.

Ревізор перевіряє правильність кореспонденції в обліку розра­хунків з бюджетом.

Зокрема, внески з прибутку до бюджету відображають щомісяця таким записом: дебет рахунка 98 "Податки на прибуток", кредит рахунка 641 "Розрахунки за податками".

Сума ПДВ, що підлягає внесенню до бюджету, оформляється запи­сом: дебет рахунка 70 "Доходи від реалізації", кредит рахунка 64 "Розрахунки за податками і платежами".

На суму податків, утриманих із заробітної плати робітників і служ­бовців, роблять запис: дебет рахунка 66 "Розрахунки з оплати праці", кредит рахунка 64 "Розрахунки за податками і платежами". На рахунку 642 "Розрахунки за обов'язковими платежами" ве­деться облік розрахунків за зборами (обов'язковими платежами), що справляються відповідно до чинного законодавства.

У процесі ревізії вивчають акти перевірок, проведених держав­ною податковою адміністрацією, банком, Пенсійним фондом тощо. Крім того, з'ясовують причини прострочення платежів, за чий раху­нок віднесена пеня, яких заходів вжито до винних осіб за несвоєчас­не перерахування коштів.

Основними джерелами інформації для перевірки розрахунків з бюджетом є: довідки і розрахунки, декларації за окремими видами платежів; виписки банків і додані до них документи про перераху­вання належних сум у бюджет; бухгалтерські записи на рахунку 64 "Розрахунки за податками і платежами", регістри синтетичного і аналітичного обліку, баланс та інші види фінансової звітності.

Під час перевірки слід уточнити правильність ви­ведення оборотів і сальдо за кожним видом податків і платежів на кінець звітного періоду, для чого дані аналітичного обліку кожного виду податку чи платежу порівнюють із залишками в регістрах аналітичного обліку і Головній книзі за рахунком 64 "Розрахунки за податками і платежами" чи іншими рахунками. Якщо виявлено неточності у розрахунках, слід вжити заходів щодо їх усунення і з'ясувати, чи підприємство заплатило штрафи, пеню податковим ад­міністраціям за неправильне визначення розміру платежу або його прострочення. Штрафи і пеню слід стягувати з посадової особи, винної у простроченні або у неправильному обчисленні платежу в бюджет.

Під час перевірки правильності вирахування і спла­ти окремих видів податків керуються законодавчими актами про оподаткування прибутку підприємств, про прибутковий податок з гро­мадян, про податок на додану вартість, про акцизний збір тощо.

Особлива увага приділяється правильності розрахунків з податків. Основним джерелом надходження коштів до бюджету є податок з прибутку підприємств відповідно до Закону України "Про оподат­кування прибутку підприємств". Об'єктом оподаткування є балан­совий прибуток платника податку. При цьому прибуток підприєм­ства оподатковується за базовою ставкою.

Для приховування прибутку або інших об'єктів оподаткування суб'єкти підприємницької діяльності у декларації про доходи відоб­ражають значно меншу, порівняно з фактичною, суму прибутку від господарської діяльності. Заниження доходу (прибутку) або інших об'єктів оподаткування полягає в тому, що в декларації про доходи відображаються всі операції, але при цьому завищується собівартість продукції, у зв'язку з чим зменшується загальний обсяг прибутку, який підлягає оподаткуванню.

Ревізор перевіряє правильність обліку валового прибутку, а відтак тієї її частини, яка безпосередньо оподатковується. Тому зіставля­ють ідентичність балансових даних про прибуток з його обліком у Головній книзі, регістрах аналітичного обліку за рахунком 79 "Фінан­сові результати", за Звітом про фінансові результати. Необхідно впев­нитися у реальності сум з дебету і кредиту рахунків 70 "Доходи від реалізації", 79 "Фінансові результати", 90 "Собівартість реалізації", а також у законності витрат, включених у собівартість.

Найбільш розповсюдженими видами порушень є:

- приховання доходу – навмисне перекручування даних бухгалтерського обліку і звітності;

- заниження прибутку – неправильне, з порушенням установленого порядку віднесення на собівартість витрат;

- відображення в бухгалтерських звітах, балансах і інших документах, зв'язаних з численням і сплатою податків чи інших обов'язкових платежів у бюджет, об'єкта оподатковування не в повному обсязі;

- порушення при веденні бухгалтерського обліку прибутку і доходів, тобто відсутність установлених нормативними документами регістрів, книг, журналів і інших облікових документів;

- віднесення витрат не зв'язаних з виробництвом і реалізацією продукції на собівартість, і витрат, не зв'язаних з витягом позареалізаційних доходів, до витрат, що необґрунтовано зменшують оподатковуваний прибуток.

Ревізор повинний правильно визначити для підприємства, що перевіряється, джерело коштів, що направляються на відшкодування пред'явлених фінансових санкцій.

При виявленні фактів приховання доходів чи їхнього заниження в результаті віднесення на витрати виробництва і обігу не зв'язаних з ними витрат виправлення в бухгалтерський звіт і звітність за фінансовими результатами за минулий рік на вносяться, а відбиваються в поточному році як прибуток минулих років, виявлений в звітному році.

За порушення податкового законодавства до підприємств можуть бути застосовані різні санкції.

 

É 4.7. Ревізія розрахунків з органами соціального страхування

 

Ревізія розрахунків промислових підприємств з органами соціального страхування є важливим напрямом ревізійної роботи.

Метою ревізії розрахунків із соціального страхування є контроль за правильністю, повнотою та своєчасністю здійснених відрахувань на соціальне страхування за всіма видами оплати праці за відповідний звітний період та перевірка своєчасності перерахування внесків і законності використання коштів Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування.

Під час проведення такої ревізії слід керуватися:

­ Кодексом Законів про працю України;

­ „Правилами обчислення безперервного трудового стажу робітників і службовців при призначенні допомоги по державному соціальному страхуванню”.

­ „Положення про порядок забезпечення допомогою по державному соціальному страхуванню”;

­ Законом України „Про пенсійне забазпечення”;

­ „Порядком визначення розміру допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю й у зв’язку з вагітністю і пологами, які мають постійний обчислювальний дохід, та особам, дохід яких повністю може бути обчислений лише за результатами роботи за рік”;

­ іншими нормативними актами.

Перед проведенням ревізії розрахунків із соціального страхування передусім необхідно перевірити, чи зареєстроване підприємство як платник страхових внесків за місцем свого знаходження.

Тарифи обов’язкових внесків на державне страхування встановлюються у відсотках до фонду оплати праці. Слід зазначити, що збір на соціальні заходи сплачуються одночасно з отриманням коштів в установах банків на оплату праці. У разі недостатньої суми коштів на рахунках у банку видача їх на виплату заробітної плати і перерахування зборів здійснюються у пропорційних розмірах.

Здійснюючи ревізію розрахунків з органами страхування, важливо перевірити використання страхувальником коштів Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування, зокрема:

­ цільове використання коштів Пенсійного фонду (на пенсії згідно із ЗУ„Про пенсійне забезпечення”,на санітарно-курортне лікування непрацюючим пенсіонерам; на щомісячну допомогу непрацюючим матерям по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку; на щомісячну допомогу на дітей віком від 3 до 6 років; на допомогу малозабезпеченим сім’ям на дітей віком до 12 років).

­ цільове використання коштів Фонду соціального страхування (виплати допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю; допомоги при вагітності та пологах; одноразову допомогу при народженні дитини; організацію санаторно-курортного лікування та відпочинку працівників, членів їх сімей; на поховання.

­ наявність документів, які підтверджують право на призначення відповідних виплат (листки непрацездатності, довідки та ін.).

Під час ревізії слід також звернути увагу на правильність визначення середньої заробітної плати для нарахування допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю та відповідність встановленого працівнику безперервного стажу роботи. Також слід зіставити кількість оплачених днів і сум виплаченої допомоги за поданими листками тимчасової непрацездатності з днями і сумами, що відображені в бухгалтерському обліку промислових підприємств та „Розрахунковій відомості по коштах соціального страхування” (форма №4).

Треба звернути увагу на відповідність:

­ сум допомоги, зазначених у листках тимчасової непрацездатності записам у розрахункових відомостях по заробітній платі;

­ кількості оплачених за листками тимчасової непрацездатності днів даним табелів обліку робочого часу.

Доцільно провести зустрічні перевірки (або зробити запити ) у лікувальних установах міста (району) з метою встановлення фактів перебування за лікарняними листками внаслідок тимчасової непрацездатності осіб, які працюють на підприємстві, що ревізується.

Підприємства щоквартально у встановлені терміни подають звіти у двох примірниках: один передається до уповноваженої установи за місцем реєстрації платника внесків, другий – залишається на підприємстві. З метою контролю за достовірністю складання звітів необхідно перевірити відповідність сум, зазначених у звіті, даним регістрів бухгалтерського обліку. Звіти мають бути підписані керівником підприємства та головним бухгалтером.

У разі порушення фінансової дисципліни з питань розрахунків за страховими внесками до винних осіб застосовуються санкції, передбачені чинним законодавством .

 

É 4.8. Контроль і ревізія кредитних операцій

 

П(С)БО 11 "Зобов'язання" визначає порядок формування та відоб­раження у звітності інформації про зобов'язання. Цим стандартом усі зобов'язання класифікуються на довгострокові, поточні, забезпе­чені та непередбачені зобов'язання.

Для підприємства, що одержало позичку в банку, надзвичайно важливо виконати попередню оцінку ефектив­ності використання позикових коштів, результати якої харак­теризують доцільність їхнього залучення.

Якщо при одержанні підприємством банківського кредиту гарантом виступає третя сторона, то вона автоматично стає суб'єктом контролю кредитних операцій, здійснених одержува­чем. Бажання гаранта контролювати використання позичаль­ником притягнутих коштів пояснюється тим, що він ризикує власними активами у випадку нездатності позикоодержувача вчасно й повно погасити наявну заборгованість перед банком.

Ревізор перевіряє, чи дотримується порядок, за яким кредитні взаємовідносини регламентуються на підставі кредитних договорів. Кредитний договір укладають установа банку і підприємство. У кредитному договорі банк бере на себе зобов'язання надати кредит, а позичальник — використати, сплатити борг і повернути його. У ньому передбачається об'єкт кредитування, умови одержання і сплати позик, процентні ставки плати за кредит, строки, на які вида­ються позики.

Перевірка доцільності одержання кредиту полягає у вив­ченні документації, що містить розрахунок економічної виго­ди від залучення позикових коштів. Джерелом контролю є бізнес-план з реалізації'планованого проекту. Перевіряючий зіставляє планові кошториси витрат і прогноз передбачувано­го виторгу. Велике значення мають строки окупності проекту, тому що підприємству необхідно вчасно погашати заборго­ваність по банківських кредитах. За допомогою техніко-еко-номічних розрахунків ревізор перевіряє правильність здійснення розрахунків і реальність вартісних показників по прогнозованому виторгу й витратах. Подібні розрахунки обов'язкові, тому що деякі підприємства, намагаючись будь-якими шляхами одержати банківський кредит, використову­ють фіктивні дані й навмисно спотворюють розрахунки.

Ревізор здійснює аналіз фінансового стану підприємства, контро­лює дотримання строків платежів, своєчасність сплати кредиту. Завдання ревізора — перевірити законність одержання і використання банківських кредитів за цільовим призначенням, своє­часність погашення їх.

Перевіряючи записи у Головній книзі й балансі, ревізор з'ясовує, якими видами позик користувалось підприємство. Для перевірки дотримання порядку кредитування, оформлення позик та їх погашен­ня ревізор керується Інструкцією № 3 про відкриття банками ра­хунків у національній і іноземній валюті, затвердженою Постановою Правління НБУ від 27. 05. 96 № 121.

Облік розрахунків по кредитах ведеться на рахунках 50 "Довгострокові позики" та 60 "Короткострокові по­зики" у національній та іноземній валюті за кредитами банків. За кредитом цих рахунків відображаються суми одержаних кредитів, за дебетом — їх погашення.

Ревізор з'ясовує:

­ чи зобов'язання, на які нарахову­ються відсотки, відображаються в балансі за їхньою теперішньою вар­тістю, яка залежить від умов та виду зобов'язання;

­ чи своєчасно сплачуються нараховані відсотки;

­ чи своєчасно погашаються отримані позики.

За даними балансу і записами в реєстрі аналітичного обліку ревізор встановлює, чи використовувалася позика за цільовим призна­ченням. Ревізор перевіряє правильність відомостей про забезпечен­ня виданих позик, наявність власних оборотних коштів у товарних запасах, повноту використання позик на тимчасові потреби, під нор­мативні запаси матеріальних цінностей. Особливій перевірці під­лягають факти виникнення простроченої заборгованості, при цьому встановлюють причини, суму збитків від сплати процентів за підви­щеною ставкою, перевіряють ефективність заходів щодо погашення прострочених позик та заходів щодо оздоровлення фінансового стану підприємства.

 

? Питання для контролю:

1. Вказати завдання та напрямки контролю розрахункових операцій

2. Обґрунтувати мету і завдання контролю розрахунків з підзвітними особами.

3. Вказати типові порушення, що допускаються в діяльності дідприємств по розрахунках з підзвітними особами.

4. Охарактеризувати основні напрями перевірки розрахунків по претензіях та по відшкодуванню матеріального збитку

5. Вказати основні аспекти перевірки операцій по розрахунках з покупцями та замовниками

6. Назвати види дебіторської та кредиторської заборгованості та напрями їх перевірки

7. Вказати мету та порядок проведення інвентаризації розрахунків

8. Вказати основні аспекти перевірки операцій по розрахунках з постачальниками та підрядниками

9. Вказати джерела інформації та напрями контролю розрахунків за податками і платежами

10. Вказати мету та порядок проведення ревізії розрахунків з органами соціального страхування

11. Вказати мету, завдання та джерела інформації контролю кредитних операцій.


Читайте також:

  1. III. Контроль знань
  2. III. КОНТРОЛЬ і УПРАВЛІННЯ РЕКЛАМУВАННЯМ
  3. IV. Політика держав, юридична регламентація операцій із золотом.
  4. POS -Інтелект - відеоконтроль касових операцій
  5. VII Контроль постачальника
  6. Автоматизація касових операцій
  7. АДАПТАЦІЯ ОПЕРАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ ДО ЗМІНИ ЇЇ ЗАВАНТАЖЕННЯ.
  8. Акустичний контроль приміщень через засоби телефонного зв'язку
  9. Алгоритми арифметичних операцій над цілими невід’ємними числами у десятковій системі числення.
  10. Аналіз динаміки та структури валютних операцій
  11. Аналіз доходів та витрат від операцій з цінними паперами.
  12. Аналіз ефективності кредитних операцій

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Тема 3. КОНТРОЛЬ І РЕВІЗІЯ ГРОШОВИХ КОШТІВ ТА БАНКІВСЬКИХ ОПЕРАЦІЙ | Тема 5. КОНТРОЛЬ І РЕВІЗІЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ ТА НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.015 сек.