Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Авто | Автоматизація | Архітектура | Астрономія | Аудит | Біологія | Будівництво | Бухгалтерія | Винахідництво | Виробництво | Військова справа | Генетика | Географія | Геологія | Господарство | Держава | Дім | Екологія | Економетрика | Економіка | Електроніка | Журналістика та ЗМІ | Зв'язок | Іноземні мови | Інформатика | Історія | Комп'ютери | Креслення | Кулінарія | Культура | Лексикологія | Література | Логіка | Маркетинг | Математика | Машинобудування | Медицина | Менеджмент | Метали і Зварювання | Механіка | Мистецтво | Музика | Населення | Освіта | Охорона безпеки життя | Охорона Праці | Педагогіка | Політика | Право | Програмування | Промисловість | Психологія | Радіо | Регилия | Соціологія | Спорт | Стандартизація | Технології | Торгівля | Туризм | Фізика | Фізіологія | Філософія | Фінанси | Хімія | Юриспунденкция

Обчислення визначника.

Загрузка...

I. Розкладання визначника за елементами рядка або стовпця простіше всього, коли в цьому рядку або стовпці є найбільше число нульових елементів.

Приклад.

D = .

 

Розкладаючи визначник третього порядку, отримуємо:

 

D1 =

 

D2 = . (тому, що третій стовпчик є лінійною

комбінацією попередніх двох).

 

Таким чином, отримуємо:

D = -3 × (-34) + 6×0 = 102.

 

II. Розкладання визначника за елементами рядка або стовпця простіше всього, коли в цьому рядку або стовпці є єдиний не нульовий елемент.

До такого вигляду можна привести визначник шляхом операцій над його стовпцями або рядками використовуючи властивості визначника.

Процес обчислення проілюструємо наступним прикладом:

 

det A = =

 

На першому етапі намагаємося отримати якомога більше нулів в одному із стовпців або рядків. Це пояснюється тим, що після застосування формули розкладання визначників на елементи рядка (стовпця) можна отримати якнайменше число доданків.

У другому рядку визначника уже є два нулі. Отже, за основу візьмемо другий рядок. В ньому необхідно отримати більше нулів. Зауважимо, що в такому випадку дії треба виконувати над стовпцями. Таким чином, до елементів другого стовпця додамо відповідні елементи третього стовпця. Далі елементи четвертого стовпця помножимо на (-2) та додамо їх до відповідних елементів третього стовпця. Отримаємо

 

= .

 

Тепер будемо розкладати визначник det A за елементами другого рядка. Отже маємо

 

det A = = 1 ×(-1)2+4 × = .

 

Вихідний визначник знизили на один порядок. Далі знову намагаємося добитися як найбільшого числа нулів в рядку чи стовпці. Наприклад, вибираємо для зміни елементів перший рядок. Для цього помножимо на (-1) елементи четвертий стовпця та додамо їх до відповідних елементів першого стовпця.

 

det A = = =

Тепер елементи четвертого рядка помножимо на 4 та додамо їх до відповідних елементів другого рядка. Потім необхідно розкласти такий визначник за елементами першого стовпця.



Интернет реклама УБС

 

= = 1× (-1)4+1× =

 

Продовжимо зменшувати порядок визначника, для цього необхідно до елементів третього стовпця додати відповідні елементи першого. Потім елементи першого стовпця помножимо на 2 та додамо їх до відповідних елементів другого стовпця. Після перетворень розкладемо визначник за елементами першого рядка.

 

= = -1× (-1)1+1 × =

 

= -1 × = - (15 - 16) = - (-1) = 1.

 

III. Найпростіше обчислюється визначник трикутної або діагональної матриці ,він дорівнює добутку діагональних елементів. Це витікає з розкладання за елементами стовпців(рядків)визначника верхньої(нижньої) трикутної матриці (у випадку діагональної матриці розкладання можемо виконувати за елементами рядків або стовпців). Значення визначників трикутних матриць не залежить від елементів, розміщених поза головної діагоналі.

Приклади:

 

det B = det D =

 

За допомогою розкладання Лапласа можемо також показати, що визначник квазідіагональної матриці дорівнює добутку визначників квадратних матриць, розташованих по головній діагоналі:

 

 

Дійсно, розкладаючи визначник за елементами рядків матриці А1, отримуємо єдиний ненульовий мінор, який співпадає з , і так далі.

Приклад:

 

 

IV. Схема єдиного ділення основана на послідовному перетворенні елементів визначника по провідним(опорним) елементам.

На першому кроці провідний елемент а11 виноситься в якості загального множника з першого рядка, ( усі елементи першого рядка діляться на а11). Потім з кожного рядка віднімається перший рядок, помножений на перший елемент даного рядка. В результаті отримаємо

 

a11.

Розкладаючи за елементами першого стовпця, отримуємо добуток а11 на визначник (n-1)-го порядку, елементи якого виражаються співвідноше6нням:

 

 

Потім в одержаному визначнику вибираємо в якості провідного елемента а’22 і робимо аналогічно. На k -му кроці утворюється добуток

a11 ×a’22 × ...× akk(k-1 та визначник (n - k )-го порядку з елементами

 

 

Процедура закінчується за n - кроків.

 

.

 

Якщо на якомусь кроці = 0, то перестановкою рядків або стовпців можемо уникнути цієї ситуації.

Приклад.

 

 

 

V. Метод опорного елементу - це різновидність схеми єдиного ділення, який дозволяє звести визначник n -го порядку до визначника (n - 1) -го порядку, елементи якого виражені як мінори другого порядку. Нехай в якості опорного вибраний елемент ars. Діленням елементів r - го рядка на ars перетворюємо (rs) - елемент до одиниці. Далі операціями над рядками визначника, як у схемі єдиного ділення, перетворюємо усі елементи s-го стовпця, крім (rs) - елементу, в нулі. При цьому елементи визначника (за виключенням елементів r -го рядка і s -го стовпця) виражаються наступним чином:

 

 

Розкладаючи визначник за елементами s-го стовпця, отримуємо

де Мrs - додатковий мінор до (rs) - елементу, тобто визначник (n-1)-го порядку з елементами aij (i ¹ r, j¹ s). Кожний такий елемент є мінором другого порядку, утвореними з елементів визначника D, розташованих на перетині рядків r, i і стовпців s, j. При i > r та j > s зберігається порядок елементів мінору. Для збереження такого ж порядку при r > i та s > j необхідно поміняти знаки усіх мінорів, які лежать вище r-го рядка та s - го стовпчика. Це означає, що визначник змінює знак (r-1) + (s-1) раз, що повинно бути скомпенсоване множником (-1)r+s-2 = (-1)r+s.

Таким чином, при збережені розположення елементів визначника

D = ars Mrs. Винесемо з кожного рядка Mrs загальний елемент Тоді за рахунок усіх (n - 1) рядків перед визначником (n - 1)-го порядку з’явиться множник , і в результаті отримуємо розкладання визначника D відносно опорного елемента ars:

 

 

Тут - визначник (n-1) - го порядку, елементами якого є мінори другого порядку. У співвідношенні з викладеним вище утворюється з D заміщенням в останньому кожного елемента aij (i ¹ r, j ¹ s) мінором, який утворений з елементів перетину рядків r ,i та стовпців s, j, зберігаючи порядок їх слідкування у початковому визначнику.

Приклад.

Для нашого прикладу виберемо а41 = 1 в якості опорного елементу.

 

D =

 

В отриманому визначнику за опорний елемент приймемо а33 = -1, знайдемо:

 

D =.

 


Читайте також:

  1. Автододавання та автообчислення.
  2. Алг W2 (ОБЧИСЛЕННЯ Y)
  3. Аналітичні показники динаміки та прийоми їх обчислення
  4. База оподаткування, ставки податку та порядок обчислення.
  5. Безпосереднє обчислення з використанням формули Ньютона-Лейбніца.
  6. Види середніх і способи їх обчислення
  7. Визначення та обчислення функції для одного значення аргументу і для діапазону значень аргументу.
  8. Відносні величини: суть, види та способи їх обчислення
  9. Відносні величини: суть, види та способи їх обчислення
  10. Гарантійні і компенсаційні виплати в оплаті праці та порядок обчислення середнього заробітку
  11. Доходи підприємства та методика їх обчислення
  12. Економічна сутність, значення, порядок обчислення та основні напрями розподілу прибутку підприємства

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Мінори та алгебраїчні доповнення. | Умови існування оберненої матриці

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.005 сек.