Індивідуальна самостійна робота студентів

1. Система протеїну С – біохімічний механізм антикоагулянтної дії.

2. СНІД – молекулярний механізм виникнення, патохімічні зміни.

Література

Основна:

1. Губський Ю. І. Біологічна хімія. – Київ-Вінниця: Новакнига, 2009. – С. 518 - 527.

2. Губський Ю.І. Біологічна хімія: Підручник. – Київ: Нова книга, 2007. – С. 518 – 527.

3. Гонський Я.І., Максимчук Т.П., Калинський М.І. Біохімія людини. Підручник. – Т.: Укрмедкнига, 2002 – С. 288 – 290, 357 – 363, 397 – 403.

4. Біологічна хімія: тести та ситуаційні задачі: навч. посібник. / Т.І.Бондарчук, Н.М.Гринчишин, Л.І.Кобилінська та ін.; за ред. О.Я.Склярова.– К.: ВСВ «Медицина», 2010. С. 262 – 269 с.

5. Біохімічні показники в нормі і при патології / За ред. О.Я. Склярова – К.: Медицина, 2007. – С. 61 – 65.

6. Клінічна біохімія / За ред. Склярова О.Я. – Київ: Медицина, 2006. – С. 279 – 303, 347 – 371.

7. Практикум з біологічної хімії. За ред. О.Я.Склярова. – К.: Здоров’я. – 2002. – С. 249 – 255.

Додаткова:

1. Березов Т.Т., Коровкин Б. Ф. Биологическая химия. - М.: Медицина, 1998. – С. 509 – 607.

2. Виговська Я.І. Дисеміноване внутрішньосудинне зсідання крові. Український журнал гематології та трансфузіології. 2002, № 3, с. 60 – 65.

3. Галяутдинов Г.С., Корнилова Ю.Л. Антитормбин ІІІ: физиология и клиническоское значение. Гематология и трансфузиология, 2002, т. 47, № 6, С. 31 – 35.

4. Лаповець Л.Є., Луцик Б.Д. Посібник з лабораторної імунології. – Львів. – 2002. – 173 с.

5. Марри Р., Греннер Д., Мейес П., Родуэлл В. Биохимия человека. Т.2. – М.: Мир; Бином. Лаборатория знаний, 2009. – С. 319 – 331.

6. Северин Е.С. Биохимия: учебник. – 2-е изд., испр. – М.:ГЭОТАР-МЕД, 2004. – С 667 – 682.

Змістовий модуль № 19. Функціональна та клінічна біохімія органів і тканин.

Тема № 6. Дослідження обміну кінцевих продуктів катаболізму гему. Патобіохімія жовтяниць.

Мета заняття: Засвоїти біохімічні основи метаболізму гему. Навчитися за біохімічними показниками крові та сечі проводити диференційну діагностику жовтяниць. Знати основні біохімічні функції печінки в обміні вуглеводів, ліпідів, простих і складних білків, у знешкодженні токсичних речовин.

Актуальність теми: У печінці відбувається метаболізм білірубіну – продукту розпаду гему. Порушення процесів метаболізму білірубіну викликають захворювання жовтяниці, діагностика яких проводиться за біохімічними показниками крові та сечі. Печінка займає центральне місце в обміні речовин, підтримуючи гомеостаз внутрішнього середовища організму. З цим органом пов’язані найголовніші детоксикаційні реакції речовин ендогенного та екзогенного походження.

Конкретні завдання:

Ø Трактувати біохімічні закономірності функцій печінки: вуглеводної, ліпідрегулюючої, білоксинтезуючої, сечовиноутворювальної, пігментної, жовчоутворювальної.

Ø Аналізувати диференційні зміни біохімічних показників крові та сечі (вільний та кон’югований білірубін) з метою оцінки патобіохімії жовтяниць.

Ø Пояснювати роль печінки в забезпеченні нормоглікемії (синтез і катаболізм глікогену, глюконеогенез) та при патологічних змінах – гіпо-, гіперглікемії, глюкозурії.

Ø Пояснювати біохімічні основи розвитку недостатності функцій печінки за умов хімічного, біологічного та радіаційного ураження.

Ø Визначити білірубін у сироватці крові. Дати оцінку проведеним дослідженням і зробити висновок.

Теоретичні питання

1. Гомеостатична роль печінки в обміні речовин цілісного організму. Біохімічні функції гепатоцитів. Роль печінки в обміні вуглеводів, ліпідів, білків, синтезі сечовини, обміні пігментів, синтезі жовчі. Біохімічний склад жовчі.

2. Порушення біохімічних процесів в печінці при окремих захворюваннях (цитолітичний, холестатичний та інші синдроми). Діагностика біохімічних синдромів.

3. Роль печінки в обміні жовчних пігментів. Хімізм реакцій розриву тетрапірольного кільця гему, розпаду вердоглобіну, перетворення білівердину на білірубін, утворення білірубіндиглюкуроніду. Катаболізм гемоглобіну до кінцевих продуктів.

4. Патобіохімія жовтяниць: гемолітична (передпечінкова), паренхіматозна (печінкова), обтураційна (післяпечінкова), їх діагностика. Фізіологічна жовтяниця новонароджених, способи її корекції.

5. Спадкові жовтяниці: синдром Криглера-Найяра (“кон’югаційна жовтяниця”), хвороба Жільбера (“абсобційна жовтяниця”), cиндром Дабіна-Джонсона (“екскреційна жовтяниця”); їх причини і прояви.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Дослід № 2. Визначення циркулюючих імунних комплексів (ЦІК).	\|	Практична робота

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.