МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
До лікування в домашніх стаціонарахМало хто відчуває себе комфортно в лікарні. Особливо значну психічну травму госпіталізація завдає людям похилого віку і дітям. Домашній стаціонар на базі амбулаторії (відділення) лікаря загальної практики-сімейного лікаря створюється як тимчасова організаційна форма медичної допомоги безпосередньо лікуючими лікарями, які забезпечують організацію його роботи. Організація роботи домашнього стаціонару передбачає щоденне забезпечення домашнього лікування 2-3 хворих одним лікуючим лікарем і однією медичною сестрою Відбір хворих для лікування в денних і домашніх стаціонарах здійснюють безпосередньо лікуючи лікарі. Стаціонар вдома організується для надання кваліфікованої медичної допомоги в домашніх умовах хворим, яким показано стаціонарне лікування, при відсутності необхідності госпіталізації. Основні завдання домашнього стаціонару включають: Ø проведення заходів щодо діагностики та лікування хворих при гострих захворюваннях або загостренні хронічних хвороб; Ø доліковування та реабілітації хворих після виписки із лікарняного закладу; Ø проведення профілактичних та лікувально-оздоровчих заходів хворим, які перебувають на диспансерному обліку. Стаціонар вдома організується при самостійних амбулаторно-поліклінічних закладах та при поліклінічних відділеннях лікувально-профілактичних закладів. Керівництво стаціонаром вдома здійснює сімейний лікр (завідувач лікувальним відділенням амбулаторно-поліклінічного закладу або поліклініки в складі лікувально-профілактичного закладу, в дільничній лікарні, амбулаторії – головний лікар – за поданням дільничних терапевтів педіатрів, лікарів загальної практики – сімейних лікарів, інших фахівців) він проводить відбір хворих для лікування в стаціонарі вдома. Показання та протипоказання для лікування хворих в стаціонарі вдома встановлюються для кожного лікувально-профілактичного закладу індивідуально і затверджуються його керівником за погодженням територіального органу управління охороною здоров’я. Бесперечним протипоказанням до лікування у домашньому стаціонарі є необхідність у цілодобовому спостереженні за хворим. Чисельність посад медичного персоналу стаціонару вдома встановлюється з розрахунку 1 посада лікаря та 1 посада медичної сестри на 12 – 14 відвідувань протягом робочого дня. Режим роботи стаціонару вдома встановлюється керівником лікувально-профілактичного закладу, виходячи з потреб хворих та з урахуванням можливостей лікувально-профілактичного закладу. Забезпечення медикаментами хворих для лікування у стаціонарі вдома здійснюється за рахунок лікувально-профілактичного закладу, при якому він створений або за рахунок фондів медичного страхування, установ, підприємств, організацій та інших надходжень. Предметами догляду хворого забезпечує лікувально-профілактичний заклад. У випадку неблагоприємного перебігу захворювання хворого необхідно госпіталізувати у профільне відділення лікувального закладу. На хворого, який перебуває в стаціонарі вдома, заповнюється «Карта хворого денного стаціонару поліклініки, стаціонару вдома» (ф.003 – 2 / о). Звіт про роботу стаціонару вдома подається у встановлені терміни у встановленому порядку. При потребі лікарі стаціонару вдома залучають до обстеження і лікування хворого лікувально-діагностичні відділення закладу, в складі якого він функціонує, або за домовленістю – інших лікувально-профілактичних закладів. На час перебування хворих в стаціонарі вдома документи, які засвідчують тимчасову непрацездатність, видаються в установленному порядку. При потребі засідання лікарської консультативної комісії проводиться вдома у хворого у встановленому порядку. На лікування в умовах денних і домашніх стаціонарів можуть направлятись такі категорії хворих: 1) хворі з гострими хворобами середньої тяжкості та хронічними хворобами в фазі загострення середньої тяжкості з неускладнеиим перебігом, які не потребують цілодобового медичного нагляду та інтенсивного лікування в умовах лікарні; 2) хворі гострими хворобами в фазі реконвалесценції та хронічними хворобами в фазі затухаючого загострення або неповної ремісії, жінки з патологією вагітності, післяопераційні хворі та інші категорії хворих після виписки з лікарні, які потребують доліковування, медичної, соціальної та побутової реабілітації в амбулаторних або домашніх умовах, 3) пацієнти, які часто і тривало хворіють, та яким показано оздоровлення і превентивне лікування в умовах денного чи домашнього стаціонару; ІІри направленні хворих на лікування в денні і домашні стаціонари враховуються медичні та соціальні показання і протипоказання для такої форми медичної допомоги. Обов’язковими умовами для направлення хворих на стаціонарозамінне лікування є : 1) відсутність потреби в цілодобовому медичному нагляді за станом здоров'я хворих і здійсненні інтенсивного лікування в умовах лікарні: 2)середньотяжкий стан пацієнтів та неускладнений перебіг хвороби: 3) наявність членів сімей та родичів хворих, здатних забезпечити належний лікувально-охоронний режим та догляд за пацієнтами в домашніх умовах: 4) можливість організації повноцінного обстеження та комплексного кваліфікованого лікування хворих в умовах денних і домашніх стаціонарів: 5) згода хворого на проведення стацюнарозамінного лікування Загальними протипоказаннями для лікування хворих в денних і домашніх стаціонарах слід вважати: 1) тяжкий стан пацієнтів: 2) ускладнений перебіг хвороби: 3) необхідність постійного медичного нагляду за станом пацієнтів: 4) необхідність здійснення інтенсивного медикаментозного лікування з частим внутрішньовенним введенням медикаментів; 5) необхідність здійснення оперативних втручань: 6) неможливість здійснення повноційнної діагностики захворювань в умовах денних і домашніх стаціонарів; 7) можливість розвитку ускладнень у х-ворих в разі лікування в денних і домашніх стаціонарах; 8) незадовільні житлові та матеріальні умови для організації домашнього стаціонару: 9) неможливість забезпечення належного нагляду за хворими в процесі лікування вдома та дотримання необхідного лікувально-охоронного режиму.
|
||||||||
|