Формули

Для набору символів в формулах (а також і в тексті) використовується той же тип і розмір шрифту, що і для основного тексту, але вид зображення – курсив ((italic).

Найбільші, а також довгі і громіздкі формули, котрі мають у складі знаки суми, добутку, диференціювання, інтегрування, розміщують на окремих рядках. Це стосується також і всіх нумерованих формул. Для економії місця кілька коротких однотипних формул, відокремлених від тексту, можна подати в одному рядку, а не одну під одною. Невеликі і нескладні формули, що не мають самостійного значення, вписують всередині рядків тексту.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони наведені у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки. Наприклад:

, (2.1)

де s_x – середньоквадратичне (стандартне) відхилення змінної х;

х_і – індивідуальні значення змінної;

М – середнє арифметичне значення змінної;

N - об'єм вибірки.

Рівняння і формули треба виділяти з тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули потрібно залишити не менше одного вільного рядка.

Нумерувати слід лише ті формули, на які є посилання в наступному тексті, Порядкові номери позначають арабськими цифрами в круглих дужках біля правого поля сторінки без крапок від формули до її номера. Сама формула повинна знаходитися посередині сторінки.

При поміщенні у тексті декількох математичних виразів, вони нумеруються так само як ілюстрації і таблиці - або в межах розділу двома цифрами, перша з яких – номер розділу, друга - порядковий номер в межах відповідного розділу, або крізною нумерацією від 1 до п: (1.1), (2.4), (4.12) і т.д.

Номер, який не вміщується у рядку з формулою, переносять у наступний нижче формули. Номер формули при її перенесенні вміщують на рівні останнього рядка. Якщо формулу взято в рамку, то номер такої формули записують зовні рамки з правого боку навпроти основного рядка формули. Номер формули-дробу подають на рівні основної горизонтальної риски формули.

Номер групи формул, розміщених на окремих рядках і об'єднаних фігурною дужкою (парантезом), ставиться справа від вістря парантеза, яке знаходиться в середині групи формул і спрямовано в сторону номера.

Загальне правило пунктуації в тексті з формулами таке: формула входить до речення як його рівноправний елемент. Тому в кінці формул і в тексті перед ними розділові знаки ставлять відповідно до правил пунктуації.

Двокрапку перед формулою ставлять лише у випадках, передбачених правилами пунктуації, а) у тексті перед формулою є узагальнююче слово; б) цього вимагає побудова тексту, що передує формулі.

Розділовими знаками між формулами, котрі йдуть одна під одною і не відокремлені текстом, можуть бути кома або крапка з комою безпосередньо за формулою до її номера.

Розділові знаки між формулами при парантезі ставлять всередині парантеза. Після таких громіздких математичних виразів, як визначники і матриці, можна розділові знаки не ставити.

Якщо формула не вміщується в рядку, дозволяється її перенесення на наступний рядок. Перенесення математичних виразів допускається на знаках рівності, складання, віднімання і множення (=; +; -; ). Якщо застосовується таке правило, то вказані знаки ставляться двічі: в кінці попереднього рядка і на початку наступного рядка.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Одиниці вимірювання	\|	Список використаних джерел

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.