Функція main()

Функція main() не має прототипа. Тобто, можна використовувати різні форми запису функції main(). Для мови С++ мають місце наступні варіанти функції main()(дозволяються й інші форми):

1. int main();

2. int main(int argc, char *argv[]);

Як видно з другої форми запису, функція main() підтримує два параметра – argc та argv. Ці дві змінні будуть зберігати кількість аргументів командного рядка та покажчик на них. Параметр argc має цілий тип, та його значення завжди буде не менше за 1, тому що у мові С++, першим аргументом завжди є ім’я програми. Параметр argv повинен бути оголошений як масив символьних покажчиків, в якому кожний елемент вказує на аргумент командного рядку.

Масиви не можуть(не рекомендовано) бути параметрами функцій, але можна передати покажчик на масив. Функції можуть повертати покажчик на масив в якості результата.

Посилання в мові С++

В мові С++ посиланням є інше ім’я існуючого об’єкту. Для визначення посилання використовується символ &, якщо він використовується у такому контексті:

type&ім’я_посилання ініціалізатор

У відповідності із синтаксисом ініціалізатора, наявність якого обов’язкове, визначення посилання може бути таким:

type&ім’я_посилання=вираз; або type&ім’я_посилання(вираз);

При визначенні посилання обов’язковою є його ініціалізація. Однак в опису посилань ініціалізація не обов’язкова. До таких описів посилань відносяться:

а) опис зовнішніх посилань (через специфікатор extern):

float& ref; //Помилка – немає ініціалізації

extern float& ref2; //Допустимо – ініціалізується

//в іншому блоці;

б) опис компонентів класу;

в) описи (специфікації) формальних параметрів функції;

г) опис типу значення, що повертається функцією.

В якості основних причин включення посилань у мові С++ позначають необхідність збільшити ефективність обміну з функціями через апарат параметрів та доцільність можливості використовувати визивання функції в якості леводопустимого значення. При використанні посилання в якості формального параметра забезпечується доступ з тіла функції до відповідного фактичного параметра, тобто до ділянки пам’яті, що виділяється під фактичний параметр.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Основні теоретичні відомості	\|	Перевантаження функцій

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.