Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Банківське законодавство

Джерела банківського права

Банківське законодавство

План

Місце :Навчальна аудиторія.

Час: 80 хв.

ТЕМА: ДЖЕРЕЛА БАНКІВСЬКОГО ПРАВА.

ЛЕКЦІЯ 2.

Навчальна мета:розкрити поняття та систему банківського законодавства та джерел банківського права України.

Метод:Лекція.

Навчальні питання:

1. 25 хв.

2. 45 хв.

3. Заключна частина - 10 хв. (підсумок лекції, відповіді на запитання студентів).

Матеріально – технічне забезпечення: нормативні документи.

Джерела та література:1, 2, 3, 34, 35, 37, 40.

В умовах побудови ринкової економіки країни континен­тального права створюють цілі комплексні масиви законодавс­тва, що містять норми різних правових галузей (що стосують­ся сфери транспорту, інформатики, сільського господарства, освіти тощо). Цілком логічно віднести до них і правове регулювання відносин у сфері банківської діяльності.

На банківське законодавство покладено завдання адекват­ного вираження внутрішньої суті банківської системи, ство­рення правових умов для підтримки її стабільності і вод­ночас, закладення механізмів гнучкого реагування на зміну ситуації. Розв'язанню цього складного завдання сприяють кілька основних чинників. З одного боку, це поступова гар­монізація національного законодавства, у першу чергу з єв­ропейським законодавством. З іншого боку, це своєрідність правового регулювання банківських відносин усередині країни, коли імперативне регулювання з боку центрального банку або іншого органу державної влади поєднується з на­данням широкої волі у здійсненні господарської діяльності суб'єктам банківської діяльності.

Банківському законодавству притаманна низка особливих рис. По-перше, йдеться про міжгалузевий характер законо­давства, що регулює банківську діяльність. Не викликає запе­речень той факт, що до складу норм у сфері банківської діяль­ності належать норми як публічного, так і приватного права. Отже, можна говорити про комплексність банківського зако­нодавства. Окремі акти банківського законодавства одночас­но можугь належати і до інших галузей законодавства.

Особливістю банківського законодавства є й значна кіль­кість нормативно-правових актів у сфері банківської діяль­ності, переважно підзаконних. Слід зазначити, що в еко­номічно розвинених країнах (зокрема, Німеччині, США, Великобританії, Франції) налічують до двох десятків законів, які регулюють банківську діяльність. Водночас кількість нор­мативних актів, що їх видають центральні банки або інші уповноважені державні органи, становить кілька сотень. І та­кий підхід має логічне підґрунтя. Зокрема, цілком правиль­ним є те, що на рівні законодавчого регулювання держава не може так швидко реагувати на динамічні зміни у сфері гро­шово-кредитної системи, на відміну від оперативного прий­няття підзаконних нормативних актів уповноваженим орга­ном (як правило, центральним банком).

Саме тому основний масив банківського законодавства в Україні і представлений відомчими актами НБУ, який наді­лений повноваженнями в галузі нормотворчості. У світлі за­значеного можна вказати на таку особливість банківського законодавства, як наявність спеціального правотворчого органу. Але, на жаль, немає єдиного кодифікованого акта у сфері банківської діяльності, на відміну від багатьох інших галузей законодавства.

Банківському законодавству властива системність, яку поряд з іншими характеристиками йому надають правила ієрархії норм, що містяться у правових актах. Використання цих правил дозволяє в разі виникнення колізій між нормативно-правовими актами віддати перевагу одному норма­тивно-правовому акту порівняно з іншим. При цьому засто­совуються правила вертикальної та горизонтальної ієрархії.

Отже, банківське законодавство це система всіх упорядко­ваних певним чином нормативно-правових актів, що регулюють суспільні відносини у сфері банківської діяльності. Воно є зовніш­ньою формою банківського права, що відображає його внутрішню сутність (структуру).

Характеризуючи місце банківського законодавства в сис­темі законодавства України, слід звернути увагу на про­цеси адаптації законодавства України до законодавства Європейського союзу, що відбуваються в межах інтегра­ції України до ЄС. 16 червня 1994 р. в Люксембурзі Україна підписала Угоду про партнерство та співробітництво з Європейськими співтовариствами (Європейським союзом). Ця угода була ратифікована Верховною Радою України 10 листопада 1994 р. та набула чинності 1 березня 1998 р. піс­ля ратифікації 15 державами—членами ЄС. Угода містить взаємні зобов'язання, які покликані забезпечити динаміч­ний розвиток двосторонньої торгівлі та інвестицій і закла­дають основу для широкого економічного, фінансового, со­ціального та культурного співробітництва. 25 вересня 1995 р. Україна приєдналася до Статуту Ради Європи 1949 р.

Поряд із цим Україна приєдналася й до Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 р. та протоколів до неї. У ст. 1 Першого протоколу до Конвенції зазначається, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принци­пами міжнародного права.

Попередні положення, однак, аж ніяк не обмежують пра­во держави запроваджувати такі закони, які, на її думку, не­обхідні для здійснення контролю за використанням майна відповідно до загальних інтересів, для забезпечення сплати податків або інших зборів чи штрафів. Ці норми закладено в Конституції України, зокрема у статтях 41, 42 і 67. У сфері банківської діяльності ці норми застосовують при захисті прав і законних інтересів клієнтів банківських установ, при додержанні банківської таємниці, при здійсненні НБУ та ко­мерційними банками заходів щодо боротьби з відмиванням грошей, набутих незаконним шляхом, при здійсненні процедури банкрутства банківських установ тощо. Відповідно до затвердженої Президентом України Стратегії інтеграції України до ЄС адаптація національного законодавства пере­дбачає реформування правової системи країни та поступо­ве приведення її у відповідність із європейськими стандар­тами. До пріоритетних сфер законодавства, які охоплює процес адаптації, належать ті, від зближення яких залежить зміцнення економічних зв'язків України та держав — членів ЄС і які регулюють відносини, пов'язані з підприємниць­кою діяльністю, захистом конкуренції, банкрутством, захис­том прав інтелектуальної власності, митним регулюванням, транспортом та зв'язком, стандартами і сертифікацією. Отже, банківське законодавство слід розглядати як один із пріоритетних напрямів адаптації законодавства України до законодавства ЄС.

Серед завдань адаптації банківського законодавства України до законодавства ЄС і врахування міжнародних стан­дартів у сфері фінансової та банківської діяльності, зокрема ключових принципів банківського нагляду (ВІЗ), принципів роботи з цінними паперами (Ю5СО), ключових принципів страхової діяльності (ІАГЗ), міжнародних стандартів аудиту (ІРАС), ключових принципів платіжних систем системно­го значення (СР55), рекомендації щодо відмивання грошей, розроблені РАТР. При розробці національного законодавства слід також враховувати стандарти у сфері макроекономічної політики, зокрема Кодекс належної практики щодо прозо­рості монетарної та фінансової політики (ІМР); принципи та керівні положення для ефективних систем вирішення пи­тань неплатоспроможності та захисту прав кредиторів (МВ); принципи корпоративного управління (ОЕСО) тощо.


Читайте також:

  1. Аграрне право та законодавство США, Німеччини, Франції, Великої Британії, Ізраїлю, Польщі, Росії
  2. Адміністративне законодавство
  3. Адміністративне законодавство
  4. Антишумове законодавство
  5. Архівне законодавство і відомчі архіви
  6. Банківське кредитування підприємств
  7. Банківське кредитування підприємства.
  8. Банківське кредитування.
  9. Банківське право України: поняття , предмет регулювання, джерела і система
  10. Банківське право: предмет та методи правового регулювання
  11. Будівельне законодавство




Переглядів: 3442

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Банківські правовідносини | Джерела банківського права

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.005 сек.