Порядок виконання роботи

6.4.1. Установити за допомогою перемикачів S1, S2, S3 і S4 значення елементів схем таким чином, щоб вони відповідали заданому варіанту.

6.4.2. Одержавши дозвіл викладача, увімкнути лабораторний макет і вимірювальні прилади, дати їм прогрітися протягом 5 хв.

6.4.3. Установити напругу джерела колекторного живлення за допомогою відповідного тумблера Е_о = 15 В.

6.4.4. Зняти амплітудну характеристику при різних значеннях елементів схеми. Амплітудна характеристика знімається як залежність U_вих = F(U_u) на частоті f = 1000 Гц. Напругу U_i змінювати він нуля до значення, при якому форма вихідної напруги помітно перекручується. Відзначити момент появи обмеження вихідної напруги. Дані занести в табл. 6.2.

R_н1 – відповідає заданому варіанту вихідних даних.

6.4.5. Виміряти коефіцієнти підсилення за напругою К_о і К_с:

Таблиця 6.2

– коефіцієнт підсилення;

– наскрізний коефіцієнт підсилення підсилювача,

де – коефіцієнт передачі вхідного кола.

Коефіцієнт підсилення вимірюється у лінійному режимі роботи підсилювача для різних значень елементів схем. Для вимірювання коефіцієнта підсилення подати від генератора на частоті f = 1000 Гц напругу U_i такої величини, щоб одержати на вході підсилювача U_вх = 10 мВ (гнізда Х1, Х2). Виміряти напругу U_i та U_вих. Дані занести в табл. 6.3.

Таблиця 6.3

Параметри	Uвх, мВ	Ui, мВ	Uвих, В	Kо	Kс		Rвх
Ср1; Сн1; Се1
Rн2
Rн1; Се = 0

R_н1 − відповідає заданому варіанту вихідних даних.

За даними табл. 6.3 обчислити вхідний опір. Для частоти f = 1000 Гц слід вважати, що z_вх = R_вх, тому

6.4.6. Зняти частотні характеристики при різних значеннях елементів схеми. При цьому доцільно користуватися не абсолютним значенням коефіцієнта підсилення, а відносним.

Якщо прийняти = 1 В, тоді чисельно

.

У цьому випадку частотну характеристику рекомендується знімати в такий спосіб: подати від генератора на частоті f = 1000 Гц на вхід підсилювача напругу такої величини, щоб на виході одержати напругу = 1 В, потім, змінюючи частоту генератора у бік зниження й підвищення, фіксувати величину вихідної напруги підтримуючи U_u постійним. Досить зняти 5−6 точок в області низьких та 3−5 точок в області високих частот. Дані вимірювань занести в табл. 6.4.

Таблиця 6.4

Елементи з індексом 1 відповідають заданому варіанту вихідних даних.

6.4.7. Виміряти вхідний опір підсилювача:

– при елементах схеми, що відповідають вихідному варіанту на декількох частотах;

– за відсутності ємності у колі емітера С_е = 0.

Дані вимірювань занести в табл. 6.5. За даними табл. 6.5 визначити вхідну ємність підсилювача. З достатньою точністю можна вважати, що вхідний опір, обмірюваний на частоті f = 1 кГц, є активним, тобто z_вх = R_вх. Порівняти значення R_вх із вхідним опором, розрахованим за формулою

Таблиця 6.5

f, кГц	, мВ	Uu, мВ