Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Авто | Автоматизація | Архітектура | Астрономія | Аудит | Біологія | Будівництво | Бухгалтерія | Винахідництво | Виробництво | Військова справа | Генетика | Географія | Геологія | Господарство | Держава | Дім | Екологія | Економетрика | Економіка | Електроніка | Журналістика та ЗМІ | Зв'язок | Іноземні мови | Інформатика | Історія | Комп'ютери | Креслення | Кулінарія | Культура | Лексикологія | Література | Логіка | Маркетинг | Математика | Машинобудування | Медицина | Менеджмент | Метали і Зварювання | Механіка | Мистецтво | Музика | Населення | Освіта | Охорона безпеки життя | Охорона Праці | Педагогіка | Політика | Право | Програмування | Промисловість | Психологія | Радіо | Регилия | Соціологія | Спорт | Стандартизація | Технології | Торгівля | Туризм | Фізика | Фізіологія | Філософія | Фінанси | Хімія | Юриспунденкция

Населення як природна основа трудових ресурсів і трудового потенціалу

Трудові ресурси і трудовий потенціал суспільства

1. Населення як природна основа трудових ресурсів і трудового потенціалу.

2. Поняття трудових ресурсів та економічно активного населення.

3. Трудовий потенціал та напрямки його збереження і розвитку в Україні

4. Соціально-економічна характеристика трудових ресурсів.

5. Прогнозування потреби в трудових ресурсів.

6. Схема балансу трудових ресурсів та балансу ринку праці.

Населення є природною основою трудових ресурсів і являє собою конкретно-історичну сукупність людей, що проживають в межах певної території.

У широкому розумінні відтворення населення – це процес заміщення покоління батьків поколінням дітей у своїй певній соціально-економічній обумовленості, а у вузькому розумінні, враховуючи репродуктивну функцію жінок, це – процес заміщення покоління матерів поколінням дочок.

Відтворення населення формує природні межі трудового потенціалу, який, в свою чергу, являє собою сукупну чисельність громадян працездатного віку, які за певних ознак (стан здоров’я, психофізіологічні особливості, освітній, фаховий та інтелектуальні рівні, соціально-етнічний менталітет) здатні та мають намір провадити трудову діяльність.

Саме тому процес відтворення населення складається з демографічної, соціально-економічної та соціально-психологічної підсистем.

Вихідною мірою трудової активності населення виступає демографічна якість населення, яка залежить від генофонду відтворюючої популяції, стану її здоров’я, що позначається на рівні очікуваної тривалості життя при народженні.

Інтегральним показником рівня та якості життя є тривалість життя громадян, яка залежить від їхнього здоров’я. У свою чергу, стан здоров’я нації лише на 20% залежить від медичного обслуговування й спадковості, а на 80% – від соціально-економічних умов життя (рівня та якості освіти, рівня життя, ситуації з безробіттям) і навколишнього середовища.

Демографічний цикл відтворення визначається довжиною покоління (середнім періодом між народжуванням покоління матерів і дітей, який дорівнює 27-29 років).



Интернет реклама УБС

У соціально-економічній підсистемі якості трудового потенціалу відтворюються протягом періоду дієздатності населення (дорівнює середній тривалості трудового періоду: для жінок і чоловіків – це проміжок від 16 до 59 років).

В соціально-психологічному аспекті трудовий потенціал відтворюється протягом усього життя людини.

Як процес руху населення демографічний процес може набувати таких форм:

природний рух – процес, що змінює чисельність та склад населення шляхом його оновлення (смертність та народжуваність) або сприяє цій зміні (шлюбність і розлученість);

механічний рух – процес зміни чисельності та складу населення за рахунок його територіального переміщення;

соціальний рух – процес зміни складу населення внаслідок його соціально-економічного та культурного розвитку (зникнення одних верств населення та поява інших).

Чисельність населення відноситься до числа найбільш загальних кількісних характеристик процесу його відтворення і визначається на основі перепису населення, а в проміжках між ними – шляхом розрахунків чисельності і складу населення за даними перепису і реєстрації народжувань, смертей, прибуття і вибуття.

У зв’язку з постійною зміною чисельності населення визначається показник середньої чисельності, як правило, за рік. Він розраховується на середину року як середня арифметична з даних чисельності населення на початок і кінець року або шляхом додавання до початкової чисельності половини її загального річного приросту.

Для кількісної характеристики відтворення населення використовуються показники народжуваності, смертності, фертильності, життєвості, механічного, природного і загального приросту та інші. Вони бувають абсолютними і відносними.

Основні абсолютні показники відтворення населення.

1. Різниця між числом народжених та померлих при позитивному результаті називається природним приростом населення.

2. Різниця між числом прибулих і числом вибулих осіб в країну (регіон) носить назву сальдо міграції або ж механічний приріст населення.

3. Сума природного і механічного приросту – це загальний приріст населення.

У разі отримання від’ємного результату за будь-яким з названих показників слід говорити про зменшення населення з тієї чи іншої причини.

До загальних абсолютних показників обсягу міграції належать:

1. загальна чисельність прибулих – П;

2. загальна чисельність вибулих – В;

3. обсяг міграції (валова міграція)ВМ = П + В – характеризує обсяг міграційних потоків за період;

4. сальдо міграції характеризує зміну чисельності населення країни за рахунок механічного руху:

Відносні показникивідтворення населення (коефіцієнти):

- група показників природного руху включає коефіцієнти народжуваності, смертності, фертильності, життєвості, смертності дітей до одного року, природного приросту.

- група показників механічного руху населення включає коефіцієнти прибуття, вибуття, механічного приросту;

- коефіцієнт загального приросту населення;

- темпи зміни населення.

Більшість відносних показників, враховуючи сучасний уповільнений режим відтворення населення, визначається в розрахунку на тисячу осіб населення у проміле (одна тисячна частка якої-небудь величини; позначається символом «‰»).

Відносні показники оцінки відтворення населення.

Коефіцієнт народжуваності:

Кнар. = Чнар. / (n Чсер.) 1000,

де Чнар. - чисельність дітей, що народилися за період n;

n – тривалість періоду, роки;

Чсер. – середньорічна чисельність населення.

Коефіцієнт смертності:

Ксм. = Чпом. / ( n Чсер.) 1000,

де Чпом. – чисельність померлих за період n.

Коефіцієнт природного приросту:

Кпр.пр. = [DЧпр./ (Чсер. n)] 1000,

 

де DЧпр. = (Чнар. – Чпом.)

або Кпр.пр. = Кнар. – Ксм.,

де DЧпр. – природний приріст населення.

Коефіцієнт життєвості:

Кж1 = (Чнар. / Чпом.) 100,

або Кж2 = (Кнар. / Ксм.) 100.

Коефіцієнт механічного приросту:

Кмех. пр. = [(Чприб. – Чвиб.) / ( n Ч сер.) ]1000,

де Чприб. – чисельність прибулих осіб за період n;

Чвиб. – чисельність вибулих осіб за період n.

або Кмех. пр. = Кприб. – Квиб.,

де Кприб. – коефіцієнт прибуття населення;

Квиб. – коефіцієнт вибуття населення.

Коефіцієнт загального приросту населення:

Кзаг.пр. = Кпр.пр. + Кмех. пр..

Середній темп росту населення:

 

 

де Чп, Чк – чисельність населення відповідно на початок і кінець періоду n.

Середній темп приросту населення:

 

 

У міжнародній практиці режим відтворення населення також оцінюється за допомогою брутто- і нетто-коефіцієнтів відтворення та показника середньої тривалості життя.

Брутто-коефіцієнт відтворення (загальний або валовий коефіцієнт) показує середню кількість дівчат, яку народила б одна жінка, що прожила до кінця репродуктивного періоду, за збереження продовж її життя сучасних умов народжуваності у кожному віці.

Коефіцієнт не враховує смертність дочок до досягнення ними віку матері, тому він не достатньо характеризує реальне заміщення материнської генерації дочірньою.

Нетто-коефіцієнт відтворення (чистий коефіцієнт) являє собою кількісне мірило заміщення материнської генерації дочірньою і показує середню кількість дівчат, які народжені жінкою за весь період плідності й які дожили до віку, в якому була жінка під час народження кожної з цих дівчат. Нетто-коефіцієнт є центральним в системі показників відтворення населення.

Величина середньої тривалості життя показує, в якому віці у середньому вмиратимуть люди, які народились на момент розрахунку, якщо протягом усього подальшого їхнього життя рівень смертності у будь-якому віці залишиться таким самим, як і на момент розрахунку.

З метою визначення перспектив розвитку ринку праці розраховується прогнозована чисельність населення:

Чпр = Чф. х (1 + Кзаг.пр. / 1000)m,

де Чф. – фактична чисельність населення на дату складання прогнозу;

m – період прогнозування, роки.

Іншими словами, прогнозована чисельність населення на плановий період встановлюється методом пересування за віком та екстраполяції сальдо міграції.

Головні тенденції сучасних соціально-демографічних змін в Україні (протягом першого десятиліття ХХІ ст.):

1. Низькі рівні показників народжуваності. Варто пригадати, що з 60-х років минулого століття народжуваність в Україні не забезпечує навіть простого відтворення.

Загальний коефіцієнт народжуваності (кількість дітей, народжених однією жінкою впродовж усього життя) у 2010р. становив лише 1,2, тоді як для простого відтворення поколінь потрібно 2,15.

Причини низької народжуваності: низький життєвий рівень широких верств населення; погіршення медичного обслуговування; погіршення стану дитячого дошкільного та шкільного виховання.

2. Високі рівні показників смертності населення. За останні 10 років коефіцієнт смертності коливався в межах від максимального рівня 16,60/00 у 2005р. до мінімального рівня 15,2 0/00 у 2010р., що значно перевищує рівень показників народжуваності. Між тим сприятлива тенденція щодо зниження загального рівня смертності в Україні, на жаль, не супроводжувалася адекватною тенденцією щодо смертності населення працездатного віку. Навпаки, протягом того ж періоду смертність населення працездатного віку зростала, а у найбільш продуктивній віковій групі (25-40 років) приріст становив 30%. Особливо високою є смертність серед чоловіків працездатного віку: лише 2/3 українських чоловіків доживає до пенсійного віку.

Структура смертності населення України за причинами смерті практично не відрізняється від структури в економічно розвинутих країнах: хвороби системи кровообігу, злоякісні новоутворення, зовнішні причини (нещасні випадки, отруєння і травми). Але вікові рівні смерті від цих причин в Україні скорочені на 2-3 роки.

Причини високої смертності: високий рівень загальної захворюваності, зокрема розвиток інфекційних, паразитарних хвороб та соціально небезпечних хвороб, у тому числі туберкульозу, СНІДу; низька якість харчування; погіршення екологічного середовища; психічні розлади через невизначеність майбутнього, високу ймовірність втрати роботи; поширення шкідливих звичок.

3. Поглиблення деформації шлюбно-сімейних процесів за рахунок:

- зниження кількості зареєстрованих шлюбів (максимальне значення коефіцієнта шлюбності відноситься до 2007р. (9,0 0/00); у 2010р. він становив 6,70/00 і є одним з нижчих за останні 10 років);

- поширення тенденції бездітності та однодітності;

- активізація міграційних процесів, що призводить до послаблення інституту сім’ї.

4. Формування позитивного сальдо зовнішньої міграції, тенденція відносно якого сформувалася в Україні з 2005р., однак при невеликих величинах абсолютних і відносних показників міграційного руху за рахунок прибуття в нашу країну жителів країн СНД та країн, що розвиваються. Так, у 2010р. коефіцієнт прибуття в країну становив 0,8 0/00 при коефіцієнті вибуття 0,5 0/00. Коефіцієнт механічного приросту протягом останніх 3-х років є незмінним (0,30/00) і таким, що в 15-18 разів поступається коефіцієнту природного зменшення (знизився з (-)5,3 0/00 у 2008р. до (-)4,4 0/00 у 2010р.) і тому не в змозі компенсувати зменшення населення за природними причинами.

5. Демографічне постаріння населення. Сучасне відтворення населення характеризується суттєвими віковими змінами: частка молодших вікових груп неухильно скорочується, а частка старших збільшується. Цей феномен й називають демографічним постарінням, яке є характерним явищем для усіх європейських країн. Його головною причиною є зниження народжуваності.

Нинішній віковий склад сучасної України викликає стурбованість: працездатне населення України становить лише 58%, 24% - це люди, старші працездатного віку, у той час як 18% - мають молодший від працездатного вік.

Нині питома вага осіб у віці 60 років і старше в загальній чисельності населення України є однією з найвищих у світі, що негативно впливає, насамперед, на демографічне навантаження осіб працездатного віку непрацездатними особами. Україна також є лідером в СНД за часткою пенсіонерів у загальній чисельності населення. Отже, у країні відбувається постаріння населення як «зверху», за рахунок зростання чисельності людей похилого віку, так і «знизу» - через постійне скорочення кількості дітей у результаті низької народжуваності.

6. Скорочення тривалості життя. Середня тривалість життя в Україні збільшилася з 68,2 років у 2009р. до 68,6 років у 2010р. У світовому рейтингу за даним показником наша країна нині посідає 104 місце. Найбільша тривалість життя у країнах з найвищим індексом людського розвитку: Японія – 83,2 роки, Гонконг – 82,5 років, Швейцарія – 82,2 роки. Найменша – Афганістан (44,6 років).

Крім того, в Україні має місце значна різниця між тривалістю життя жінок і чоловіків (відповідно: 73 і 62 роки), що виникло через зростання масштабів алкоголізму та соціальні стреси.

Отже, визначальною компонентою сучасної демографічної кризи є низький рівень матеріального добробуту та умов життя переважної більшості населення, проблема здоров’я, постаріння населення та низької народжуваності.

Зазначені тенденції депопуляції істотно погіршують кількісні показники майбутнього трудового потенціалу, а це призводить до дефіциту трудових ресурсів, гострої нестачі висококваліфікованих працівників, необхідних для розвитку економіки України (відомо, що нині близько 30% промислових і майже 60% сільськогосподарських підприємств відчувають нестачу кваліфікованих робочих кадрів), що знижує конкурентоспроможність нашої країни і гальмує розвиток трудового потенціалу.

Сучасний стан відтворення населення потребує:

- створення сприятливого клімату для виходу із стану депопуляції;

- подолання негативних явищ у сфері працевлаштування з метою зупинення відтоку висококваліфікованих трудових ресурсів;

- покращення системи охорони здоров’я та освіти;

- підняття мінімальної заробітної плати на рівень, вищий за прожитковий мінімум, що дасть змогу задовольнити найнеобхідніші потреби для функціонування й відтворення трудового потенціалу.

Успішне впровадження заходів дасть змогу реалізувати Концепції людського розвитку, яка передбачає вирішення економічних і соціальних проблем, розглядає розвиток людських здібностей як кінцеву мету суспільного прогресу і створює передумови для нарощування людського інтелектуального потенціалу суспільства.


Читайте також:

  1. Nom. sing. Gen. sing. Основа
  2. А. Заходи, які направлені на охорону навколишнього середовища та здоров’я населення.
  3. Адміністративний поділ, площа і населення українських земель у складі Речі Посполитої в першій воловині ХVІІ ст.
  4. Алгоритм формування потенціалу Ф2
  5. Альтернативність ресурсів і проблема економічного вибору
  6. Амортизація як джерело фінансових ресурсів підприємств
  7. Аналіз використання матеріальних ресурсів
  8. Аналіз використання матеріальних ресурсів.
  9. Аналіз диференціації населення за доходами
  10. Аналіз ефективності формування та використання банківських ресурсів
  11. Аналіз обмежень дефіцитних і недефіцитних ресурсів
  12. Аналіз основних систем трудового і професійного навчання: предметної, предметно-операційної, операційної, операційно-предметної, системи ЦІП, операційно-комплексної тощо.

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
 | Трудовий потенціал та його розвиток в Україні

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.