Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






Право землекористування

 

Право землекористування являє собою систему правових норм, закріплених у земельному законодавстві і регулюючих суспільні відносини, пов'язані з вилученням корисних властивостей земельних ресурсів[105] . Землекористування здійснюється на підставі таких правових титулів: постійне землекористування, право оренди та право концесії.

Право землекористування як правомочність фізичної чи юридичної особи дає його власнику можливості вилучення корисних властивостей конкретної земельної ділянки, наданої в користування.

В якості правовідносин воно включає сукупність наданих прав і покладених обов'язків, пов'язаних зі здійсненням землекористування. Право землекористування має комплексний характер, що поєднує і систематизує законодавчі вимоги в земельно-правовий інститут.

Принципами землекористування, закріпленими в чинному законодавстві, є наступні:

1. Принцип похідності права землекористування від права власності;

2. Принцип використання земельних ділянок за основним цільовим призначенням;

3. Принцип раціонального використання й ефективної охорони земельних ресурсів[106] .

Земельним кодексом передбачене право постійного землекористування. Згідно ст. 92 ЗК право постійного користування земельною ділянкою – це право володіння і користування земельною ділянкою, що знаходиться в державній або комунальній власності, без встановлення терміну.

Право постійного користування земельною ділянкою зі складу земель державної і комунальної власності набувають лише підприємства, установи й організації, що відносяться до державної або комунальної власності (державні сільськогосподарські підприємства, промислові, будівельні і транспортні підприємства, комунальні житлово-експлуатаційні підприємства, що здійснюють управління житловими комплексами чи надають комунальні послуги, природоохоронні, оздоровчі і наукові установи і навчальні заклади державної або комунальної власності, лісогосподарські і водогосподарські організації, органи державної влади і місцевого самоврядування і т.д.).



Интернет реклама УБС

Орендні відносини в Україні регулюються ЗК, Законом «Про оренду землі» від 6 жовтня 1998 року та іншими нормативно-правовими актами.

Право оренди земельної ділянки – це засноване на договорі термінове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідної орендарю для проведення підприємницької або іншої діяльності.

Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам і юридичним особам України, іноземним громадянам і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Підставою для висновку договору оренди і придбання права на оренду земельної ділянки, що знаходиться в комунальній або державній власності, є рішення орендодавця.

У випадку придбання права на оренду земельної ділянки на конкурентних підставах підставою для висновку договору оренди є результати конкурсу чи аукціону.

Оренда земельної ділянки може бути короткостроковою - не більше 5 років і довгостроковою - не більше 50 років.

Орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця передаватися орендарем у володіння і користування іншій особі (суборенда).

Концесія як форма підприємницької діяльності притаманна використанню природних об'єктів і освоєнню їхніх ресурсів. Право на концесію передбачено в нині діючому ЗК, у Законах України «Про концесію» від 16 липня 1999 року, «Про концесію на будівництво й експлуатацію автомобільних доріг» від 15 січня 2009 року тощо.

Згідно ст. 1 Закон України «Про концесії», концесія - це надання з метою задоволення суспільних потреб уповноваженим органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування на підставі концесійного договору на платній і терміновій основі юридичній або фізичній особі (суб'єкту підприємницької діяльності) права на створення (будівництво) та/або управління (експлуатацію) об'єкта концесії (термінове платне володіння), за умови взяття суб'єктом підприємницької діяльності (концесіонером) на себе зобов'язань по створенню (будівництву) та/або управлінню (експлуатації) об'єктом концесії, майнової відповідальності і можливого підприємницького ризику.

У концесію можуть надаватися об'єкти права державної або комунальної власності, що використовуються для здійснення діяльності в таких сферах господарської діяльності: 1) водопостачання, відвід і очищення стічних вод; 2) надання послуг міським суспільним транспортом; 3) збирання й утилізація сміття; 4) надання послуг, пов'язаних з постачанням тепла; 5) будівництво й експлуатація автомобільних доріг, об'єктів дорожнього господарства, інших дорожніх споруджень; 6) будівництво й експлуатація шляхів з'єднання; 7) будівництво й експлуатація вантажних і пасажирських портів; 8) будівництво й експлуатація аеропортів; 9) надання послуг у сфері кабельного телебачення; 10) надання послуг зв'язку; 11) надання поштових послуг; 12) транспортування і розподіл природного газу; 13) виробництво та/або транспортування електроенергії; 14) громадське харчування; 15) будівництво житлових будинків; 16) надання послуг у житлово-експлуатаційній сфері; 17) використання об'єктів соціально-культурного призначення; 18) створення комунальних служб паркування автомобілів; 19) надання ритуальних послуг; 20) будівництво й експлуатація готелів, туристичних комплексів, кемпінгів та інших відповідних об'єктів туристичної індустрії.

Об'єктами права державної або комунальної власності, що надаються в концесію, є: 1) майно підприємств, що є цілісними майновими комплексами або системою цілісних майнових комплексів, що забезпечують комплексне надання послуг у сферах вищевказаної діяльності; 2) об'єкти незавершеного будівництва і законсервовані об'єкти, що можуть бути добудовані з метою їхнього використання для надання послуг по задоволенню суспільних потреб у сферах вищевказаної діяльності; 3) спеціально побудовані об'єкти відповідно до умов концесійного договору для задоволення суспільних потреб у вищевказаних сферах діяльності.


Читайте також:

  1. A) правові і процесуальні основи судово-медичної експертизи
  2. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
  3. IV. Відмінність злочинів від інших правопорушень
  4. V. Класифікація і внесення поправок
  5. А. Правобережну Україну.
  6. А/. Право власності.
  7. Аграрне право
  8. Аграрне право та законодавство США, Німеччини, Франції, Великої Британії, Ізраїлю, Польщі, Росії
  9. АГРАРНЕ ПРАВО УКРАЇНИ
  10. Аграрне право як галузь права, його історичні витоки та особливості.
  11. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
  12. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Право власності на землю | Права на чужі земельні ділянки

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.001 сек.