МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
||||||||||||||||||||||||||||
Аналіз причин аварійності та шляхи її зниженняОсновний вид пошкодження (до 70 % загального числа) чавунних, сталевих і азбестоцементних труб – деформація стикових з'єднань, що спостерігається переважно в перші роки їх експлуатації. При цьому найвищою пошкоджуваністю характеризуються стикові з’єднання на свинці, а найнижчою – на азбестоцементі. Для підвищення стійкості стиків чавунних труб потрібно суворо обмежити застосування свинцю для зарівнювання розтрубних з’єднань і замінити його азбестоцементом. Це продиктовано тим, що свинцеве зарівнювання через свою еластичність порушується навіть при незначних гідравлічних ударах у мережі та посуваннях ґрунту. Краплинна теча, що з’являється при цьому, як правило, швидко збільшується, руйнуючи з’єднання стику, спричинюючи підмивання основи труби, а потім і її розривання. Осідання ґрунту в основі трубопроводів і неякісність зарівнювання стикових з’єднань, особливо їх законопачування, – не менш важливі причини більшості пошкоджень. Причини осідань ґрунту в основі трубопроводів – улаштування нерівної постелі, перебирання глибини траншей при неякісному відновленні основи, розмивання підошви дощами та талими водами, промерзання підошви тощо. Аналіз причин пошкодження сталевих трубопроводів показує, що понад 50 % випадків руйнувань відбувається по зварному стику. Останнім часом усе частіше використовують сталеві труби. Збільшення пошкоджень зварних швів пояснюється в основному їх неякісністю, а також виконанням зварювання стиків улітку при високій температурі зовнішнього повітря. Тому потрібно посилити поопераційний контроль за складанням, зварюванням, і укладанням трубопроводів. На трубопроводах домових приєднань крім деформації розтрубних з’єднань значний відсоток становлять переломи чавунних труб і свищі на сталевих трубах. Практика довела, що вдосконалювати в першу чергу необхідно процеси зарівнювання розтрубів чавунних труб і підготовки основи для укладання. Спостерігається закономірність у розподілі кількості пошкоджень за порами року: у І кварталі в середньому відбувається 12% річного числа пошкоджень, у II, IV – 25 %, у III – 38 %. Нерівномірність пошкоджень пояснюється різним ступенем осідання ґрунту під впливом проникнення в ґрунт атмосферної вологи (найменша кількість вологи проникає в ґрунт узимку, а найбільша – восени). Усі випадки пошкоджень трубопроводів (як підземних, так і в колодязях) мають бути проаналізовані та систематизовані за такими ознаками: матеріалом, діаметрами і віком труб, видами (стик або стінка труби) та датами пошкоджень, адресами, умовами роботи пошкодженого трубопроводу (амплітудою коливань напорів тощо) і погодно-кліматичними умовами. Зміну числа пошкоджень слід порівнювати з даними середньомісячної температури води джерела. За основу кількісного аналізу пошкоджень беруть їх питоме число. Помічається стійка залежність числа пошкоджень від коливання температури води в річці. Із графіка, зображеного на рис.5.4, випливає, що криві питомого числа пошкоджень мають дві досить великі висхідні ділянки: весною (квітень-червень) і восени (серпень-вересень), тобто в періоди, коли помітні різкі зміни температури води. У, шт
Рис.5.4. – Графік зміни середньомісячного питомого числа пошкоджень У (на 100 км мережі) Число пошкоджень у ці періоди збільшується в основному через деформацію стикових з’єднань, що пов’язано з виникненням температурних (сезонних) напружень у трубопроводах та їх щорічним посуванням у стиках у середньому на 1,6 мм. Унаслідок цього зарівнювання стиків поступово порушується і виникають течі. На деформацію стикових з’єднань чавунних труб істотно впливають коливання напорів у мережі протягом доби, а також раптове збільшення витрати води великими споживачами, швидке перекривання засувок мережі тощо. Усунення таких явищ, впровадження раціональних режимів роботи насосних станцій і покращення зонування сприяють зниженню аварійності мережі. Основний вид пошкодження чавунних труб – деформація розтрубних з’єднань, а загальне число пошкоджень на чавунних трубопроводах значно перевищує число пошкоджень на сталевих. Із збільшенням терміну експлуатації аварійність на чавунних трубопроводах зростає (згниває канат у розтрубних з’єднаннях), а на сталевих знижується. Так, водоводи із сталевих труб у перші три роки експлуатації часто пошкоджуються. У перший рік експлуатації не окремих водоводах (рис.5.5) налічується до 80 пошкоджень на 100 км, що пояснюється такими причинами:
У.
- чавунні засувки на сталевих водоводах встановлюють без компенсаторів і "мертвих" опор. У результаті цього зусилля, що виникають від температурних та осідальних деформацій трубопроводів, безперешкодно передаються на корпус засувок і спричинюють руйнування (найчастіше відкриваються фланці); - на ділянках водоводів, розрахованих на робочий тиск ≥ 10 атм, звичайно встановлюють засувки, що не витримують фактичних тисків у трубопроводі, особливо в разі випадкових підвищень тиску (вночі, у разі гідравлічних ударів тощо); - незадовільною якістю зварювання стиків, а іноді й заводського зварювання стінок труб. Таким чином, підвищена пошкоджуваність нових сталевих трубопроводів часто є наслідком дефектів проектування та будівництва. Зниженню аварійності водопровідних мереж сприяють: - посилення нагляду за якістю будівництва та приймання трубопроводів, насамперед з боку управлінь водопровідно-каналізаційних господарств. Там, де такий нагляд здійснюють ефективно, число пошкоджень на мережах невелике; - підвищення якості зварних стиків труб, для чого до робіт (особливо на відповідальних трубопроводах) допускаються лише кваліфіковані зварники; застосування електродів, що забезпечують рівноміцність стиків і стінок труб, а також контроль якості стиків їх просвічуванням. Забороняється застосовувати свинець для зарівнювання розтрубів, окрім випадків аварійного ремонту. Рекомендується в основному азбестоцементне зарівнювання розтрубів з азбестовим волокном (30 % по масі); - обмеження використання жорстких стиків чавунних труб і переходу на пластичні з’єднання із застосуванням гумових ущільнювачів; - встановлення чавунної арматури на сталевих трубопроводах лише в комплексі з компенсаторами та "мертвими" опорами. При цьому випробний тиск чавунної арматури має на 25 % перевищувати максимальний робочий тиск у трубопроводі; - провадження заходів щодо зниження надлишкових напорів у трубопроводах шляхом їх зонування в разі великої протяжності, а також шляхом раціонального зонування районів живлення мережі; - підготовка ділянок мережі перед передбачуваним збільшуванням вільних напорів (контрольне опресовування, ревізія запірної арматури, переналагодження спрацьованих ділянок, кільцювання тупиків, профілактичний ремонт стиків і з’єднань у колодязях тощо); - провадження заходів щодо захисту мереж від корозії та гідравлічних ударів, своєчасний планово-попереджувальний ремонт та забезпечення оптимальних умов експлуатації мереж; - постійній облік та аналіз пошкоджуваності мереж і водоводів для виявлення та усунення причин пошкоджень.
Читайте також:
|
|||||||||||||||||||||||||||||
|