Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






Етапи та методи дослідження розвитку міжнародного туризму на національному рівні

Кожна наука володіє власними методами дослідження. За твердженням професора А. Шаблія, «метод наукового дослідження – це система розумових і (або) практичних операцій (процедур), які націлені на вирішення певних пізнавальних завдань з урахуванням певної пізнавальної мети» [57, с. 58]. За допомогою такого методу можна отримати бажану інформацію, яка відповідатиме потребам суспільства або конкретної науки. Внаслідок застосування правильно обраного методу можна підтвердити істинність отриманих результатів.

Основними підходами, або методами, у дослідженні туризму є наступні: аналітичний, просторовий, хронологічний (часовий), формально-логічний, географічний і культурний. При цьому використовуються матеріали, підходи та методичні прийоми й інших дисциплін: історичний, географічний (комплексний і проблемний), політологічний, культурний тощо. Так, наприклад, багато рис сучасного вигляду тієї чи іншої країни, своєрідність її традицій, мистецтва, мови, народної творчості визначаються особливостями її історичного розвитку, саме тому історичний розділ став обов’язковою складовою туристичної характеристики, а використання понять, термінів і деяких методів історичного дослідження – необхідною складовою туристичного вивчення країни.

Професор А. Шаблій висуває такі вимоги до методів дослідження:

· якість (загальна зрозумілість методу);

· націленість (спрямованість методу на досягнення певної мети);

· детермінованість (чітка послідовність застосування методу);

· результативність (здатність забезпечувати досягнення мети);

· надійність (здатність забезпечувати бажаний результат);

· економність (здатність методу досягати результату при найменших витрат коштів і часу) [57, с. 60-61].

Облік таких рис в географічних дослідженнях сприяє досягненню справжніх наукових результатів.

З поняттям методу тісно пов’язане поняття методології, методики. Методологію розглядають як вчення про структуру, логічність організації, методи та засоби діяльності. У науці – це вчення про принципи побудови, форми і способи наукового пізнання. За визначенням Е. Алаєва, методологія – «сукупність істотних елементів теорії, конструктивних для самої науки; методологія, на відміну від теорії, не приносить нового знання; на відміну від концепції не служить основою для практики, але вона розвиває в науці елементи, без яких неможливий розвиток самої науки. Образно кажучи, методологія – це концепція розвитку теорії, а концепція – методологія переходу від теорії до практики» [26, с. 65]. За А. Шаблієм, важливим положенням в методології є насамперед те, що «кожен метод дослідження сам повинен бути теоретично обґрунтованим» [57, с. 93]. Методику, в свою чергу, розглядають як вчення про особливості застосування окремого методу або системи методів або сукупність прийомів дослідження.



Интернет реклама УБС

Етапи досліджень. У зв’язку з необхідністю підвищення рівня достовірності дослідження необхідно визначити етапи дослідження: по-перше, сформулювати ту чи іншу проблему туризму з використанням наукового пізнання реальності; по-друге, визначити відсоток невідомого у відомому з використанням термінів наукової дисципліни.

Важливим етапом є формулювання проблеми, тобто виявлення необхідної інформації для опису або пояснення реальності. Приступаючи до формулювання проблеми дослідження, необхідно визначити, до якого виду або явища туристичної діяльності вона належить.

Предметом дослідження в туризмі можуть бути: взаємозв’язки фактів туристичного бізнесу з готельними комплексами і транспортними послугами; закономірності економічного розвитку в країні та в світі, тенденції соціокультурного досвіду фахівців. У даному випадку предметом дослідження виступають особливості і тенденції розвитку туризму Сінгапуру, динаміка і структура туристичних потоків. Загалом у туризмі вивчаються закономірності оволодіння знаннями в навчальних закладах, оволодіння вміннями та навичками на туристичних підприємствах, досліджуються закономірності формування творчого активного мислення споживачів послуг, зміни психіки в процесі туристичної діяльності [28, c. 12].

Важливим етапом дослідження є також визначення міри невідомого у відомому, ступінь її актуальності для теорії туризму. Треба здійснити експертизу ступеня і характеру вивченості проблеми дослідження, тобто пошук важливої інформації в теоретичних джерелах. Дослідження має ґрунтуватися на вивченні стану проблеми не тільки в теорії, але й на практиці.

Методи досліджень. В основі емпіричних методів досліджень лежать достовірні факти, збір та аналіз яких здійснюється з використанням певних методів, заснованих на спостереженні та вивченні туристичної діяльності. Емпіричні методи дослідження не припускають створення штучної, експериментальної ситуації для виявлення та збору необхідних фактів. Цими фактами є реальні події в туризмі, що сталися в процесі туристичної діяльності. Їх аналізують і роблять висновки про події.

Емпіричний метод дослідження може бути описовим і пояснювальним. Під час описового методу дослідження відображають факти, що стосуються маловивчених об’єктів або явищ у туризмі [28, c. 12].

Пояснювальний емпіричний метод дослідження включає в себе збір та аналіз фактів, пояснення причин і причинно-наслідкових залежностей між фактами, за допомогою яких невідома подія або нетиповий результат пояснюється з позицій фактів вже відомих.

Оглядово-аналітичний метод дослідження може носити критичний характер і називатися оглядово-критичним. У цьому випадку, крім обов’язкової оглядово-аналітичної частини, в ньому повинна бути представлена детальна і аргументована критика того, що вже зроблено щодо даної проблеми, та зроблені відповідні висновки [28, c. 13].

Оглядове дослідження може містити й власні роздуми автора з приводу того, що описується в ньому, в тому числі ідеї, що стосуються можливого вирішення поставленої проблеми. Такими роздумами може перемежовуватися текст дослідження або вони можуть бути виділені в окремий його розділ, який є перехідним між оглядово-аналітичною, оглядово-критичною і конструктивно-теоретичною частинами роботи [28, c. 13].

Дослідник може провести теоретичний метод дослідження, в якому крім огляду і критичного аналізу літератури є власні пропозиції, спрямовані на вирішення поставленої проблеми, що може бути авторським внеском у теорію вирішуваної проблеми, новим її баченням, оригінальною точкою зору [28, c. 13].

Теоретичному методу дослідження виставляються наступні вимоги: точність визначення використовуваних понять та їх логічність, несуперечність міркувань. Особливістю теоретичного методу є його узагальненість та абстрактність, що відрізняються своєю системністю. Зміна частини цього методу веде до зміни методи загалом [28, c. 13]. Конкретизуючи використані методи в даній роботі, можна назвати наступні: сходження від абстрактного до конкретного, аналіз і синтез, структурно-системний підхід, індуктивно-дедуктивний підхід, моделювання, історико-логічний метод.

Формулювання теми дослідження – один етапів діяльності дослідника, під час якого уточнюється тема з урахуванням конкретної наукової чи практичної потреби. Назва теми має, за можливістю, стисло відображати суть вирішуваної проблеми. Двозначність і невизначеність у формулюванні теми неприпустимі. Наслідки цього будуть позначатися на всіх етапах дослідження, зокрема під час формулювання робочих гіпотез.

Цілі та завдання дослідження. На основі результатів вивчення стану проблеми визначаються мета і завдання. Завдання – послідовні етапи організації та проведення дослідження з самого початку і до кінця. Завданнями дослідження, що переслідують таку мету, можуть бути: конкретизація проблеми, вивчення пов’язаної з нею літератури та наукових досліджень; уточнення гіпотез дослідження; вибір методів діагностики процесів; розробка методики формуючого експерименту; розробка плану і програми експерименту, його проведення, обробка та аналіз результатів експерименту; формулювання теоретичних висновків і практичних рекомендацій. В даному випадку завданнями поточної дослідницької роботи є розкриття теоретико-методичних основ розвитку міжнародного туризму та особливостей його розвитку на національному рівні; визначення ролі туризму в зовнішній торгівлі послугами країн АСЕАН; обґрунтування етапів та методів дослідження розвитку міжнародного туризму в Сінгапурі; вивчення впливу міжнародного туризму на національну економіку Сінгапуру, беручи до уваги природні туристично-рекреаційні та історико-культурні ресурси; дослідження тенденцій та перспектив розвитку міжнародного туризму в Сінгапурі; характеристика динаміки та структури туристичних потоків та інфраструктурний чинник розвитку міжнародного туризму в Сінгапурі; визначення проблем та перспектив розвитку туристичної індустрії Сінгапуру.

Цілі і завдання мають бути сформульованими виразно і чітко, інакше неможливо буде встановити ступінь їх реалізації. Завдання дослідження повинні відповідати основній меті дослідження.

Назва теми має відповідати завданням. Ця відповідність встановлюється після низки етапів. Спочатку дають загальну назву теми і визначають завдання, виходячи з пізнавальних і практичних потреб. Надалі назва теми впливає на поставлені завдання, а завдання – на назву теми. Поступово шляхом послідовного дослідження досягається уточнення і теми, і завдань.

Під час написання дослідницької роботи щодо туристичного феномену Сінгапуру ми вивчили стан досліджуваної проблеми, встановили цілі та визначили завдання, опрацювали гіпотези дослідження, підібрали набір методів та методик для досягнення своєї мети. При цьому врахували фактори, які впливають на розвиток туризму, логічну та хронологічну схему дослідження, визначення кількості необхідних спостережень та опрацювали отримані результати.

Дослідження включає збір фактичних даних, що забезпечують достовірність висновків; теоретичну та практичну обробку отриманих результатів; інтерпретацію даних та якісний аналіз отриманих в результаті дослідження даних.

У зв’язку з необхідністю підвищення рівня достовірності дослідження необхідно сформулювати та визначити етапи дослідження: по-перше, сформулювати ту чи іншу проблему туризму з використанням наукового пізнання реальності; по-друге, визначити кількість невідомого у відомому з використанням термінів наукової дисципліни. Саме тому для дослідження даної дипломної роботи були використані наступні етапи: підготовчий, пошуковий та аналітично-підсумковий, кожен з яких, залежно від завдань, передбачає різні методи наукового дослідження, а саме:

1 етап ПІДГОТОВЧИЙ Постановка проблеми дослідження
Постановка цілей дослідження
Визначення завдання дослідження
Розробка плану дослідження
Вибір методів дослідження
2 етап ПОШУКОВИЙ Збір теоретичної інформації
Збір статистичних даних
Накопичення необхідної інформації
Якісне опрацювання даних дослідження та їх аналіз
3 етап АНАЛІТИЧНО-ПІДСУМКОВИЙ Обробка отриманих даних
Формування висновків
Представлення результатів дослідження

Табл. 1. 2. Основні етапи дослідження розвитку міжнародного туризму на національному рівні

Джерело: авторська розробка

· 1 етап – підготовчий – має наступні основні складові: постановка проблеми дослідження; постановка цілей дослідження; визначення завдання дослідження; розробка плану дослідження; вибір методів дослідження.

· 2 етап – пошуковий – передбачає збір теоретичної інформації, статистичних даних, накопичення необхідної інформації, а також якісне опрацювання даних дослідження та їх аналіз.

· 3 етап – аналітично-підсумковий – містить обробку отриманих даних, формування висновків та представлення результатів дослідження.

Головні вимоги до методів дослідження в туризмі можна сформулювати наступним чином:

1. Постійне збагачення теорії туризму має велике практичне значення щодо вдосконалення методів наукового пізнання. Кожен новий етап у розвитку туризму вимагає вдосконалення методів наукового дослідження, пошуку нових шляхів у вирішенні теоретичних та практичних завдань. Пізнання в цій області з об’єктивною необхідністю призводить до застосування і оновлення в науці про туризм таких методів: економіко-математичних, психологічних, соціальних, моделювання та проектування [28, c.16];

2. Методи наукового дослідження повинні відображати сутність досліджуваного об’єкта, специфіку самого пізнавального процесу. Ці методи науки різноманітні, вони будуються з використанням комплексу інших наук, наприклад філософії та соціології, історії та психології, економіки, управління та права [28, c.16];

3. Методи наукового дослідження не повинні нести в собі тих цілей, прагнень, завдань, які ставлять перед собою спеціалісти, а також не повинні відповідати рівню їх підготовки, спрямованості дослідження. Вплив цілей наукового дослідження на методи досліджень проявляється у виборі прийомів і способів вивчення та відбору матеріалу, що підлягає вивченню, в постановці проблемних питань, у змісті та обсязі виконуваної роботи. Вибір методів дослідження в туризмі залежить від фахівців, їх інтелектуальних можливостей і таланту, від соціальних умов [28, c.16].

Методи досліджень, що використовуються в туризмі, умовно можна класифікувати та об’єднати в групи за ступенем їх спільності і змісту.

Діалектичний метод відіграє провідну роль у вдосконаленні знань про туризм, оскільки відображає загальні закони розвитку і пізнання всіх явищ дійсності. Всі інші методи можуть застосовуватися з найбільшим ефектом тільки у зв’язку з діалектикою та на її основі [28, c.16-17].

Спеціальні методи наукового пізнання логічно підпорядковані діалектичному методу, випливають з нього, керуються ним. Спеціальні методи в туризмі сформульовані внаслідок практичної діяльності. З їх допомогою можна вивчати сегменти туризму, взаємозв’язок його з мистецтвом, народною творчістю, архітектурою та ін. [28, c.17].

До спеціальних методів наукового дослідження можна віднести маркетинг туристичної реклами, онлайновий маркетинг, просування туристичного продукту на виставках і ярмарках.

За характером виконуваних завдань можна використовувати такі методи, як прогнозування розвитку туризму в регіонах, перспективне бізнес-планування, залучення інвестицій у розвиток туризму малих міст країни, вивчення ретроспективного досвіду роботи туроператорів з точки зору вимог глобального розвитку туризму [28, c.17].

Специфіка пізнавальної діяльності людини та її особливості стосовно туризму знаходять своє використання в загальнонаукових емпіричних і логічних методах, застосовуваних у науковому пізнанні. Спостереження і експеримент, аналіз і синтез, порівняння та аналогія, сходження від абстрактного до конкретного, єдність, історичний і логічний підходи – все це багатство методів, в основі яких лежать закономірності відображення дійсності у свідомості людини.

Їх вдосконалення відповідно до особливостей і завдань розвитку сучасного туризму залишається [28, c.18].

Таким чином, на кожному з рівнів дослідження вирішується певне коло завдань, взаємозв’язок яких дозволяє виявити механізм формування, функціонування та форми геопросторової організації територіальних туристичних ринків.


 




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Роль туризму в зовнішній торгівлі послугами країн АСЕАН | 

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.