Предмет і метод регулювання екологічних правовідносин

Критерієм для виділення тих чи інших галузей у системі права є предмет і метод правового регулювання.

Предмет правового регулювання визначає, що´ регулює та чи інша галузь права, які відносини підпадають під її регулювання. В предмет екологічного права включаються суспільні відносини в сфері охорони навколишнього природного середовища, захисту екологічних прав і охорони здоров'я людини, забезпечення екологічної безпеки, природокористування, державного регулювання і управління якістю навколишнього природного середовища.

У літературі виділяється дві групи урегульованих нормами екологічного права відносин:

1. Галузеві екологічні відносини: землеохоронні, надроохоронні, водоохоронні, флороохоронні, фауноохоронні та повітряноохоронні, тобто, по суті, середовищеохоронні частини природноресурсових відносин;

2. Комплексні екологічні відносини: відносини з охорони природних територій і комплексів, природно-заповідного фонду, водно-болотних угідь, лікувально-оздоровчих, рекреаційних, курортних та інших спеціальних територій і зон, відносини по забезпеченню екологічної безпеки в окремих сферах людської діяльності, включаючи населені пункти, промисловість, сільське господарство, енергетику, транспорт і т.д.

В залежності від об'єктів правового регулювання виділяють природоохоронні та антропоохоронні відносини, кожне з яких також підрозділяється на відповідні види в залежності від характеру об'єктів, форм і джерел несприятливого екологічного впливу. Об'єктом правового регулювання завжди виступають суспільні відносини, тобто відносини між людьми з приводу використання й охорони навколишнього природного середовища[9] .

Професор В.І. Андрейцев пропонує розділяти екологічні відносини на природоресурсні та природоохоронні.

Кожна із соціальних сфер, врегульованих правом, вимагає для себе різних комбінацій юридичних прийомів впливу, цілісне поєднання яких іменується методом правового регулювання.

Методи правового регулювання підрозділяються на імперативні і диспозитивні, методи координації і субординації, методи обмеження і методи стимулювання.

Імперативний метод або метод владних розпоряджень містить, як правило, норми заборони. Він характерний, насамперед, для кримінального й адміністративного права. Диспозитивний метод дає можливість суб'єктам самим визначати правила своєї поведінки в межах закону. Він притаманний цивільному і комерційному праву.

Метод координації припускає однакове (рівне) положення учасників. Він використовується в цивільному праві, підприємницькому праві й ін. Метод субординації пов'язаний з підпорядкованістю учасників правового відношення один одному. Він характерний для адміністративного права.

Метод обмежень пов'язаний із установленням заборон і покарань, що властиво кримінальному та адміністративному праву. Метод стимулювання пов'язаний з використанням заохочень, стимулів і пільг. Він широко використовується для матеріальної зацікавленості працівників у сфері трудового права[10].

В екологічному праві використовуються усі вищевказані загально-галузеві методи правового регулювання, однак у різних співвідношеннях. Імперативний метод, будучи основним методом екологічного права, використовується набагато частіше, ніж диспозитивний. Аналогічно йому, метод субординації застосовується в більшому ступені, ніж метод координації. Наприклад, такий інститут екологічного права, як юридична відповідальність за порушення екологічного законодавства, урегульований у більшому ступені імперативним методом права. Управління поводження з відходами – методом субординації. При висновку цивільно-правових договорів між учасниками екологічних чи природноресурсових відносин мають місце диспозитивний метод і метод координації. Звільнення землекористувачів від плати за землю за земельні ділянки, на яких виконуються роботи з меліорації, рекультивації і консервації земель – явний прояв методу стимулювання.

Крім цього, в екологічному праві виділяють особливі, властиві тільки даної галузі права методи правового регулювання – метод еколого-експертних оцінок, еколого-соціальних обтяжень, екологізації господарської діяльності, метод ініціативи.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Визначення, задачі та принципи екологічного права	\|	Джерела екологічного права

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.