Поняття та ознаки загальнокримінальних корисливих злочинів.

КРИМІНОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА

ЗАГАЛЬНОКРИМІНАЛЬНИХ КОРИСЛИВИХ ЗЛОЧИНІВ ТА ЗАПОБІГАННЯ ЇМ

План

1.Поняття та ознаки загальнокримінальних корисливих злочинів.

2. Кримінологічна характеристика загальнокримінальних корисливих злочинів проти власності та осіб, які їх вчинили.

3. Запобігання загальнокримінальним корисливим злочинам.

Поняття та ознаки загальнокримінальних корисливих злочинів.

У кримінологічній теорії загальнокримінальними корисливими злочинами, зазвичай, називають злочини проти власності, які вчиняються у формах прямого незаконного заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, в цілях безпідставного збагачення за рахунок чужого майна, а також без використання суб’єктами свого становища. Отже, даний вид злочинів характеризується єдністю таких сутнісних ознаки: 1 – посяганням на чуже майно; 2 – вчиненням умисно та з корисливих мотивів; 3 – вчиненням поза сферою господарської діяльності та без використання винним свого становища в сфері виробництва, розподілу, обігу матеріальних цінностей.

Розглядаючи корисливий мотив як одну з провідних ознак досліджуваної групи злочинів, доцільно зазначити, що етимологічно “корисливість” походить від давньоруського «здобич, надбання переваги». В сучасних словниках “корисливість”, здебільшого, трактується в контексті мотиву злочину. У теорії кримінального права корисливий мотив виражається у прагненні злочинним шляхом одержати матеріальні блага для себе чи інших осіб (заволодіти грошима, коштовностями, цінними паперами, майном тощо), або зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат чи обов’язків (одержати спадщину, позбавитися боргу, звільнитись від платежу тощо), або досягти іншої матеріальної вигоди. У кримінологічній науці поняття корисливого мотиву найбільш вдало сформулювали А. Ф. Зелінський і М. Й. Коржанський, які розвинули класичне розуміння корисливого мотиву з огляду на його психологічну та морально-етичну складові. Відтак, корисливий мотив – це аморальне прагнення задовольнити індивідуальну життєву людську потребу через протиправне, передбачене кримінальним законом заволодіння чужим майном, правом на нього або шляхом незаконного, за чужий рахунок, вивільнення від майнових обов’язків і скорочення звичайних і необхідних за відповідних обставин витрат. Аморальність в даному випадку слід розглядати в контексті вчинення злочину, а також з огляду на особистісні моральні якості тих осіб для яких жадоба збагачення витісняє усі інші духовні потреби та цінності.

До загальнокримінальних корисливих злочинів відносяться: крадіжки, грабежі, розбійні напади, шахрайства та вимагання. В залежності від способу досягнення корисливої мети, дані злочини розподіляються на дві підгрупи: 1 – загальнокримінальні корисливі злочини, що не поєднані з насильством (крадіжки, грабежі без ознак насильства та шахрайства); 2 - загальнокримінальні корисливі злочини, які поєднані з насильством (насильницький грабіж, розбій, вимагання). Під насильством слід розуміти: 1 - фізичне насильство, що ототожнюється з безпосереднім використанням фізичної сили людини або опосередковано через застосування спеціальних засобів, що завдають організму іншої людини фізичної шкоди; 2 – психічне насильство як силовий тиск на психіку через погрозу фізичного насильства чи завдання іншої значущої матеріальної чи моральної шкоди особі чи близьким їй особам. Мета насильства - примусити особу до певної дії (бездіяльності), силою обмежити можливість її вільної дії, вчинити розправу, скомпрометувати особу, завдати шкоди її здоров’ю задля досягнення корисливої цілі.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Народне мистецтво та основні центри художніх промислів. Сучасні художні напрями.	\|	Кримінологічна характеристика загальнокримінальних корисливих злочинів проти власності

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.