Ділення прокаріотичних клітин.

Здатність до розмноження, тобто до утворення нових поколінь особин того ж виду, – одна з основних особливостей живих організмів. У процесі розмноження відбувається передача генетичного матеріалу від одного покоління до наступного, що забезпечує виживання даного виду протягом тривалих періодів часу, незважаючи на загибель окремих представників. Існує два основних типи розмноження – безстатеве і статеве.

Безстатеве розмноження відбувається без утворення гамет, у ньому бере участь лише один організм. При безстатевому розмноженні утворюються генетично ідентичні нащадки, а єдиним джерелом генетичної мінливості є випадкові мутації. При статевому розмноженні відбувається злиття двох гамет з утворенням зиготи, з якої розвивається новий організм. Статеве розмноження веде до генетичної мінливості. Підвищення мінливості може бути досягнуто шляхом змішування генів двох різних особин – генетичної рекомбінації, яка є складовою і важливою особливістю статевого розмноження.

Життєвий цикл клітини прокаріотів представлений у вигляді всього двох фаз, що не мають чітких меж і послідовно змінюють одна одну — фаза «росту» і фаза «поділу». Після ж досягнення певних (критичних) розмірів клітина піддається поділу. Поділ прокаріотичної клітини складається з двох взаємопов’язаних етапів:

- подвоєння і поділу спадкового матеріалу;

- поділ цитоплазми.

Поділ прокаріотичних клітин є простішим і відбувається набагато швидше, ніж поділ еукаріотичних клітин Під час цього процесу не відбувається ущільнення хромосом. Кільцева молекула ДНК нуклеоїда перед поділом подвоюється. Потім обидві молекули ДНК прикріплюються до протилежних сторін клітинної мембрани. Далі відбувається процес цитокінезу (поділу цитоплазми) шляхом формування нової мембрани і клітинної стінки. Для переважної більшості прокаріот характерний бінарний поділ, при якому вихідна батьківська клітина дає початок двом однаковим дочірнім клітинам і сама таким чином зникає.

Іншим варіантом поділу клітин є брунькування, що представляє собою нерівнозначний бінарний поділ. При цьому батьківська клітина дає початок дочірній клітині, клітинна стінка якої цілком утворюється заново. В результаті між двома подібними клітинами (старою батьківською і новою дочірньою) виявляються як фізіологічні, так і морфологічні відмінності. Зокрема, дочірні клітини краще пристосовуються до мінливих умов, а у батьківських можна спостерігати процес старіння.

Під час кон'югації дві клітини обмінюються спадковою інформацією (у вигляді фрагментів молекули ДНК) через цитоплазматичний місток, що на певний час утворюється між ними. Біологічне значення кон'югації полягає в обміні спадковим матеріалом між особинами, що сприяє комбінативній мінливості.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Ядро. Будова і функції ядра клітин еукаріотів.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.