Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Нормативні акти України, які мають силу закону

Що розуміти під законом'? Закон - це державний нормативно-правовий акт вищої юридичної сили, що регулює найбільш важливі суспільні відносини шляхом визначення юридичного статусу і встановлення загальнообов'язкових пра­вил поведінки суб'єктів цих відносин

В Україні юридичну силу закону, тобто силу, прирівняну до сили актів зако­нодавчої діяльності Верховної Ради України, має ціла група нормативно-правових акт їв На склад цієї групи впливають такі фактори як а) загальний характер фор­мування правової системи України в період перетворення її з суб'єкту радянської квазіфедерацн у незалежну державу (загальні параметри цього процесу визначали­ся Законом України "Про правонаступництво" від 12 вересня 1991 р ), б) особли­вою і правової реформи в Україні протягом 90-х років, в) особливості української правосвідомості, в тому числі ставлення до проблеми співвідношення законів і міжнародних договорів України, до проблеми делегованого законодавства тощо

Оіже^ в Україні силу закону мають такі види норматцвнш^ктів
Гпава21 Система законодавства 179


1) Декларація про державний суверенітет України, схвалена Верховною Ра­дою УРСР 16 липня 1990 р., котру відомий вчений-конституціоналіст Шаповал В. визначає як "конституційний акт", який був "генетично пов'язаним" з Конституці­єю УРСР. З іншого боку, Декларація - це політико-правовий акт, який офіційно проголошує загальнолюдські цінності і певні наміри держави, обумовлює напря­ми, принципи державної та правової політики, що знаходять втілення в Конститу­ції, інших законах України. Відзначимо, що формально, незважаючи на пропозиції деяких народних депутатів України в 1990-1991 рр., так і не було схвалено закону, котрим би вказаному документу було надано юридичну силу закону;

2) Акт проголошення незалежності України, схвалений 24 серпня 1991 р. Цей нормативний акт відзначається цілим рядом особливостей: а) він має установ­чий характер щодо незалежної держави України; б) цей документ залишається єдиним діючим документом, який затверджений шляхом всеукраїнського рефере­ндуму;

3) Конституція України, схвалена 28 червня 1996р. Верховною Радою Укра­їни. Конституція України як Основний Закон держави за своєю юридичною при­родою є актом установчої влади, що належить народу. Установча влада по відно­шенню до так званих встановлених влад є первинною: саме в Конституції України визнано принцип поділу державної влади на законодавчу, виконавчу і судову (час­тина перша статті 6) та визначено засади організації встановлених влад, включно законодавчої. Прийняття Конституції України Верховною Радою України означа­ло, що у даному випадку установча влада була здійснена парламентом.

4) Конституційний закон України про внесення змін і доповнень до Кон­ституції України. Діє лише один такий законодавчий акт, яким в 2002 р. були змі­нені Положення Конституції України, котрими визначається статус Рахункової па­лати. Відзначимо, що Конституційний закон - це закон, яким вносяться доповнен­ня до тексту Конституції України, припиняється чинність або змінюються поло­ження окремих її розділів або статей. Конституційний закон приймається в поряд­ку внесення змін до Конституції України, передбаченому розділом XIII Конститу­ції України, і складає невід'ємну частину тексту Конституції України;

го

5) міжнародні договори України, міжнародні договори УРСР, міжнародні договори СРСР, які "не суперечать Конституції України та інтересам республіки" (так визначено Законом України "Про правонаступництво"). Відзначимо, що згід­но ст.9 Конституції України "чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України". Норми таких міжнародних договорів мають пріоритетне значення щодо законів України. Висновки про відповідність чинних міжнародних договорів Кон­ституції України за зверненням Президента України або Кабінету Міністрів Укра­їни дає Конституційний Суд України;

6) акти всеукраїнських референдумів. Ці нормативні акти, на думку вітчиз­няних вчених-конституціоналістів В.ГЇогорілко і В.Федоренко, за своєю сутністю є волевиявленням Українського народу з найбільш важливих питань суспільного і державного життя, нормативним виявленням вищої і пріоритетної форми безпосе­редньої демократії. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 27 березня 2000 р вони мають виключно імперативний характер, тобто є загально-

Загальна теорія держави і права


обов'язковими до виконання на території України з часу їх оприлюднення, не по­гребують санкціонування з боку будь-якого державного органу, а їх невиконання чи неналежне виконання має своїм наслідком юридичну відповідальність;

7) закони України, схвалені Верховною Радою України після проголошення незатжносші України 24 серпня 1991 р., або так звані "звичайні закони". Звичай­ний закон - це закон, що приймається Верховною Радою України з усіх питань за­конодавчого регулювання, за винятком тих, які врегульовані безпосередньо Кон­ституцією України. Можна виділити такі види звичайних законів: а) Кодекси; б) Основи законодавства України; в) закон про регламент Верховної Ради України; г) закон про Державний бюджет України; д) закони про затвердження загальнодер­жавних програм економічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку; є) закон про затвердження Конституції Автономної Респу­бліки Крим, який приймається не менш як половиною від конституційного складу Верховної Ради України. Звичайні закони приймаються більшістю від конститу­ційного складу Верховної Ради України. Всього за період з 24 серпня 1991 р. до 15 квітня 2002 р. Верховною Радою України було схвалено 1977 законів України, а крім того 3 документи з назвою Основи законодавства України.

8) закони УРСР, схвалені Верховною Радою УРСР до 24 серпня 1991 р., по­ложення яких не суперечать законам України, схваленим після проголошення не­залежності України. Нині діють 75 законів Української РСР (підрахунок В.Ф.Опришка);

9) закони СРСР, схвалені Верховною Радою СРСР та З "іздом народним де­путатів СРСР до 24 серпня 1991 р., положення яких не суперечать законам Укра­їни* схваленим після проголошення незалежності України;

10) укази Верховної Ради УРСР, укази Верховної Ради СРСР, якими вносилися зміни до відповідних законодавчих актів, якщо вони не суперечать законам Украї-ниТсхваленим після проголошення незалежності України. До цієї ж групи нале­жать і постанови Президії Верховної Ради України, котрі приймалися в період 1991-1992 рр., частина з яких має нормативний характер. У період з 24 серпня 1991 р. до 14 лютого 1992 р. було видано 220 таких документів, з них на даний час залишилося діючих не більше 10.

Необхідно дати пояснення з приводу цієї групи нормативних актів. До вне­сення змін і доповнень до Конституції України 1978 року Законом України від 14 лютого 1992 року, яким Верховна Рада України конституювалась як єдиний орган законодавчої влади в Україні, а Президент України як глава держави і глава вико­навчої влади, Президія Верховної Ради* здійснювала у визначених Конституцією межах функції вищого, після Верховної Ради, органу державної влади в республі­ці, зокрема, в міжсесійний період у разі необхідності видавала укази, якими вно­сились зміни і доповнення до законодавчих актів з наступним їх затвердженням на пленарному засіданні Верховної Ради. Нормативні акти Президії Верховної Ради України мали вищу юридичну силу по відношенню до підзаконних актів. На сьо­годнішній день діють окремі укази Президії Верховної Ради, не затверджені Вер­ховною Радою України, якими внесено зміни і доповнення до законів України.

11) Декрети Кабінету Міністрів^Ущаінщ які видавалися в 1992-1993 рр.
Всього Урядом (у той час його очолював Л.Д Кучма) було видано 86 таких актів
Глава 21. Система законодавства 181


делегованого законодавства (у грудні 1992 р. - 26, у січні-травні 1993 р. - 57). Ді­ючими залишилися, на підрахунком В.Ф.Опришка, 58 Декретів Кабінету Міністрів України, які мають силу закону;

12) укази Президента України, які впродовж 1996-1999 рр. видавалися на ос­нові "перехідних положень " Конституції України. На даний час діють понад ЗО указів Президента України, які мають силу закону, хоча всього їх було видано 105. Кілька слів про цей вид нормативних актів. Президент України був наділений правом видавати схвалені Кабінетом Міністрів України і скріплені підписом Пре­м'єр-міністра України укази з економічних питань, не врегульованих законами, з одночасним поданням відповідного законопроекту до Верховної Ради України. Такі укази Президента України вступали в дію, якщо протягом тридцяти календа­рних днів з дня подання законопроекту (за винятком днів міжсесійного періоду) Верховна Рада України не прийме закон або не відхилить поданий законопроект більшістю від її конституційного складу, і діє до набрання чинності законом, при­йнятим Верховною Радою України з цих питань.




Переглядів: 1413

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Вертикальна структура законодавства в Україні | Міжнародний договір України

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.006 сек.