Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Інноваційні процеси в мові телебачення

 

Лексична система мови засобів масової інформації - найдинамічніша система сучасної української літературної мови. Загальновідомо, що у сфері ЗМІ найрізкіше і найсильніше виявляються процеси, які характеризують саме життя мовного організму; тут найбільше зосереджені інновації, під якими розуміють новотвори, запозичення, включення в мову, зумовлені перерозподілом значень у видах і жанрах мовлення або відродженням з минулих періодів розвитку мови. І це природно, адже однією з основних функцій засобів масової інформації є інформативність, новизна.

Тривалість інноваційних процесів може бути доволі довгою. Важливо, щоб у них виявлялася життєва сила мови, щоб еволюційні зміни сприяли збереженню генетико-типологічної своєрідності мови, давали їй змогу залишатися собою. У цьому процесі активно взаємодіють чинники мовні і позамовні, спонукальні сили яких виявляються здебільшого одночасно. Серед мовних чинників дослідники вирізняють зовнішні (контактування мов) і внутрішні (прагнення мови до самовдосконалення). "Діючи водночас, чинники позамовні (глобальні державно-політичні зміни останнього десятиріччя в Україні) і мовні (контакти з мовою інтелектуальної частини української еміграції, повернення термінологічної лексики минулих періодів, прагнення мови розширити свої можливості та якнайкраще їх реалізувати) забезпечили функціонування української мови у сфері політики, дипломатії, державного управління, спорті, армії, де десятиліттями українська мова не мала доступу, зумовили якісні зміни у сфері науки, освіти" [5, с. 16].

Мова сучасних українських ЗМІ привертає до себе увагу багатьох лінгвістів. Це - багатюще джерело для дослідження новітніх тенденцій у розвитку сучасної літературної мови. Одним із найпомітніших процесів, що відбуваються в нашій мові сьогодні, є процес активного поповнення лексики української мови, розширення меж сполучуваності слів, актуалізація лексем, що досі були на периферії.

"У мові ЗМІ кінця XX - початку XXI ст. виразно виявляється прагнення якнайдалі відійти від мови тоталітарної і навіть посттоталітарної доби, максимально заперечити "високий", стилістично монотонний радянський стиль, позбутися мовних кліше минулого, які для багатьох стали "штампами свідомості". Тепер вислови домогтися високих успіхів, боротьба за врожай, світле майбутнє, рідна влада вживаються хіба що як своєрідні "антитоталітаризми" чи "антисовєтизми" [5, с. 17]. У цьому контексті треба розглядати зміни в характері політичної метафори, зокрема зміщення в семантичному полі поняття війна. Ця проблема надзвичайно важлива, оскільки з політичною метафорою безпосередньо пов'язана суспільна свідомість: адже розгорнуте метафоричне поле, в якому явища політики, економіки та інших сфер перехрещуються з реаліями війни, чинить тиск на свідомість і підсвідомість, призводить до мілітаризації їх. Багатий воєнний досвід людства перетворює воєнну метафору на універсальний і доступний засіб усвідомлення найрізноманітніших явищ дійсності, оскільки всім добре відомо, що таке фронт, наступ, битва, ворог, зруйнувати, розгромити. І в цьому небезпека вживання таких слів. У сучасних засобах масової інформації частота вживання воєнного лексикону помітно зменшилася, хоча переносне вживання слова, як живе явище, закодоване в синхронному стані мови, і далі виявляє себе.

Відчутно змінюється й потрактування поняття "культура мовлення". Нині рівень мовностилістичної грамотності став, безперечно, вищим, маємо чимало вишуканих, естетично довершених текстів. Українська мова багатьма своїми текстами засвідчує, що може і прагне бути конкурентоспроможною.

У сучасній мові засобів масової інформації відбуваються також процеси лібералізації й демократизації, характерні для мов усіх посттоталітарних суспільств. На лексичному рівні це простежується в руйнуванні перегородок між так званими стилістичними категоріями слів. Зазнає змін і сама структура тексту, автори, не обтяжуючи себе жодними дотепер усталеними нормами і рамками, шукають потрібної їм тональності своїх текстів. Просторіччя, жаргонізми, арготизми, яким раніше визначали місце на периферії, ''вирвалися" з неї і опановують різні, навіть "поважні" тексти. Щораз частіше чуємо на наших телеканалах слова і вирази, які колись уживали лише на вулиці, у спілкуванні серед певних, соціальне маркованих груп, або новотвори. Це:

1. Жаргон кримінального середовища (замочити, пахан, глухар, стрєлка, бабки, мент). Такі донедавна не зрозумілі для загалу, вживані лише

певними групами мовців, слова стали тепер відомими чи не всім, їх чують діти, школярі, молодь; вони вже не викликають здивування, обурення. Найчастіше вони лунають у телесеріалах і фільмах на кшталт "Менти", "Бандитський Петербург", "Бригада", "Кріт".

2. Молодіжний сленг. Найчастіше ним послуговуються перекладачі Іноземних фільмів, а також ведучі та гості розважальних молодіжних програм. Так, уже звичним стало чути прикольно, класно, фігня, кайф, кльово, балдіти. Помітно насичується сленгом і реклама ("Чері - прикольна вишня" і под.).

3. Неологізми, що їх створюють журналісти, піарівці, рекламісти: депутати тузляться (про події навколо острова Тузла); більшовики (більшість у парламенті); снікєрсни у своєму форматі; шейканемо, бейбі.

4. Нецензурна лексика. Вона, здається, вирвалася з підвалів і під'їздів і набула "офіційного статусу", передусім у численних художніх фільмах, особливо популярних серед молоді. Безперечно, це далеко не позитивні зміни [6, с. 49].

Телебачення активно реагує на мовні процеси в середовищі і своєю чергою активно їх формує. Якщо давніше жаргонізми, арго, сленг були "замкнені" у мововжитку певних кіл, їх використовувала обмежена кількість людей, то тепер вони активно функціонують на телебаченні, подолали соціальні й вікові рамки, стали прийнятними для загалу. Наслідком такої свідомої чи несвідомої пропаганди на телебаченні є те, що глядачі, надто молодь, вбирають ці слова і вирази й починають послуговуватись ними на щодень.

Сфера сучасних українських засобів масової інформації засвідчує: мова живе, еволюціонує, і завдання небайдужих до її долі журналістів-інтелігентів - вони ж бо належать до основних творців найрізноманітніших текстів - дбати, щоб мова за цих складних обставин залишалася собою, зберігала свої генетико-типологічні риси. На часі є слушна пересторога Юрія Шевельова, висловлена ще на початку 1990-х років: "Чи багато з тих, хто активно оперує мовою, усвідомлює, що мова перебуває сьогодні на роздоріжжі не лише в тому, бути їй чи не бути, а й у виборі своєї майбутньої структури, і що кожний з нас, виробляючи ті чи інші слова й форми, голосує за те, якою вона буде структурно" [5, с. 17].

Інші нові тенденції почали виявлятися в мові телебачення з розпадом Радянського Союзу і прагненням України інтегруватися в Європу. Уприступнення новітніх інформаційних технологій, насамперед інтернету, робить країну дедалі відкритішою до впливів на її суспільно-політичне, інтелектуальне, культурне життя. Мова не лишається осторонь цього процесу. Глобалізація - це передусім інформаційна відкритість, а отже й інформаційна присутність учасників комунікативного процесу. Неодмінним супутником глобалізації виступає дво- чи багатомовність. Глобалізація загострює боротьбу за панування в інформаційному просторі. Йдеться про суперництво між медіа-концернами й поміж національними мовами. На функційну нішу української мови дедалі більше претендує не лише російська, а й англійська мова, стаючи учасником боротьби за вплив на мовну свідомість і мовну діяльність у комунікативних середовищах України.

Одна з форм англійської мовної присутності - це паралельне звучання англійського і перекладного українського (російського) текстів у численних кінофільмах і телесеріалах. Ми весь час чуємо з наших телеекранів англомовні пісні, причому частину з них виконують українські співаки. Поширенню латинки в нас дали поштовх власні назви іноземних торговельних марок - McDonalds, Sony, Coca-Cola, Motorola тощо. Такими назвами рясніє й телереклама. Навіть українські виробники надають перевагу англомовним назвам. Деякі з них нічого не означають, являючи собою просто набір літер (Shauma Persil Rex), інші мають змістове навантаження, розраховане на знання глядачами англійської мови – orbit winter fresh (зимова свіжість), rex blue power (блакитна сила), only you (тільки ти). Англомовні назви пишуть іноді навіть кирилицею або комбінують обидві абетки - Skoda Єврокар (європейська машина).

Англомовні інтелектуальні "збагачення" часто викликають огиду й несприйняття. Кількість англіцизмів в одній фразі часом сягає такого числа, що глядач (слухач) уже не здатен сприймати інформацію: "Генеральний директор холдингової, консалтингової чи трастової компанії організовує тренінгові курси, наділяє бізнес-планами, складає лістинг котирувань відповідно до маржі, встановленої Нацбанком, укладає ф'ючерсні контракти, які набувають сили при виїзді до офшорних зон". Чи не зрозуміліше і простіше було б сказати: "Генеральний директор розпорядчого, дорадчого чи довірчого товариства організовує навчання, складає список вартісності відповідно до допуску, встановленого Нацбанком, укладає майбутні угоди, які набувають чинності при виїзді до непідлеглих зон"? [7, с. 5] Іноді людям, які вже звикли до таких запозичень, здається, що неможливо дібрати українських відповідників. Та це далеко не так. Скажімо, популярне слово консалтинг має в українській мові сім відповідників {деякі з них - синоніми): порадництво, дорадець, порадник, радний, дорадчий, порадний, порадчий. Телереклама привчає нас до нового латинського слова: есенціальний препарат "Береш плюс". Те саме можна сказати по-українському, вживши слова необхідний, конче потрібний, невід'ємний, істотний, цінний, важливий. Коментатор повідомляє, що спортсмен вийшов" до кола серії masters (колись ми казали "майстер", а тепер нас привчають до "мастерс"). Ведучі теленовин раз у раз розповідають про РР-кампанії та про електорат. Ще недавно ми говорили про те саме зрозумілішими словами: рекламна кампанія та виборці. Молодіжні програми закликають відвідати шоу, під час якого є можливість задурманитися всілякими римейками старих шлягерів, в екзистенцію на території дане, де можна забалдіти від кліпів, які зайняли перші місця в чарті, крім того, обрати улюбленого диджея, який запропонує вам свій мікс. Англійські слова безперешкодно входять у нашу мову. Більшість уже, здається, і не помічає, що говорить напівіноземною мовою. Слова бойфренд, сингл, гамбургер, ток-шоу, провайдер та сотні інших серед основної маси телеглядачів не викликають подиву, не зроджують потреби протидії. Навпаки, подеколи спроби замінити їх українськими відповідниками викликають обурення.

Отже, англіцизми дістали широкий ужиток чи не в усіх сферах життя і в різних професійних та вікових (молодіжному, дитячому) середовищах. Таким чином до українського діалогу дедалі помітніше долучається англійський "голос". Вплив англійської мови позначається на мовленнєвій діяльності, мовній свідомості й на системі української мови. Богдан Ажнюк називає це явище "полікодовість" або "перемикання кодів". Співіснування трьох кодів, часте перемикання їх, змішування й значна інтенсивність міжкодових запозичень, на його думку, провокує моду на інтертекстуальність, що розхитує українську мовну норму, знижує поріг чутливості до її порушень.

 




Переглядів: 1099

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Мововжиток провідних телеканалів | 

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.007 сек.