• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Основні функції сучасної сім’ї

Шлюб – це історично мінлива соціальна форма відносин між чоловіком і жінкою, за допомогою якої суспільство упорядковує і санкціонує їхнє життя, встановлює подружні і батьківські права і обов’язки.

Соціологія сім’ї – галузь соціології, що вивчає закономірності виникнення, функціонування і розвитку сімейно – шлюбних відносин в конкретних культурних і соціально – економічних умовах.

Шлюб і сім’я як об’єкт соціологічного дослідження

Соціальні фактори кризи сучасної сім’ї та проблеми оптимізації шлюбно – сімейних відносин

Шлюб і сім’я як об’єкт соціологічного дослідження

2Сім’я як соціальний інститут та мала група. Функції сім’ї в суспільстві

Сім’я відіграє велику роль в сучасному суспільстві. Вона є первинною клітиною соціальних груп, класів, які утворюють соціальну структуру будь – якої країни. Життя більшості людей так чи інакше пов’язане з сім’єю. Будучи залежним від економічного становища країни, від політики, рівня культури, сімейне життя впливає на стан національної економіки, політичні події тощо. Вивчення сім’ї, шлюбу має глибоке практичне значення, воно є важливою передумовою розуміння багатьох процесів, які відбуваються в суспільстві.

Взаємовідносини сім’ї як соціального утворення із суспільством, іншими соціальними інститутами, взаємозв’язки сім’ї та особистості вивчає спеціальна соціологічна теорія – соціологія сім’ї.

В цій галузі можна виділити два основних напрями:

– дослідження історії сім’ї і шлюбу

– аналіз сучасної сім’ї.

Перший напрям зосереджує увагу на походженні сім’ї, її розвитку в різних економічних, соціокультурних умовах.

Другий – вивчає взаємини у сім’ї, взаємодію сім’ї та суспільства.

Предметом соціології сім’ї є специфічні соціальні відносини між сім’єю і суспільством, а також усередині сім’ї.

Головними об’єктами соціології сім’ї є шлюб і сім’я.

Інститут шлюбу є сукупністю норм і санкцій, які регулюють відносини членів подружжя. Шлюб є свого роду контрактом між чоловіком, жінкою і державою. На відміну від всіх інших формальних контрактів у ньому зафіксована тільки дата його встановлення і не визначена дата його закінчення.

У багатьох країнах держава бере на себе тільки оформлення шлюбу, освячує його церква.

Шлюбні відносини регулюються юридичними (володіння майном; взаємні матеріальні обов’язки членів подружжя, а також обов’язки стосовно дітей; мінімальний вік вступу в шлюб; розірвання шлюбу та ін.) і культурними (залицяння, шлюбний вибір, дошлюбна і післяшлюбна поведінка) нормами.

Шлюб є історично змінне соціальне явище.

Залежно від форми шлюбу виділяють:

а) моногамію – шлюб між одним чоловіком і однією жінкою (може бути довічною, або такою, що припускає розлучення);

б) полігамію – шлюб між кількома партнерами.

Полігамія існує у формі полігінії (шлюб між одним чоловіком і кількома жінками) і поліандрії (шлюб між однією жінкою і кількома чоловіками).

У сучасному світі поліандрія майже зникла, полігінія поширена в мусульманському світі. Розширилася сфера моногамії, але не довічної, а тієї, що визнає розлучення.

Шлюб як соціальний інститут і систему відносин класифікують:

- за вибором шлюбного партнера: ендогамний (шлюб між представниками однієї соціальної групи) та екзогамний (шлюб між представниками різних соціальних груп);

- за економічним критерієм: рівний, нерівний і куплений шлюб (іноді він набуває форми подарунка або обміну). Різновидами купленого шлюбу є калимний шлюб, шлюб із викраденням;

- за мотивацією партнерів: з любові, з розрахунку, за рекомендацією посередників, за умовою та ін.;

- за статусом і особливостями взаємодії партнерів: гостьовий (чоловік і дружина проживають окремо, відвідуючи один одного 2-3 рази на тиждень);

- свінгерство зберігаються соціальні та емоційні узи між подружжям, але за домовленістю вони мають сексуальні контакти поза шлюбом.

За юридичним оформленнямрозрізняють громадянські (вільні, юридично не засвідчені) і офіційні (оформлені відповідними документами) шлюби.

За проживанням подружжя: патрилокальні (молоді мешкають у домі батьків чоловіка) і матрилокальні (проживання молодих у домі батьків дружини).

Також розрізняється дитячий шлюб (укладається з волі батьків між неповнолітніми дітьми); кузенний шлюб (між двоюрідними братом і сестрою), ранній шлюб (між особами, які не досягли 16-18 років); повторний шлюб (шлюб після розлучення або вдівства).

Сім’я представляє собою більш складну систему відносин, ніж шлюб, оскільки вона об’єднує не тільки подружжя, але і їхніх дітей, а також інших родичів і близьких.

Сім’я – це суспільний інститут і водночас мала соціальна група, що має історично означену організацію, члени якої пов’язані шлюбними або родинними відносинами, спільністю буту та взаємною моральною відповідальністю, соціальна необхідність якої зумовлена потребою суспільства у фізичному та духовному відтворенні населення.

Основні ознаки сім’ї: шлюбні зв’язки, зв’язки спорідненості; спільний побут, спільний сімейний бюджет.

Соціологія класифікує сім’ї за такими критеріями:

- за походженням: батьківські (проживання одружених дітей з батьками) і прокреаційних (створені дорослими дітьми, які відокремилися від батьків);

- за кількістю поколінь у родині: розширені (троє і більше поколінь) і нуклеарні (два покоління);

- за наявністю батьків: повні (двоє батьків) і неповні (один з батьків);

- за кількістю дітей: бездітні, однодітні, багатодітні (троє і більше дітей);

- за ієрархією влади: патріархальні (влада чоловіків), матріархальні (влада жінок), егалітарні (розподіл влади між чоловіком і жінкою).

Історичні типи сім’ї, її структура змінюється залежно від загальних тенденцій розвитку суспільства.

2Сім’я як соціальний інститут та мала група. Функції сім’ї в суспільстві

Соціологія вивчає сім’ю як на макро-, так і на мікрорівні. Специфіка цього вивчення полягає в тім, що сім’я на макрорівні розглядається як найдавніший соціальний інститут, що регулює відтворення людини за допомогою відповідних організаційних форм, системи ролей і норм; на мікрорівні – як суттєвий елемент соціальної структури суспільства, малу соціальну групу.

Коли сім’я розглядається як мала соціальна група, то особлива увага звертається на аналіз міжособистісної взаємодії в сім’ї, організацією сімейного життя, групову поведінку.

Аналіз сім’ї як соціального інституту дає можливість визначити функції сім’ї, і з’ясувати, наскільки функціонування сім’ї і спосіб її життя відповідає потребам суспільства.

При цьому вивчаються не конкретні сім’ї, а зразки сімейної поведінки, притаманні певним культурам чи соціальним групам.

У соціологічному плані сім’я виникає з моменту утворення подружньої пари. В процесі свого існування сім’я проходить ряд соціальних і демографічних стадій, послідовність яких складає життєвий цикл сім’ї.

Виділяється різна кількість фаз цього циклу:

1) утворення сім’ї;

2) початок дітонародження – народження першої дитини;

3) завершення дітонародження – народження останньої дитини;

4) порожнє гніздо – вступ в шлюб і виділення із сім’ї останньої дитини;

5) припинення сім’ї – смерть одного із подружжя.

За іншим підходом виокремлюють чотири стадії життєвого циклу сім’ї:

1) «ріст» сім’ї (від моменту вступу в шлюб до народження останньої дитини);

2) стабільність сім’ї (від моменту народження останньої дитини до залишення родини одним із дорослих дітей);

3) зрілість сім’ї (час виходу дітей із сім’ї);

4) «загасання» (від виходу із сім’ї останньої дорослої дитини до смерті подружжя).

Зміст діяльності сім’ї розкривається в її функціях. Під функціями сім’ї розуміють спосіб прояву активності, життєдіяльності сім’ї та її членів.

Оскільки сім’я взаємодіє, з одного боку, із суспільством, а з іншого – з окремими способами (членами сім’ї) то й ті функції, які вона виконує стосовно суспільства, називають суспільними функціями, а ті, які виконуються щодо окремих членів сім’ї, - індивідуальними.

Суспільні функції пов’язані з потребою суспільства в інституті сім’ї, а індивідуальні – з потребами особи, що належить до сімейної групи.

Функції сім’ї історично зумовлені соціально – економічним станом суспільства. Під впливом еволюції суспільства змінюються їх характер та ієрархія.

Читайте також:

1. II. Основні закономірності ходу і розгалуження судин великого і малого кіл кровообігу
2. Адвокатура в Україні: основні завдання і функції
3. Алгоритм знаходження ДДНФ (ДКНФ) для даної булевої функції
4. Але відмінні від значення функції в точці або значення не існує, то точка називається точкою усувного розриву функції .
5. Амортизація основних засобів, основні методи амортизації
6. Аналіз коефіцієнтів цільової функції
7. Артеріальний пульс, основні параметри
8. АРХІВНІ ДОВІДНИКИ В СИСТЕМІ НДА: ФУНКЦІЇ ТА СТРУКТУРА
9. Асимптоти графіка функції
10. Базальні ядра, їх функції, симптоми ураження
11. Базові функції, логічні функції
12. Банки як провідні суб’єкти фінансового посередництва. Функції банків.

Переглядів: 5683