1) поєднання у часі індиферентного і безумовного подразників;
2) індиферентний подразник має передувати хоча б на долі секунди безумовному подразнику;
3) за біологічною силою безумовний подразник має бути більшим, ніж індиферентний подразник;
4) таке поєднання двох подразників має тривати до тих пір, поки сам індиферентний подразник не викликатиме ту саму реакцію, що властива безумовному подразнику, а це означати що він перетворився на умовний подразник – утворився умовний рефлекс.
Умовний подразник має сигнальне значення – дозволяє передбачити наступну пристосувальну реакцію організму до умов зовнішнього середовища.
Таким чином,умовні рефлекси – це індивідуальні набуті системні пристосувальні реакції, що виникають на основі утворення переважно в корі головного мозку тимчасового зв’язку між сенсорними центрами умовного (сигнального) подразника і сенсорними центрами безумовного подразника, що призводить до формування умовно-рефлекторної пристосувальної реакції індивіда.
В основі формування та збереження тимчасового зв’язку між центрами кори головного мозку лежать механізми пам’яті.