Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






Поняття про одноклітинні, колоніальні та багатоклітинні організми. Регуляція життєвих функцій організмів.

Організм — де жива система, яка самостійно взаємодіє з навколишнім природним середовищем. Розрізняють одно-, багатоклітинні та колоніальні організми.

Одноклітинні організми бувають прокаріотичні й еукаріотичні. Способи життя у них різні. В обох групах є автотрофні й гетеротрофні, вільноживучі та паразитичні, одиничні й колоніальні організми. За загальним планом будови і набором органел одноклітинні еукаріоти подібні до клітин багатоклітинних організмів, але функціонально поєднують властивості і клітини, і самостійного організму. Тому клітини одноклітинних організмів (водорості, гриби і тварини) мають більші розміри і велику кількість органел, які іноді характеризуються певними особливостями будови. Серед одноклітинних-є організми з відносно простою (хлорела, амеба) і складною (ацетабулярії, інфузорії) будовою.

До багатоклітинних належать більшість рослин, тварин і деякі види грибів. Клітини в тілі цих організмів, спеціалізуючись на виконанні певних функцій, групуються, утворюючи тканини. Робота клітин у тканинах скоординована, вони становлять єдину функціональну структуру. Поява спеціалізованих тканин, органів і систем органів — характерна ознака багатоклітинних.

Тканина — стійкий, тобто закономірно повторюваний, комплекс клітин і неклітинних елементів (міжклітинної речовини), які подібні за походженням, будовою і пристосовані до виконання однієї або кількох функцій. Клітини, з яких складається тканина, характеризуються: морфологічною однорідністю, тобто дуже подібні за будовою; подібністю виконуваної роботи (функції); спільністю походження; визначеною топографією. У людини і тварин виділяють нервову, сполучну, м'язову і покривну тканини, у рослинних організмів — твірні, епітеліальні (покривні) основні, механічні, провідні та видільні. На відміну від тваринних тканин, у тканин рослин неклітинних елементів майже немає в усіх тканинах, але в рослин між оболонками сусідніх клітин тканини часто є міжклітинники.

У тваринних організмах різні типи тканин диференціюються під час розвитку зародка із різних зародкових листків, у вищих рослин усі тканини беруть початок від твірної (меристеми). Для виконання певних функцій тканини об'єднуються в органи, а органи — в системи органів.



Интернет реклама УБС

Орган — це частина багатоклітинного організму, яка виконує конкретну функцію або групу тісно пов'язаних функцій, має певну будову і складається із закономірно складеного комплексу тканин. Проте в кожному органі переважає якийсь один тип тканини. Наприклад, серце містить усі види тканин (епітеліальну, м'язову, сполучну, нервову), але в ньому переважає м'язова тканина, у мозку — нервова, у шкірі — епітеліальна. Орган може виконувати одну функцію чи кілька функцій самостійно або в складі системи органів (система).

У процесі розвитку в організмі людини й вищих тварин багато органів функціонально доповнюють один одного, формуючи фізіологічні системи органів, діяльність яких спрямована на виконання спільної функції. Органи, що утворюють ту чи іншу систему, розвиваються зі спільного зародка, виконують одну функцію й топографічно поєднані між собою. В організмі людини і багатьох тварин розрізняють такі системи органів: апарат руху (кісткова, м'язова системи, система з'єднання кісток), травну, нервову, ендокринну (залози внутрішньої секреції), дихання, серцево-судинну (кровоносна й лімфатична), сечову, статеву та систему органів чуття.

Органи й системи органів в організмі взаємопов'язані і працюють спільно, тобто корисний для організму результат досягається тимчасовим поєднанням їх. Таке тимчасове поєднання органів і систем називають функціональною системою. Скажімо, швидкий біг забезпечується функціональною системою, до якої входить багато різних органів та їх систем: нервова система, органи руху, дихання, кровообігу, потовиділення та ін.

Отже, багатоклітинний організм має дуже складну будову: він складається із систем органів, кожна система органів — із різних органів, кожний орган — із кількох тканин, тканина — з багатьох подібних клітин і міжклітинної речовини.

Колоніальними є організми, в яких особини дочірніх поколінь за безстатевого розмноження (брунькування) залишаються поєднаними з материнським організмом, утворюючи більш-менш складне поєднання — колонію. Трапляються переважно серед одноклітинних водоростей, губок, кишковопорожнинних.

Регуляція життєвих функцій організмів. Нервова і гуморальна регуляції у тварин та їх взаємозв'язок. У процесі життєдіяльності в організмі одночасно відбуваються численні фізіологічні процеси, які забезпечують виконання життєво важливих функцій та пристосування до мінливих умов середовища. Всі ці процеси чітко скоординовані між собою. Така досконала координація функцій є наслідком саморегуляції. Саморегуляція функцій організмів здійснюється за принципом зворотного зв'язку за участю нервової, ендокринної та імунної систем, які діють одночасно і взаємозалежно. У складному організмі не може бути єдиного центру, який би переробляв усю необхідну для узгодженої дії його частин інформацію. Натомість розвиваються кілька керуючих систем, кожна з яких виконує певні завдання. Взаємодія цих систем і забезпечує злагоджену роботу організму. Наприклад, у ссавців гіпоталамус керує роботою гіпофіза, який, у свою чергу, регулює активність усіх ендокринних залоз, а через тимус (вилочкову залозу) — керує також імунною системою. Гормони, що продукуються ендокринною системою, і регулятори, що виробляються імунною системою, впливають на гіпоталамус. Внаслідок таких взаємодій нервова, ендокринна та імунна системи працюють як єдине ціле.

Гуморальний механізм регуляції функцій є еволюційно найдавнішим і здійснюється за рахунок хімічних речовин, які переносяться кров'ю, лімфою, тканинною рідиною. Хімічними регуляторами можуть бути також речовини, що потрапляють в організм разом із продуктами харчування, під час дихання, крізь шкіру; неспецифічні продукти обміну речовин (наприклад, вуглекислий газ, який збуджує дихальний центр); деякі специфічні продукти обміну речовин у клітинах (медіатори адреналін, ацетилхолін), гормони та ін. Останні взагалі можна назвати найважливішими спеціалізованими хімічними реалізаторами впливу різних факторів на обмін речовин, органогенез та «запуск» і коригування діяльності багатьох функціональних систем.

Нервовий механізм регуляції еволюційно молодший. Він відрізняється від гуморального тим, що його сигнали поширюються по нервових шляхах з досить великою швидкістю (від 0,5 до 120 м/с) до конкретних органів і частин організму. Нервово-гуморальні механізми регуляції працюють за принципом саморегуляції, основою якого є негативний зворотний зв'язок. Рефлекторні реакції зазвичай супроводжуються гуморальними зрушеннями, і навпаки, гуморальні зрушення часто викликають зміни рефлекторної регуляції.

 




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Клітина – елементарна цілісна жива система. Стовбурові клітини. Взаємодія клітин. | Утворення тканин тварин. Будова і функції тканин тварин.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.001 сек.