• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Суб'єкти туристичної діяльності

Згідно з Законом України «Про туризм» суб'єктами туристичної діяльності є підприємства, установи, організації, незалежно від форм власності, фізичні особи, що зареєстровані у встановленому чинним законодавством України порядку і мають ліцензію на здійснення діяльності, пов'язаної з наданням туристичних послуг. В такому контексті туристичні послуги визначаються як кінцевий продукт діяльності туристичного підприємства по задоволенню відповідних потреб та реалізації діяльності людей у вільний: час: відпочинок, екскурсії, подорожі.

Задоволення потреб і попиту на туризм передбачає необхідність забезпечення великої кількості туристичних послуг. З точки зору господарської діяльності інтерес являють матеріальні та нематеріальні туристичні послуги. Іноді матеріальні послуги виступають у формі товару, їх головною характеристикою є те, що вони не обмежені кількісно. Споживання нематеріальних послуг туризму відбувається виключно в місці, де вони виробляються. Вони не можуть бути транспортованими до споживача і використовуються туристами тільки після міграції в район локалізації послуг. Такими послугами є, наприклад, послуги розміщення, які локалізовані в певному місці для приваблення туристів, послуги харчування, які передбачають конкретні ресторани, послуги розваг, які задовольняють оперні, драматичні театри, казино і т.ін. в туристичних центрах.

Суб'єктами ринкових відносин в контексті туристичної діяльності виступають організатори і продавці (туроператори і турагенти) туристичного продукту, їх контрагенти — виконавці послуг (готелі, ресторани, компанії-перевізники, екскурсійні бюро) і покупці (споживачі) як комплексного турпродукту, так і окремих туристичних послуг (Рис. 3).

Рис.З. Схема взаємодії суб'єктів туристичного ринку

В міжнародній практиці відомі і широко використовуються угоди і контракти, які регулюють взаємовідношення контрагентів з турагентами і туроператорами. Наприклад, взаємовідносини з контрагентами — транспортними підприємствами, зокрема з авіаперевізниками, можуть бути оформлені договорами фрахтування (чартер, субчартер), які визначають орендні зобов'язання по відношенню до всієї або частини місткості транспортного засобу, який здійснює чартерний рейс, або договорами на придбання блоку місць в транспортному засобі (блок-чартер), які визначають відношення купівлі-продажу прав на послуги з перевезення пасажирів, їх багажу чартерним або регулярним рейсом.

Таким чином, ключовими суб'єктами туристичної діяльності, які взаємодіють-в процесі розробки і реалізації турпродукту, надання і споживання туристичних послуг є:

· виробник (організатор) і гуртовий продавець тура — ту- роператор;

· виконавці туристичних послуг (контрагенти) — підприємства і компанії, які надають окремі послуги з розміщення, харчування, транспортні, екскурсійні, страхові, послуги, які пов'язані з оформленням закордонних паспортів і віз, бронюванням і купівлею квитків, та ін., що входять до складу турпакету, туру — це готелі, ресторани, транспортні компанії (компанії-перевізники), підприємства культури (музеї, театри), спорту (клуби, стадіони), лікувально-оздоровчі заклади, екскурсійні підприємства тощо. Вони виступають в якості національних або іноземних контрагентів, які постачають туроператорам послуги, що входять в тур;

· роздрібний продавець — турагент;

· турист (споживач) — будь-яка фізична особа, яка використовує, купує або має намір придбати туристичні послуги (турпродукт) для особистих потреб.

В практиці туристичної діяльності розрізняють туроператорів і турагентів, які працюють на прийом туристів — рецептивні (inbound, incoming) або їх відправку — ініціативні генеруючі (outbound). Прийом і відправка можуть здійснюватися по відношенню як до внутрішніх, так і міжнародних туристів.

Функціонально виробничо-обслуговуюча діяльність туроператорів передбачає:

· формування (комплектацію) турів;

· просування турів;

· гуртову реалізацію турів;

· забезпечення обслуговування туристів в межах програми туру;

· контроль і оперативний супровід турів;

· відповідальність за виконання робіт.

До основних функцій туроператорів відносять:

1) вивчення потреб потенційних туристів на тури та туристичні програми;

2) складання маршрутів та перспективних програм обслуговування туристів;

3) взаємодія з постачальниками послуг;

4) розрахунок вартості туру та визначення ціни;

5) реалізація турів;

6) методичне забезпечення турів;

7) забезпечення туристів необхідним та спеціальним упорядженням, сувенірною та рекламно-інформаційною продукцією;

8) підготовка, підбір та призначення спеціалістів на маршрути подорожей (екскурсоводи, інструктори, гіди-перекладачі тощо);

9) рекламно-інформаційна робота по просуванню туристичного продукту до споживачів;

10) контроль за якістю, надійністю та безпекою туристичного обслуговування.

За специфікою функціонування на ринку туристичних послуг вирізняють чотири основних типи туроператорів:

1. Оператор масового ринку — найбільш відомий тип операторів. Сутність діяльності для даного типу полягає у формуванні, купівлі і продажу турпакетів у добре відомі туристичні центри і курорти, перевезення. Клієнтів до яких здійснюється приватними авіакомпаніми або чартерними рейсами.

2. Туроператори, які спеціалізуються на певному сегменті (напрямі) туристичного ринку, який може бути поділений на декілька категорій:

а) туроператори, які пропонують пакети для певної категорії споживачів (наприклад, для молоді, вчених, бізнесменів, сімейних пар тощо);

б) туроператори, які пропонують пакети на певні напрямки дестинації (наприклад, в Англію, Францію, Угорщину, Швейцарію, Австрію і т.д.);

в) туроператори, які пропонують пакет турпослуг в певних туристичних центрах (наприклад, Майорка, курорт Коста Дель-Соль, Анталья тощо);

г) туроператори, які пропонують турпродукт, пов'язаний з перевезеннями клієнтури на. певному виді транспорту (наприклад, пароплави, потяги, літаки);

д) туроператори, які пропонують специфічні тури (са-фарі, рафтінг, дайвінг тощо).

3. Туроператори внутрішнього ринку (domectic), які продають турпакети в межах країни проживання, тобто турпродукт реалізується на національному рівні.

4. Туроператори зовнішнього ринку (international) створюють пакети і продають їх в різні країни. Найчастіше їх діяльність пов'язується з тими країнами, з яких приїздить більша кількість туристів.

Згідно з окремими даними в Україні зареєстровано вже понад 5 тисяч турфірм. З них, майже всі декларують, що формують туристичний продукт. Однак, лише одиниці з них займаються операторською діяльністю в класичному розумінні цього слова. Більшість фірм на практиці виконує роль гуртовиків, які купують у зарубіжних операторів туристичний продукт і додають частку послуг, насамперед транспортну складову.

За формами організації турагентства можуть бути:

а) самостійними підприємствами, які співпрацюють з однією або декількома фірмами-туроператорами на основі взаємних угод;

б) частиною збутової сітки великої фірми туроператора;

в) турбюро — турагентства, які забезпечують переважно екскурсійне обслуговування і за попередніми формами взаємодіють з туроперторами і турагентствами інших видів.

Отже, ключовим елементом діяльності туроператора будь-якого типу є пакетування різноманітних послуг. Діяльність туроператора по комплектації послуг, які ним самим не виробляються (послуг готелів, транспортних компаній, Дозвіллєво-розважальних закладів і т. ін.) у туристичний пакет, тур, турпродукт - називається туроперейтингом.

В більш широкому розумінні виробничо-обслуговуючої діяльності з організації і продажу турпродукту туроперейтинг передбачає:

— маршрутизацію та сервісно-анімаційне;

— нормативно-правове, документальне;

— фінансово-комерційне та

— інформаційно-маркетингове забезпечення турпродукту.

Туроперейтинг покликаний визначити змістовне наповнення турпродукту у відповідності до спеціалізованих групових індивідуальних запитів і інтересів туристів (споживачів) завдяки сформованій туроператором програмі обслуговування за певним маршрутом подорожі.

Туристичний маршрут — це завчасно спланована траса послідовного пересування туристів між географічними пунктами, які відвідуються протягом певного періоду часу з метою отримання послуг, як передбачених програмою обслуговування, так і додаткових: розміщення, харчування, екскурсійне обслуговування, спортивні, видовищні, соціальні заходи тощо. Вихідною і кінцевою точками маршруту служать пункти початку і закінчення подорожі. Початок маршруту - це місце надання туристу першої туристичної послуги, обумовленої договором. Кінець маршруту — місце надання останньої туристичної послуги. З метою уніфікації методів організації і менеджменту туроперейтингу туристичні маршрути класифікуються за різними ознаками (Табл.З).

Табл. 3. Класифікація туристичних маршрутів

Маршрутизація — розробка і впровадження нового туристичного маршруту, що є складовою туристичного продукту, туру — є однією з важливих функціональних складових туроперейтингової діяльності. Крім формування траси туристичної подорожі в просторовому аспекті, визначення географічних точок перебування з урахуванням наявних в певній місцевості туристичних ресурсів і умов туристичної

До туристичних ресурсів відносять природні, історичні, соціально-культурні об'єкти (природні парки, заповідники, архітектурні споруди та ансамблі, пам'ятки історії та культури, театри, музеї, спортивні заклади тощо), які здатні задовольнити духовні потреби туристів, сприяти відновленню і зміцненню їх фізичних сил. діяльності, вона передбачає зведення окремих рейсових операцій певних транспортних засобів в маршрутні.

Маршрути вихідного дня — невеликі за протяжністю (5-25 км) та незначні за складністю туристичні походи і екскурсії протягом вихідних днів кінця робочого тижня (свят), які покликані дати туристу або екскурсанту уявлення про туризм і екскурсії, навики, необхідні кожному для успішного просування і орієнтування на місцевості, про організацію відпочинку і харчування в похідних умовах.

Маршрут похідний — тур з обов'язковою участю в багато добових туристичних походах з різними активними способами пересування, тривалість яких становить не менше 25% від тривалості тура.

Маршрут тематичний — тур з переважанням в програмі екскурсійного обслуговування, занять пізнавальної спрямованості (оглядові і тематичні екскурсії, відвідування музеїв, фольклорних свят, вивчення мови і т.ін.)

Маршрут туристичний самодіяльний — шлях слідування групи туристів, мандрівників, який розробляється і організовується туристами самостійно:1 Туристи самі забезпечують його матеріальну базу, добровільно і самостійно здійснюють господарсько-побутове і туристичне обслуговування. Методичну допомогу при цьому надають туристичні клуби і секції при колективах фізкультури, туристичні самодіяльні маршрути узгоджуються з клубом туристів, туристичною секцією або маршрутно-кваліфікаційною комісією.

Маршрут замкнений — шлях слідування з транспортуванням туристів до місця призначення і назад тим самим видом транспорту.

Маршрут річковий — рейси з використанням суден річкових пароплавств, які поділяються на підвиди:

-туристично-екскурсійні рейси (подорожі на орендованих річкових суднах тривалістю більше 1 доби) та екскурсійно-прогулянкові рейси (подорожі екскурсантів з метою ознайомлення з пам'ятками і місцями і тривалістю відпочинку не більше 24 годин)

Маршрут теплохідний — тур, організований на теплоході річкових і морських пароплавств, що поділяються на морські і прогулянкові.

Морські — круїзні подорожі тривалістю більше 1 доби на орендованих морських суднах. Можуть бути як з відвідуванням портів, так і без.

Прогулянкові маршрути — екскурсії в межах акваторії порту тривалістю не більше 24 годин.

Машрут кільцевий — шлях подорожі, який починається і закінчується в тому самому географічному пункті перебування.

Маршрут лінійний — шлях слідування, початок і закінчення якого припадають на різні географічні пункти перебування.

Маршрут радіальний —шлях слідування, під час якого турист знаходиться на туристичній базі (готелі), реалізуючи програму походів та екскурсій з одного туристичного центру (бази). Радіальний маршрут звичайно визначається туристичною путівкою і передбачає комплексне обслуговування туристів. Також — шлях слідування, початок і кінець якого припадають на той самий географічний пункт перебування, розташовуючись в якому турист здійснює подорожі в інші пункти перебування, відвідування, повертаючись в пункт початку подорожі.

Маршрут комбінований — турі який поєднує в програмі обслуговування елементи тематичного, похідного і фізкультурно-оздоровчого маршрутів.

Взаємодоповнюючим до і взаємозалежним від маршрутизації елементом туроперейтингу є формування програми туристичної подорожі, яке визначає сервісно-анімаційне (комплекс обслуговування, розваг та відпочинкової діяльності) забезпечення турпродукту і дозволяє остаточно визначити точний час знаходження туриста або групи на маршруті — тривалість подорожі.

В міжнародному туризмі тривалість подорожі вимірюється кількістю часу (годин або ночівель).За міжнародними правилами максимальний строк — 1 рік. Мінімальна тривалість пребування або подорожі (24 години) використовується також для розрізнення між туристами і одноденними відвдідувачами (ті що не ночують), екскурсантами.

Сервісне забезпечення турпродукту формується з урахуванням видів туристичного обслуговування, серед яких виділяють:

· розміщення (готельне, мотельне тощо обслуговування за різною категорією);

· харчування (ресторанне обслуговування — повне обслуговування, самообслуговування, тематичне меню, шведський . стіл (буфет), національна кухня, банкет та буфетне забезпечення клієнтів напоями під музичний супровід, приготування яких, за звичай, відбувається в присутності гостей);

· екскурсійне обслуговування;

· анімаційне обслуговування (соціально-культурна, спортивна, ділова програми);

· послуги гідів-перекладачів;

· транспортні послуги;

· зустрічі та проводи;

· трансфер;

· послуги носія тощо.

Контрольні запитання:

1. Поняття «туристична діяльність»

Переглядів: 15273