МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Синдром тривалого стиснення.Синдром тривалого стиснення ( СТС ) – це багатосимптомне захворювання, яке виникає внаслідок тривалого здавлення м'яких тканин. Синоніми : краш-синдром, рабдоміоліз, травматичний токсикоз. Причини виникнення : · механічна травма внаслідок здавлення важким предметом; · здавлення м'яких тканин кінцівок або тулуба вагою власного тіла – синдром позиційного стиснення (СПС). Ведучі фактори патогенезу СТС : 1. біль; 2. плазмовтрата; 3. токсемія. Тривале больове подразнення веде до розвитку симптомів, як при травматичному шоку. Плазмовтрата веде до згущування крові і розвитку тромбозу дрібних судин. Токсемія виникає внаслідок надходження у кров продуктів з роздавлених м'яких тканин після відновлення кровотоку : міоглобіну, креатину, калію, гістаміну, серотоніну та багато інш. Внаслідок цього розвивається синдром поліорганної недостатності. Особливо небезпечно враження нирок : міоглобін потрапляє у канальці нирок, де перетворюється на кристали гематину, які забивають канальці та призводять до розвитку гострої ниркової недостатності. Класифікація : 1. За ступенем важкості : · Легка – ураження обмежених ділянок тіла без розвитку шока; · Середня – ураження більш поширене, обмежене гомілкою або передпліччям, супроводжується токсикозом та порушенням функції нирок; · Важка – ураження всієї верхньої або нижньої кінцівки (або більше), виражений ендотоксикоз та гостра ниркова недостатність. 2. Періоди : · Період компресії; · Посткомпресійний період : 1. ранній – 1-3 доба (переважають симптоми шоку); 2. проміжний – 4-18 доба (розвиток олігоануричної стадії гострої ниркової недостатності – дуже велика летальність); 3. пізній (відновний) – 18-45 доба (відновлення функції нирок, місцеві прояви: атрофія м’язів, контрактури, інфекційні ускладнення). Клініка : Період компресії : · біль; · психоемоційні реакції; · явища травматичного шоку; · при пошкодженні судин – крововтрата з можливими явищами геморагічного шоку. Посткомпресійний період : 1. ранній : · біль та обмеження рухів в ураженій частині тіла; · набряк деревянистої щільності; · температура шкіри, чутливість та пульсація судин в ураженій частині тіла знижена; · тахікардія, зниження тиску; · задишка; · порушення функції нирок: зниження кількості сечі, колір коричнево-бурий. 2. проміжний : · прояви інтоксикації – загальна слабкість, сонливість, запаморочення голови, можуть бути психози, моторне збудження, судоми; · розвиток олігоануричної стадії гострої ниркової недостатності – зменшення кількості сечі, підвищення у крові концентрації сечовини, креатиніну, калію; · можуть приєднуватися явища поліорганної недостатності – пневмонія, набряк легень, печінкова недостатність, набряк мозку, тромбози великих судин; · місцеві прояви – зберігається набряк деревянистої щільності, чутливість порушена, пульсація судин знижена, можуть з’являтися міхури, шкіра багряно-ціанотична. 3. пізній : · збільшення діурезу – це свідчить про відновлення функції нирок; · деякий час зберігаються порушення системи гомеостазу – гіперазотемія, гіперкаліємія, анемія; · місцеві прояви виходять на перше місце – набряк зменшується, відновлюється чутливість, посилюється біль (розвивається поліневрит), покращується пульсація; серед ускладнень можуть спостерігатися – атрофія м’язів, контрактури, інфекційні ускладнення; · у хворих наростають явища психічного дискомфорту, розвиваються психози. Лікування : хворі потребують негайної госпіталізації. Дошпитальний етап : 1. знеболення – краще використовувати наркотичні анальгетики (протипоказані при пригніченні дихання, гіпотензії); 2. забезпечити венозний доступ; 3. вивільнення кінцівок з-під предметів – краще проводити удвох : один звільняє, другий услід бинтує еластичним бинтом у дистальному напрямку (від пахової складки до стопи); джгута накладають тільки при кровотечі ! В іншому випадку протипоказано ! 4. іммобілізація ураженої кінцівки; 5. при можливості проводять ранню інфузійну терапію 0,9%NaCL або 5% глюкозою. Шпитальний етап : 1. уражену кінцівку фіксують у підвищенному положенні (щоб зменшити набряк); 2. бінти знімають; 3. при потребі проводять невідкладні заходи – перев’язування пошкоджених судин, оксигенотерапія, оцінюють стан внутрішніх органів; 4. інфузійна терапія ( 60-100 мл/кг ), починають з введення 0,9%NaCL або 5% глюкози, додають альбумін 10%, плазму, 4% розчин натрію гідрокарбонату; 5. знеболення – використовують наркотичні анальгетики ; 6. для покращення мікроциркуляції – трентал 5-10мл/добу, 2% розчин еуфіліну 10-20мл/добу; 7. стимуляція діурезу – фуросемід 2-10 мг/добу; 8. для корекції гіперкаліємії – вводять препарати Са, 20-40% розчини глюкози, ГОМК; 9. антикоагулянти – гепарин, фраксіпарин, клексан; 10.при гіпотонії – гормони (преднізолон 150-300 мг/добу), дофамін 4% в/в крапельно; 11.антибіотикотерапія для боротьби з інфекційними ускладненнями ; 12. при прогресуванні нркової недостатності найбільш ефективним методом є гемодіаліз.
|
||||||||
|