Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Променева діагностика запальних захворювань кісток та суглобів.

Остеомієліт є найпоширенішим гнійним ураженням кісток. Його збудники – стафілококи (96%), стрептококи і інші мікроорганізми, що попадають до кісткового мозку гематогенним шляхом або з іншого органа, прилеглих м’яких тканин, що мають осередок інфекції, а також – при відкритих переломах. При остеомієліті уражаються, як правило, довгі трубчасті кісткиметафізи і діафізи; у дітей іноді зустрічається епіфізарна локалізація. Перебіг захворювання має такі стадії:

1. Гостру.

2. Підгостру.

3. Хронічну.

Переважно хворіють в дитячому та юнацькому віці.

Гостра стадія починається з підвищення температури тіла до 40ºС, сильного болю в ураженій кістці, вираженого набряку м’яких тканин. Лабораторно: лейкоцитоз з нейтрофільним зсувом вліво, прискорене ШОЕ. У перші дні захворювання виявляється невідповідність між вираженими клінічними проявами та рентгенівською картиною: на рентгенограмі зміни у кістках не виявляються, зникає чіткість розмежування між шкірою і підшкірною основою, а у м’яких тканинах не розрізняються міжм’язові жирові прошарки. Лише на 7-10 день з’являється лінійний періостит. У перші дні захворювання за допомогою радіонуклідного дослідження можна виявити збільшене накопичення РФП у зоні ураження, а МРТ візуалізує ураження кісткового мозку.

На 10-14 день з’являється розшарування кіркової речовини у вигляді декількох паралельних пластинок – шаруватий періостит.

На ІІІ тижні захворювання з’являється остеолітична деструкція у вигляді множинних вогнищ просвітлень неправильної форми з нечіткими контурами у метафізі. Це вже буде підгостра стадія. Періостальні відшарування зливаються з кірковою речовиною, і кістка стовщується. Для остеомієліту характерні всі види секвесторів (тотальні, центральні, кортикальні, проникаючі).

Хронічнастадіязахворювання характеризується переважно проліферативними явищами: ділянки остеосклерозу, осифікуючого періоститу, які призводять до стовщення кістки. В цю стадію рентгенологічна картина пістрява: ділянки остеопорозу, остеосклерозу, осередки деструкції та асиміляція періостальних нашарувань. У дітей та підлітків 13-14 років перебіг захворювання тяжкий, з переважанням множинних осередків деструкції та бурхливою періостальною реакцією, епіфізеолізом, патологічними переломами.

У деяких випадках остеомієліт може набувати первинно-хронічного перебігу. До таких форм відносяться:

¨ абсцес Броді та

¨ остеомієліт Гарре (хронічний, діафізарний, склерозуючий).

При цих видах остеомієліту буде біль в кістці, в основному, вночі. При абсцесі Броді уражається метафіз великогомілкової кістки, а при остеомієліті Гарре – уражається середня частина діафізу великогомілкової кістки, і на рентгенограмі виявляється веретеноподібне стовщення кістки (склерозований діафіз), а осередки деструкції можуть бути виявленими тільки на томограмах. Фіброзне заміщення м’яких тканин визначається за допомогою КТта МРТ.

При вогнепальному пошкодженні кістки виникає остеомієліт, особливістю якого, на відміну від інших видів, є те, що деструктивні осередки розташовані в кінці кісткових уламків, з’являються на 3-4-й тиждень після травми і мають нечіткі контури і дрібні кісткові секвестри в центрі. Водночас у діафізі може виявлятись торочкуватий періостит.

Кісткова мозоль між відламками розвивається повільно. За хронічного перебігу вогнепального остеомієліту кістка різко деформована за рахунок осифікуючого періоститу, остеосклерозу. Кістковомозковий канал не визначається через ущільнення кістки. При загостренні процесу з’являються періостальна реакція та нові секвестри.


 

Туберкульоз кісток та суглобів.

Це захворювання, збудником якого є туберкульозна паличка, вражає переважно дітей і підлітків. Найчастіше туберкульоз вражає хребет (більше половини випадків) та метафізи і епіфізи довгих трубчастих кісток та фаланг пальців.

Туберкульозні вогнища, що виникають у метаепіфізах, в рентгенологічному зображенні являють собою ділянки розрідження з нечіткими контурами різних форм і розмірів. Вогнища до 3мм вважаються дрібними, від 3 до 6мм – середніми, більше 6мм – великими. В центрі осередку деструкції можуть виникати секвестри. На відміну від секвестрів, що спостерігаються при остеомієліті, дрібні і малоінтенсивні, вони складаються тільки з губчастої тканини. Періостит для цього процесу не характерний внаслідок того, що деструктивні осередки розміщені у відділах кістки зі слабо розвиненим окістям. Якщо туберкульозне вогнище розташоване у діафізі, то виникає періостальна реакція.

З епіфіза туберкульозний процес поширюється на суглоб. Розрізняють: первиннокістковийтуберкульознийартрит та первинносиновіальнийтуберкульознийартрит.

При первиннокістковому туберкульозному артриті процес з кістки переходить на суглоб. При цій формі туберкульозного процесу виділяють три стадії: 1)передартритичну; 2)артритичну; 3)постартритичну.

В передартритичній стадії на рентгенограмі виявляється регіонарний остеопороз, атрофія кістки, дрібні множинні секвестри. Потім процес швидко розповсюджується по синовіальній оболонці, переходячи в другу стадію – артритичну. Виникає синовііт. В третій стадії – постартритичній – формується фіброзний сполучнотканинний анкілоз, який переходить потім в кістковий анкілоз.

При первинносиновіальному туберкульозному артриті, насамперед, виникає синовііт. Потім процес переходить на кістки. Рентгенологічно: виявляється регіонарний остеопороз, затемнення фізіологічних просвітлень, збільшення об’єму м’яких тканин, що оточують суглоб, зміна висоти суглобової щілини (спочатку вона розширюється, а потім звужується). В подальшому втягуються в процес всі суглобові поверхні, руйнуються суглобові кінці, зазнаючи некрозу і секвестрації. Висота рентгенівської суглобової щілини знижена.

Туберкульозне ураження хребта називається туберкульозним спондилітом. Частіше хворіють діти. Локалізується, переважно, у грудному відділі хребта. Хворі скаржаться на підвищену втомлюваність, біль, субфебрильну температуру, прискорене ШОЕ, лейкоцитоз. Рухомість хворих обмежена.

Першою рентгенологічною ознакою туберкульозного спондиліту є зменшення висоти міжхребцевого простору, яке зумовлене ураженням диску і його руйнуванням. При прогресуванні процесу з’являються деструктивні змінив тілах хребців, переважно, у передньому відділі, що призводить до їх клиноподібної деформації, де вершина клина спрямована вперед. Якщо в процес втягнуто декілька хребців, то при їх клиноподібній деформації формується кіфоз – утворення горба.

Третьою з діагностичних ознак захворювання вважається наявність “натічника” або “холодного” абсцесу. Натічник виявляється завжди нижче місця ураження або навколо уражених хребців. На рентгенограмі натічники мають вид затемнення овальної чи веретеноподібної форми.

Значно рідше зустрічається діафізарний туберкульоз, а також туберкульоз фаланг, п’ясткових і плесньових кісток. Частіше хворіють діти 2-6 років. Перебіг захворювання доброякісний.

Променева діагностика пухлин кісток.

Променеві методи дослідження кісток є найефективнішими у діагностиці новоутворень кісток. За гістологічною будовою, характером росту, схильністю до метастазування пухлини кісток поділяються на:

1. доброякісні та

2. злоякісні.


 

Проте, слід мати на увазі, що багато доброякісних пухлин з часом перетворюються у злоякісні.

Доброякісні пухлини ростуть дуже повільно, десятки років і часто нічим себе не виявляють. Хворі часто випадково намацують їх і тоді звертаються до лікаря.

Рідко доброякісні пухлини викликають болючість через тиск на сусідні органи або нерв, або порушується функція.

Розрізняють доброякісні пухлини:

¨ остеома,

¨ остеоїд-остеома,

¨ хондрома,

¨ остеохондрома,

¨ фіброма,

¨ гемангіома.

Злоякісні пухлини:

¨ первиннокісткові;

¨ вториннокісткові (проростають у кістку з навколо розташованих пухлин або метастази).

Пухлини можуть бути остеогенного (із тканини кістки) та неостеогенного (судинні, жирові) походження.

Як правило, доброякісні пухлини мають правильну округлу форму, чіткі контури, правильний і структурний кістковий малюнок. Вони не викликають реактивних змін окістя, не змінюють кісткову структуру (відсутність періостозу, остеопорозу, остеосклерозу), не руйнують, а заміщують кісткову тканину.

Такі доброякісні пухлини, як фіброма, міома, адамантинома, хондробластома та ін. трапляються дуже рідко і практичного значення не мають.

Остеома – розвивається з кісткової тканини. Може розвиватися з компактної речовини (компактна остеома), з губчастої речовини (губчаста остеома), може бути змішана остеома. Змішана та губчаста остеоми ростуть переважно з трубчастих кісток та зовнішньої пластинки кісток склепіння черепа. Зазвичай, остеома поодинока, вона росте із зовнішнього краю кістки і за своєю структурою не відрізняється від кісткової структури, що її оточує. Компактні остеоми ростуть здебільшого з внутрішньої пластинки кісток склепіння черепа, основи черепа, стінок очної ямки та приносових пазух. На рентгенограмах по краю кістки відзначається інтенсивна тінь округлої чи овальної форми з чіткими, рівними контурами. Росте перпендикулярно до кістки, її поверхня рівна, гладенька. Вихідне місце росту остеоми в очній ямці чи приносових пазухах краще визначається при КТ-дослідженні.

Остеоїд-остеома зустрічається переважно в молодому віці, вдвічі частіше у чоловіків. Клінічно проявляється стійкими локалізованими болями, що посилюються вночі і заспокоюються від прийому аспірину. В основному локалізується в метадіафізах довгих кісток верхніх кінцівок. Являє собою малий (1-2см в діаметрі) осередок остеолітичної деструкції, оточеної широкою склерозованою ділянкою. Оточуючий склероз може звужувати мозкову порожнину і призводить до гіперостозу. Остеоїд-остеома краще виявляється на лінійних, рентгенівських, комп’ютерній та МР-томограмах.

Хондрома розвивається з хрящової тканини. Найчастіше хондроми зустрічаються в кістках кисті, стопи, ребрах, рідко – в довгих трубчастих кістках. За локалізацією вони поділяються на зовнішні (екхондроми) та внутрішні (енхондроми). Екхондроми ростуть перпендикулярно до поверхні кістки за її межі, а енхондроми ростуть всередині в товщі кістки!

Рентгенологічно енхондроми виявляються у вигляді ділянки просвітлення, що “роздуває” кістку і має чіткі обриси. Звапнення хондроми полегшує її розпізнавання і проявляється краплеподібними кістковими включеннями. На КТ-сканах краще можна виявити це звапнення. КТ і МРТ дослідження дозволяють також раніше і точніше встановити зміни м’яких тканин навколо хондроми, що є характерним при її перетворенні на злоякісну пухлину.

Остеохондрома – побудована із кісткової і хрящової тканини. Нерідко росте на патологічно зміненій кістці, на кінцях екзостозів. Взагалі, остеохондрому можна віднести до кістково-хрящових екзостозів. Ця пухлина має широку основу чи ніжку, горбисту поверхню і росте вбік від кістки. Хрящова частина проростає радіальними грубими кістковими тяжами, що йдуть від кісткової частини. І остеохондрома має вигляд “кольорової капусти”.

Гемангіома розвивається із судин кісткового мозку. Вона являє собою клубок безладно переплетених судин. Найчастіше гемангіома зустрічається в тілах хребців у ребрах, кістках склепіння черепа. Під тиском гемангіоми кісткові балки руйнуються, а ті балки, що залишилися, приймають на себе підвищене навантаження і потовщуються. При локалізації пухлини в тілі хребця його форма стає бочкоподібною, всередині його виявляються численні просвітлення і товсті вертикально спрямовані кісткові балки. При гемангіомах значних розмірів можуть спостерігатися компресійні патологічні переломи із зниженням висоти тіла хребця.

КТ і МРТ томограми дають можливість виявити позакісткову судинну сітку гемангіоми, зокрема, у спинномозковому каналі.

Злоякісні пухлини кісток.

Найчастіше вони спостерігаються у дітей та осіб молодого віку. Діагноз встановлюється на основі даних клінічного спостереження, рентгенологічного, КТ, МРТ, радіонуклідного променевих методів дослідження та гістологічних даних.

Злоякісні пухлини проявляються загальними симптомами: змарніння хворого, слабкість, підвищення температури тіла, зміни у крові (анемія, прискорення ШОЕ), ранні болі в кістці, швидкий ріст пухлини, який супроводжується руйнацією кісткової тканини, напругою та набряком м’яких тканин. З’являються регіональні та віддалені метастази в лімфатичні вузли, легені та інші органи. Рентгенологічно: злоякісна пухлина має вигляд дефекту неправильної форми з нерівними та нечіткими контурами. На відміну від запального процесу, не виявляє секвестрів; характерним є наявність козиркового чи голчастого періостозу.


 

Остеогенна саркома – первинна злоякісна пухлина, яка займає 80% серед усіх злоякісних пухлин кісток. Спостерігається переважно у віці 10-30 років, частіше – у чоловіків. Найчастіше ці пухлини уражають метафізи довгих трубчастих кісток, особливо часто – в одній з кісток, що формують колінний суглоб. Характеризується особливо злоякісним перебігом, схильна давати ранні метастази в легені, від чого гине більшість хворих. Рентгенологічно розрізняють такі основні типи остеогенної саркоми:

¨ остеолітичний;

¨ остеобластичний;

¨ змішаний.

Остеолітичний тип характеризується наявністю вогнища деструкції з розмитими нерівними краями, яке збільшується в поперечному напрямі, захоплюючи всю товщу кістки. Періостоз виявляється у вигляді козирка або спікул, які розташовуються перпендикулярно до поверхні кістки. В м’яких тканинах іноді виявляється слабка тінь самої пухлини.

Остеобластичний тип (склерозуючий) рентгенологічно проявляється ознаками склерозу кістки, руйнуванням її з утворенням часто патологічних переломів, атипово побудованої кісткової тканини, періостозом.

Змішаний тип остеогенної саркоми рентгенологічно характеризується осередками остеолізу та склерозу кісткової тканини, руйнуванням кістки та періостозом.

Ранньою рентгенологічною ознакою остеогенної саркоми є розрив окістя у вигляді козирка або голчастого періостозу. На фоні вогнищ деструкції зруйнованої кістки видно тінь пухлини з атиповою кістковою будовою неправильної форми, з нечіткими й нерівними контурами, яка виступає за межі кістки. Прилеглі, не уражені остеогенною саркомою ділянки кістки мають звичайний кістковий малюнок.

На КТ у зоні деструкції остеогенної остеолітичноїсаркоми визначається ділянка низької денситометричної щільності, що посилюється до хряща зони росту і не відмежована від суміжної ділянки кістки.

На МРТ пухлина дає сигнал середньої та високої інтенсивності, зумовлений її хрящовою основою. Остеогенна остеобластичнасаркомана КТ-зрізах визначається як ділянка високої денситометричної щільності, близької за щільністю до кіркової кісткової речовини, а на МРТ дає низький сигнал.

Саркома Юінга походить з клітин кісткового мозку. Частіше зустрічається у дітей та осіб молодого віку (10-20 років, особливо у чоловіків). Локалізація: найчастіше – діафізи довгих трубчастих кісток, особливо – у нижніх кінцівках, у ребрах і кістках тазу. Клінічно проявляється локальними болями, що посилюються вночі, припухлістю м’яких тканин та почервонінням шкіри, підвищенням температури тіла, лейкоцитозом і прискоренням ШОЕ.

Рентгенологічно: спочатку відмічаються множинні вогнища деструкції або вогнища склеротичного ущільнення кісткової структури в ділянці ураження без ознак періостальної реакції. В подальшому виникає швидке розповсюдження вогнищевої деструкції, яка набуває плямистого вигляду. Уражена ділянка потовщується у вигляді веретена. Спочатку з’являється лінійний або багатошаровий періостаз, а потім, на фоні періостозу, в діафізі з’являється періостальний козирок та голчастий періостоз. Може бути розповсюдження саркоми Юінга за межі кістки у прилеглі м’які тканини, тоді виникають ознаки пухлинної інфільтрації.

Розширення мозкової порожнини кістки через експансивний ріст пухлини краще визначається на КТ та МРТ-сканах, ніж на рентгенограмах. На МРТ-томограмах саркома Юінга дає низький гомогенний сигнал на Т1- і високий на Т2-зважених зображеннях внаслідок диспротеінозу.

За клінічними проявами і рентгенологічною картиною саркома Юінга нерідко приймається за гематогенний остеомієліт. Але, на відміну від остеомієліту, деструктивні зміни в кістці рентгенологічно виявляються вже при перших клінічних проявах саркоми Юінга. Крім того, при остеомієліті з’являються некрози і секвестри, що не зустрічається при пухлині Юінга, а періостальні нашарування при пухлині Юінга можуть утворювати спікули, що не відбувається при остеомієліті.

Характерною локалізацієюу діафізі саркома Юінга відрізняється від інших пухлин, наприклад, остеогенної саркоми, що локалізується в метафізах.

Мієломна хвороба (хвороба Рустицького-Келлера) являє собою захворювання кісткового мозку з множинними утвореннями, що розвивається з плазматичних клітин. Захворювання частіше спостерігається у чоловіків 40-60 років. Переважно уражаються плоскі кістки: ребра, грудина, кістки черепа і таза; хребці, рідше – довгі кістки. Мієломи швидко ростуть і метастазують; прогноз несприятливий.

Рентгенологічно: мієломна хвороба проявляється множинними округлими, чітко окресленими осередками деструкції в кістках; вираженим дифузним остеопорозом, який пояснюється злиттям вогнищ деструкції. Метастазування призводять до руйнування кісткової тканини у вигляді округлих, чітко окреслених вогнищ деструкції, неначе пробитих пробійником – “пробійникові дефекти”. Хребці внаслідок остеопорозу і компресійних переломів патологічних сплющуються, набирають форму “риб’ячих хребців”.

МРТ-томографія допомагає виявляти вогнища деструкції у кістках і уточнює ступінь заміщення кісткового мозку.

Морфологічний діагноз ґрунтується на пункції грудини і виявленні в пунктаті великої кількості плазматичних клітин.

Остеобластокластома (гігантоклітинна пухлина) спостерігається у людей молодого та зрілого віку (20-40 років), частіше – у жінок. Локалізація: метаепіфізи довгих кісток, найчастіше – в ділянці колінного суглоба, рідше – в кістках таза, у лопатці та в нижній щелепі. Морфологічно пухлина походить з кісткового мозку, складається з фіброзних волокон, одноядерних остеобластів та гігантських багатоядерних остеокластів. На рентгенограмахі КТ-сканах розрізняють коміркову та літичну фази захворювання. Для коміркової фази характерна комірково-трабекулярна великоніздрювата структура осередку ураження, що виникає внаслідок нерівномірного лізису кістки із збереженням тонких кісткових перекладин. Характерним є стоншення шару кіркової речовини, асиметричне здуття та деформація кістки в місці розташування пухлини. Сусідні ділянки кістки мають звичайну структуру. Для літичної фази характерним є: клінічно – посилення болючості, яка іррадіює в найближчій суглоб. Рентгенологічно – руйнуються кісткові трабекули та кіркова речовина.

Метастази у кістки – це вторинні злоякісні пухлини кісток, які спостерігаються при раках молочної залози, передміхурової залози, легенів, шлунка, саркомі Юінга і інших злоякісних утвореннях.

У кістках розрізняють два види метастазів: остеолітичні (остеокластичні)та остеобластичні (остеосклеротичні).

Остеолітичні метастази руйнують кісткову тканину і рентгенологічно визначаються, як вогнища деструкції округлої форми з досить чіткими рівними контурами. При остеобластичних метастазах деструкція кісткової тканини непомітна, тому що оточуючий вогнища деструкції остеосклероз вимальовується як ділянка ущільнення кісткової тканини. Прилеглі кісткові ділянки мають звичайну кісткову будову. При метастазах у кістки реакція з боку окістя відсутня. В місцях метастазів нерідко бувають патологічні переломи.

Радіонуклідна методика – остеосцинтиграфічне підвищення накопичення фосфорних з’єднань 99mТс виявляє метастатичні вогнища набагато раніше, часто за декілька місяців до появи їх перших рентгенологічних симптомів.

 

 


Граф логічної структури теми:

“Променева діагностика захворювань опорно-рухової системи (травми, запальні захворювання, пухлинні ураження)”.

Променева семіотика захворювань кісток та суглобів. –► Зміна розмірів, положення та форми кісток. –► Травми
 
–► Зміна поверхні та контурів кісток. –► Запальні захворювання кісток, пухлинні ураження, дегенеративно-дистрофічні зміни, колагенози.
–► Зміна структури кісток. –►
       
Променеві ознаки зміни в суглобах.        
    Переломи. –► Види переломів.
Травматичні ушкодження опорно-рухової системи. –► –► Строки утворення кісткової мозолі.
–► Ускладнення переломів.
       
–► Вивихи.    
–► Підвивихи.    
         
Запальні захворювання кісток та суглобів. –► Остеомієліт. –► Стадії остеомієліту.
–► Зміна окістя, зміна структури.
       
–► Туберкульоз кісток та суглобів. –► Туберкульозний спондиліт – ураження хребта.
     
Ревматоідний артрит Колагенози Дегенеративно-дистрофічні артрозо-артрити та асептичні ураження суглобів.   Види туберкульозного артриту. –► Первиннокістковий.
 
Первинносиновіальний. Передартритична стадія. Артритична стадія. Постартритична стадія – утворення анкілозу.
   
   
   
           
Асептичні артрозо-артрити   Асептичні некрози у дітей – остеохондропатії. –► Хвороба Пертеса.
–► Хвороба Келлера.
–► Хвороба Кальве.
–► Хвороба Оегуд-Шлагера.
                 
Пухлини кісток. –► Доброякісні. –► Хрящові.
–► Кісткові.
  –► Змішані.
     
–► Злоякісні. –► Остеогенна саркома.
    –► Хондросаркома.
      –► Саркома Юінга.
      –► Мієломна хвороба.
      –► Метастази у кістки.
 
Складання алгоритму променевого дослідження кісток та суглобів.
                               

 

Граф логічної структури до заняття по темі:

“Променева діагностика захворювань опорно-рухової системи (травми, запальні захворювання, пухлинні ураження)”.

І – Змінення розмірів та форми кісток.

ІІ – Змінення контурів та структури кісток.

ІІІ – Змінення окістя.

ІV – Рентгенологічна картина періоститу та періостозу.

V – Змінення м’яких тканин.

VІ – Променеві ознаки змінення суглобів.

 

Матеріали для самоконтролю:

А.Завдання для самоконтролю.

П р а к т и ч н і з а в д а н н я:

а)намалювати види зміщення відламків при переломах;

б)намалювати всі види періоститів та періостозів.

 

Б.Задачі для самоконтролю:

К о н т р о л ь н і п и т а н н я.

1. Основні ознаки перелому, вивиху, підвивиху. Що таке патологічний перелом? .

2. Зміни кісткової структури.

3. Зміни окістя.

4. Основні етапи загоювання перелому.

5. Особливості переломів кісток у дітей.

6. Ускладнення, що виникають при загоюванні переломів.

7. Променеві ознаки остеомієліту. Форми остеомієліту, що мають первинно-хронічний перебіг.

8. Променева картина туберкульозного артриту.

9. Променеві ознаки туберкульозного спондиліту.

10. Класифікація пухлин кісток.

11. Доброякісні пухлини кісток, їх променеві ознаки.

12. Злоякісні пухлини, променеві ознаки.

13. Променеві ознаки запальних захворювань суглобів.

 


 




Переглядів: 4369

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Травматичні ушкодження кісток та суглобів. | Матеріали методичного забезпечення заняття.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.015 сек.