Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Авто | Автоматизація | Архітектура | Астрономія | Аудит | Біологія | Будівництво | Бухгалтерія | Винахідництво | Виробництво | Військова справа | Генетика | Географія | Геологія | Господарство | Держава | Дім | Екологія | Економетрика | Економіка | Електроніка | Журналістика та ЗМІ | Зв'язок | Іноземні мови | Інформатика | Історія | Комп'ютери | Креслення | Кулінарія | Культура | Лексикологія | Література | Логіка | Маркетинг | Математика | Машинобудування | Медицина | Менеджмент | Метали і Зварювання | Механіка | Мистецтво | Музика | Населення | Освіта | Охорона безпеки життя | Охорона Праці | Педагогіка | Політика | Право | Програмування | Промисловість | Психологія | Радіо | Регилия | Соціологія | Спорт | Стандартизація | Технології | Торгівля | Туризм | Фізика | Фізіологія | Філософія | Фінанси | Хімія | Юриспунденкция

АКАДЕМІЧНЕ КРАСНОМОВСТВО

Академічне красномовство — це ораторська діяльність науковця та викладача, що доповідає про резуль­тати дослідження або популяризує досягнення науки.

Сфера його застосування — шкільна (різних рівнів) та нау­кова аудиторія. Слово походить від грецького "акаЗєціа" — так називались сади, що начебто належали міфічному героєві Акаде-му. Згодом цим словом почали називати філософську школу, засновану Платоном саме в цій місцевості.

Античне академічне красномовство було ще дуже невимуше­ним — так, Арістотель міг читати лекції під час прогулянок з учнями. Проте з часом шкотіа ставала все більш регламентова­ною, усталився й тип лекції (IV-V ст. до Христа). У Європі академічне красномовство динамічно розвивалося в серед­ньовічних університетах. Тоді воно існувало в лоні схоластики, яка успадкувала від античної софістики інтерес до умоглядних речей (лекція та диспут були домінуючими формами). Але особ­ливого розквіту набуло в післяренесансний період, коли наука, звільнившись від схоластичних моделей, почала широко прони-

'Ораторское искусство как вид общественной деятельности //Материалн университета лекторов г. Москвн /Сост. Г.С.Елигулашвили. - Вьш IV. — М., 198І. - С.30-31.

кати у світ матеріальних явищ і описувати його. Ускладнилася робота вищої та середньої шкіл, виникала наукова педагогіка (Ян Амос Коменський).

В Україні зародження академічного красномовства пов'язане з функціонуванням Острозької школи та Києво-Могилянської Академії, хоча тут ще були дуже відчутні релікти схоластики. Згодом воно розвивається у стінах кількох університетів (Київ­ський, Львівський, Харківський та ін.). Щоправда, лише у XX ст. в цій галузі права громадянства набула українська мова (особли­во після здобуття Україною незалежності). Видатними представ­никами українського академічного красномовства були М.Мак­симович, М.Костомаров, В.Єрмаков та ін.

Головні риси академічного красномовства — доказовість, без­доганна логічність, точність мислення, чітка, позбавлена будь-якої двозначності, термінологія. Наука, як відомо, є точним опи­сом реальних, матеріальних явищ світу. Науковий опис цих явищ в усному слові і живить академічне красномовство. Не менш суттєво, що результати наукових досліджень мусять бути доне­сені до громадськості (не кажучи вже про студентів та учнів) у дещо спрощеній (адаптованій) формі. Водночас школярі та сту­денти мусять опанувати мову науки, її термінологію та спосіб викладу. Звичайно ідеалом наукової лекції є виклад, адекватний складності об'єкта дослідження. Тому виступи видатних учених перед професійною аудиторією часто важко доступні навіть мо­лодим ученим, не кажучи вже про школярів. Адаптованості ма­теріалу до свідомості учнів сприяє використання різноманітної наочності, в першу чергу — із застосуванням технічних засобів.



Интернет реклама УБС

Будь-яка галузь науки існує не ізольовано, вона пов'язана з іншими галузями знання. Тому добрий лектор не обмежується предметом своєї науки, а дбає про міжпредметні зв'язки. Напри­клад, викладач риторики не може не апелювати до історії, філо­софії, релігієзнавства, літературознавства і т.п.

До жанрів академічного красномовства належать: наукова доповідь, наукове повідомлення, наукова лекція (вузівська та шкі­льна), реферат, виступ на семінарському занятті, науково-попу­лярна (публічна) лекція, бесіда.

Лекція— основний жанр академічного красномовства. Це монологічний вид виступу, але погано, якщо лекція перетворю­ється тільки на монолог викладача без зворотного зв'язку з ауди­торією. Аудиторія повинна не тільки слухати, а й активно сприй­мати матеріал. Для цього існує певна система прийомів: напри­клад, проблемний виклад теми, коли лектор не дає готових оці­нок, а розглядає різноманітні точки зору, які існують у науці, що можуть навіть суперечити одна одній — це провокує інтерес слухачів до матеріалу та їх розумову активність. Можна також (осо­бливо це стосується середньої школи) під час лекції давати за­вдання: наприклад, виписувати на полях незрозумілі слова, скла­дати хронологічні таблиці, план або тези — це урізноманітнить способи ведення конспекту. Пожвавлює лекцію звертання до прикладів з життя, гумор тощо — у вигляді запитань типу: "Чи стикалися ви в житті з...?"

У рамках кожної наукової дисципліни можна формувати цикл лекцій, які відповідатимуть загальнодидактичним принципам по­ступовості та дозованості навчання {вступні, узагальнюючі, огля­дові та ін.). Дуже важливо, щоб лектор пов'язував новий матері­ал з уже вивченим; до лекції можна вводити елементи діалогу з аудиторією (наприклад, коли треба пригадати, що вивчалося на попередніх заняттях).

Цікаво простежити, як вузівська лекція поступово перетво­рювалась на науково-популярну (публічну). Оскільки відвідуван­ня занять у XIX ст. було вільним, то лекції талановитих викла­дачів приваблювали багатьох студентів, а згодом і більш широке коло зацікавлених. З другої половини XIX ст. вчені вже спеціа­льно читають лекції для широкої аудиторії, виникають науково-популярні лекції. В епоху масових комунікацій, завдяки викори­станню радіо й телебачення, ця форма пропаганди наукових знань набуває особливого резонансу (згадаймо хоча б поширену нині популяризацію досягнень медицини — медичні курси, лекції, не кажучи вже про більш лапідарні форми репортажу та інформації про найновіші наукові досягнення, що їх подають відповідно під­готовлені теле- і радіожурналісти).

Досвідчені викладачі широко використовують також різнома­нітні форми діалогу зі слухачами: колоквіум, дискусію, диспут, усну рецензію, обговорення. Деякі з цих жанрів мають письмові аналоги: наукова доповідь — стаття, усна рецензія — письмова рецензія тощо. Однак на письмі автор зв'язаний законами писем­ної форми — він не може жестикулювати, висловлювати свої емо­ції, робити паузи. В аудиторії ж оратор може вдаватися до різних засобів впливу на слухачів до акторських прийомів включно.

Саме діалогічні форми викладання переважають в сучасній школі: наприклад, у західних навчальних закладах лекція давно втратила свою провідну роль. Центр уваги перенесено на само­стійну роботу: консультація, колоквіум, семінар тощо стають ос­новними формами контролю за навчанням студентів та школя­рів. Адже монолог, який не переростає у зворотний зв'язок, як твердять кібернетики, свідчить про занепад системи в цілому. Саме цей зворотний зв'язок і забезпечують згадані вище форми діалогу з аудиторією.

У даній ситуації вимагається добре знання аудиторією нау­кового матеріалу: будь-який виступ на семінарському чи практи­чному занятті, в дискусії чи диспуті повинен бути серйозно ар­гументованим: той, хто навчається, мусить опанувати рекомен­довану наукову літературу і посилатися на ті чи інші авторитети (навіть якщо їхня позиція спростовується). Суперечка такого роду мусить ґрунтуватися на етичних засадах: будь-яке приниження чи осміювання суперника неприпустиме (особливо з боку імени­того викладача). Це ж стосується і культури наукової дискусії.

Базові поняття: академічне красномовство, наукова допо­відь, наукове повідомлення, наукова лекція, науково-популярна (публічна) лекція, реферат, виступ, бесіда.

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ | ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.005 сек.