Форми організації самостійної навчально-пізнавальної діяльності учнів

Організовуючи навчальну пізнавальну діяльність, необхідно враховувати важливість формування в учнів у навчальному процесі навичок самоорганізації. Тому треба приділяти належну увагу системі самостійних робіт учнів. Крім того, одним із методичних принципів географічної освіти є самостійність, творчість і активність учня. Тому вчитель має створити психолого-педагогічні умови, які сприяли б виявленню, розвитку та реалізації пізнавальної самостійності й творчої активності особистості, її таланту.

Учні мають знати сучасні трактування дидактами понять «самостійність», «самостійна пізнавальна діяльність» та «самостійна робота учнів» [4].

Під самостійністю (як важливою особистісною якістю) розуміють сформовану систему навичок самоорганізації.

Самостійна пізнавальна діяльність – це навчальна діяльність учня, яку він здійснює індивідуально, без допомоги та вказівок викладача, керуючись тільки сформованими раніше уявленнями про порядок та правильність виконання операцій та дій, які становлять основу пізнавальної діяльності.

Під самостійною роботою учнів розуміють вид навчальної праці, що сприяє, водночас із набуттям навчальної інформації та способів здійснення пізнавальної діяльності, формуванню в учнів самостійності, інакше кажучи, самостійна робота – це вид навчальної праці, що готує учнів до самостійної пізнавальної діяльності. Специфікою самостійної роботи, яка відрізняє її від самостійної пізнавальної діяльності, є те, що вона не може бути ефективною без зовнішньої допомоги та вказівок. Однак ця допомога учням повинна надаватися не безпосередньо (особисто) викладачем, а опосередковано, через спеціально побудовану структуру і зміст навчальних завдань.

При вивченні теми «Природні зони України» доцільно надавати самостійні завдання, для розвитку в дітей аналітичного мислення та формування причинно-наслідкових зв’язків.

Наприклад: учні самостійно опрацьовують матеріал підручника «Зона мішаних лісів», після чого дають відповіді на запитання:

1. Який тип боліт є найпоширенішим на Поліссі?

2. Що є причинами їх виникнення?

Абож щоб в учнів не було лише репродуктивної діяльності, можна давати завдання на їхні творчі здібності.

Скласти запитання, що починається зі слова «Чому...» та окремо написати відповідь у вигляді тез. Приклад: «Чому Степ безлісий? Чому на півдні Степу рослини мають вузьке листя та розгалужену кореневу систему? Чому Степ називають «Лісом навпаки»? Чому тут сформувалися родючі грунти?

Творче самостійне мислення у процесі виконання пізнавальних завдань проявляється у тому, що учні з'ясовують причини головного ускладнення, суперечності між умовою і вимогами; здобувають нові знання, застосовуючи раніше сформовані знання та способи діяльності.

Інтерактивне навчання – це спосіб спільної навчально-пізнавальної діяльності, коли всі учасники навчального процесу взаємодіють одне з одним, обмінюються інформацією, спільно розв’язують проблеми, моделюють ситуації та оцінюють колективні і власні дії. Таке навчання передбачає співробітництво, поєднання зусиль усіх і кожного для досягнення спільного результату [62].

Прикладами такої діяльності можуть бути наступні завдання.

«Конференція».Виступають учні, які наступним чином розподілили між собою

ролі:

ü •учень-спеціаліст з географічного положення та складу території;

ü •учень-спеціаліст з особливостей рельєфу і підстилаючої поверхні;

ü •учень-спеціаліст з особливостей клімату;

ü •учень-спеціаліст з особливостей гідрографічної сітки;

ü •учень-спеціаліст з особливостей рослинного та тваринного світу;

ü •учень-ландшафтознавець;

ü •учень-спеціаліст з природоохоронної діяльності.

«Географічна лабораторія»

Учні працюють малими творчими групами над складанням характеристики природних областей зони мішаних лісів: Волинського, Житомирського, Київського, Чернігівського, Новгород-Сіверського. Після роботи в групі учні оприлюднюють отримані результати роботи у вигляді стислої учнівської презентації. Для унаочнення можна використати фліп-чарт (плакат).

Під час складання характеристики фізико-географічних областей Українського Полісся необхідно дотримуватись такого плану:

1) Назва фізико-географічної зони.

2) Географічне положення.

3) Переважаючий тип ландшафтів або їх поєднання.

4) Природоохоронні об’єкти.

5) Унікальні особливості.

«Мікрофон»

ü Назвіть чинники, що сприяли формуванню зони лісостепу.

ü Встановіть залежність між природними компонентами та природним процесами в лісостеповій зоні.

ü Поясність різноманітність ландшафтів лісостепової зони.

ü Обґрунтуйте поділ зони на природні краї.

ü Перелічіть характерні особливості лісостепових країв.

«Круглий стіл»

Учні працюють у малих творчих групах над конкретними завданнями з використанням різноманітних джерел географічної інформації упродовж невеликого відрізку часу. Для формування колективної відповіді використовується фліп-чарт (плакат), або аркуш паперу. Один із учнів записує свою ідею, а потім передає для запису наступному. Для складання характеристики зони степу можна сформувати такі творчі групи, що працюють над з’ясуванням певної інформації: географи (географічне положення), геоморфологи (особливості рельєфу), кліматологи (особливості клімату), гідрологи (особливості внутрішніх вод), ґрунтознавці (особливості ґрунтового покриву), ландшафтознавці (особливості ландшафтів, рослинного і тваринного світу), екологи (екологічні проблеми, природоохоронні об’єкти та території). Важливо встановити часові обмеження: на роботу в групах – 7 хв, на презентацію – 4 хв.

Погляди, вироблені у результаті певних затрат розумової енергії, є найбільш стійкими. Такі погляди стають власними, а учні відстоюють їх з усією наполегливістю. Вчитель навчає учнів висловлювати критичні сумніви, допомагає долати лінощі думки, виробляє здатність самостійно мислити, а не користуватися готовими формами, чужими результатами.

Інтерактивне навчання передбачає широке впровадження методу моделювання життєвих ситуацій, спільне розв’язання життєвих проблем. Реалізація цього методу передусім передбачає зіткнення поглядів (дискусія, диспут), яке пов’язано із спільної мовної діяльності, що має на меті пошук ефективного розв’язання проблеми та вирішення спірних питань [29].

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Форми організації навчання	\|	Засоби навчання

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.009 сек.