МЕТОДИ НАВЧАННЯ

· Лекція-семінар. Виклад матеріалу курсу й контроль засвоєння знань студентів здійснюють у вигляді викладу лектора основних положень кожної теми з їх подальшим обговоренням на базі самостійної підготовки. Студенти заздалегідь готуються до кожного заняття, читаючи наперед визначені тексти.

· Виступи / групові презентації повинні містити чітке формулювання тези та її доведення чи спростування. Необхідним для позитивної оцінки елементом відповіді є відтворення різних поглядів, ілюстрація дискусійності висвітлюваного питання, а також власна позиція студента чи групи. Критеріями оцінки виступів чи групових презентацій є відповідність джерелам і положенням наукової літератури; логічна послідовність викладу; наявність власної тези та ступінь її аргументованості.

· Групова дискусія. Дискусія здійснюватиметься між 2-4 групами студентів кожна з яких представлятиме власне розв’язання висунутої викладачем проблеми, а також контраргументацію на аргументи команд опонентів.

· Опонування. Вимогами до цієї форми участі у занятті є критичний аналіз попереднього виступу і обґрунтування власної альтернативної тези.

· Дослідження конкретних випадків (case study): студенти отримують завдання на проведення досліджень за темою, яку визначає викладач; пізніше доповідають про результати проведеної роботи на занятті.

· Есе – коротка письмова робота, в якій формулюють ту чи іншу проблему; доводять її актуальність; коротко викладають та співставляють різні погляди; подають аргументи на підтвердження погляду, що імпонує. Критерії оцінювання: вміння обґрунтовано, лаконічно та чітко викласти підготовлений матеріал (3-5 хв.); використання таблиць, схем у викладі матеріалу есе; здатність відповісти на запитання.

· Конспект першоджерел – короткий письмовий виклад змісту книги, монографії.

· Реферування наукових праць, статей. Цей вид навчальної діяльності є показником ефективності самостійної роботи студента над обов’язковою та додатковою літературою до курсу. Може бути письмовою роботою (формою есе). Структура: вступ (актуальність обраної праці, короткі відомості про автора / авторів та їхні інші публікації); основна частина (короткий виклад змісту, його критичне осмислення, виклад власної позиції з проблеми); короткі висновки.

· Модульний контроль. Модульний контроль студенти складають письмово на семінарському занятті, для його проведення використовуються спеціально підготовлені модульні індивідуальні завдання з 10 запитань, 5 з яких є відкритими. Кожне з відкритих питань оцінюється максимально в 2 бали. Кожне із закритих питань оцінюється в 1 бал. У підсумку студент може набрати 15 балів за один модуль.

4. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН НОРМАТИВНОГО НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ "ПОЛІТИЧНА ЕЛІТА"

Назва змістових модулів і тем	Кількість годин
	Лекцій	Практичних (Семінарсь- ких)	Самос- тійної роботи студен- тів
Модуль 1:"Історія елітологічних вчень"
Тема 1. Предмет і завдання курсу: "Політична еліта". Еліта як політологічна категорія
Тема 2. Iсторiя iдей елiтарностi
Тема 3. Класичнi теорiї політичної елiти: Г. Моска, В. Парето, Р. Мiхельс
Тема 4. Посткласичні теорії еліти
Тема 5. Проблема елiти в полiтичнiй думцi України
Модуль 2:"Політична еліта як об’єкт наукового дослідження"
Тема 6. Поняття політичної елiти, її структура та функції
Тема 7. Типологiя та форми політичної еліти
Тема 8. Проблеми рекрутування еліти
Тема 9. Полiтична елiта в перехiдних полiтичних системах
Тема 10. Полiтична елiта в сучаснiй Українi
Контрольна робота
УСЬОГО:

5. ПРОГРАМА НОРМАТИВНОГО НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ "ТЕОРІЯ ЛІДЕРСТВА"

Тема 1. Предмет і завдання курсу: "Теорія лідерства". Лідерство як політичний феномен.

1. Суть політичного лідерства.

2. Поняття “лідерство” і “керівництво”.

3. Функції політичного лідера.

Основнi завдання, предмет, структура та актуальнiсть курсу.

Міждисциплінарний характер вивчення політичного лідерства, використання надбань політології, політичної соціології, політичної психології та інших дисциплін.

Феномен лідера. Об’єктивність та універсальність лідера.

Поняття політичного лідерства. Підходи до визначення політичного лідерства. Вплив політичного лідера. Особливості лідерства в політиці. Особливості політичного лідерства за Є. Мелешкіною. Лідери трьох рівнів: лідер малої групи; лідер суспільного руху, організації, партії; політичний лідер. Особливості національного лідерства.

Компоненти лідерства: індивідуальні риси лідера; ресурси чи інструменти, якими він володіє; соціальні умови і чинники, які впливають на лідера тобто ситуація, в якій він діє і яка впливає на нього.

Інтегративна, орієнтаційна, новаторська, комунікативна, координаційна, прагматична, мобілізаційна, легітимації політичного порядку – функцій політичного лідерства. Функції політичного лідера за Д. Томпсоном. Фази-функції лідера за Р. Такером.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ	\|	Тема 2. Iсторiя iдей лідерства

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.