Тема № 4. Дослідження білків плазми крові: білки гострої фази запалення, власні та індикаторні ферменти. Дослідження небілкових азотовмісних і безазотистих компонентів крові.

Мета заняття: Знати основні білки плазми крові та вміти використовувати їх кількісні показники для діагностики гіпер- і гіпопротеїнемій, диспротеїнемій, парапротеїнемій, спадкових захворювань, пов’заних з недостатнім синтезом тих чи інших білків крові. Знати небілкові азотовмісні сполуки крові, що складають залишковий азот та засвоїти методи визначення залишкового азоту і середніх молекул крові та вміти застосовувати отримані показники в діагностиці захворювань.

Актуальність теми:У плазмі крові виявлено і описано понад 100 білків, які відрізняються між собою за фізико-хімічними та функціональними властивостями. Серед них є транспортні білки, ферменти, інгібітори ферментів, гормони, фактори коагуляції, антитіла, антикоагулянти, антиоксиданти та інші.

Білки плазми визначають її властивості: колоїдно-осмотичний тиск і, тим самим, постійний об’єм крові, в’язкість крові, підтримання постійного рН крові та функції, а саме: захисну, регуляторну, терморегуляторну, дихальну, трофічну тощо.

Залишковий азот є важливим показником стану білкового обміну. Значення небілкового азоту і його окремих компонентів проводиться з метою діагностики порушень функції нирок, печінки, ендогенної інтоксикації при ряді захворювань та оцінки ступеня ниркової недостатності.

Конкретні завдання:

Ø Провести розділення білків на фракції методом висолювання.

Ø Знати діагностичне значення зростання в крові вмісту білків „гострої фази” запальних процесів.

Ø Розуміти молекулярно-біохімічні механізми змін вмісту в плазмі крові секреторних та тканинних ферментів.

Ø Охарактеризувати основні азотовмісні небілкові сполуки, їх метаболічне походження.

Ø Вміти визначити залишковий азот крові.

Ø Оволодіти спектрофотометричним методом визначення середніх молекул.

Ø Дати оцінку отриманим результатам і використати їх у клініко - діагностичних цілях.

Теоретичні питання

1. Основні групи білків плазми крові, їх склад та вміст в нормі і при патології. Фактори, що впливають на вміст білків у плазмі крові: гіпер- , гіпо- , диспротеїнемії. Парапротеїнемії. Навести приклади.

2. Альбуміни і глобуліни. Суть методу електрофорезу білків плазми крові. Електрофореграми при різних захворюваннях.

3. Глікопротеїни крові, їх будова, біологічна роль, зміна складу при захворюваннях.

4. Білки гострої фази запалення: С-реактивний білок, церулоплазмін, гаптоглобін, кріоглобулін, α₁-антитрипсин, α₂-макроглобулін, інтерферон, фібронектин. Їх діагностичне значення.

5. Ферменти плазми крові: власні (секреторні), екскреторні та індикаторні (тканинні) ферменти. Їх клініко-діагностичне значення.

6. Калікреїн-кінінова та ренін-ангіотензинова системи, їх біологічна роль в нормі і при патології.

7. Діагностичне значення дослідженя активності ферментів та ізоферментів плазми крові: креатинфосфокінази, ЛДГ, АсАТ, АлАТ, амілази, ліпази, холінестерази сироватки крові.

8. Поняття про загальний і залишковий азот крові. Небілкові азотвмісні компоненти крові. Діагностичне значення їх визначення.

9. Безазотисті органічні та неорганічні сполуки крові, їх метаболічне походження. Молекули середньої маси (середні молекули), їх метаболічне походження. Клініко-діагностичне значення їх визначення.

10. Азотемія, її види та причини виникнення, диференціювання їх в клініці.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Контроль виконання лабораторної роботи	\|	Практична робота

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.