• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Стадії формування якості продукції

Розвиток промисловості характеризується підвищенням уваги виробників і спо­живачів до якості промислової продукції. Випуск продукції високої якості розглядається тепер у всіх країнах світу як одна з важливих умов розвитку економіки, від якої залежать темпи промислового розвитку країни, ефективність використання трудових ресурсів, успіхи зовнішньої торгівлі і національний престиж країни на міжнародній арені.

Зростаюче значення проблеми якості продукції є наслідком розвитку науки і тех­ніки, умов і методів виробництва продукції. Основними причинами цього процесу є:

- ускладнення виробничих процесів, подальше розчленування виробничих операцій, впровадження нових технологічних методів, сучасного обладнання, засобів механізації і автоматизації - зумовили необхідність розробки спеціальних методів управління якості на підприємствах;

- зростання обсягів виробництва, збільшення програм випуску однорідної про­дукції вимагають прийняття особливих заходів для забезпечення однорідності основних параметрів в кожному виробі і збереження необхідного рівня якості продукції під час виробництва;

- розширення галузевої і міжгалузевої спеціалізації і кооперування вимогам розробки і неухильного дотримання взаємозв'язаних вимог до якості, створення ефективних засобів впливу на якість продукції на міжгалузевому рівні;

Вся робота з підвищення якості продукції повинна опиратися на ґрунтовну наукову базу, на достатньо стійкий теоретичний фундамент і передовсім на науку про якість продукції, предметом вивчення якої є властивості продукції, зако­номірності їх формування і підтримання на всіх етапах існування продукції, методів об'єктивної кількісної оцінки цих властивостей і визначення рівня якості всіх видів про­дукції і, зрештою, вивчення співвідношень властивостей продукції з потребами і мож­ливостями виробництва.

Підвищення якості продукції, безперечно, вимагає додаткових затрат праці, але використання цієї продукції дає додатковий прибуток споживачу і дозволяє повніше задовольняти потреби народного господарства і населення країни.

Якість продукції - це об'єктивна характеристика продукції і формується вона внас­лідок трудової діяльності осіб, занятих проектуванням, виготовленням і експлуатацією продукції. Як і всякий інший процес, формування і підтримання якості продукції вимагає управління для досягнення бажаних результатів і забезпечення стабільності.

У другій половині XX століття сформувалась і набула широкого розповсюдження самостійна наукова галузь - наука про управління. У ній розроблені загальні принципи управління різними процесами з метою досягнення оптимальних результатів.

У загальному вигляді управління можна представити у вигляді послідовної комбінації трьох основних елементів: планування - реалізація - контроль. На першому етапі визначаються і формуються певні завдання (плани, програми), на основі яких очікується досягнення потрібного результату. На другому етапі відбувається перетворення намічених результатів. На третьому етапі здійснюється перевірка відповідності отриманого результату з запланованим. Всі три елементи управління є однаково важливими, але управління не може бути стабільним, якщо інформація не буде надходити по каналах зворотного зв'язку на попередні етапи і не буде активно діяти на планування і реалізацію, вносячи в них необхідні корект повнішого досягнення намічених результатів.

Точно за такою ж схемою будується і система управління якістю продукції.

Існування продукції починається з її розробки (проектування).

Технічне завдання видається проектній організації замовником і в розробці й беруть участь провідні спеціалісти в галузі експлуатації і виробництва продукції дано типу. Технічне завдання встановлює основне призначення, технічні характеристики техніко-економічні вимоги, що висуваються до розроблюваного виробу, виконання необхідних стадій розробки конструкторської документації і її склад, а також спеціальні вимоги до виробу.

Проектна організація чи виробник проводять докладний аналіз технічного завдання і розробляє технічну пропозицію - сукупність конструкторських документів, що містять, як правило декілька різних варіантів можливих рішень виробу, порівняльної оцінки їх з вра­хуванням конструктивних і експлуатаційних особливостей розроблюваних і існуючих виробів а також патентних матеріалів. Технічна пропозиція після узгодження з замовником і затвердження служить основою для розробки ескізного і технічного проекту виробу.

На основі технічного проекту створюється робоча конструкторська документація на виріб. На стадіях проектування закладаються всі основні показники якості май­бутнього виробу з врахуванням необхідного оптимального рівня якості і з врахуванням технічних можливостей виробництва.

Слід прагнути і заздалегідь оцінити та задати виробникам числові значення не тільки показників призначення, але і показників надійності, рівня стандартизації І уні­фікації, патентно-правові і інші показники якості.

На стадії виготовлення намічені при проектуванні властивості продукції набувають реального втілення у виробі. І чим точніші і повніші показники якості виготовленого виробу збігаються з показниками, зафіксованими в проектно-конструкторській документації, тим досконаліше організоване виробництво.

Але далеко не всі властивості продукції формуються під час її виготовлення більшість показників призначення (універсальність, продуктивність, вага і га розміри), показники стандартизації і уніфікації, частина економічних і естетичних показників і інші не залежать від технологічного процесу.

Найважливішими характеристиками технологічного процесу з погляду його впливу на якість продукції, що випускається, є:

– технологічна оснащеність виробництва новими сучасними видами технологічного обладнання, інструмента і оснастки;

– стан технологічної оснастки і організації служб контролю якості продукції; якість використовуваних матеріалів, напівфабрикатів і комплектуючих виробів; рівень автоматизації технологічних процесів і контрольних операцій;

– кваліфікація робітників;

– рівень стандартизації, уніфікації і типізації технологічних процесів і тех­нологічної документації.

На стадії експлуатації чи споживання продукції проявляються властивості, за­кладені в продукції при її проектуванні і виготовленні. Як було наведено вище, влас­тивості продукції знаходяться в залежності від умов, в яких вона використовується. Тому основним завданням експлуатаційників є точне виконання всіх умов експлуатації, для яких призначена машина і які записані в інструкціях і іншій технічній документації. Тут маються на увазі як зовнішні умови (правила монтажу, температура і вологість повітря, допустимий рівень зовнішніх вібраційних впливів, правила зберігання і транспорту­вання), так і умов експлуатації - чітке дотримання розрахункових режимів роботи ма­шини, застосування передбачених мастила, палива, інструмента, точне виконання вста­новлених термінів і обсягів технічних обслуговувань, профілактичних оглядів і ремонтів. Характерною і важливою особливістю експлуатації є те, що на цій останній стадії Звання виробів в них витрачається ресурс. Тому, саме на цій стадії проявляються і набувають конкретних числових значень показники надійності кожної одиниці продукції: показники, що характеризують її безвідмовність, довговічність, ремонтоздатність.

Тому одним із важливих завдань контролю якості під час експлуатації е с тематичний збір об'єктивної інформації про надійність продукції і передача цієї інформації по організованих каналах зворотного зв'язку виробнику. Кожне промислове підприємство, що здійснює управління якістю своєї продукції, повинно збирати експлуатаційну інформацію, турбуючись про забезпечення її достовірності, своєчасності • повноти. Експлуатаційна інформація повинна містити відомості про тривалість роботи виробу до відмови, про причини і характер відмов, про фактичний обсяг і трудоємність технічних обслуговувань і ремонтів, про споживані запасні частини, про характерні умови експлуатації. Інформація використовується для термінового усунення недоліків виробів що виявились при експлуатації, для підвищення якості розроблюваних моделей, для планування оптимальних форм і обсягів обслуговування і ремонтів виробів та для розрахунку програми випуску запасних частин і агрегатів.

Основним завданням кожного підприємства незалежно від форми власності, типу підпорядкування та інших визначальних чинників повинна бути якість продукції.

Успішна діяльність підприємства (далі організація-постачальник або організація) передбачає виготовлення ним такої продукції, яка:

а) відповідає чітко визначеним потребам, сфері застосування або призначенню;

б) задовольняє вимоги споживача;

в) відповідає чинним стандартам та технічним умовам;

г) відповідає вимогам суспільства;

д) враховує потреби захисту навколишнього середовища;

е) надходить у продаж за конкурентоспроможними цінами;

ж) економічно обґрунтована.

Для виконання всіх завдань організація повинна забезпечити належне комплексне та взаємоузгоджене управління технічними, економічними, адміністративними та соці­альними чинниками, що впливають на якість виготовлюваної нею продукції, яка може бути обладнанням, програмним забезпеченням, перероблюваними матеріалами, това­рами широкого вжитку чи послугами. Усі види управління повинні бути спрямовані н скорочення, виключення та, що найважливіше, запобігання невідповідності продув встановленим до неї вимогам.

Для забезпечення виконання завдань, визначених політикою організації у сфері якості, повинна розроблятися і впроваджуватися система якості.

Важливість або пріоритетність різних елементів системи якості залежить від типу діяльності організацій та виду продукції.

Відповідність системи якості конкретному типу діяльності організації та виготовленій нею продукції має принципове значення для забезпечення максимальної Активності цієї діяльності та задоволення очікувань споживача.

Система якості має два основні взаємопов'язані напрямки функціонування:

а) задоволення потреб та очікувань споживача.

Споживач повинен бути впевнений у здатності організації постачати продукцію необхідної якості та постійно підтримувати якість на належному рівні.

б) забезпечення потреб та інтересів організації.

Виробничі та економічні потреби організації полягають у досягненні необхідного рівня якості та підтриманні його при оптимальних витратах. Виконання цього завдання пов'язане з упорядкованим (плановим) та ефективним використанням тих технічних, фінансових, людських та матеріальних ресурсів, що є у розпорядженні організації.

Кожний із зазначених вище напрямків функціонування системи якості передбачає наявність об'єктивних показників ефективності (або якості) функціонування як самої системи, так і якості виготовлюваної продукції. Ці показники визначаються за допомогою відповідної систем й інформаційного забезпечення робіт у сфері якості.

Організація повинна:

а) досягати заданого рівня якості продукції, підтримувати і намагатися постійно поліпшувати якість згідно з вимогами щодо неї;

б) поліпшувати якість методів своєї роботи з тим, щоб постійно відповідати встановленим та передбачуваним вимогам споживачів та інших зацікавлених сторін;

в) добиватися того, щоб її керівний склад та інші працівники були впевнені в тому, що відповідність вимогам щодо якості, підтримки її рівня, а також поліпшення якості є найважливішим завданням організації;

г) добиватися того, щоб споживачі та інші зацікавлені сторони були впевнені в тому, що відповідність вимогам до якості продукції, яка постачається, або забезпечена, або що її буде забезпечено;

д) добиватися впевненості у тому, що відповідність вимогам до системи якості забезпечена.

Вимоги до системи якості доповнюють технічні вимоги до продукції. Технічні характеристики продукції (наприклад, ті, що їх встановлюють стандарти продукцію або технічні умови), а також документація (або технічні умови) на процес.

Стандарти на системи якості, зокрема міжнародні стандарти 130 серії чи встановлюють завдання та вимоги до систем якості, які потрібно вирішити. Ці стандарти не диктують того, як саме вирішувати завдання.

Вони надають право вибору відповідних методів, способів, форм керівники організації. Сертифікація продукції не залежить, як правило, від наявності чи ефективності систем якості, але зворотна умова вже є неправильною.

Слід розрізняти такі чотири загальні категорії продукції:

а) обладнання (зокрема продукція виробничо-технічного, побутового та іншого призначення);

б) програмне забезпечення (зокрема документація, інформація тощо);

в) перероблювані матеріали;

г) послуги.

Ці чотири загальні категорії продукції охоплюють усі види продукції, що постачають організації. Вимоги до системи якості, в основному, однакові для організацій що постачають різні категорії продукції, але термінологія, а також елементи системи, яким надається перевага, можуть відрізнятися.

У ринкових пропозиціях будь-якої організації звичайно присутні дві чи більше загальні категорії продукції, незалежно від сектора промисловості чи економіки, в якому вона діє. Так, в пропозиціях більшості організацій, що постачають обладнання, прог­рамне забезпечення або перероблювані матеріали, існує і елемент послуг. Споживачі та інші зацікавлені сторони, як правило, розглядатимуть цінність кожної категорії продукції, що присутня в пропозиції організації.

Наприклад, аналітичні прилади це продукція, в якій об'єднані як обладнання (сам прилад), так і програмне забезпечення (для проведення обчислень, що виконуються в приладі), а також перероблювальні матеріали (титрувальні розчини чи стандартні взірці). Всі вони можуть бути важливими особливостями пропозиції.

Така організація у сфері послуг, як ресторан використовує у своїй діяльності обладнання, програмне забезпечення, перероблювальні матеріали разом з наданням основної та допоміжних послуг.

Можна виділити такі чотири групи чинників, які є головними у забезпеченні якос­ті продукції.

а) якість, зумовлена визначенням потреб ринку продукції.

Перша група - це правильність та обґрунтованість вимог до якості продукції.

б) якість, зумовлена проектуванням.

Друга група - це правильність та обґрунтованість технічних рішень, що визначає якість, зумовлену закладеними до конструкції продукції характеристиками.

в) якість, зумовлена відповідністю управління.

Третя група - це правильність та обґрунтованість функцій, методів та форм управління (контролю), що визначають якість, обумовлену дотриманням всіх конструк­торських, технологічних, організаційних, технічних вимог до продукції при її виробництві, випробуваннях, підготовці до постачання або продажу.

г) якість, зумовлена технічним обслуговуванням.

Четверта група - це рівень технічного обслуговування, що визначає якість про­дукції протягом її строку служби (придатності) та можливість забезпечення споживачам здійснення їх очікувань щодо закладених до конструкції характеристик, а також ціннос­ті продукції.

У деяких видах продукції до важливих характеристик якості належать характе­ристики надійності. На надійність (безвідмовність, ремонтопридатність та готовність) можуть впливати усі чотири групи чинників, що визначають якість продукції.

При розгляді пропозиції щодо постачання або продажу готової продукції споживач може врахувати і додаткові чинники, а саме:

• ринкові позиції та ринкову стратегію постачальника: якщо постачальник має стабільне положення і репутацію на ринку та (або) відповідну стратегію, то, з погляду споживача, пропозиція цього постачальника, очевидно, матиме вищу цінність;

• фінансове становище та фінансову стратегію постачальника: якщо поста­чальник має стабільне фінансове становище і репутацію на ринку та (або) стратегію, що Дозволяє поліпшувати фінансові показники, та, поліпшувати з погляду споживача, пропозиція цього постачальника, очевидно, матиме вищу цінність:

• рівень забезпечення кваліфікованим персоналом та стратегію забезпечення, що постачальник має стабільний та кваліфікований персонал.

Ці додаткові чинники надзвичайно важливі для загального та комплексного Управління якістю.

Переглядів: 3510