• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Структура та рівні економічної безпеки

Нова ера інтелектуальної глобальної економіки характеризується комплексною механізацією, автоматизацією, інформатизацією та елекронізацією майже всіх бізнес-процесів. Але поряд з такими позитивними характеристиками, які дозволяють значно підвищити інтенсивність виробництва, сучасне світове економічне співтовариство зіткнулось зі значними проблемами, які загрожують зниженням глобальної економічної безпеки. Серед них можна виділити ключові: економічне відставання країн, що розвиваються; економічні проблеми країн, що переходять від командно-адміністративної системи господарювання до ринкової; наближення продовольчої кризи; радіаційне зараження; значна залежність деяких країн від імпорту традиційних енергоносіїв; низький рівень використання альтернативних енергоносіїв; направлення значних фінансових ресурсів на запобігання війні та багато інших.

Під міжнародною економічною безпекою розуміється така економічна взаємодія країн, яка виключала б навмисне завдання збитку економічним інтересам якоїсь країни. Дестабілізуючими факторами зниження рівня міжнародної економічної безпеки можуть бути: порушення стабільності міжнародної торгівлі; обмеження доступу деяких країн до стратегічних ресурсів шляхом їх дорожчання, або під впливом політичних факторів; навмисне створення перешкод при обміні новими актуальними технологіями; створення сприятливих умов деякими країнами для «відпливу» висококваліфікованих кадрів з інших країн та інші.

Відповідно до Концепції економічної безпеки України (Розпорядження КМУ від 15.08.2012 р. № 569) суть економічної безпеки країни визначається як «спроможність національної економіки забезпечити свій вільний незалежний розвиток і утримати стабільність громадянського суспільства та його інститутів, а також достатній оборонний потенціал країни за всіляких несприятливих умов і варіантів розвитку подій та здатність Української держави до захисту національних економічних інтересів від зовнішніх та внутрішніх загроз». Інтенсифікація інтелектуально-інноваційного розвитку України є основною передумовою досягнення нею високого рівня економічної безпеки.

Економічну безпеку регіонів України можна охарактеризувати такими основними дестабілізуючими факторами, як: виснаження виробничо-технічного потенціалу, погіршення екологічної обстановки, зростання безробіття, втрата продовольчої незалежності, порушення рівномірності фінансового забезпечення.

Опорою національної економіки та економічного розвитку регіонів є високорозвинені виробничі структури, які спроможні успішно досягати поставлених ринкових цілей..

Економічну безпеку підприємства можна розглядати як одну з складових загального поняття «безпека».

Рівень економічної безпеки підприємства не можна оцінити певним статичним показником, оскільки він містить, як мінімум, три компоненти:

1) існуючий рівень економічної безпеки підприємств (щодо ресурсного забезпечення виробничо-господарської та фінансової діяльності);

2) ефективність функціонування;

3) здатність до подальшого розвитку підприємства.

Економічна безпека підприємства – це стан його захищеності, який забезпечується при органічному симбіозі досягнення результатів діяльності підприємства та формуванні його здатностей.

Досягнення результатів діяльності пропонується розглядати за критеріями: стабільності та безперервності виробничої діяльності підприємства; фінансово-економічної стійкості підприємства; ефективності використання ресурсів підприємства.

Авторами пропонується висхідна підсистема здатностей підприємства: протистояти загрозам, до адаптації та до постійного розвитку.

При ефективному використанні ресурсів та наявності здатності підприємства до постійного розвитку можна стверджувати про досягнення високого рівня економічної безпеки. Середній рівень економічної безпеки характеризується досягненням підприємством фінансово-економічної стійкості та формування здатності до адаптації. При виявленні стабільності та безперервності виробничої діяльності на підприємстві та при здатності лише протистояти загрозам рівень економічної безпеки підприємства є низьким.

Конкретизація градації рівнів економічної безпеки дозволить вітчизняним підприємствам об’єктивно оцінити ситуацію та намітити стратегічні напрями розвитку.

С.І. Юрій виділяє наступні рівні економічної безпеки:

Економічна безпека одночасно має складну структуру, оскільки включає свої складові. Перелік складових економічної безпеки є теж дискусійним, навіть дещо суперечливим. Це пов’язано з тим, що окремі складові безпеки, що визначені законодавством, входять до системи економічної безпеки, що викликає низку критичних зауважень науковців та практиків.

Більшість дослідників економічної безпеки дійшли висновку, що основними структурними елементами економічної безпеки, які необхідно застосувати при аналізі економічної безпеки України, є такі: сировинно-ресурсна безпека; енергетична безпека; фінансова безпека; соціальна безпека; інноваційно-технологічна безпека; продовольча безпека; зовнішньоекономічна безпека.

Складовими економічної безпеки згідно «», затвердженої Міністерством економіки України є: макроекономічна, фінансова, зовнішньоекономічна, інвестиційна, науково-технологічна, енергетична, виробнича, демографічна, соціальна, продовольча безпека (рис. 2).

До основних елементів системи економічної безпеки підприємства належать [21]:

захист комерційної таємниці й конфіденційної інформації;

комп'ютерна безпека;

внутрішня безпека;

безпека будинків і споруд;

фізична безпека;

безпека зв'язку;

безпека господарсько-договірної діяльності;

безпека перевезень вантажів і осіб;

безпека рекламних, культурних, масових заходів, ділових зустрічей і переговорів;

протипожежна безпека;

екологічна безпека;

радіаційно-хімічна безпека;

конкурентна розвідка;

інформаційно-аналітична робота;

пропагандистське забезпечення, соціально-психологічна, профілак-

тична робота серед персоналу і його навчання з питань економічної безпеки;

експертна перевірка механізму системи безпеки;

техніко-технологічна безпека;

кадрова безпека;

виробнича безпека;

фінансова безпека;

податкова безпека;

інтерфейсна безпека;

безпека матеріалів;

силова безпека.

При такому складі елементів системи економічної безпеки вона інтегрується в ресурсно-функціональних підхід при проведенні оцінки та аналізу її рівня.

Серед виділених елементів, вважаємо за необхідне звернути увагу на податкову безпеку, яка на сьогоднішній день набуває популярності серед дослідників. Поняття податкової безпеки, насамперед, асоціюється з можливими загрозами, які пов’язані з системою оподаткування і які призводять до матеріальних і фінансових втрат. Податкові загрози можуть існувати як з боку самих підприємств у вигляді недотримання податкової дисципліни, податкового планування, а також з боку податкових органів у вигляді встановленої системи оподаткування, здійснення різного роду податкових перевірок тощо. Працівники служби економічної безпеки підприємства та фінансисти повинні пильно стежити за удосконаленням податкового законодавства та знаходити варіанти оптимізації оподаткування підприємства.

На сучасному етапі розвитку економіки України все більшу актуальність здобуває захист інтересів підприємства від протиправної діяльності корумпованих представників контролюючих і правоохоронних органів. У зв'язку із цим, даний напрям роботи багатьма начальниками служб економічної безпеки підприємств виділяється як окремий елемент системи економічної безпеки.

Фінансова безпека є головною складовою у структурі комплексної системи економічної безпеки. Саме фінансова безпека визначає рівень стійкості та живучості на ринку. Різні автори безліч разів з різних точок зору розглядали фінансову безпеку держави, суб’єкта господарювання, обґрунтовуючи шляхи та способи її ефективного забезпечення. Знову ж таки посилаючись на комплексний характер умов, в яких здійснюють свою діяльність суб’єкти господарювання, та різноманітність загроз, що супроводжують господарську діяльність, ототожнювати фінансову безпеку з економічною неможливо. Фінансова безпека може розглядатися тільки в комплексі всіх видів безпеки і бути одним із елементів його економічної безпеки.

Кадри – це те єдине, що відрізняє і робить особливим сьогоднішній бізнес у конкурентній боротьбі. За ідентичності технологій формування прибутку, одній і тій самій кон’юнктурі ринку, однакових умовах функціонування підприємницьких структур, тільки кадри можуть забезпечити стабільність і розвиток або, навпаки, бути причиною розорення і банкротства комерційних підприємств. За таких умов робота з кадрами стає найбільш вагомою часткою в організації сучасного вітчизняного підприємництва, а засади безпеки цієї роботи стають особливо актуальними.

Визначаючи роль кадрової безпеки в комплексній системі його економічної безпеки, необхідно зазначити, що ефективна кадрова безпека має цілеспрямований вплив на формування здатності банку реалізувати свої можливості щодо досягнення економічного розвитку і стабільності. Це може бути досягнуто насамперед за рахунок високого рівня інтелекту працівників, дієвої мотивації їхньої праці, формування у них патріотизму, профілактики та попередження загроз, які можуть формуватися в колективах, та поведінки окремих працівників. Іншими словами, кадрова безпека повинна бути направлена на те, щоб, з одного боку, сприяти мінімізації загроз від персоналу, а з іншого – стимулювати прагнення кожного з працівників до ефективної роботи. Умови для стабільної діяльності створюють високопрофесійні і віддані йому співробітники, боротьба за залучення та виховання яких повинна бути в центрі уваги кадрової політики.

Переглядів: 6576