Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Авто | Автоматизація | Архітектура | Астрономія | Аудит | Біологія | Будівництво | Бухгалтерія | Винахідництво | Виробництво | Військова справа | Генетика | Географія | Геологія | Господарство | Держава | Дім | Екологія | Економетрика | Економіка | Електроніка | Журналістика та ЗМІ | Зв'язок | Іноземні мови | Інформатика | Історія | Комп'ютери | Креслення | Кулінарія | Культура | Лексикологія | Література | Логіка | Маркетинг | Математика | Машинобудування | Медицина | Менеджмент | Метали і Зварювання | Механіка | Мистецтво | Музика | Населення | Освіта | Охорона безпеки життя | Охорона Праці | Педагогіка | Політика | Право | Програмування | Промисловість | Психологія | Радіо | Регилия | Соціологія | Спорт | Стандартизація | Технології | Торгівля | Туризм | Фізика | Фізіологія | Філософія | Фінанси | Хімія | Юриспунденкция

Теоретичні основи метрології

«Наука розпочинається…з тих пір,

як починають вимірювати»

Д.І. Мендєлєєв

 

Тривалий час одиниці для вимірювання вибирали довільно, і це зумо­вило їх різноманітність. Окремі держави мали свої особливі одиниці, крім того, кожна держава користувалася різними одиницями.

З розвитком промисловості і торгівлі гальмуюча роль різнобою в оди­ницях ставала дедалі відчутнішою. Прогрес природних і технічних наук вимагав установлення єдиної раціональної мови одиниць.

Поступово окреслювалася 1 міцніла ідея створення такої системи мір, яка б відповідала певним вимогам, зокрема:

– система мір повинна бути єдиною й загальною;

– одиниці повинні мати точно визначені розміри;

– повинні існувати їх еталони, які не змінюються в часі;

– одиниці різних величин повинні бути пов'язані між собою певним спів­відношенням;

– для кожної величини має існувати тільки одна одиниця;

– кратні 1 часткові одиниці повинні перебувати у відношеннях, що до­рівнюють основні системі, тобто степінь 10.

Ідея побудови всієї системи на десятковій основі належить французь­кому астроному Г. Мутону, який жив у ХУП ст.

8 травня 1790 р. Національні збори Франції прийняли Декрет про реформу систем мір і доручили Паризькій академії наук провести необ­хідні роботи по заснуванню метричної системи. 22 червня 1799 р. ці роботи було завершено. Прототипи метра і кілограма передано законодав­чому корпусу, а потім - на збереження Національному архіву Франції. відтоді щ прототипи іменуються "архівними1*.

У першій половині XIX ст. метрична система мір почала впроваджува­тися у Франції, а невдовзі іншими країнами.

Міжнародній уніфікації сприяли всесвітні виставки, де різновид­ність мір утруднювала порівняння характеристик експонатів. На Паризь­кій виставці 1867 р. було утворено Комітет мір, ваги і монет, членом якого став російський академік В.С. Якобі.

Вирішальний вплив на весь подальший розвиток метричної системи ма­ла доповіді, писана в 1861 р. російськими академіками 0.3. Струвє. І.І. Вільдом і В.С. Якобі Я надіслана від імені Петербурзької академії наук в Паризьку академію наук. У доповіді наголошувалося на необхідні­сть виготовлення нових міжнародних прототипів метра і кілограма, яко­мога близьких до "архівних" прототипів, а також, у достатній кілько­сті, однотипних копій для розподілу між зацікавленими країнами. Ро­боту пропонувалося доручити комісії, яка б складалася з представників різних держав.



Интернет реклама УБС

Пропозиція було підтримано Паризькою академією наук, і французь­кий уряд звернувся до всіх країн за проханням надіслати до всіх країн представників до метричної Міжнародної комісії для розгляду проблеми виготовлення метричних еталонів. Комісія збиралася в 1870 і 1872 рр. і прийняла важливі рішення.

З метою надання метричній системі дійсно міжнародного характеру і забезпечення одноманітності мір в усіх країнах, що її прийняли, необ­хідно було виготовити і точно звірити один з одним стільки тотожних еталонів метра і кілограма, скільки замовлять зацікавлені країни. Один із еталонів метра і один із еталонів кілограма, найбільш близьких до архівних, слід було прийняти за міжнародні прототипи, а виражені че­рез них решту еталонів - розподілити за жеребом між зацікавленими країнами.

1 березня 1875 р. у Парижі зібралася конференція в складі представ­ників 20 держав.

20 травня 1875 о, було підписано Конвенцію і засновано Міжнародне бюро мір і ваги. Конвенцію підписали повноважні представники 17 держав, у тому числі і Росії.

Згідно з конвенцією, МБМіЗ повинно діяти під управлінням Міжнарод­ного комітету мір і ваги /МКМВ/ у складі 14 членів - представників різних держав-учасниць. МШЗ підпорядкований в свою чергу Генеральній конференції з мір і ваги /ПКМд/, яка збирається раз на шість років за участю повноважних представників усіх держав-учасниць, кожна з яких має один вирішальний голос.

Виготовлені 31 еталон метра і 34 еталони кілограма було розподі­лено за жеребом між державами-учасницями. Росії дістались еталони мет­ра № 11 і 28, еталони кілограма 1 12 і 26, з яких декретом від 11 ве­ресня 1918 р. еталон метра І 28 і еталон кілограма і 12 затверджено як державні первинні еталони.

До 1975 р. було утворено такі консультативні комітети: ККЕ - Кон­сультативний комітет з електрики; КШР - Консультативний комітет з Фотометрії і радіометрії; ККТ - Консультативний комітет з термометрії; ККШ - консультативний комітет з вивчення метра; ККВС - Консультативний комітет з вивчення секунди; ККЕІіЗ -Консультативний комітет з еталонів для вимірювання іонізуючих випромінювань; МАГАТЕ - Міжнародне агентство з атомної енергії; ККО - Консультативний комітет з одиниць.

За станом на 1 січня 1975 р. Конвенцію підписали 42 держави. Зараз метрична система застосовується дедалі ширше, особливо після утворення Міжнародної системи одиниць, яка є сучасною формою метричної системи мір і сприяє міжнародному співробітництву і загальному науково-техніч­ному розвитку.

Велика заслуга в цьому МШІЗ і його консультативних комітетів, які координують роботу з метрології і готують рішення для затвердження Генеральними конференціями.

Великий внесок в розвиток метрології зробив російський вчений Д.І. Менделєєв - засновник наукової метрології, який створив в Росії першу наукову установу з метрології - Головну палату мір і ваги, У 1899 р. в Росії було прийнято закон про міри і ваги, який вперше дав змогу факультативно застосовувати міжнародну метричну систему вір /використання метра і кілограма поряд з основними традиційними міра­ми - аршином і фунтом/.

За пропозицією Д.І. Менделєєва, у 1894 р» було виготовлено з платино-іридієвого сплаву еталон міри довжини у вигляді тригранної призми. На одній нанесено аршин /0,7112 м/, на другій - ярд /0,914 м/, а на третій - метр: всі з відповідними поділками - всього 253 лінії.

Метрологія- наука про вимірювання, методи і засоби забезпечення їх єдності та досягнення потрібної точності.

До основних питань метрології належать: загальна теорія вимірювань; методи визначення точності вимірювань; основи забезпечення єдності ви­мірювань! і одноманітності засобів вимірювань; еталони і зразкові за­соби вимірювань; методи передачі розмірів одиниць від еталонів або зразкових засобів вимірювань робочим засобам вимірювань.

Метрологія поділяється на такі види:

– теоретична метрологія - загальні теоретичні проблеми - теорія ви­мірювань, методи обробки результатів спостереження з метою оцінки їх точності, теорія величин та їх одиниць, теорія відтворення і передачі розмірів одиниць та ін.;

- законодавча метрологія - розробка комплексів взаємопов'язаних і взаємозумовлених загальних правил, вимог і норм, а також інших питань, що потребують регламентації и контролю з боку держави, спрямованих на забезпечення єдності вимірювань й одноманітності засобів вимірювань;

- прикладна метрологія - практичні вимірювання і забезпечення єд­ності вимірювань,

- експериментальна – питання створення еталонів, зразків мір, розробка нових вимірювальних приладів, пристроїв та інформаційних систем.

Технічні вимірювання є складовою частиною прикладної метрології.

Процес вимірювання характеризується, з одного боку, сприйманням і відображенням фізичної величини, а з іншого - нормуванням, тобто прис­воєнням їй певного числового значення /розміру/, але виражається в прийнятих одиницях.

Значення величини не слід ототожнювати з розміром.

Розмір фізичної величини даного об'єкта існує реально і незалежно від того, знаємо ми його чи ні, виражаємо його в яких-небудь одини­цях чи ні. Значення ж Фізичної величини з'являється тільки після того, як розмір величини даного об'єкта виражено за допомогою певної оди­ниці.

Значення фізичної величини дістають внаслідок вимірювання або обчислення.

Метрологія - наукова основа чіткості. Прикладні дисципліни цієї науки дають змогу коштувати кількісні характеристики якості продукції й процесів, виявляти ступінь точності і надійності резуль­татів вимірювань, необхідних для поелемнтного контролю якості про­дукції на всіх етапах її проектування і експлуатації.

Вимірювальна техніка - одна із складових матеріально-технічної бази забезпечення якості продукції. Вона становить сукупність методів і за­собів вимірювань, яка дав певну І достовірну інформацію про власти­вості речовин, матеріалів і виробів, про характеристики технологічних процесів. Базуючись на єдності мір і одноманітності вимірювань, за допомогою вимірювальної техніки можна однозначно визначити рівень якос­ті та технічні можливості її підвищення».

Процес вимірювання, в результаті якого дістають дані про значення фізичних величин, є процесом інформаційним. Характер впливу цієї ін­формації визначається її точністю й достовірністю.

Основна характеристика одноманітності засобів вимірювань - відпо­відність їх точності встановленим нормам. Досягнення цього тісно пов'я­зане з важливою їхньою властивістю - надійністю, відповідність показ­ників встановленим нормам залежить від досконалості методик і періо­дичності перові тиси та випробування засобів вимірювання.

Під метрологічною надійністю засобів вимірювань розуміють їхню влас­тивість зберігати на заданому рівні свої показники протягом потрібно­го часу.

Будь-яке вимірювання за шкалою відношень передбачає порівняння невідомого розміру з відомим і вираження першого через другий в кратному або частковому відношенні.

Основний постулат метрології – відлік порівняння однієї і тієї ж величини і постійного розміру є випадковим числом. Це фундаментальне положення є законом природи, на ньому основана вся метрологія.

Похибка вимірювання – це відхилення результату вимірювання від дійсного значення вимірюваної величини.

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
 | Чинники, які впливають на результат вимірювання

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.