Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Структура курсової роботи

Курсова робота зазвичай складається з таких частин: ТИТУЛ, АНОТАЦІЯ, ЗМІСТ, ВСТУП, РОЗДІЛ 1, РОЗДІЛ 2, ВИСНОВКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ, ДОДАТКИ (якщо це необхід­но).

Перша сторінка роботи — ТИТУЛ. Правила її оформлення є єдиними для студентів ДонНУ будь-якої спеціальності, приклад її оформлення ди­віться у Додатку 3.

Друга сторінка — АНОТАЦІЇ українською та російською мовами. Анотація включає основні відомості про виконану роботу: тема; кількість сторінок, додатків, таблиць, використаних джерел; стислий опис того, що саме розроблено автором дослідження; де впроваджено результати; ключові слова. Приклад оформлення анотації ди­віться у Додатку 4.

Третя сторінка містить ЗМІСТ. Вона готується після за­кінчення роботи, містить всі назви структурних частин курсової ро­боти та нумерацію сторінок (див. Додаток 5).

Ці перші сторінки (ТИТУЛ, АНОТАЦІЇ, ЗМІСТ) рахуються, проте номери на них не ставляться. На сторінці з наз­вою ВСТУПу верхньому правому куті ставиться номер 4, далі — наскрізна нумерація сторінок.

 

У ВСТУПІ обов’язково мають бути сформульовані такі положення.

По-перше, актуаль­ність обраної теми, постановка проблеми. Кількома реченнями студент має підкреслити сутність, значущість і необхідність розробки обраної проблеми у руслі сучасного вітчизняного журналістикознавства. У ВСТУПІ мають бути чітко вказані об’єкт та предмет дослідження,при цьому під об’єктом мається на увазі процес або явище, що обрані для вивчення та аналізу і що породжують проблемну ситуацію, а під предметом дослідження - аспект, у якому це явище вивчається. Предмет міститься в межах об’єкта. В об’єкті виділяється та його частина, що і є предметом дослідження, саме на нього спрямована основна дослідницька увага випускника. Крім того, визначається джерельна база дослідження.Слід дати загальну характеристику використаних джерел первинної інформації (основних – періодичних видань, програм телебачення та радіо, Інтернет-видань та додаткових – документів і матеріалів громадських, урядових і міжнародних організацій, статистичних та соціологічних матеріалів, довідкової літератури, а також результатів рейтингів, моніторингів тощо) з обов’язковим обґрунтуванням обраної джерельної бази.



Интернет реклама УБС

Виходячи з актуальності та дослідження проблеми, студент далі формулює мету та завдання, які постають перед ним і які будуть вирішені в роботі. Зазвичай мета ро­боти визначається як «вивчити ...», «дослідити ...», «класифікувати ...», «розробити концепцію ...» тощо. Завдання конкретизують поставлену мету: «проаналізувати аспект проблеми ...», «порівняти точки зору та зіставити різ­номанітні способи вирішення даної проблеми ...», «аргументувати власні пропозиції щодо вирішення проблеми...» тощо.

Далі у вступі окреслюються методи дослідження,які найчастіше виглядають як системний, аналітичний, описовий, порівняльний, обробка та узагальнення даних, структурно-функціональний аналіз, комунікативна інтерпретація, соціокультурний, прогностичний, моніторинг, контент-аналіз тощо. Слід також у ВСТУПІ стисло окреслити науково-теоретичне підґрунтяроботи, тобто дати стислий перелік тих наукових ідей, шкіл, теорій, які використовувалися в роботі та склали теоретичну базу курсового дослідження..

 

У ВСТУПІ обов’язково подається характеристика структури роботи, тобто стисле резюме, анотація до розділів курсової роботи. Наприклад: Розробка даної проблематики буде проводитися в курсовій роботі поетапно. Вирішення завдань, що постали перед нами, зумовили й структуру роботи. У Розділі 1 ми визначимо обсяг та зміст категорії «композиція» в сучасній журналістиці, зіставимо літературо­знавче та журналістське наповнення цього терміну у роботах видат­них вітчизняних та зарубіжних науковців. При цьому ми будемо спи­ратися на фундаментальні праці М. М. Бахтіна, Ю. М. Лотмана, В. В. Віноградова, О. М. Білецького, В.Й.Здоровеги, Л. Г. Кайди, В. В. Різуна. Розділ 2 присвячено дослідженню втілення загальних композиційних правил творення в сучасній вітчизняній пресі. Цей аналіз буде проводитися на матеріалі преси Донбасу: газет «Донецкий кряж», «Донбасс», «Донецкие новости» термі­ном за 2010 рік.

Тут слід навести й кількість розділів та підрозділів, загальний обсяг роботи, кількість сторінок, додатків, джерел інформації, використаної літератури. Наприкінці ВСТУПУ подається практична значущість роботи (Наприклад, Отримані під час дослідження результати мають прикладне значення у контексті діяльності установ ЗМІ, а також вони можуть стати корисними при підготовці наукової статті, тез доповіді на науково-практичній конференції); а також апробація отриманих результатів,якщо вона мала місце. Об­сяг ВСТУПУ – 3 - 5 друкованих сторінок.

ОСНОВНА ЧАСТИНАскладається із кількох розділів, найчастіше двох чи трьох. Кожен з розділів може за необхідністю поділятися на підрозділи.

 

Теоретичний РОЗДІЛ 1 може бути присвячений категорії, яку визначено в темі: її змістовності та обсягу поняття, історії її вивчен­ня, дискусійним моментам її дослідження, виникненню та станов­ленню поняття в науці та суспільному житті. В першому розділі сту­дент демонструє свій науковий та суспільно-політичний кругозір, свою обізнаність у проблемі; вміння аналізувати наукові ідеї та тео­рії, зіставляти їх, знаходити суперечливі моменти, сильні та слабкі боки вирішення наукового чи суспільно-політичного питання. За­кінчується розділ підсумком дискусії, визначенням студента щодо його наукових прихильностей у даному питанні, власними висновками. Можливо і бажано, щоб студент зіставив різні точки зору, дав влас­не визначення якоїсь категорії, компілюючи ідеї дослідників. Таке визначення стало б робочим для практичного аналізу у другому розділі.

Розділ 1 може бути не теоретичним, а історико-описовим, особливо якщо йдеться про курсову роботу з історії української журналістики на ІІ курсі. Тоді в ньому описується історія аналізованого видання або теле / радіоканалу, найважливіші події та етапи становлення досліджуваного ЗМІ або історія становлення, еволюція авторської манери певного журналіста, його творчого доробку тощо.

 

У РОЗДІЛІ 2 означена категорія досліджується у прак­тичному аналізі якогось з аспектів сучасної журналістики або історії журналістики як вітчизняної, так і зарубіжної. Бажано, щоб пробле­му було висвітлено якомога ширше, проте аспект дослідження має бути конкретним. Аналіз здійснюється на матеріалі конкрет­ного видання, або журналістського проекту, або творчості одного журналіста тощо. Такий аналіз може бути і порівняльним. У РОЗДІЛІ 2 студент демонструє вміння поєднати теоретичні знан­ня з практичним аналізом, становлення професійних навичок як у власній журналістській творчості, так і у творчості колег.

Загальний обсяг основних розділів – від 15 до 45 друкованих сторінок.

У курсовій роботі всі опрацьовані студентом матеріали подаються або у вигляді власного переказу ідеї з вказівкою автора, або у вигляді цитати, у будь-якому випадку з посиланням.

Наприклад: За слушним зауваженням проф. В.В.Різуна, без етичних стандартів не може існувати ані журналістика, ані суспільство загалом, бо „суспільство - це вже стандарт на волю, поведінку, свободу, спосіб і зміст думання”. Крім того, В.В.Різун наголошує на певному парадоксі, бо стандарти є й засадничими правилами маніпуляції свідомістю, й нормами етики, журналістської зокрема. Таким чином виходить, що річ не стільки в точності й збалансованості фактів, скільки в совісті того, хто їх балансує і подає як точні факти [ 5 ].

Думка В.В.Різуна передана й цитатою, й описово. Після закінчення власного огляду цієї теорії або одного з її фрагментів треба у квадратних дужках означити джерело інфор­мації (цей номер відповідає номеру джерела в списку використаної літератури курсової роботи за алфавітом. Кожен раз, коли це джерело буде зга­дуватися, воно повинно мати той же номер за списком використаної літератури, який складається за алфавітом та подається наприкінці курсової роботи). Наприклад, наведений фрагмент у курсовій роботі має бути підкріплений таким посиланням у списку джерел:

5. Різун В.В. Ще раз про журналістську освіту і не тільки про неї / В.В.Різун // Медіакритика: щоквартальний дайджест електронного журналу. – 2005. – Ч.10. – С.5-11.

Цитата, якщо її відтворено дослівно, береться у лапки, а при по­силанні вказується ще й номер сторінки в тій книзі або періодично­му виданні, звідки її взято. Наприклад:

Мовна майстерність є обов’язкова якість й робочий інструмент ведучого радіопрограм. Вона здобувається і навчанням, і сумлінною працею. Дуже важливими тут є спеціальні тренування. Якщо, наприклад, Н. Бабич вважає , що «перш ніж виголосити чужий текст, треба вчитатися в нього, вслухатися у власний внутрішній голос, яким промовляється написане» [1, с. 47], то М. Яцимірська ще більш категорично наголошує на необхідності „періодично читати вголос; читати „з олівцем”. [10, с. 130]. Такі етапи підготовки ведучого радіопрограм необхідні. Тільки за таких умов можна буде звести нанівець сумну тенденцію, яку описує М. В. Нагорняк: «Здебіль­шого ведучі новин на радіо залишаються в ефірі сірими, нецікавими людьми» [2, с. 53].

Цьому фрагменту тексту курсової роботи з посиланнями, наприклад, мають відпові­дати такі позначення у списку використаної літератури:

1.Бабич Н. Основи культури мовлення : навч. посібник / Н. Бабич. – К.: Вища школа, 1994. – 113 с.

2.Нагорняк М. В. Мовна культура ведучого інформаційних радіопро­грам / М.В. Нагорняк // Вісник Київського університету ім. Т. Г. Шевченка.. – 1998. – №7. – С.132-138.

3. Пономарів О. Культура слова: Мовностилістичні поради : навч. посібник / О. Пономарів – К.: Либідь, 2001. – 162 с.

4. Різун В.В. Літературне редагування : навч. посібник / В.В. Різун – К.: Либідь, 1996. – 92с.

5. …

6…

7…

8…

9…

10. Яцимірська М. Культура фахової мови журналіста : навч. посібник / М. Яцимірська. – Львів: ПАІС, 2004. – 302 с.

11…

Для того, щоб оформити всі посилання в тексті курсової роботи згідно з означеними вимогами, треба під час складання конспектів чітко занотовувати всі вихідні данні видань, з якими працював сту­дент, та номери сторінок, з яких виписуються у чернетку цитати.

 

Усі влас­ні міркування, результати та підсумки дослідження, практичні реко­мендації щодо подальшої розробки проблеми містяться у ВИСНОВ­КАХдо роботи (3-4 сторінки), усі висновки мають повністю відповідати завданням дослідження, що поставлені у ВСТУПІ. У ВИСНОВКАХ не слід приводити новий фактичний матеріал чи повторювати теоретичні положення, викладені у попередніх розділах роботи. Наприкінці курсової роботи краще за все помістити власні аргументовані прогнози щодо перспектив розвитку дослідженої в роботі журналістської ситуації, власні практичні рекомендації тощо.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ формується за алфавітною нумерацією. У квадратних дужках після закінчення фрази чи цитати у тексті курсової ставиться номер цитованого видання за алфавітним списком використаних джерел. Кожного разу, коли ця робота буде цитуватися, вона повинна мати той же самий номер. Це зручно ще й тому, що дає змогу не робити посилання на кожній сторінці курсової.

Ті наукові джерела, які не цитувалися, але використовувалися, також вказують­ся у списку за алфавітною нумерацією.

Крім того, список літератури у курсовій роботі студента-журналіста має деякі особливості. Якщо першу його частину складають підручники, монографії та статті науковців, то другу – власне матеріали ЗМІ, які аналізуються в роботі. Ця частина називається ДЖЕРЕЛА, і її. складові йдуть за наскрізною нумерацією з основним списком.

У практичній частині роботи також необхідні поси­лання, тому ці дані також треба занотовувати під час підготовки до написання роботи.

Наприклад:

Донецька преса також зробила свій внесок у перифразування імені колишньої прем’єрки Юлії Тимошенко. До „газової принцеси” та „Леді Ю” тепер додалися й „Міледі Ю” і навіть „ONLY Ю” у газеті „Остров”[13, с. 3].

У списку джерел:

11. ...

12. ...

ДЖЕРЕЛА

13. Остров. – 2005. – 14.09. – № 33.

14. ...

 

Якщо автор курсової роботи посилається на ефірні матеріали, то в списку джерел вказується назва програми, каналу (ТВ або радіо), дата та час трансляції:

25. Костянтин Стогній. Життя після вогню : авторський проект // Телеканал „Інтер”. – 2005. – 14.11. (2З°°)

Крім того, ефірні матеріали можуть мати посилання на сайт теле- або радіоканалу.

У разі використання запозиченого матеріалу без посилання на автора, джерело чи електронну адресу інформації, що отримана через Інтернет, робота знімається з розгляду, не допускається до захисту і визнається плагіатом.

Крім того, робота може мати ДОДАТКИ(тексти аналізованих ста­тей та матеріалів, сценарії, фото, власні журналістські роботи за те­мою тощо). Додатки містяться після висновків та списку літератури, нумеруються окремо (Додаток 1, Додаток 2), але сторінки з ними нумеруються наскрізною за всією роботою нумерацією.

 

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Послідовність роботи над курсовими дослідженнями | Різновиди курсових робіт з журналістики

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.