Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Цивільне право як галузь права.

Цивільне право – одна з основних, найважливіших частин будь-якої розвиненої правової системи. Термін цивільне право бере свій початок від римського «цивільного права» (jus civile), під яким розумілося право відвічних римських громадян – квіритів (cives), право держави-міста (civitas). Надалі відомий процес рецепції (запозичення) римського приватного права європейськими правопорядками привів до перенесення цього поняття в сучасну юридичну термінологію (Zivilrecht, droit civil, civil law), де воно стало звичним, традиційним найменуванням однієї з найважливіших, фундаментальніших правових галузей. Тому і цивільне право нерідко називають цивілістикою, а фахівців в цій галузі – цивілістами.

Термін “цивільне право" може вживатись у науковій і навчальній літературі, а також у юридичній практиці в декількох значеннях:

1) суб'єктивне право особливого роду,

2) галузь національного права,

3) система законодавства,

4) частина науки про право,

5) навчальна дисципліна.

Визначальними між ними є розуміння цивільного права, як
1) суб'єктивного права, що належить конкретній приватній особі, і як
2) галузі права, що є проявом приватного права на рівні національної правової системи.

У значенні галузі національного права цивільне право -це сукупність концепцій, ідей і правових норм, що на принципах диспозитівності, юридичної рівності й ініціативи сторін, встановлюють статус приватної особи і забезпечують захист її інтересів.

Критеріями відокремлення цивільного права, як галузі національного права, є його предмет, метод, принципи правового регулювання, а також функції, які вона виконує.

Предметом цивільного права є цивільні правовідносини, якіможуть бути визначені як суспільні відносини, що підпадають під норми цивільного права.

Цивільне правовідношення -це правовий зв'язок, що ґрунтується на нормах цивільного права, між юридично рівними суб'єктами, які виступають носіями цивільних прав і обов'язків.

Специфічні ознаки та особливості цивільних правовідносин:

1) особливості суб'єктного складу. Учасники цивільних правовідносин у цих відносинах виступають як юридично рівні суб'єкти, що в організаційно-правовому сенсі і змісті відокремлені один від одного. До майнових відносин, що ґрунтуються на адміністративному чи іншому владному підпорядкуванні однієї сторони іншій, цивільне законодавство застосовується лише у випадках, прямо передбачених законом;

2) цивільні правовідносини - це правовий зв'язок, який виникає з приводу нематеріальних і матеріальних благ, що представляють інтерес для окремої (приватної) особи;

3) відносини сторін урегульовані на основах ініціативи учасників, їхнього вільного розсуду, що забезпечуються в більшості випадків диспозитивним характером норм цивільного законодавства. Це знаходить відображення в тому, що головною підставою виникнення правового зв'язку між суб'єктами цивільних відносин є їхній договір, який може виступати і як норма цивільного законодавства;

4) зміст. Учасники цивільних правовідносин виступають як носії цивільних прав і обов'язків.

5) захист суб'єктивних прав і спонукання до виконання суб'єктивних обов'язків здійснюється за допомогою специфічних заходів впливу й у спеціальному (як правило, позовному) порядку;

6) підстави виникнення, зміни і припинення цивільних правовідносин суттєво відрізняються від юридичних фактів в інших галузях права за видами, змістом і характером правових наслідків. Зокрема, цивільні права й обов'язки виникають (припиняються, змінюються і т.ін.) не тільки на підставах, передбачених актами цивільного законодавства, але також внаслідок дій суб'єктів цивільних відносин, які виходячи з загальних засад цивільного права (законодавства) породжують відповідні цивільні права й обов'язки.

Відповідно до ст. 1 ЦК України, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Отже, предметом цивільно-правового регулювання є: а) майнові відносини; б) особисті немайнові відносини.

 




Переглядів: 2136

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Європейські системи приватного права. | Метод цивільно-правового регулювання

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.006 сек.