Додаткове рішення, ухвала. Роз'яснення і виправлення рішення, ухвали.

Господарське процесуальне законодавство передбачає три випадки, коли господарський суд, що виніс рішення, вправі самостійне виправити його недоліки: 1) винесення додаткового рішення; 2) роз'яснення рішення господарського суду; 3) виправлення описок, помилок і арифметичних помилок.

Додаткове рішення — засіб виправлення неповноти судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасувати чи змінити, проте він має право виправити деякі його недоліки, зокрема, неповноту. Неповнота судового рішення може полягати в невирішені деяких питань, що стояли перед судом. Вимога повноти - одне з істотних вимог, що виносяться до рішення господарського суду.

Частина 1 ст. 88 ГПК України надає право господарському суду прийняти додаткове рішення, ухвалу. Суд управі прийняти додаткове рішення, ухвалу: за заявою сторони; за заявою прокурора, який брав участь у судовому процесі; зі своєї ініціативи.

ГПК визначає випадки, коли суд має право винести додаткове рішення, ухвалу: з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні господарського суду, не прийнято рішення; не вирішено питання про розподіл судових витрат або про повернення державного мита з бюджету. Зазначений перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Частина 1 ст. 89 ГПК України передбачає обов'язок господарського суду роз'яснити рішення (ухвалу), а також виправити описки чи арифметичні помилки.

Роз'яснення рішення, ухвали — засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта. Суд роз'яснює рішення, ухвалу за заявою: сторони; державного виконавця. Із заявою про роз'яснення рішення, ухвали можуть також звернутися треті особи, прокурор, який брав участь у справі. Суд не має права роз'яснювати рішення, ухвалу з власної ініціативи.

Роз'яснюючи рішення, ухвалу, господарський суд не вправі змінювати зміст рішення, ухвали, тобто не має права змінювати: відомостей, викладених у рішенні відповідно до вимог ст. 84 ГПК; відомостей, викладених в ухвалі відповідно до вимог ст. 86 ГПК. Тож у вирішенні питання про межі, в яких суд вправі діяти, надаючи роз'яснення рішення, ухвали, слід виходити з приписів статей 84, 86 ГПК щодо змісту рішення, ухвали.

Отже, роз'яснення рішення, ухвали — це викладення рішення ухвали у більш ясній і зрозумілій формі.

Виправлення допущених у рішенні, ухвалі описок чи арифметичних помилок можливо за заявою сторони, а також третьої особи, прокурора, який брав участь у справі. Суд має право виправити допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки з власної ініціативи.

Під описками слід розуміти неправильне написання слів, прізвищ, імен, назв тощо. Арифметичні помилки — це неправильне викладення: вихідних даних для розрахунків, які не відповідають наявним у справі доказам; результатів арифметичних дій.

Явні арифметичні помилки - це невірно зроблені арифметичні дії. Якщо помилка корениться не в розрахунках, а в принципі визначення грошової компенсації, то вона не може бути виправлена визначенням суду.

Не може вважатися арифметичною помилкою неправильне застосування числових показників, які встановлені законом (наприклад, неправильне застосування ставок державного мита, індексів інфляції, процента за користування чужими коштами, цін і тарифів, ставок податків і зборів тощо) або договором (розміру неустойки, штрафу, пені).

Отже, виправлення допущених у рішенні, ухвалі описок чи арифметичних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть рішення, ухвали.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Винесення ухвали та її зміст. Розсилання рішень та ухвал. Окрема ухвала. Повідомлення господарського суду.	\|	Право на ім’я фізичної особи та пов'язані із ним засоби індивідуалізації фізичної особи

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.