Рух крові здійснюється кровоносними судинами, які разом із серцем утворюють єдине коло кровообігу, бо серце фактично виконує роль не одного, а двох насосів, якими є: 1) ліве передсердя і лівий шлуночок, кров з якого під час періоду вигнання систоли викидається в аорту (“велике коло кровообігу”); а також 2) праве передсердя і правий шлуночок, кров з якого під час періоду вигнання систоли викидається в легеневу артерію (“мале коло кровообігу”).
Рух крові по судинах обумовлений градієнтом тисків на ділянках: 1) аорта – прав передсердя (велике коло кровообігу); легенева артерія – ліве передсердя (мале коло кровообігу). Насоси – лівий і правий шлуночок під час систоли виганяють кров у кровоносні судини, які розтягуються і в них реєструється збільшення кров’яного тиску. Під час руху по кровоносних судинах витрачається енергія на подолання опору течії крові, завдяки цьому кров’яний тиск зменшується в передсердях майже до нуля.
Спрямований рух крові по кровоносних судинах здійснюється також за градієнтом тисків на кожній ділянці судинного русла,
Безперервність руху крові по судинах при ритмічній роботі серця як насоса, здійснюється завдяки еластичності судин.
Спрощена схема єдиного кола кровообігу має такий вигляд: