Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Методика виконання роботи

3.5.1.Бальну оцінку величини зерна проводять виконуючи наступні операції:

1) Поставити об'єктив і окуляр, що забезпечують в мікроскопі збільшення х100. Якщо зерно дуже дрібне, можна скористатися збільшенням, що відрізняється від стандартного. В цьому випадку дійсний номер зерна перераховується за допомогою табл. 3.1 або формул (3.9) – (3.10).

2) проглянути структуру в багатьох полях зору і вибрати найбільш характерні ділянки шліфа;

3) досліджувану структуру порівняти з еталонною шкалою (див. додаток А) і вибрати найбільш близьку за розміром зерна фотографію. Ця шкала є схематизованою сіткою, що обмежує зерна середнього розміру (за площею даного номера). Вказаний на цій фотографії бал (номер) зерна приймають за бал зерна досліджуваної структури. Якщо бал зерна в досліджуваному зразку лежить між цілими величинами, приведеними в таблиці, дозволяється використовувати проміжні величини з кроком 0,5. Фото наданої структури вклеїти в протокол. Всі дані занести до табл. 3.2.

 
 

 

 


Таблиця3.2 – Результати проведення балової оцінки розміру зерна

Збільшен-ня мікро-скопу, або фото, g Бал за стандартною шкалою при збільшенні g Поправоч- ний коефі-цієнт, К ф-ла (3.10) Бал зерна, N (ф-ла 3.9) Кількість зерен на 1мм2 площі шліфа, n0(ф-ла 3.6) Середня площа перетину зерна, Fср, (ф-ла 3.7) Середній лінійний діаметр зарна, dср (ф-ла 3.8)
               

4) Надалі можна давати кількісну характеристику зернистості структури, виписавши характеристики структури (середню площу зерна і тому подібне) з табл.3.3, або розрахувавши їх по формулах для N (формули (3.6) -(3.8)). Дані розрахунків за формулами (3.6) -(3.8) занести до табл. 3.2.

5) Визначення лінійних розмірів зерна можна також провести за допомогою окуляр - мікрометра, тобто окуляра, в який вставлена пластинка з лінійкою або квадратною сіткою.

 

Таблиця 3.3 – Характеристики структури зерна

 

3.5.2.Визначення розміру зерна за методиками Джеффріса та Салтикова проводиться на тому ж зразку, на якому знаходили номер зерна. Для проведення вимірювань необхідно перевести зображення на екран мікроскопа і підібрати зручне для підрахунків збільшення. Можливе використання фотографії мікроструктури.

1) Підрахувати кількість зерен, що повністю знаходяться в обраному квадраті, чи на фотографії - Р;

2) Підрахувати кількість зерен, що перетинаються стороною прямокутника – q;

3) Розрахувати загальну кількість зерен за формулою (3.12);

4) Розрахувати середню площу зерна за формулою (3.11);

5) Всі результати занести в табл. 3.4. Під таблицею залишити вільне місце для запису величин А і d і їх стандартних відхилень. Визначені експериментально значення порівняти з даними табл. 3.2 і табл. 3.3.

 

Таблиця 3.4 – Результати визначення середнього розміру зерен за методом Джеффріса

Площа на екрані мікроскопа або на фото, F, мм2 Збільшення мікроскопу (фото) g Кількість зерен в полі зору Середня площа зерна в полі зору, мм2 Бал зерна
«целих» Р «половин- частих» q разом n (3.12) За ф-лою (3.11) За табл. 3.3 За табл. 3.2 За табл. 3.3
                   

 

6) Підрахувати кількість потрійних стиків зерен Nv;

7) Розрахувати загальну кількість зерен за формулою (3.13);

8) Розрахувати середню площу зерна за формулою (3.11);

9) Всі результати занести в табл. 3.5. Під таблицею залишити вільне місце для запису величин А і d і їх стандартних відхилень. Визначені експериментально значення порівняти з даними табл. 3.2 і табл. 3.3.

 

Таблиця 3.5 – Результати визначення середнього розміру зерен за методом Салтикова

Площа на екрані мікроскопа або на фото, F, мм2 Збільшення мікроскопу (фото) g Кількість в полі зору Середня площа зерна в полі зору, мм2 Бал зерна
потрійних стиків Nv Зерен, за ф-лою (3.13) За ф-лою (3.11) За табл. 3.3 За табл. 3.2 За табл. 3.3
                 

 

3.5.3. При визначенні середнього умовного діаметру зерна спочатку необхідно переконатися, що структура рівноосна. Для цього вимірюють діаметри d декількох зерен в двох взаємно перпендикулярних напрямах. Структура вважається рівноосною, якщо різниця діаметрів не перевищує 2÷5 %. Далі виконують наступні операції:

1) Визначити необхідну довжину січних. Довжину січних обирають так, щоб кожна з них перетинала не менше 10 зерен при збільшенні, коли на досліджуваній поверхні налічується не менше 50 зерен.

2) На фото наносять 4 січних однакової довжини в напрямках під 450 одна до одної. Початок і кінець січних розташовують в центрі зерен.

Якщо присутні зерна різних розмірів, то для січних необхідно вибирати місця з приблизно однаковими розмірами зерен. Середні умовні діаметри в такому випадку визначаються окремо для зерен обох розмірів.

3) Підраховують кількість перетинів границь зерен кожною січною;

4) Розраховують істинну сумарну довжину січних;

5) Визначають середній умовний діаметр зерен за формулою (3.14);

6) Результати підрахунків записують до табл. 3.6. Потім проводиться порівняння з даними табл. 3.2 та 3.3.

 

Таблиця 3.6 – Результати визначення середнього умовного діаметру зерна

Довжи-на січної на фото, мм Збільшен-ня мікроско-пу (фото) g Сумарна істинна довжина січних, мм Кількість перетинів границь зерен Середній умовний діаметр зерна, мм Бал зерна
n1, шт n2, шт n3, шт n4, шт Сума За ф-лою (3.14) За табл. 3.3 За табл. 3.2 За табл. 3.3
                         

 

3.5.4. Для визначення кількості зерен в 1 мм3 спочатку визначають напрям орієнтації зерен. Далі виконують наступне:

1) Наносять три січних: паралельно, перпендикулярно і під кутом 450 до осі орієнтації.

2) Підраховують кількість зерен, пересічених кожною січною;

3) Розраховують кількість перетинів на один мм довжини січної;

4) Розраховують кількість зерен в 1 мм3 за формулою (3.15).

5) За допомогою табл.3.3 по знайденій n знаходять середню величину зерна і його бал. Всі результати записують в табл. 3.7.

 

Таблиця 3.7 – Результати визначення кількості зерен в 1 мм3

Довжи-на січної на фото, мм Збіль-шення мікроско-пу (фото) g Істинна довжина січної, мм Кількість перетинів зерен / на одиницю довжини січної Кількість зерен в 1 мм3 Середній діаметр зерна, мм Бал зерна
n1, шт n2, шт n3, шт n, шт (3.15) За табл. 3.2 За табл. 3.3c За табл 3.2 За табл. 3.3c
                       
       

3.5.5. Для визначення сумарної протяжності меж зерен можна використовувати січні, проведені в попередніх методиках. Вибирається відповідний метод, залежно від ступеня рівноосності зерен. Можна користуватися об’єкт-микрометром, якщо вимірювання виконуються прямо в мікроскопі. Для підвищення точності результатів можна визначити середнє значення, отримане для декількох січних.

1) Обирають не менше трьох січних з попередніх методик;

2) Підраховують кількість перетинів кожної січної з межами зерен;

3) Обчислюють кількість перетинів на одиницю довжини січної за формулою (3.16);

4) Розраховують сумарну протяжність меж зерен за формулою (3.17).

5) Всі результати записують в табл. 3.8.

 

Таблиця 3.8 – Результати визначення сумарної протяжності меж зерен

№ січної Довжина січної на фото, l , мм Збільшен-ня мікроскопу (фото) g Істинна довжина січної, L, мм Кількість перетинів з границями зерен, m Кількість перетинів на одиницю довжини січної, mL Сумарна протяжність границь зерен (3.17)
           
         
         
середне          

 

3.5.6. Для визначення об'ємної частки фази за методикою Глаголева спочатку обирають, яку з фаз досліджуватимуть (світлу або темну). Для виконання необхідних підрахунків слід накласти на структуру зображення сітку ліній. Відстань між лініями визначають з міркувань мінімальної достатності (як правило, це крок в 5 мм за наявності близько 50-100 зерен в полі зору). Далі виконують наступне:

1) Рахують загальну кількість перехресть (вузлів) сітки;

2) Підраховують кількість перехресть, що потрапили на зерна досліджуваної фази. Вузли, що повністю потрапили на обрану фазу рахують окремо від тих, що опинилися на границі фаз.

3) Визначають об’ємну долю фази за формулою (3.19). Первинні результати заносять до табл. 3.9.

 

Таблиця 3.9 - Результати визначення об'ємної частки фази за методом Глаголева

Досліджувана фаза Загальна кількість перехресть сітки n Кількість перехресть, що потрапили на фазу ni Кількість перехресть, що потрапили на границю фази ni гр Об’ємна частка фази в полі зору (ф-ла 3.19)
         

3.5.7. Для визначення об'ємної частки фази за методикою Розіваля використовують всі січні з вищеописаних методик визначення розмірів зерен. Послідовність операцій наступна:

1) Обрати 3-4 січних, які перетинають обидві фази. В разі необхідності, нанести нові.

2) Визначити сумарну довжину відрізків січних, що потрапили на обрану фазу;

3) Розрахувати об'ємну частку фази за формулою (3.20).

4) Всі результати занести до табл. 3.10.

 

Таблиця 3.10 - Результати визначення об'ємної частки фази за методом Розіваля

Фаза Загальна довжина січноїL, мм Сумарна довжина хорд, що потрапили на фазу, Li, мм Об’ємна частка фази VVi (3.19)
       
     
     
     
Середнє      



Переглядів: 912

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Устаткування, прилади та матеріали | Розподіл зерен за розмірами

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.007 сек.