МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Призначення фінансового ринкуПризначення фінансового ринку — забезпечити підприємствам належні умови для залучення необхідних коштів і продажу тимчасово вільних ресурсів. 1. цінні папери 2. фінансові послуги 3. грошово-кредитні ресурси Суб'єктами: 1. держава 2. підприємства різних форм власності 3. окремі громадяни Функції фінансового ринку: · мобілізація тимчасово вільних фінансових ресурсів; · розподіл акумульованих вільних коштів між чисельними кінцевими споживачами; · прискорення обороту капіталу — активізація економічних процесів у державі; · забезпечення умов для мінімізації фінансових ризиків. Принципи на фінансовому ринку: 1. вільний доступ до ринкової інформації і ринкових інструментів для всіх учасників фінансового ринку; 2. прозорість ринку і реальний захист інвесторів; 3. конкурентність та ефективність; 4. відповідність міжнародним стандартам. -Основні Види ринку: З точки зору відповідності чинному законодавству : - легальний ринок - тіньовий ринок По економічному призначенню об’єктів ринкових відносин: - споживчий ринок - ринок капіталів - ринок робочої сили - ринок інформації - фінансовий ринок - валютний ринок і ін. За ознакою простору дії: - місцевий ринок - національний ринок - міжнародний - регіональний ринок - світовий ринок
Вільний ринок – це ринок з великою кількістю виробників однорідної продукції, які не в змозі впливати на рішення один одного. В ньому немає обмежень в інформації про попит, пропонування, ціни, якість продукції тощо. Тут вільне ціноутворення, відсутні штучні бар’єри при входженні на ринок того чи іншого товару та виходу з нього. Монополізований ринок – це ринок, для якого характерна незначна кількість виробників даного товару, застосовується його диференціація, існує дефіцит необхідної інформації, утруднений доступ до ресурсів, погоджуються дії учасників ринкових відносин. Регульований ринок – це ринок, який контролюється державою за допомогою спеціальних заходів економічного та адміністративного характеру. За ознакою простору дії вирізняють місцевий(у межах міста чи села),регіональний(певна територія якоїсь країни), національний і світовий ринки, а з точки зору відповідності чинному законодавству – легальний(офіційний) ітіньовийринки. Залежно від об’єктів купівлі-продажу розрізняють такі види ринків: товарів широкого вжитку, товарів промислового призначення, праці, цінних паперів, науково-технічних знань та ін. Особливу класифікацію видів ринку застосовують фахівці з маркетингу. Вони розрізняють ринок продавця і ринок покупця. На першому більше влади мають продавці, а найактивнішими “діячами” вимушені бути продавці. Залежно від того, хто є покупцем товару, що продається і з якою метою він купується, розрізняють також споживчий ринок, ринок капіталів, робочої сили, ринок інформації, фінансовий ринок, валютнийі ін. Споживчий ринок – окремі особи і господарства, які купують товари для особистого споживання. Ринок робочої сили – сукупність економічних відносин між зайнятими і незайнятими найманими працівниками, з одного боку, підприємцями і біржами праці(державними і приватними) – з іншого з приводу організації, використання і купівлі-продажу робочої сили. Ринок засобів праці або капіталу– певна сукупність економічних відносин між різними суб’єктами підприємницької діяльності з приводу організації, використання і купівлі-продажу засобів та предметів праці. Ринок інформації – сукупність економічних відносин з приводу купівлі-продажу інформаційних послуг, збирання, обробки, систематизації інформації та її продажу кінцевому споживачеві. Фінансовий ринок(у вузькому значенні – грошовий ринок, ринок позичкових капіталів) – певна сукупність економічних відносин з приводу організації купівлі-продажу вільних грошових коштів та їх перетворення на грошовий капітал. Валютний ринок – важлива сфера економічних відносин з приводу купівлі-продажу іноземних валют і платіжних документів (чеків, векселів, акредитивів, телеграфних і поштових переказів в іноземній валюті). Кожен вид ринку, що згадувався, має свою інфраструктуру, свій набір інструментів, які забезпечують його життєдіяльність. Окремі види ринку не існують самі по собі. Всі вони пов’язані між собою, утворюючи розгалужену ринкову систему. Вона діє не тільки в межах тієї чи іншої країни, а й глобально, охоплюючи своїм впливом значну частину світового господарства.
3.Інфраструктура ринку та іі елементи: -функціі інфраструктури ринку: Інфраструктура ринку - це система установ, підприємств, організацій і служб, які забезпечують рух товарів і послуг, грошей, цінних паперів, робочої сили. До неї належать аукціони, різні види бірж, ярмарки, торгові палати, банки та інші фінансові установи, страхові та інвестиційні компанії, пункти прокату та лізингу, інформаційно-комерційні та постачальницько-збутові організації, служби зайнятості, аудиторські організації, центри маркетингу, холдингові компанії, брокерські та дилерські контори, транспортні комунікації та засоби оперативного зв'язку, рекламні агентства та ін. Тобто, ринкова інфраструктура - це сукупність різних інститутів ринку, що обслуговують і створюють сприятливі умови для ефективного функціонування різних видів ринків.
- елементи ринковоі інфраструктури: елементи ринкової інфраструктури, через які реалізуються її функції, можна згрупувати у три блоки: організаційно-технічна інфраструктура, куди входять товарні біржі та аукціони, торговельні дома і торгові палати, холдингові і брокерські компанії, інформаційні центри та ярмарки, пункти прокату і лізингу, державні інспекції, різного роду асоціації підприємців і споживачів, транспортні комунікації та засоби оперативного зв’язку; фінансово-кредитна інфраструктура ринку, куди входять банки, фондові і валютні біржі, страхові та інвестиційні компанії, фонди профспілок та інших громадських організацій, тобто всі ті, хто може і займається мобілізацією тимчасово вільних ресурсів, перетворює їх у кредити, а потім і в капіталовкладення; організаційно-дослідна інфраструктура ринку включає наукові інститути, що вивчають ринкові проблеми, інформаційно-консультативні фірми, аудиторські організації, спеціальні навчальні заклади. Інститути та організації, що входять у цю інфраструктуру, вивчають динаміку ринкової ситуації, розробляють стратегію і тактику поведінки підприємців на ринку, розробляють прогнози для уряду і підприємців, моделюють наслідки тих чи інших рішень, консультують, залагоджують конфлікти між партнерами, готують економістів, менеджерів і спеціалістів з маркетингу. фонди, інвестиційні фонди регіонального регулювання, страховий нагляд, інспекції з контролю за цінними паперами, валютні біржі; ринок товарів — товарні біржі, торговельні дома та торгово-посередницькі фірми, брокерські контори, комерційні центри бізнесу, лізингові компанії, аукціони, ярмарки, державні резерви і страхові фонди, державні інспекції із цін і стандартів; ринок праці — біржі праці, центри підготовки кадрів, державні фонди сприяння зайнятості, підприємництва, пенсійні фонди, фонди зайнятості. До організаційно-технічної інфраструктури ринку належать товарні біржі й аукціони, торгові доми і торгові палати, холдингові й брокерські компанії, інформаційні центри та ярмарки, сервісні центри, різного роду асоціації підприємців і споживачів, транспортні комунікації і засоби оперативного зв'язку. Біржа (гол. "beurs", нім. "borse") - це установа, де здійснюється купівля-продаж масових товарів (товарна біржа), цінних паперів (фондова біржа), валюти (валютна біржа), нерухомого майна (біржа нерухомого майна), робочої сили (біржа праці). Як правило, біржа - це приватне, акціонерне товариство, акції якого за стандартом не приносять дивідендів, а лише надають право здійснювати торгові операції. Фондова біржа - це організаційно оформлений, постійно діючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами (див. Закон України "Про цінні папери і фондову біржу"). Основними видами цінних паперів є векселі, акції, облігації тощо. Членами біржі можуть бути індивідуальні торговці паперами та кредитно-фінансові інститути.Фондова біржа виконує такі функції: забезпечує мобілізацію тимчасово вільних грошових засобів; встановлює ринкову ціну (курс) цінних паперів; здійснює переміщення капіталу між галузями. Операції на фондовій біржі, в залежності від терміну, на який укладається угода, поділяють на касові і строкові. Касові операції розраховані на оплату угод безпосередньо після їх укладення (від 2-х до 14 днів, в залежності від біржі). Строкові операції здійснюються у випадку, коли угода купівлі-продажу акцій укладається в даний момент, а її оплата відстрочена на заздалегідь встановлений період. Строкові операції дозволяють здійснювати спекулятивні операції і одержувати спекулятивний прибуток. Брокер (англ. "broker" - посередник) - це посередник при укладенні угод між покупцями і продавцями товарів. Ними можуть бути брокерські фірми, контори і незалежні брокери. Брокери підготовляють, оформляють і реєструють договори купівлі-продажу, здійснюють нагляд за правильністю біржового торгу. Товарна біржа - це комерційне підприємство, різновид товарного ринку оптової купівлі-продажу товарів масового виробництва, на якому реалізація здійснюється без попереднього огляду за зразками і стандартами при наперед встановлених розмірах мінімальних партій і на якому формуються ринкові ціни в залежності від фактичного співвідношення попиту і пропозиції. Діяльність товарних бірж в Україні регулюється законом "Про товарну біржу". В світовій практиці до біржових товарів належать 60-70 найменувань. 4.Ринковий механізм,його функціі та межі діі: -елементи ринкового механізму:попит,пропозиція,ціна та конкуренція: Будь-який ринок, незалежно від його конкретного виду, базується на трьох основних елементах: ціні, попиті і пропозиції, конкуренції. Ціна - це мова ринку, його сигнальна система. Система цін в ринковій економіці відіграє роль основної організуючої сили. Ціна - це орієнтир для продавця (виробника) і покупця (споживача). Зростає ціна - це сигнал до розширення виробництва, падає - сигнал до скорочення. У ціні знаходять відображення всі три підходи до встановлення вартості товару: гранична корисність, витрати виробництва, попит і пропозиція. Стихійне дію підприємців призводить до встановлення більш-менш оптимальних економічних пропорцій. Діє регулююча "невидима рука", про яку писав ще Адам Сміт: "Підприємець має на увазі лише свій власний інтерес, переслідує власну вигоду, причому в цьому випадку він невидимою рукою направляється до мети, яка зовсім не входить в його наміри. Складовими елементами ринкового механізму, як вже говорилось, є попит, пропозиція, ринкова ціна і конкуренція. Пропонування - це сукупність товарів, які представлені на ринку. Його розмір визначається кількістю товарів, що пропонуються для продажу в певний період часу за існуючими цінами. -функціі та межі діі ринкового механізму: Межі дії ринкового механізму Ринковий механізм виконує інформативну, регулюючу і сануючу (ліквідаційну) функції. Інформативна функція полягає в тому, що через коливання цін на товари і послуги ринок надає учасникам виробництва об'єктиви}' інформацію про суспільно необхідні витрати виробництва і суспільно необхідну якість та асортимент товарів і послуг, що виробляються. Регулююча функція ринку проявляється в тому, що в результаті вкладання коштів у виробництво тих товарів, які користуються попитом і які приносять максимальний прибуток досягається певна відповідність між обсягом виробництва і суспільними потребами, формуються необхідні економічні пропорції, вирішити всі проблеми економічного життя, виникає об'єктивна необхідність державного втручання в економіку. Однією з форм такого втручання є державне Регулювання суспільного відтворення. Вперше ідею про об'єктивну Необхідність державного регулювання економіки обґрунтували класики Марксизму. Вони аргументовано доказали, що ринкове стихійне Регулювання за допомогою внутрігалузевої і міжгалузевої конкуренції Неспроможне забезпечувати пропорційний розвиток економіки, вилатати пріоритетні напрями науково-технічного прогресу, сануючу функцій ринок виконує тоді, коли в результаті конкуренції суспільне виробництво звільняється від економічно слабких, нежиттєздатних господарських одиниць і, навпаки, сприяє виживанню і зміцненню більш ефективних.
|
||||||||
|