Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Питання 4.3. Демографічна сітка, її елементи. Методи побудови демографічної сітки

Демографічна сітка — це графічне зображення демографічного процесу (смертності, народжуваності, шлюбності або розлучуваності), що відбувався з певним поколінням людей (реальним чи умовним) за певний історичний час і період спостереження. Найточніші дані про параметри населення одержують під час перепису населення, тому демографічні сітки складаються за роки, прилеглі до останнього перепису.

Демографічна сітка має вигляд прямокутникової системи координат, що утворюється перетином горизонтальних, вертикальних і діагональних ліній (ліній віку, ліній календарного часу і ліній життя).

Існує кілька видів демографічної сітки. Найчастіше використовуються сітки Лексіса і Пресса. Принципи побудови обох сіток ідентичні. Проте є відмінності в розташуванні ліній життя і ліній календарного часу на координатній площині. Сітка Пресса має природніший, поступальний напрям лінії життя, зліва направо у вертикальному напрямі. Тому вона набула більшої популярності і за сучасних умов широко використовується в міжнародній демографічній статистиці. У подальшому розглядатиметься порядок побудови сітки Пресса, макет якої подано на рис. 1.

Рис. 1. Макет демографічної сітки

На вертикальній осі відкладається вік населення х = 0,1,2...100 років, на горизонтальній осі — календарний час t. Через значення х і t проходять паралельні горизонтальні і вертикальні лінії. Горизонтальні лінії — лінії віку, вертикальні — лінії моментів календарного часу, наприклад, t— 1.01.2002 року, t_–1 — 1.01.2001 року. Рік перепису населення (2002 р.) виокремлюють жирною лінією.

Через прямокутники проходять діагоналі — лінії життя, що починаються на осі календарного часу й виходять із точок, які знаменують початок вступу людей у певний демографічний стан (народження немовлят, вступу до шлюбу тощо) і закінчуються в точці виходу з цього стану (смерть, розривання шлюбу тощо).

Перетином трьох ліній утворюються елементарні сукупності трикутників. На основі трикутників зазначаються чисельності тих, хто живе першого роду (l_x), тобто число осіб, які доживають до х-віку. На рис. 2 l_x — це число новонароджених у 2001 р., а l_x_{+ 1} — число дітей, які дожили до віку 1 рік у 2002 р. з числа народжених у 2001 р.

Сукупності l_xодержують тільки шляхом розрахунків за даними демографічної сітки.

Рис. 2. Фрагмент сітки з сукупностями першого роду

На висоті трикутників подається чисельність тих, хто живе другого роду (L_x), тобто число осіб, що живуть в інтервалі віку від х до х + 1. Інакше L_x — це кількість людей, що дожила до певного моменту спостереження, наприклад, на рис. 3 на момент перепису населення (2002 р.), або L_x_{+ 1}до початку наступного за переписом календарного року (1.01.2003 р.).

Сукупності L_xвизначаються (реєструються) під час перепису населення.У роках, що передують перепису L_{x – і} танаступних за переписом L_{x + і}розраховуються за демографічною сіткою.

У середині трикутників зазначається кількість демографічних подій (кількість смертей М_х серед людей х-віку). Залежно від розташування трикутників стосовно гіпотенузи розрізняють верхні елементарні сукупності (над гіпотенузою) і нижні елементарні сукупності . Сукупності демографічних подій, зареєстрованих у роки до перепису, позначаються знаком «–», а в роки після перепису — відповідно «+». На рис. 2 показано — це число померлих немовлят у 2001 р., тобто за рік до перепису, з числа народжених у тому ж 2001 р., а — число померлих немовлят у році перепису (2002 р.) із числа народжених у 2001 р.; — число померлих немовлят у 2002 р. із числа народжених у 2002 р.

Рис. 3. Фрагмент сітки з сукупностями другого роду

Між двома паралельними лініями (вертикальними, горизонтальними або діагональними) утворюються смуги, що об’єднують сукупність демографічних подій (смертей), які відбулись із певним поколінням людей (див. рис. 1).

Вертикальна смуга — це сукупність подій (смертей), що відбулись із поколінням сучасників, тобто умовним поколінням людей за період між двома моментами спостереження, наприклад, між 1.01.2002 р. і 1.01.2003 р.

Діагональна смуга — це сукупність подій (смертей), що відбулись із поколінням ровесників, тобто реальним поколінням протягом їхнього життя, наприклад, для всіх, хто народився за 3 роки до перепису, тобто у 2000 р.

Горизонтальна смуга об’єднує події (смерті), що відбулись із однолітками. Наприклад, для всіх, хто живе у віковому інтервалі від 2-х до 3-х років із числа народжених у різні роки.

З елементарних сукупностей трикутників утворюються три сукупності подій (померлих), а саме: сукупність померлих першого, другого і третього роду:

Сукупність померлих	Графічна конфігурація сукупності	Кількість об’єднаних параметрів
Вікових груп	Років народження	Календарних років спостереження
Першого роду	Горизонтальний паралелограм
Другого роду	Вертикальний паралелограм
Третього роду	Прямокутник

Рис. 4. Фрагмент сітки з сукупністю померлих 1-го роду

Сукупність померлих першого роду використовується для розрахунку числа тих, хто живе першого роду для віку х + 1, а саме:

Сукупність померлих другого роду використовується для розрахунку числа тих, хто живе другого роду за роки, прилеглі до перепису населення L_{x +}₁ та L_{x –}₁.

Рис. 5. Фрагмент сітки з сукупністю померлих 2-го роду

У році після перепису а в році, що передує перепису,

Сукупність померлих третього роду використовується для розрахунку табличного коефіцієнта смертності.

Рис. 6. Фрагмент сітки з сукупністю померлих 3-го роду

Залежно від показника, що береться як вихідний, використовуються різні сукупності померлих і різні методи побудови таблиці дожиття: прямий і побічний.

Прямий метод складання таблиці дожиття використовує безпосередньо показник q_x. Для його розрахунку за формулою q_x= d_x: l_x треба мати дані про числа тих, хто живе першого роду і число померлих у віці х-років.

Розглянемо алгоритм розрахунку q₁ за 2 роки навколо перепису населення 2002 р. Дворічний період охоплюється горизонтальним паралелограмом, що на рис. 7 виділено світлим пунктиром.

Рис. 7. Фрагмент сітки з сукупностями померлих першого роду

Тоді імовірність померти для однорічних дітей обчислюватиметься:

Для розрахунку q₁за 4 роки навколо перепису (2000 р., 2001 р., 2002 р., 2003 р.) використовується сукупність, що охоплюється трьома горизонтальними паралелограмами (рис. 7) і виділена жирною лінією.

Тоді

Число померлих однорічних дітей

Прямий метод має певний недолік, а саме: з розрахунку випадає частина померлих за половину першого (2000 р.) і останнього (2003 р.) календарних років. Цієї вади позбавлений побічний метод побудови таблиці дожиття, тобто з вихідним показником .

Побічний метод передбачає такі етапи:

· розрахунок фактичних вікових коефіцієнтів смертностіm_x;

· визначення табличних вікових коефіцієнтів смертностішляхом вирівнювання фактичних m_x;

· розрахунок q_x виходячи з за відповідною формулою переходу.

Для розрахунку використовуються сукупності померлих третього роду, які на рис. 8 обмежені прямокутниками: пунктиром за — 2-річний період навколо перепису і жирною лінією — за 4-річний період.Зокрема, для обчислення за 2-річний період навколо перепису у знаменнику береться подвійна середньорічна чисельність населення:

де — середня хронологічна з моментних показників L_x.

Рис. 8. Фрагмент сітки з сукупностями померлих третього роду

Наприклад, табличний коефіцієнт смертності для однорічних дітей запишеться формулою:

де число померлих у віці 1 рік охоплює такі сукупності:

Аналогічно розраховується для однорічних дітей за чотирирічний період навколо перепису.

Тоді

Оскільки побічний метод побудови таблиць дожиття ґрунтується на даних перепису, що здійснюється в період найменшої рухливості населення, то він не потребує поправки на міґрацію.

Прямий метод застосовується з поправкою на міґрацію, тобто l_x зменшується на половину сальдо міґрації:

Термінологічний словник

Надсмертність — перевищення рівня смертності однієї групи населення над іншою.

Метод стандартизації — метод приведення показників до зіставного виду шляхом усунення впливу структурного чинника на значення показника.

Передчасні смерті — смерті людей віком до 65 років (за визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я, ВООЗ).

Покоління — сукупність людей, народжених протягом певного календарного часу (року).

Таблиця дожиття — система взаємозв’язаних показників дожиття та вимирання покоління людей, залежно від їхнього віку.

Сучасники— сукупність людей, що одночасно живуть на певний момент часу (на початок року або в момент перепису), але народились у різні роки і мають різний вік.

Ровесники— сукупність людей, що народились в один рік, вік яких змінюється поступово зі зміною календарного часу.

Однолітки— сукупність людей, що мають один вік, але народились і живуть у різні календарні роки.

Розв’язування типових задач

1. За даними про кількість померлих в Україні серед міського та сільського населення окремих вікових груп визначте:

1) вікові та спеціальні коефіцієнти смертності;

2) загальний коефіцієнт смертності на основі спеціальних;

3) фактичний і стандартизований індекси надсмертності сільського населення. Результати проаналізуйте.

Групи населення за віком, років Середньорічна чисельність населення в місцевості, осіб Кількість померлих за рік, осіб Вікові коефіцієнти смертності, ‰

міській сільській міській сільській міській сільській

0—15 6 126 407 3 273 710 0,87 1,13

16—59 21 180 295 8 486 735 124 214 57 262 5,90 6,75

60 і старше 6 069 537 4 109 621 325 026 239 388 53,50 58,30

У цілому 33 376 239 15 870 066 454 593 300 350 13,60 18,90

Серед міського населення допрацездатного віку рівень смертності становив: m_{0 – 15} = (5353 : 6 126 407) · 1000 = 0,87 ‰, а серед сільського — 1,13 ‰, тобто на кожну тисячу сільського населення у віці до 16 років припадала в середньому одна померла особа. Рівень смертності міського населення оцінюється спеціальним коефіцієнтом смертності m^м = (454 593 : 33 376 239) · 1000 = 13,6 ‰. Отже, смертність міського населення згідно з міжнародною шкалою відповідає середньому рівневі (дод. 1), а сільського — 18,9‰ оцінюється як високий.

Загальний рівень смертності можна визначити безпосередньо через абсолютну кількість померлих або через взаємозв’язок зі спеціальними коефіцієнтами смертності за формулою m = m^м × s^м + m^с × s^с, де s^м,s^с, відповідно частки міського та сільського населення в загальній його чисельності. Тобто s^м = (33 376 239 : 49 246 305) = 0,677, а s^с = 0,323, де 49 246 305 = 33 376 239 + 15 870 066. Тоді m = 13,6 × 0,677 + 18,9 × 0,323 = 15,3 ‰. Таким чином, на кожну тисячу населення припадає в середньому 15 померлих, що свідчить про високий рівень смертності (15 ‰ і більше).

Фактичний індекс надсмертності сільського населення становить = 18,9 : 13,6 = 1,39, тобто смертність сільського населення в 1,4 раза перевищує цей показник у містах. Така значна різниця рівнів смертності пов’язана не лише з різними умовами життя міського і сільського населення, а і з різною їхньою віковою структурою. Відомо, що сільське населення за віковим складом старіше (див. тему 2). Очистити коефіцієнт смертності від впливу структурного чинника можна шляхом його стандартизації.

Розрахуємо стандартизований показник смертності прямим способом, в якому за базу порівняння береться міське населення з меншим рівнем смертності. Для цього обчислимо частки окремих вікових груп у загальній чисельності міського населення: s_0–15 = 6 126 407 : 33 376 239 = 0,183, аналогічно s_16–59 = 0,635, s₆₀₊= 0,182.

Тоді m^st = 1,13 × 0,183 + 6,75 × 0,635 + 58,3 × 0,182 = 15,1‰, отже, якби вікова структура сільського населення була такою, як у містах, тобто більш молодою, то в середньому за рік на кожну тисячу сільського населення припадало б 15 померлих, а не 19 за умов фактичного вікового складу.

Стандартизований індекс надсмертності становить = 15,1 : 13,6 = 1,11. Таким чином, смертність сільського населення перевищує смертність міського в 1,11 раза за умов усунення впливу старої вікової структури сільського населення.

2. Розглянемо розрахунок коефіцієнта смертності немовлят в одній з областей України.

Таблиця 6.3

Стать немовлят Всього народилось живих дітей за рік Померло за рік дітей

базисний поточний всього з них народжених у календарному році

базисному поточному

Хлопчики

Дівчатка

Коефіцієнт смертності хлопчиків дорівнює:

‰,

а для дівчаток ‰.

Таким чином, для хлопчиків характерний середній рівень смертності (12—15‰), а для дівчаток — дуже низький (7—10‰) (дод. 1). Смертність хлопчиків до 1-го року перевищувала смертність дівчаток в 1,36 раза, або на 36 %.

Розв’язування типових завдань

Задача 1

Користуючись наявними даними, визначте всі показники таблиці дожиття жінок України. Оцініть рівень середньої очікуваної і загальної тривалості життя жінок. Результати розрахунків поясніть.
Читайте також:
IV. Питання самоконтролю.
V. Питання для самоконтолю
V. Питання туристично-спортивної діяльності
VI . Екзаменаційні питання з історії української культури
А.1 Стан , та проблемні питання застосування симетричної та асиметричної криптографії.
Автоматизація водорозподілу на відкритих зрошувальних системах. Методи керування водорозподілом. Вимірювання рівня води. Вимірювання витрати.
Агрегативна стійкість, коагуляція суспензій. Методи отримання.
Адаптовані й специфічні методи дослідження у журналістикознавстві
Адміністративне правопорушення як підстава юридичної відповідальності: ознаки і елементи.
Адміністративні (прямі) методи регулювання.
Адміністративні методи - це сукупність прийомів, впливів, заснованих на використанні об'єктивних організаційних відносин між людьми та загальноорганізаційних принципів управління.
Адміністративні методи управління

Переглядів: 1503

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>

Питання 4.2. Життєвий потенціал, його структура, суть та основні показники | ДЕМОГРАФИЯ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.009 сек.