Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Забезпечення єдності вимірювань.

Єдність вимірювань –це їх стан, за якого забезпечується достовірність вимірювань, а значення вимірюваної величини виражається в узаконених одиницях.

Об'єкти навколишнього матеріального світу - фізичні тіла, їх системи і стани, процеси, що в них відбуваються, мають різноманітні властивості. Якісно однакові властивості можуть відрізнятися між собою кількісним вмістом, який називається розміром. Звідси випливає визначення поняття фізичної величини (ФВ).

Фізична величина (коротко величина) - це кожна означена якісна властивість фі­зичних об'єктів (фізичних тіл, їх систем, станів, процесів), яка може мати певний розмір.

Приклади ФВ: довжина, маса, швидкість, прискорення, напруга, сила елект­ричного струму, електричний опір, магнітна індукція, магнітний потік, світловий по­тік тощо.

Розмір ФВ як її атрибут існує об'єктивно, незалежно від того, що ми про нього знаємо. За характером зв'язку розмірів ФВ з об'єктами, яким вони притаманні, їх по­діляють на екстенсивні та інтенсивні величини.

Екстенсивні ФВ (маса, довжина, площа, енергія тощо) при поділі об'єкта на частини змінюють свої розміри і є адитивними величинами, тобто до них може бути застосована операція додавання.

Інтенсивна величина характеризує стан фізичного об'єкта і при його поділі на частини може зберігати свій розмір, наприклад густина, температура, питомий елект­ричний опір гомогенного фізичного тіла. Інтенсивні ФВ неадитивні (густина суміші не Дорівнює сумі густин її компонентів).

За характером прояву розмірів у явищах, що спостерігаються при виконанні Дослідів, ФВ поділяються на енергетичні (активні), які здатні самі проявляти свої розміри, і параметричні (пасивні), наприклад електричний опір, ємність, індуктивність, міри яких проявляються при дії на об'єкт відповідної активної величини.

Конкретні ФВ, як і об'єкти, яким вони притаманні, існують у просторі і у часі, удаючи у причинно-наслідкових зв'язках з іншими величинами згідно із законами и- Тому загалом розміри ФВ є функціями часу, координат простору та інших величин.

Розмір е атрибутом кожної ФВ, а відрізняють скалярні та векторні величини Скалярні ФВ поділяються на неполярні, які мають тільки розмір (маса, об'єм) і полярну які ще мають знак (заряд, потік). Векторні ФВ (сила, переміщення, швидкість поряд з розміром мають напрям і виражають зміни розмірів інших величин у просторі (градієнт температури, напруженість електричного поля) або просторові зміни розмірів у часі (швидкість, прискорення), а математично описуються похідними скалярних величин за координатами простору або простору і часу, а також похідними векторних величин за часом. За означенням, якщо розміри скалярних або розміри і напрями векторних величин не змінюються, то ці величини сталі (незмінні), а якщо змінюються, то змінні. Стала в часі величина може бути змінною в просторі. Поняття сталості ФВ відносне, оскільки рух абсолютний, а спокій відносний. Наприклад, довжина твердого тіла не є абсолютно стала, тому що матерія перебуває у безперервному русі і внаслідок руху молекул на поверхні тіла теоретично його розміри змінюються.

Розміри ФВ можуть змінюватися неперервно або стрибкоподібне (дискретно). Величина, можливі розміри або і напрями якої при їх зміні на скінченому проміжку часу чи простору утворюють незліченну множину (континуум), називається континуальною, а якщо ця множина зліченна, то - дискретною. Континуальність розмірів ФВ, як і їх сталість, відносна через дискретність речовини та енергії (дискретність струму визначається зарядом електрона, дискретність енергії - її квантом). Проте, якщо зміни ФВ, що зумовлені дискретністю, незначні порівняно з їх розмірами, то такі ФВ сприймаються як континуальні (неперервні).

ФВ, розмір якої виражений як функція часу, за визначенням є процесом, тобто послідовна в часі зміна розміру величини, а стала величина - граничний випадок процесу. Векторна величина, розміри чи (і) напрями якої виражені функцією часу, є векторним процесом. Розмір ФВ у конкретний момент часу називається її миттєвим розміром. ФВ, розміри якої є функцією дискретних моментів часу - дискретна послідовність.

Множина розподілених у просторі і в часі розмірів скалярної або розмірів і напрямів векторної ФВ утворює відповідно скалярне або векторне поле цієї величини. Векторне поле утворюється із скалярного у вигляді градієнта, а із нього застосуванням диференціальних операцій отримується тензорне поле, яке є узагальненням скалярного і векторного полів.

Усі можливі розміри ФВ X позначимо також через X , з, них приймемо якийсь розмір X, за розмір одиниці величини X.

Отже, істинне числове значення ФВ залежить від вибору розміру її одиниці, а істинне значення від цього вибору не залежить, оскільки воно тотожно дорівнює її розміру. Відмінність між поняттями розміру та істинного значення величини в тому, що розмір величини ніяк не пов'язаний з вибором розміру її одиниці, тоді як істинне значення виражається добутком істинного числового значення і вибраного розміру одиниці ФВ.

Одиниця фізичної величини - величина такого розміру, при якому її За в значенням присвоєно істинне числове значення .

У природі ФВ зв'язані між собою залежностями, які виражають одні величин через інші і називаються рівняннями зв'язку між величинами. Сукупність зв'язану такими залежностями величин, серед яких одні вважаються незалежними, а інші виражаються через них, називають системою величин. Незалежні величини цієї системи називаються основними, а всі інші - похідними величинами.

Наприклад, в системі ІМТ, що запропонована К.-Ф. Гауссом ще в 1832р., довжина /, маса т і час 1 - основні величини, а площа 5 = Р.

Одиниця основної величини називається основною, а похідної - похідною одиницею. Сукупність основних і похідних одиниць певної системи величин становить систему їх одиниць.

У побудові систем одиниць вибір основних величин і розмірів їх одиниць тео­ретично довільний, але він продиктований певними вимогами практики:

• число основних величин має бути невелике;

• за основні мають бути вибрані величини, одиниці яких легко відтворити з високою точністю;

• розміри основних одиниць мають бути такі, щоб на практиці значення всіх величин системи не виражалися ні надто малими, ні надто великими числами;

• похідні одиниці мають бути когерентні, тобто входити в рівняння, що пов'язують їх з іншими одиницями системи, з коефіцієнтом 1.

Одиниці, що не входять ні в одну із систем, називаються позасистемна одиницями: літр - /, л; тонна -1, т; градус - ° тощо.

По позасистемних одиниць належать також відносні одиниці: відсоток - %, про-о/д мільйонна частина - ррт, млн-1.

Одиниця, що в ціле число разів більша за системну або позасистемну, нази-ться кратною одиницею. Наприклад, 1 км = 1000 м, 1 МВт = 106 Вт, 1хв = 60 с. 83 одиниця, що в ціле число разів менша за системну або позасистемну, визначається частковою одиницею. Наприклад, 1 мм = 10-3м, 1 мкс = 10'6 с, 1мл =10'3 л.

Одиниці, від яких утворені кратні або часткові одиниці, називаються головними /вихідними) одиницями.

Розмірність основної величини - це її позначення і, М ,Т, І, ..., а розмірність похідної величини - вираз, що описує її зв'язок з основними величинами системи і становить добуток розмінностей основних величин, піднесених до відповідних степенів.

Величина, в розмірності якої хоча б один показник не дорівнює нулю, називається розмірною величиною, а величина, в розмірності якої всі показники дорівнюють нулю, - безрозмірною величиною. Величина, що безрозмірна в одній системі, може бути розмірною в іншій. У цій системі величин розмірність кожної величини однозначна, але є різні за природою величини, які мають однакову розмірність, наприклад різні види енергії. Робота, магніторушійна сила і різниця магнітних потенціалів. Тому відрізняють фізичну Однорідність і розмірну однорідність величин, фізично однорідні величини можна порівнювати між собою, якщо вони екстенсивні, тобто можна застосовувати до них ^Рацію додавання.

Операції над розмірностями виконуються за правилами алгебри.

Розмірності ФВ є заодно розмірностями їх одиниць. Рівняння зв'язку між Ве личинами використовується для утворення когерентних похідних одиниць. Якщ0 рівняння зв'язку має коефіцієнт, який не дорівнює 1, то в праву його частину підставляють такі значення величини в одиницях даної когерентної системи, щоб їх добуток, коефіцієнтом рівняння дорівнював 1.

Поняття розмірності дає можливість контролювати правильність математичних операцій над величинами - на довільній стадії виконання операцій ліва і права частини рівності мають бути однакової розмірності. Методом перевірки розмірностей контролюють правильність математичних виразів, їх відповідність фізичній суті.

У 1960 р. XI Генеральна конференція з мір і ваги (ГКМВ) прийняла Міжнародну систему одиниць (Система інтернаціональна (СІ)) з основними одиницями - метр, кілограм, секунда, ампер, кельвін, кандела і з додатковими - радіан і стерадіан, а в 1971 р. XIV ГКМВ затвердила сьому основну одиницю - моль.

Одиниці СІ придатні для практичного застосування у всіх областях науки і техніки та в різних галузях народного господарства. Офіційно вони прийняті всіма країнами, але поряд з ними ще дозволено використання ряду традиційних одиниць. Як державний стандарт діє ДСТУ 3651.0-97, згідно з яким застосування одиниць СІ є обов'язковим, але поряд з ними в навчальному процесі та в навчальній літературі дозволяється застосовувати перераховані в стандарті позасистемні одиниці, а також частинні та кратні від них.

Система одиниць СІ практична, когерентна, раціоналізована. У системі СІ, на відміну від нераціоналізованої системи СГС, магнітна проникність /А, вільного простору величина розмірна і називається магнітною сталою.

Одиниці СІ позначаються літерами латинського і грецького (міжнародні позначення) або українського алфавітів, а також спеціальними знаками (...°, ...', ..." ) на засобах вимірювань мають бути міжнародні позначення.

Значення величин і їх граничні відхилення беруть у дужки, після яких з пробілом оставляється позначення одиниці, наприклад (100,0 ± 0,1) В, або ж окремо - після значення величини і після її граничного відхилення: 50 В ± 2В.

Позначення одиниць, що входять у добуток, треба відділяти крапкою на середній лінії (знак множення): Н-м, кг-м2: крапку можна заміняти пробілом, якщо це не викликає непорозумінь.

У позначеннях відношень одиниць знаком ділення може служити тільки одна скісна або горизонтальна риска. Позначення зі скісною рискою записують в один рядок, а знаменник (добуток) беруть у круглі дужки. Позначення відношень можна записувати у вигляді добутку позначень одиниць, піднесених до степенів, але якщо хоча б одна із одиниць записана з від'ємним показником, то застосовувати скісну чи горизонтальну риску не дозволяється.

Відповідно до поділу ФВ цієї системи відрізняють еталони одиниць основних і похідних величин, а за точністю відтворення і призначенням - первинні і вторинні еталони.

Первинні еталони відтворюють і (або) зберігають одиниці та передають їх розміри найвищою точністю, досягнутою в даній галузі, їх різновидом є спеціальні еталони.

Еталони даної країни називають національними, а ті, що належать до певної групи країн, - міжнародними. Для забезпечення єдності вимірювань у міжнародному масштабі державні еталони окремих країн періодично звіряють між собою і з міжнародними еталонами, що зберігається в Міжнародному бюро мір і вагів (МБМВ) у Парижі.

Складність різних еталонів і точність відтворення ними розмірів одиниць не одна­кові. Найпростіший еталон кілограма, в складі якого є національний прототип кілограма №12 (гиря із платино-іридієвого сплаву циліндричної форми діаметром і висотою 39 мм) і еталонні рівноплечі терези на 1 кг з дистанційним управлінням для передавання розміру одиниці маси вторинним еталонам. Найточніший еталон секунди, який заразом є еталоном одиниці частоти - герца, а також шкал часу.

Державні первинні еталони похідних електричних величин. Важливість цих еталонів полягає в тому, що переважне застосування має електричні вимірювання. Серед них еталони: вольта, ома, генрі, фаради і багато Ін (ДСТУ 36-51.1-97). Вирішується проблема створення системи взаємопов'язань і еталонів електричних величин і підвищення їх точності.

Еталоном ома є група з десяти одноомних манганінових резисторів. До складу еталона генрі входять чотири тороїдні котушки індуктивності і еталонний індуктивно-ємнісний міст. Еталоном фаради служить розрахунковий циліндричний конденсатор.

Поняття еталона, зразкових і робочих засобів вимірювальної техніки.

Результати вимірювань мають виражатися в узаконених одиницях і з потрібною точністю. За інших рівних умов точність вимірювань визначається метрологічними характеристиками використовуваних ЗВТ. Тому всі ЗВТ підлягають обов'язковій державній або відомчій верифікації (перевірці). Верифікація ЗВТ полягає в офіційному ствердженні їх придатності для застосування за призначенням на підставі результатів контролю їх характеристик, переважно метрологічних, на відповідність вимогам НТД.

З погляду верифікації всі ЗВТ ієрархічно поділяються на еталони, зразкові та робочі ЗВТ.

Еталон (еталон одиниці) - ЗВТ (або комплекс ЗВТ), що забезпечує відтворення і ,(або) зберігання одиниці ФВ з метою передачі її розміру тим ЗВТ, що стоять нижче за схемою перевірки, і офіційно затверджений в установленому порядку як еталон.

Зразкова речовина - зразкова міра у вигляді речовини з відомими властивості, які відтворюються при додержанні умов приготування.

Стандартний зразок - міра для відтворення розмірів величин, що характери властивості або склад речовин і матеріалів. Отже, стандартні зразки є мірами, які відтворюють властивості зразкових речовин.

Зразкові ЗВТ, як і робочі, атестують і перевіряють за допомогою інших, точніших зразкових ЗВТ. Так здійснюється передача розмірів одиниць ФВ від еталона до зразкових і робочих ЗВТ.

Треба пам'ятати, що робочі ЗВТ не можна застосовувати для перевірки інших ЗВТ, якщо вони навіть точніші, ніж наявні зразкові засоби, оскільки вони не затверджені офіційно як зразкові. З іншого боку, зразкові ЗВТ не дозволяється використовувати як робочі для виконання практичних вимірювань навіть у найсприятливіших умовах їх експлуатації. Порушення цих правил може призвести до непередбачених негативних наслідків економічного характеру і до загрози здоров'ю чи навіть життю.

Основою технічної бази метрологічного забезпечення є засоби вимірювальної

Засобами вимірювальної техніки називають технічні засоби, які використовується при вимірюваннях і мають нормовані метрологічні характеристики.

Під видами ЗВТ розуміємо: міри, їх набори і магазини, вимірювальні пере­творювачі, прилади, установки і системи.

Міра - ЗВТ, що призначені для відтворення ФВ заданого розміру (однозначна міра) або ряду розмірів (багатозначна міра).

Набір мір - це спеціально підібраний комплекс конструктивно відокремлених мір, які можна використовувати не тільки окремо, але й у різних комбінаціях для відтворення ряду розмірів даної ФВ, наприклад набір гир, вимірювальних резисторів, конденсаторів. Набір мір, конструктивно об'єднаних в одне ціле з пристроєм для вмикання їх у різних комбінаціях, називається магазином мір. Наприклад, магазин опору, ємності, індуктивності.

Вимірювальний перетворювач - ЗВТ, що призначений для перетворення вхідного вимірювального сигналу на вихідний сигнал, який зручний для подальшого перетворення, обробки, зберігання чи передавання вимірювальної інформації, але не для «посереднього сприймання спостерігачем. Наприклад, калібрований шунт, вимірю­вальний трансформатор, атестована термопара.

Вимірювальний прилад - ЗВТ, вихідний сигнал якого придатний для безпосередньо сприймання вимірювальної інформації спостерігачем, завдяки наявності вагового пристрою (шкала з вказівником, цифрове табло).

Вимірювальна система - сукупність ЗВТ і допоміжних пристроїв, що з'єднані каналами зв'язку, призначена для вироблення сигналів у формі, придатній для автоматичної обробки, передавання і (або) використання вимірювальної інформації в автоматизованих системах управління. Вимірювальні системи є різновидом інформаційно-вимірювальних систем (ІВС), до яких належать також системи автоматичного контролю, технічної діагностики, розпізнавання образів. ІВС входять до складу автоматизованих систем управління.

Серед усіх видів ЗВТ найбільшого поширення набули вимірювальні прилади. Вони різноманітні за призначенням, принципом дії, метрологічними та експлуатаційними характеристиками. Тому їх можна класифікувати за багатьма ознаками, але з погляду подальшого викладу доцільно обмежитись розглядом найзагальніших класифікацій­них ознак.

За формою вимірювальної інформації, що міститься в інформативному параметрі вихідного сигналу, вимірювальні прилади поділяються на аналогові та цифрові. Аналоговим називається прилад, інформативний параметр вихідного сигналу якого є фізичним аналогом вимірюваної величини - інформативного параметра вхідного сигналу. Наприклад, переміщення рухомої частини електродинамічного вольтметра -аналог середнього квадратичного значення вимірювальної напруги.

Цифровим називається прилад, вихідний сигнал якого цифровий, тобто містить інформацію про значення вимірюваної величини, закодовану в цифровому коді. Покази аналогових приладів також цифрові, але їх аналогові вихідні сигнали квантує і кодує у цифровому коді сам спостерігач (експериментатор) під час відліку показів, а в цифровому приладі - операції виконуються автоматично.

Вимірювальний прилад, що допускає тільки відлік показів, називається пока­зуючим, а прилад, в якому передбачена автоматична фіксація вимірювальної інфор­мації, - реєструючим. Залежно від виду фіксації реєструючі прилади поділяються на самописні та друкуючі. Самописний прилад (самописець) записує вимірювальну інформацію в аналоговій формі у вигляді діаграми, а друкуючий друкує вимірювальну інформацію в цифровій формі.

Класифікаційними ознаками вимірювальних приладів служать вимірювана величина або її одиниця, що відображаються в назві вимірювального приладу, наприклад, ологомір або гігрометр, висотомір або альтметр, частотомір або герцметр, вольтметр, мілівольтметр тощо.

Електровимірювальні прилади, що дозволяють вимірювати дві і більше різних за фізичною природою величини, називають комбінованими приладами або мульти-метрами, а прилади, що придатні для вимірювань у колах постійного і змінного струмів -універсальними приладами.

При розробці методик виконання вимірювань, як правило, формулюють технічні вимоги до засобів вимірювальної техніки. У зв'язку з тим, що номенклатура загальнопромислових ЗВТ обмежена і уніфікована, розробнику методики далеко не завжди вдається вибрати із каталогів засоби вимірювання, які б повністю задовольняли задані умови одержання вимірювальної інформації. Буває, що при розробці науково обгрунтованих методик окремі властивості потрібних ЗВТ відрізняються від тих, якими володіють ЗВТ загальнопромислового призначення. В одних випадках - це метрологічні характеристики, в других - габаритні розміри або маса, в третіх - умови експлуатації тощо. Нерідко бувають випадки, коли вибрані із каталогів ЗВТ, хоча і задовольняють пред’явлені до них вимоги, застосовувати економічно недоцільно, оскільки не всі технічні можливості цих засобів раціонально використовуються при вимірюваннях або їх вартість (часто універсальних засобів) перевищує економічний показник від провадження самого технологічного або випробовуючого процесу тощо.

Безумовно, вибір ЗВТ при розробці методики повинен спиратися на техніко-помічну основу. З одного боку, не повинні бути допущені втрати обсягу або точності

Формації, з іншого - неповне використання яких-небудь інформативних параметрів або властивостей ЗВТ, призводить до необгрунтованих витрат матеріальних ресурсів.

До нестандартизованих ЗВТ належать засоби, які виготовляються одиничними примірниками або разовими партіями і піддаються замість державних випробовувань метрологічній атестації. Хоча наведене поняття нестандартизованих ЗВТ далеко не е досконалим, але воно з достатньою повнотою характеризує цю категорію ЗВТ за загальним принципом, який відрізняє їх від ЗВТ загальнопромислового призначення занесених в Держреєстр засобів вимірювальної техніки.

Досвід показує, що, незважаючи на систематичне збільшення виробництва засо­бів вимірювальної техніки загальнопромислового призначення, введення нестандар­тизованих засобів розглядається як закономірне явище в практиці метрологічного забез­печення винаходів і виробництва. Потреба в них виникає на підприємстві при освоєнні нової техніки, розробці унікального обладнання, виконанні дослідно-конструкторських робіт, вирішенні вузьких завдань контролю якості продукції, яку випускають. Здебільшого ВТ є основними, розрахованими на одержання надійної вимірювальної інформації.

Важливість і величезні масштаби застосування нестандартизованих ЗВТ, їх безпосередній вплив на якість продукції, яка випускається, вимагають встановлення такого порядку при розробці, виготовленні, введенні в експлуатацію і експлуатації цих засобів, при якому буде повністю виключена ймовірність застосування засобів, які б не забезпечували достовірних результатів вимірювань.

Цей порядок при розробці і виготовленні нестандартизованих засобів вимірю­вальної техніки повинен враховувати, з одного боку, науково-технічну і економічну обґрунтованість методу, з іншого - задовольняти вимоги системи управління якостями засобів вимірювальної техніки в експлуатації. ЗВТ повинні витримувати всі необхідні випробовування, володіти постійністю експлуатаційних характеристик, які підтверджені при метрологічній атестації, безвідмовністю в експлуатації, здатністю до періодичної перевірки і ремонтопридатністю.

Для одержання максимальної економічної ефективності від застосування нестандартизованих ЗВТ розробники методик або ЗВТ повинні:

• використовувати розроблені або виготовлені нестандартизовані засоби ви­мірювальної техніки;

• застосовувати будь-які категорії ЗВТ, в тому числі і загальнопромислового призначення, в аномальних для них умовах роботи, якщо при проведенні їх метро­логічної атестації встановлені метрологічні властивості, які вимагаються;

• використовувати ЗВТ застарілих конструкцій, імпортні, які відсутні в Держспоживстандарті якщо при проведенні їх метрологічної атестації встановлені метрологічні властивості, які вимагаються;

• вдосконалювати або реконструювати окремі блоки, вузли ЗВТ будь-яких видів і категорій, якщо це економічно виправдовується;

• застосовувати ЗВТ будь-яких категорій, які знаходяться в стадії розробки або виготовлення;

• розробляти нестандартизовані ЗВТ нових типів, якщо матеріальні витрати на ці розробки не перевищують допустимих затрат на одержання економічного ефекту від їх впровадження.

Систему метрологічного контролю на підприємстві за нестандартизованими ЗВТ треба впроваджувати на основі виконання таких заходів:

• проведення технічного пошуку нестандартизованих ЗВТ, що знаходяться в застосуванні або на збереженні, при якому виявляють технічну документацію на ці засо­би (методики виконання вимірювань, опису, креслення тощо), а також визначають їх працездатність і комплектність;

• складання плану проведення метрологічної атестації зареєстрованих ЗВТ;

• аналіз та вивчення технічної документації, пов'язаної з застосуванням виявлених нестандартизованих ЗВТ і проведення метрологічної експертизи цієї документації;

• розробки (або одержання від підприємств-розробників) відсутньої технічної документації на ЗВТ, в яких вона відсутня;

• атестації або стандартизації методик виконання вимірювань;

• розробки програми і методики проведення метрологічної атестації ЗВТ;

• проведення метрологічної атестації ЗВТ і при якісних результатах оформлення свідоцтва про придатність засобів вимірювань до застосування або виводу їх із експлуатації, якщо результати метрологічної атестації не відповідають вимогам, які вказані в технічному завданні на їх розробку.

Технічний пошук нестандартизованих ЗВТ найкраще проводити одночасно з пошуком методик на вимірювання, які виконуються, а також ЗВТ загальнопромислового призначення.

Хоча класифікація нестандартизованих ЗВТ ще не розроблена, але за обсягом, специфікою і характером розповсюдження їх найкраще розділити на дві основні групи:

1) міжгалузевого призначення

2) ЗВТ галузевого призначення. ЗВТ першої групи

Здебільшого нестандартизовані ЗВТ відображають особливості і специфічність галузі, у відношенні характеру вимірюваних фізичних величин або параметрів конструкції, умови експлуатації, рівня надійності тощо. Ці ЗВТ можна зарахувати до другої групи, їх розробляють і виготовляють для внутрішньовідомчих потреб, а в окремих випадках - для ряду суміжних за тематикою відомств.

Засоби галузевого призначення є дуже різноманітними за конструктивним виконанням і функціональним призначенням, що дуже затрудняє впровадження їх в практику підприємств.

Залежно від характеру застосування, виду приймання після виготовлення і форми супроводжуючих експлуатаційних документів ЗВТ галузевого призначення можна поділити на засоби загальногалузевого, вузькогалузевого і спеціально­го призначень.

Беручи до уваги, що створення цих засобів часто викликає немалі затрати матеріальних ресурсів, обмежувати застосування таких засобів нема необхідності, оскільки їх впровадження здебільшого дає значний технічний і економічний ефект. Однак питання керування розробленням, виготовленням, впровадженням в експлуатацію ЗВТ галузевого призначення потребують до себе особливої уваги. Вихідним критерієм для розробки цих ЗВТ повинна служити техніко-економічна обґрунтованість. Чіткий порядок при виготовленні і експлуатації забезпечує їм високу якість і розширення сфери застосування. Досвід показує, що багато засобів вимірювань галузевого призначення постійно виходять із меж вузьковідомчого застосування і переходять в широкогалузеве використання, а потім, після проведення державних випробувань, впроваджуються як загальнопромислові.

Структура метрологічної служби Українирегламентується ДСТУ 2682-94.

Метрологічна служба України складається із державної і відомчих метрологіч­них служб.

До складу державної метрологічної служби, яку очолює Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики (Держспоживстандарт України), входять:

• відповідні підрозділи центрального апарату Держспоживстандарту України;

• головна організація із забезпечення єдності вимірювань в Україні - Державне науково-виробниче об'єднання "Метрологія" (ДНВО "Метрологія");

• головні організації з видів вимірювань і напрямів діяльності - ДНВО "Метро­логія", Державний науково-дослідний інститут "Система", Український, Дніпропет­ровський, Івано-Франківський, Харківський та Білоцерківський центри стандартизації метрології та сертифікації;

• державні служби єдиного часу і еталонних частот, стандартних довідкових даних про фізичні константи, властивості речовин і матеріалів;

• територіальні органи державної метрологічної служби в Республіці Крим, областях, містах і районах.

Головні організації та їх спеціалізацію за видами вимірювань і напрямами діяль­ності визначає Держспоживстандарт України.

До відомчих метрологічних служб належать:

• підрозділи міністерств (відомств), на які покладені функції метрологіч­ної служби;

• метрологічні служби об'єднань підприємств;

• метрологічні служби, інші підрозділи, посадові особи на підприємствах і організаціях, незалежно від форм власності, на які в установленому порядку покладені роботи з метрологічного забезпечення.

З метою підвищення ефективності функціонування метрологічних служб підприємств та організацій підрозділи метрологічної служби можуть бути підпорядковані посадовій особі яка керує технічною політикою підприємств (організацій). Роботи з метрологічного забезпечення на підприємствах і в організаціях належать до основних видів робіт.

Для забезпечення організаційно-методичного керівництва та надання технічної допомоги на підприємстві і організації, які мають в метрологічній службі висококваліфікований персонал і сучасне технічне обладнання, покладаються функції головних і ба­зових організацій метрологічних служб відповідних галузей.

Головні і базові організації визначаються наказами міністерств (відомств).

Права та обов'язки метрологічних служб міністерств (відомств), підприємств та установ, головних і базових організацій метрологічних служб визначаються положен­нями, затвердженими їх керівниками за узгодженням з відповідними органами державної метрологічної служби.




Переглядів: 948

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Чинники, які впливають на результат вимірювання | Функції державної метрологічної служби

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.017 сек.